Судовий наказ

від 30.09.2020 по справі 908/2507/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

СУДОВИЙ НАКАЗ

30.09.2020 Справа № 908/2507/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни , розглянув заяву приватного акціонерного товариства Сонячне 2007 (юридична адреса: 70412, Запорізька область, Запорізький район, село Малишівка, вулиця Молодіжна, 51) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованості у розмірі 6000,00 грн., яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за користування нежитловим приміщенням на підставі договору оренди №8 від 04.01.2016 за період з листопада 2017 по грудень 2017 включно.

В обґрунтування вимог до заяви додані: договір оренди нежитлового приміщення №8 від 04.01.2016 з додатками, Акт приймання-передавання майна з оренди від 28.12.2017, Акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг) за листопад 2017, грудень 2017, Акти звірки взаємних розрахунків від 30.09.2019, від 31.12.2019.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.12.2017 було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Тімановського Євгена Ігоровича (за рішенням фізичної особи - підприємця).

Частиною 9 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Правовий аналіз статті 526 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, які полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших юридичних фактів (стаття 11 Цивільного кодексу України). Зобов`язанням є правовідношення (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України), а змістом правовідношення - права й обов`язки його сторін.

Із аналізу вищенаведених приписів законодавства, ст. ст. 598-609 Цивільного кодексу України слідує, що однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з державного реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), постанові Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 320/9471/15-ц (провадження № 61-18132св18).

Також у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. по справі №338/180/17 зазначено, що з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз викладених заявником обставин, а також ст. ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 202 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України дає суду підстави зробити висновки, що заявлені вимоги про видачу судового наказу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Керуючись ст. ст. 126, 147, 148, 150, 154, 155, 159 Господарського процесуального кодексу України, суд

НАКАЗАВ:

1. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства Сонячне 2007 (юридична адреса: 70412, Запорізька область, Запорізький район, село Малишівка, вулиця Молодіжна, буд. 51, ідентифікаційний код 25677850) заборгованість у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.), яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за користування нежитловим приміщенням на підставі договору оренди №8 від 04.01.2016 за період з листопада 2017 по грудень 2017, включно витрати по сплаті судового збору у розмірі 210,20 грн. (двісті десять грн. 20 коп.).

Стягувач: приватне акціонерне товариство Сонячне 2007 (юридична адреса: 70412, Запорізька область, Запорізький район, село Малишівка, вулиця Молодіжна, будинок 51, ідентифікаційний код 25677850).

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

2. Копію судового наказу, копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслати боржнику.

3. Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.

Суддя Федорова О.В.

4. Дата набрання судовим наказом законної сили ____

5. Строк пред`явлення судового наказу до виконання ____

6. Дата видачі судового наказу стягувачу ____

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Відповідно до ч. 3 ст. 158 ГПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України, у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Суддя Федорова О.В.