Рішення

від 16.09.2020 по справі 911/1461/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2020 р. м. Київ

Справа № 911/1461/20

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Белишевої А.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вап-Буд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київіндастріалбуд» про стягнення 565 216,69грн, за участю представників від:

позивача - Кізік А.М. (ордер серії КС №465600 від 18.05.2020);

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вап-Буд» (далі - ТОВ «Вап-Буд» ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київіндастріалбуд» (далі - ТОВ «Київіндастріалбуд» ) про стягнення 565216,69грн, що складається з: 473 736,06грн - основний борг; 6 487,01грн - втрати від інфляції за загальний період з липня 2019 року по березень 2020 року; 75 460,78грн - пеня, нарахована за загальний період з 06.09.2019 по 12.05.2020; 9 533,04грн - 3% річних, нарахованих за загальний період з 27.06.2019 по 12.05.2020.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором №30/07/18 від 30.07.2018 в частині оплати виконаних робіт у встановлений договором строк та матеріалів, переданих для виконання таких робіт відповідно до видаткової накладної від 25.06.2019 (т.1 а.с.1-11).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2020 відкрито провадження у справі за таким позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 15:50 24.06.2020, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (т.2 а.с.44-46).

Копія відповідної ухвали отримана позивачем 28.05.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0103271681350 (т.2 а.с.48).

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, що направлена відповідачу за адресою, яка відповідає адресі відповідача станом на 25.05.2020, 04.06.2020, 24.06.2020, що вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №№1006675599, 1006725316, 1006813173 (т. 2 а.с.39-43, 54-57, 64-67), поштовим відправленням №0103271681279 повернута з довідкою відділення зв`язку №3 с. Матрусівка, у якій причиною повернення вказано: «вибули» (т.2 а.с.49-54).

05.06.2020 суд повторно направив відповідачу вищезазначену копію ухвали, однак, поштове відправлення №0103273240229, у якому така копія направлена, повернуто з довідкою відділення зв`язку №3 с. Матрусівка, у якій причиною повернення вказано: «не існує» (т.2 а.с.58-63).

24.06.2020 учасники справи у підготовче засідання не з`явилися.

Зважаючи на клопотання позивача в особі представника, яке надійшло до суду 24.06.2020 (т.2 а.с.68), ухвалою від 24.06.2020 підготовче засідання відкладено на 15:30 22.07.2020 (т.2 а.с.72-73).

Копія відповідної ухвали суду отримана сторонами, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103273234113, 0103273993251: позивачем - 26.06.2020, відповідачем - 30.06.2020 (т.2 а.с.75-76).

13.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначив, що здійснює заходи з погашення боргу та вказує, що не зміг розрахуватись з позивачем у зв`язку із несприятливим фінансовим становищем (т.2 а.с.78).

Відповідний відзив надійшов до суду без документів, зазначених у додатку, про що складено акт від 13.07.2020, примірник якого направлено відповідачу 14.07.2020 (т.2 а.с.80).

Також, до поданого відзиву не додано доказів виконання відповідачем вимог ч.5 ст.165 ГПК України щодо направлення копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

21.07.2020 на електронну адресу суду надійшло пояснення від позивача, з накладанням електронного цифрового підпису. У поясненні позивач вказує на те, що відповідач частково погасив борг і станом на 22.07.2020 його розмір складає 221 686,79грн (т.2 а.с.82).

Також, позивач просив провести підготовче засідання за відсутності його представника, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті (т.2 а.с.88-89).

У підготовче засідання 22.07.2020 учасники справи не з`явилися; відповідач про причини неявки суд не повідомив.

22.07.2020 судом постановлено ухвалу, якою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті - відповіді на відзив та заперечення, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14:00 25.08.2020 (т.2 а.с.102-104).

17.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначив, що здійснює заходи з погашення боргу та після відкриття провадження у даній справі за період з 17.06.2020 по 23.07.2020 сплачено 280 770,27грн (т.2 а.с.110-111).

25.08.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14:00 16.09.2020 (т.2 а.с.125-126).

Протягом встановленого судом строку сторони не скористались правом подання заяв по суті - відповіді на відзив та заперечення.

16.09.2020 представник відповідача в судове засідання не з`явився; відповідач про причини неявки представника суд не повідомив. Відповідачу копія ухвали від 27.08.2020 щодо повідомлення про дату, час і місце засідання суду направлена поштовим відправленням №0103274401714, яке повернуто з довідкою, у якій причиною невручення вказано: не існує (т.2 а.с.130-133).

16.09.2020 в судовому засіданні представником позивача подано заяву про намір подати докази понесення судових витрат протягом 5 днів з дня прийняття рішення у справі.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав, підтвердивши про сплату відповідачем частини основного боргу - 280 770,27грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

30.07.2018 між ТОВ «Київіндастріалбуд» (генпідрядник) та ТОВ «Вап-Буд» (підрядник) укладено договір №30/07/18, за умовами якого генпідрядник доручив, а підрядник взяв на себе зобов`язання власними та/або залученими силами та засобами і матеріалами, наданими генпідрядником, виконати і здати в обумовлений термін роботи на об`єкті Будівництво головного виробничого корпусу ГВК-3 за адресою м. Коростень, Житомирська обл., по вул. Сергія Кемського 11-Б в обсягах, визначених договором та угодами до нього (п. 1.1 договору) (т.1 а.с.15-24, далі - договір),

Відповідно до п. 1.2 договору, генпідрядник зобов`язується здійснити приймання виконаних робіт, оплатити вартість прийнятих робіт та використаних при цьому матеріалів, обладнання і комплектуючих, які були придбані безпосередньо підрядником для виконання робіт.

Склад, вартість, обсяги та строки виконання робіт за вказаних договором, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт, визначається в додатках до даного договору (п. 1.3 договору).

Як визначено п. 2.1 договору, загальна вартість робіт за вказаним договором складається з сум, зазначених в договірних цінах та інших додатках до договору, а також додаткових угодах до нього.

Відповідно до п. 2.3 договору, в разі необхідності генпідрядник та підрядник додатково можуть узгодити виконання робіт з матеріалів підрядника, за умови оплати цих матеріалів генпідрядником.

Сторонами узгоджено, що: загальна вартість робіт і матеріалів, яку має сплатити генпідрядник на користь підрядника, визначається на підставі актів виконаних робіт; у разі зміни вартості матеріалів, підрядник підтверджує даний факт документами, що підтверджують вартість матеріалів (видаткові накладні та інше); сторони можуть змінювати вартість робіт за взаємною згодою шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору (п.п.2.4, 2.5 договору)

Розрахунок за виконання підрядником робіт за вказаним договором генпідрядник проводить в порядку і в строки, зазначені у додаткових угодах до договору (п. 4.1 договору).

Згідно п. 5.1 договору датою прийняття генпідрядником виконаних підрядником робіт є дата підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт, при цьому, підрядник має право передавати генпідряднику виконані роботи частинами в будь-який час.

Вказаний договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов договору (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди №1 від 30.07.2018 до вказаного договору сторонами погоджено вартість робіт і матеріалів підрядника у загальному розмірі 441 152,17грн з ПДВ, які, як визначено п.п. 3.1, 3.3 такої додаткової угоди мали бути оплачені у такому порядку: 60% від вартості виконаних робіт - протягом трьох робочих днів з дати підписання даної угоди; остаточний розрахунок - після підписання останнього акту прийому-передачі виконаних робіт протягом п`яти банківських днів з дати підписання останнього акту (т.1 а.с.25).

Відповідно до актів приймання-передачі за період з 16.11.2018 по 12.09.2019 позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 420 831,78грн: акт №1 від 16.11.2018 на суму 91 214,04грн; акт №2 від 28.12.2020 на суму 146336,57грн; акт №5 від 31.01.2019 на суму 167046,47грн; акт №7 від 12.09.2019 на суму 16234,70грн (т.1 а.с.36-46).

Відповідачем такі роботи оплачені на загальну суму 404 597,08грн до подання позову, що підтверджується виписками з рахунку (т.2 а.с.10-12); борг за вказаною угодою у розмірі 16 234,70грн погашено відповідачем після відкриття провадження у даній справі, що підтверджується платіжним доручення №1659 від 17.06.2020 (т.2 а.с.112).

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди №4 від 16.11.2018 сторонами погоджено вартість робіт і матеріалів підрядника на загальну суму з ПДВ - 821 479,64грн та встановлено наступний порядок оплати (п.п. 3.1, 3.3): 50% від вартості виконаних робіт за кожним актом - протягом трьох робочих днів з дати підписання даної угоди; остаточний розрахунок - після підписання останнього акту прийому-передачі виконаних робіт протягом п`яти банківських днів з дати підписання останнього акту (т.1 а.с.49).

Відповідно до актів приймання-передачі за період з 06.06.2019 по 06.09.2019, позивачем передано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 631 637,18грн, а саме: акт №6 від 06.06.2019 на суму 407251,60грн; акт №11 від 13.06.2019 на суму 189 813,46грн; акт №17 від 06.09.2019 на суму 34572,12грн (т.1 а.с.64-66, 68-79).

Відповідачем такі роботи до подання позову оплачені на загальну суму 595 916,13грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача (т.2 а.с.7-9). Борг за вказаною угодою у розмірі 35 721,05грн сплачений відповідачем після відкриття провадження у даній справі, що підтверджується платіжним доручення №1658 від 17.06.2020 (т.2 а.с.113).

Відповідно до п. 2.1 доповнення №7 від 03.04.2018 сторонами погоджено вартість робіт і матеріалів підрядника на загальну суму 536 202,98грн з ПДВ та встановлено строк їх оплати, як вбачається з п.п. 3.1, 3.3 такого доповнення: 60% від договірної ціни - впродовж 15 банківських днів з дати його підписання; остаточний розрахунок - після підписання останнього акту прийому-передачі виконаних робіт протягом п`яти банківських днів з дати підписання останнього акту (т.1 а.с.80).

Роботи, передбачені таким доповненням до договору, виконані позивачем та прийняті відповідачем, що підтверджується актом №13 від 06.09.2020 на суму 481420,45грн (т.1 а.с.85-90).

Відповідачем такі роботи оплачені до звернення позивача з відповідним позовом до суду на загальну суму 321 721,79грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача (т.2 а.с.5-6). В рахунок оплати боргу за вказаним доповненням після відкриття провадження у справі відповідачем перераховано позивачу 118 000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1684 від 24.06.2020, №1694 від 01.07.2020, №1757 від 20.07.2020, №1777 від 23.07.2020 (т.2 а.с.115-116, 118, 120). Неоплаченими на момент прийняття рішення є роботи на суму 41698,66грн, що не спростовано відповідачем шляхом подання доказів оплати зазначеної суми.

Відповідно до п. 2.1 доповнення №9 від 11.07.2019 сторонами погоджено вартість робіт і матеріалів підрядника у розмірі 94 408,60грн з ПДВ та встановлено такий порядок їх оплати згідно п.п. 3.1, 3.3 такої додаткової угоди: 40% - авансовий платіж; остаточний розрахунок після підписання останнього акту прийому-передачі виконаних робіт протягом п`яти банківських днів з дати підписання останнього акту (т.1 а.с.92).

Як вбачається з акту №14 приймання-передачі від 29.08.2019 позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 91 533,76грн (т.1 а.с.100-102).

Відповідачем такі роботи оплачені неповністю - перераховано позивачу в рахунок оплати 37 763,44грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача (т.2 а.с.4).

Заборгованість за виконані роботи, визначені такою додатковою угодою, у розмірі 53770,32грн сплачена відповідачем після відкриття провадження у даній справі згідно платіжного доручення №1742 від 15.07.2020 (т.2 а.с.117).

Як вбачається з п. 2.1 доповнення №13 від 08.05.2019, сторонами погоджено вартість робіт і матеріалів підрядника у розмірі 578 808,37грн з ПДВ, а також визначено порядок оплати (п.п. 3.1, 3.3 такої додаткової угоди): 60% - авансовий платіж; остаточний розрахунок - після підписання останнього акту прийому-передачі виконаних робіт протягом п`яти банківських днів з дати підписання такого акту (т.1 а.с.105).

Відповідно до актів приймання-передачі за період з 06.09.2019 по 10.09.2019, позивачем передано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 526 273,13грн, а саме: акт №15 від 06.09.2019 на суму 305 640,07грн; акт №16 від 10.09.2019 на суму 220 633,06грн; (т.1 а.с.108-116, 122-134).

Відповідачем такі роботи частково оплачені до звернення позивача з даним позовом до суду на загальну суму 347 285,00грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача (т.2 а.с.2).

Борг за роботи, передбачені відповідною додатковою угодою, у розмірі 27 000,00грн оплачений відповідачем після відкриття провадження у даній справі, що підтверджується платіжним доручення №1758 від 20.07.2020.2020 (т.2 а.с.119).

Крім того, 25.06.2019 позивачем здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладеною №В-00-000184 від 25.06.2019 на суму 29 323,20грн (т.1 а.с.184) та товарно-транспортною накладною №РВ-00-018 від 25.06.2019 (т.2 а.с.1).

Товар, отриманий за вказаною накладною, відповідачем оплачений після відкриття провадження у справі, про що свідчить платіжне доручення №1671 від 19.06.2020 (т.1 а.с.114).

Загалом після відкриття провадження у даній справі відповідачем перераховано в рахунок оплати робіт за договором, з урахуванням вищевказаних додаткових угод та доповнень до нього, 280 049,27грн, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с.112-120). Отримання відповідних коштів підтвердив і позивач в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

За вказаних обставин, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 280 049,27грн є таким, що підлягає закриттю, у зв`язку з тим, що борг у такому розмірі сплачений відповідачем після відкриття провадження у справі і спір між сторонами у відповідній частині відсутній.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов`язку щодо оплати виконаних за договором робіт, використаних матеріалів для виконання таких робіт, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення зазначених зобов`язань.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України унормовано, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи: у цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як визначено ч.2 відповідної норми, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково; підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Враховуючи умови, визначені сторонами в п. 3.3 додаткових угод №1 від 30.07.2018 №4 від 16.11.2018, доповненням №7 від 03.04.2019, доповненням №9 від 11.07.2019 та доповненням №13 від 08.05.2019 договору, остаточний розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 5 банківських днів з дати підписання останнього акту виконаних робіт, передбачених відповідними додатковими угодами та доповненнями.

Таким чином, строк оплати таких робіт є простроченим за додатковою угодою: №1 від 30.07.2018 з 20.09.2019; додатковою угодою №4 від 16.11.2018 з 16.09.2019; доповненням №7 від 03.04.2019 з 16.09.2019; доповненням №9 від 11.07.2019 з 06.09.2019; доповненням №13 від 08.05.2019 з 16.09.2019.

Між тим, станом на момент розгляду справи борг за виконані роботи становить 193 689,79грн

Не зважаючи на настання строку виконання зобов`язань з оплати відповідних робіт, відповідачем не надано доказів оплати прийнятих робіт на суму 193 686,79грн, у зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у відповідному розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6487,01грн втрат від інфляції за період з липня 2019 року по березень 2020 року та 9533,04грн 3% річних за період з 27.06.2019 по 12.05.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд зазначає, що за розрахунком суду, розмір 3% річних за заявлений позивачем період складає 6 488,02грн, а втрат від інфляції - 9535,43грн, проте, враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, відповідні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6487,01грн - 3% річних та 9533,04грн - втрат від інфляції.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 75 460,78грн пені за період з 06.09.2019 по 12.05.2020.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу чч. 2, 3 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Так, п. 8.2 договору №30/07/18 сторонами встановлено відповідальність за прострочення генпідрядником строків оплати виконаних та прийнятих робіт згідно умов договору, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний прострочений день, але не більше 10% від суми договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що при розрахунку пені позивачем не взято до уваги положення ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У даній справі не надано доказів зміни відповідного положення сторонами у договорі або шляхом укладення додаткових угод до нього у встановленій формі.

Так, за розрахунком суду, розмір пені за заявлений позивачем період, з урахуванням обмеження нарахування шестимісячним строком відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, складає 62 662,88грн.

З урахуванням зазначеного, заявлені вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 62 662,88грн, а у задоволенні позову в частині стягнення 12 797,90грн пені суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог витрати по оплаті позову судовим збором підлягають частковому покладенню на відповідача - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4085,55грн.

Клопотань про повернення частини сплаченого судового збору відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір позивач до прийняття рішення у справі не подавав.

Крім того, позивачем до позовної заяви долучено заяву про попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат (т. 2 а.с.27), а також в судовому засіданні 16.09.2020 подано заяву про намір подати докази понесення судових витрат протягом 5 днів з дня прийняття рішення.

У відповідності до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Таким чином, суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати (в частині витрат на правову допомогу) та, відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, роз`яснює, що відповідні докази мають бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120-121, 129, 221, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст. 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київіндастріалбуд» (ідентифікаційний код 39851366; 08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Матрусівка, вул. Промислова, буд. 75, приміщення 146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вап-Буд» (ідентифікаційний код 30356126; 07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Слави, буд. 28) 193 686,79грн основного боргу, 6487,01грн втрат від інфляції, 9533,04грн - 3% річних, 62662,88грн пені та 4085,55грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 12 797,90грн пені у задоволенні позову відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 280 049,27грн основного боргу закрити.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 30.09.2020 о 17:20 , яке відбудеться у приміщення Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108.

Явка учасників в судове засідання не є обов`язковою.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.09.2020.

Суддя А.Р. Ейвазова