Рішення

від 18.09.2020 по справі 910/8717/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2020Справа № 910/8717/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/8717/20

За позовомФермерського господарства "Лісове" ; доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" ; простягнення 217 412,40 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Фермерське господарство "Лісове" з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Мозир Україна", в якому просить стягнути з відповідача 217 412,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з поставки 10 000 літрів дизельного палива марки ДП-3-Євро-ВО на підставі рахунку № МУ000000091 від 13.01.2020, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 211 080,00 грн. за непоставлений товар та 3% річних у розмірі 6 332,40 грн.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 24.06.2020 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.06.2020.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/9473/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" та Фермерським господарством "Лісове" було досягнуто домовленість щодо здійснення поставки дизельного палива у кількості 10 000 л. загальною вартістю 211 080,00 грн. з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Мозир Україна" було виставлено рахунок на оплату № МУ0000000 від 13.01.2020 p., в якому зазначено кількість, найменування та ціну товару, що мав бути поставлений, на загальну суму 211 080,00 грн.

Відповідно до статті 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Таким чином між сторонами був укладений договір в спрощений спосіб.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

З матеріалів справи вбачається, що Фермерське господарство "Лісове" виконало взяті на себе зобов`язання по оплаті вартості замовленого товару та сплатило ТОВ "Мозир Україна" 211 080,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 530 від 14.01.2020 року.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач зазначає, що після перерахування покупцем грошових коштів за товар, поставка товару в обумовлений між сторонами строк не відбулася, кошти сплачені за непоставлений товар позивачу не повернуті.

22.04.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити терміново поставку товару або повернути сплачені позивачем кошти, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповіді на вищезазначені вимоги позивача матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З поданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" не дотримався умов поставки, оскільки не поставив і не передав у власність покупця товар, за який отримав оплату.

Відповідач заявлені вимоги не заперечив, а тому при розгляді заявленого спору суд вважає за належне керуватися наявними у справі доказами.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів поставки товару або повернення сплачених грошових коштів за поставку товару, станом на день розгляду справи відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги покупця про стягнення з постачальника заборгованості в розмірі 211 080 ,00 грн. за непоставлений товар.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6 332,20 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають частково задоволенню, а саме у розмірі 778,57 грн.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3; код ЄДРПОУ 41692853) на користь Фермерського господарства "Лісове" (55244, Миколаївська область, Первомайський район, с. Тарасівка, вул. Вишнева, буд. 22; код ЄДРПОУ 23084637) 211 080 (двісті одинадцять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 778 (сімсот сімдесят вісім) грн.57 коп. 3% річних та 3 177 (три тисячі сто сімдесят сім) грн. 90 коп. судового збору. Видати наказ.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко