Рішення від 30.09.2020 по справі 910/6685/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2020Справа № 910/6685/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД"

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про стягнення 3 744,64 грн.,

без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення збитків у розмірі 3 744,64 грн., які виникли у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав покладені на нього цивільно-правові зобов`язання в частині забезпечення збереження перевезеного вантажу.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, ухвалою було встановлено строк відповідачу, який становить 15 днів з дня вручення вказаної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

23.06.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшов відзив на позов.

07.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Беручи до уваги запровадження карантину та особливого режиму роботи суду, зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. у відпустці, завершальний розгляд справи здійснювався 30.09.2020.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2019 між Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" (постачальник) укладено договір поставки №19/151 (договір), відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі - ресурс) за марочним складом, цінами і в кількості, вказаними у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, і на умовах, передбачених цим договором.

За умовами п.1.2 договору обсяги та строки (періоди) поставок ресурсу узгоджуються сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій до цього договору.

14.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" передало, а Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" прийняло вугілля кам`яне марки Г(Г2)Р 0-200, кількістю 763,050 т, вартістю 1 277 153,41 грн з ПДВ, про що складено акт приймання-передачі вугільної продукції №1411-24 від 14.11.2019. Також постачальником було виписано рахунок-фактуру №1411-24 від 14.11.2019 на оплату 1 277 153,41 грн.

14.11.2019 відповідно до залізничної накладної №45927514 на адресу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" зі станції відправлення Миколаївка-Донецька до станції Авдіївка Донецької залізниці ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" було відправлено вагони з вантажем - вугілля кам`яне марки Г(Г2) Р0-200. В тому числі вагони №55332522, №53485777, №53546388, №62256805.

15.11.2019 на станції Авдіївка Донецької залізниці було складено наступні комерційні акти:

- №482803/318 про нестачу вантажу в вагоні №55332522 у кількості 2400 кг.;

- №482803/327 про нестачу вантажу в вагоні №53485777 у кількості 2300 кг.;

- №482803/328 про нестачу вантажу в вагоні №53546388 у кількості 1600 кг.;

- №482803/329 про нестачу вантажу в вагоні №62256805 у кількості 1800 кг.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на суму 3 744,64 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 1 ст.110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі - Статут) передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ч.2 ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 3 ст.314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст.ст.113, 114 Статуту).

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, суд дійшов висновку, що сума збитків, у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 3 744,64 грн. є обґрунтованою та правомірною.

На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано довідку №1/1362 від 05.03.2020 про вартість вугільної продукції, яка складена вантажовідправником - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", підписана директором філії ПТП "Павлоградвантажтранс" Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" та головним бухгалтером, скріплена печаткою відправника, що узгоджується зі ст.115 Статуту залізниць України.

У п.2.7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 зазначено, що згідно зі ст.924 Цивільного кодексу України, ст.314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Таким чином суд приймає надану позивачем довідку як доказ понесених збитків, адже положення ст.115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, якими може підтверджуватись вартість вантажу, а відтак такі обставини мають бути встановлені судом за допомогою належних та допустимих доказів, зокрема, на підставі довідки про вартість вугільної продукції, яка складена відправником вантажу на підтвердження вартості відправленого вантажу.

Крім того в матеріалах справи наявні виписки банку з рахунку Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", які свідчать про оплату позивачем рахунку-фактури №1411-24 від 14.11.2019.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагонах, завданої шкоди - нестачі вантажу, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вищезазначених вагонах сталась не з його вини відповідно до ст. 127 Статуту залізниць України.

Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька обл., місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1, ідентифікаційний код 00191075) суму збитків, які виникли у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 3 744,64 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2020.

Суддя І.В. Приходько