Рішення

від 22.09.2020 по справі 914/70/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020 справа № 914/70/20

Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кияк І.В., розглядаючи матеріали

первісної позовної заяви: Приватного підприємства «Альтерхол» , м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» , м. Львів

про: стягнення 94 935,69 штрафу за дострокове розірвання договору

та зустрічної позовної заяви: Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» , м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Альтерхол» , м. Львів

про: розтлумачення пункту Комерційної пропозиції 02 від 10.06.2019р. (Додаток №2 до договору №А001/18 від 22.12.2018р.) шляхом порівняння зі змістом п.п. 4 п. 14.5 договору.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Дятлов О.Л. - представник, адвокат;

від відповідача за первісним позовом: Рабінович М.П. - представник, адвокат;

Рабінович Н.І. - представник, адвокат;

від позивача за зустрічним позовом: Рабінович М.П. - представник, адвокат;

від відповідача за зустрічним позовом: Рабінович Н.І. - представник, адвокат;

Дятлов О.Л. - представник, адвокат;

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Господарського суду Львівської області перебуває справа за первісним позовом Приватного підприємства «Альтерхол» до Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» про стягнення 94 935,69 штрафу за дострокове розірвання договору та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» до Приватного підприємства «Альтерхол» про розтлумачення пункту Комерційної пропозиції 02 від 10.06.2019р. (Додаток №2 до договору №А001/18 від 22.12.2018р.) шляхом порівняння зі змістом п.п. 4 п. 14.5 договору.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано сторонам строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2020 року вирішено здійснювати розгляд справи №914/70/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 10.03.2020 року.

Ухвалою від 19.02.2020 року прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» до Приватного підприємства «Альтерхол» про розтлумачення пункту Комерційної пропозиції 02 від 10.06.2019р. (Додаток №2 до договору №А001/18 від 22.12.2018р.) шляхом порівняння зі змістом п.п. 4 п. 14.5 договору до спільного розгляду з первісним позовом Приватного підприємства «Альтерхол» до Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» про стягнення 94 935,69 штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії від 22.12.2018р.

Розгляд справи в підготовчому провадженні відкладався з урахуванням карантинних заходів та з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду від 10.03.2020р., 24.03.2020р., 30.06.2020р, 29.07.2020р.

В межах підготовчого провадження сторонами подавалися відзиви, відповіді на відзиви та письмові пояснення в обгрунтування своїх позовних вимог.

Ухвалою від 12.08.2020р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.09.2020р.

15.09.2020р. суд розпочав розгляд справи по суті. Представники сторін виступили зі вступними словами по первісній позовній заяві, після чого суд перейшов до стадій дослідження обставин справи та поданих доказів по первісному позову.

15.09.2020р. було оголошено перерву в розгляді справи по суті до 22.09.2020р.

В судовому засіданні 22.09.2020р. суд перейшов до слухання по суті зустрічного позову, в ході якого сторони виступили зі вступними словами та досліджено обставини справи та наявні докази.

Судовий розгляд завершився судовими дебатами за первісним та за зустрічним позовами.

За наслідками розгляду справи по суті судом було з`ясовано наступне:

22.12.2018р. Приватне акціонерне товариство Львівський холодокомбінат (відповідач за первісним позовом) підписало заяву-приєднання, а також уклало договір про постачання електричної енергії з Приватним підприємством Альтерхол (позивачем за первісним позовом) на умовах комерційної пропозиції №1, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок, а споживач оплачує вартість енергії та здійснює інші платежі згідно договору.

Згідно графи Термін дії договору , вказаної комерційної пропозиції - договір діє до 30.06.2019р. і може бути пролонгований на наступний період за умови дії даної комерційної пропозиції та відсутності письмового повідомлення від однієї сторони про розірвання договору.

10.06.2019р. між сторонами була підписана комерційна пропозиція №01 в новій редакції, відповідно до якої у графі Термін дії договору було зазначено - договір дії до 01.07.2020р. і може бути пролонгований на наступний період за умови дії даної комерційної пропозиції та відсутності письмового повідомлення від однієї сторони про розірвання договору.

Відповідно до п. 7.1. договору, серед іншого, споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому договором та чинним законодавством порядку.

Так, відповідач за первісним позовом, листом №2346 від 06.08.2019р. повідомив позивача про зміну електропостачальника з 01.09.2019р.

Відповідно до п. 14.3 договору, за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

В пункті комерційної пропозиції від 10.06.2019р. (штраф за дострокове припинення дії договору) було передбачено, що у разі дострокового розірвання договору з ініціативи споживача у випадках не передбачених умовами договору, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі 3% від вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період.

Крім того, в п. 14.5 договору сторони також передбачили, що дія цього договору припиняється у наступних випадках:

1. Анулювання постачальнику ліцензії на постачання;

2. Банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником;

3. У разі зміни власника об`єкта споживача;

4. У разі зміни електропостачальника.

Позиція позивача за первісним позовом.

В обгрунтування первісного позову позивач звертав увагу на наступне:

Відповідно до п. 6.1.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії , якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксований терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Так, позивач за первісним позовом вважає, що відповідно до наведеного вище положення п. 14.3 договору та відповідно до пункту комерційної пропозиції від 10.06.2019р., що є невід`ємною частиною договору, він має право, у зв`язку з достроковим розірванням договору з ініціативи споживача, на стягнення з останнього штрафу у розмірі 3% від вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період.

За розрахунком позивача, розмір такого штрафу має становити 94 935,69 грн., що нараховується за формулою: 990 000 кВт*год х 3,196488 грн. х 3%.

Після повідомлення споживача про зміну електропостачальника від 06.08.2019р., позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з листом від 20.08.2019р., яким скерував останньому рахунок №640 на сплату штрафної санкції за дострокове розірвання договору в розмірі 94 935,69 грн.

Однак, як стверджує позивач за первісним позовом, даний штраф сплачено не було, що стало підставою для звернення до господарського суду у даній справі.

Позиція відповідача за первісним позовом.

Заперечуючи первісні позовні вимоги, відповідач звертав увагу на наступне:

Відповідно до п. 3.2 договору, споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ (Правилами роздрібного ринку електричної енергії), та умов цього договору.

Так, відповідач зазначає, що споживачам надається вільно та безоплатно обирати постачальника електроенергії, що передбачено ЗУ Про ринок електроенергії та Директивою 2009/72/ЄС, з урахуванням якої приймався відповідний Закон. Крім того, зазначене положення містить і договір, укладений між сторонами.

Крім того, як стверджує відповідач за первісним позовом, відповідальність передбачена п. 14.3. договору та пунктом комерційної пропозиції від 10.06.2019р. у вигляді сплати штрафу, настає у споживача, якщо договір буде розірвано з його ініціативи з підстав не передбачених договором. Однак, на думку відповідача, така підстава припинення дії договору передбачена сторонами в підпункті 4 п. 14.5.

Відтак, відповідач за первісним позовом вважає, що підстав для нарахування позивачем 3% штрафу немає.

Позиція позивача за зустрічним позовом.

Обгрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом звертав увагу суду на наступне:

У первісному позові ПП Альтерхол вказує, що вправі нараховувати і стягувати

штрафні санкції у розмірі 3 % від вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період у зв`язку із заміною ПрАТ Львівський холодокомбінат електропостачальника, оскільки такі дії є саме розірванням договору № А001/18 від

22.12.2018, за що і стягується штраф. Крім цього, позивач ототожнює такі поняття, як

припинення договору та розірвання договору .

Попри це, на переконання ПрАТ Львівський холодокомбінат підстав для стягнення у даному випадку штрафних санкцій за дострокове розірвання договору у зв`язку із заміною електропостачальника немає, оскільки договір № А001/18 від 22.12.2018 містить таку умови для припинення (розірвання), а саме - у п.п. 4 п. 14.5.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, що умови про дострокове розірвання договору та умови припинення його дії, у тому числі у зв`язку із заміною електропостачальника, мають окреме, власне регулювання у цьому правочині.

На момент укладення договору № А001/18 від 22.12.2018 та підписання Комерційної пропозиції № 01 від 10.06.2019р., ПрАТ Львівський холодокомбінат вважало, що заміна електропостачальника не буде тягти за собою нарахування та стягнення будь-яких штрафних санкцій. Однак, позивач зазначає, що з огляду на зміст первісної позовної заяви, ПП Альтерхол трактує умови договору зовсім по-іншому, а тому, з метою повного та об`єктивного розгляду первісного позову, існує необхідність у тлумаченні вказаних вище пунктів договору судом, про що ПрАТ Львівський холодокомбінат звернувся із зустрічним позовом у даній справі.

Зокрема, позивач за зустрічним позовом просив суд розтлумачити пункт комерційної пропозиції від 10.06.2019р. (Додаток №2 до договору №А001/18 від 22.12.2018р.) шляхом порівняння зі змістом п.п. 4 п. 14.5 договору, а саме визначити, за яких умов стягнення 3% штрафу може мати місце.

Крім того, як зазначив позивач, оскільки відповідач за зустрічним позовом обгрунтовує підстави для стягнення штрафних санкцій, покликаючись при цьому на ст. 218 ГК України та ст. 611 ЦК України, то він зобов`язаний вказати та обгрунтувати конкретні порушення умов договору, які допустив споживач, оскільки умовою застосування господарсько-правової відповідальності є невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Однак такого обгрунтування відповідач за зустрічним позовом не наводить, а тому на думку позивача, в задоволенні первісних позовних вимог слід відмовити, а зустрічні вимоги задовольнити шляхом розтлумачення пункту договору та комерційної пропозиції щодо можливості чи неможливості стягнення штрафу з споживача за даних договірних умов.

Позиція відповідача за зустрічним позовом.

Заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, ПП Альтерхол звертав увагу суду на наступне:

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про ринок електричної енергії", це закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного співтовариства у сфері енергетики, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії.

Частина 11 цієї статті цього закону зобов`язує суди при застосовуванні його норм брати до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу.

Пунктом а) частини 5 статті 3 Директиви 2009/72/ЄС передбачено, що держави-

члени забезпечують, щоб у разі, якщо споживач з дотриманням умов контракту захоче

змінити постачальника, то зміну було здійснено відповідним оператором або операторами протягом трьох тижнів.

Дані положення мають на меті гарантувати щоб споживачі:

а) мали право на укладення договору зі своїм постачальником електроенергетичних послуг, в якому, серед іншого, вказуються строк дії договору, умови для поновлення та припинення надання послуг та дії договору, а також зазначення того, чи дозволяється розірвання договору без відшкодування;

е) не платили за зміну постачальника.

В той же час, як стверджує відповідач за зустрічним позовом, штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться у частині 10 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії , не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати).

Як Директива 2009/72/ЄС. Закон України "Про ринок електричної енергії", Правила, а також Договір та Комерційна пропозиція №01 (далі - Комерційна пропозиція, яка діяла до 01.07.2019р.), та Комерційна пропозиція № 01 від 10.06.2019р.

(яка вступила в дію з 01.07.2019р.) передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.

Крім того, договір та комерційна пропозиція №01 не передбачає накладення штрафу на споживача за зміну електропостачальника. По своїй правовій природі штраф, який є предметом цього договору за первісним позовом, не є штрафом за зміну споживачем електропостачальника, а є штрафом за дострокове розірвання договору.

Ухвалюючи рішення суд послуговується наступними законоположеннями та своїми висновками:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Однією з підстав виникнення зобов`язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли на підставі укладення договору про постачання електричної енергії.

В той же час, за умовами договору сторони передбачили підстави для його припинення та дострокового розірвання.

З аналізу п. 14 договору можна виокремити наступні підстави припинення (розірвання) договору:

1. Закінчення строку дії договору, на який його було укладено;

2. Дострокове розірвання умов договору з ініціативи постачальника (за умови неналежного виконання своїх обов`язків з боку споживача);

3. Дострокове розірвання договору з ініціативи споживача у разі зміни електропостачальника;

4. Анулювання постачальнику ліцензії на постачання;

5. Банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником;

6. У разі зміни власника об`єкта споживача.

Водночас, в пункті комерційної пропозиції від 10.06.2019р. (штраф за дострокове припинення дії договору) було передбачено, що у разі дострокового розірвання договору з ініціативи споживача у випадках не передбачених умовами договору, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі 3% від вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період.

На підставі аналізу наведених вище норм, суд дійшов висновку, що в задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 94 935,69 грн. слід відмовити, з наступних підстав:

Так, як досліджено судом, сторони у договорі та додатках, які є невід`ємною його частиною, передбачили одночасно право споживача вільно змінити постачальника, відповідно до процедури; право на дострокове розірвання договору (як підстава припинення договору) у зв`язку зі зміною постачальника; а також право постачальника нарахувати споживачу штраф в розмірі 3% від вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період за дострокове розірвання договору з ініціативи споживача з підстав не передбачених умовами договору.

Разом з тим, підстави первісних позовних вимог ПП Альтерхол зводяться до того, що в разі дострокового розірвання договору з ініціативи споживача, останньому нараховується штраф за таке розірвання.

Суд з таким твердження позивача за первісним позовом не погоджується, оскільки із сукупного аналізу договірних умов вбачається, що сторонами було передбачено в п. 14.5 договору підставу його припинення - зміна електропостачальника. Водночас, безумовною підставою для нарахування штрафу є дострокове розірвання договору з підстав, що не передбачені в договорі.

Так, в ході судового розгляду між сторонами у справі існував спір стосовно правової природи нарахованого позивачем за первісним позовом штрафу.

Зокрема, позивач покликався на ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. А також на ст. 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки.

В той же час, відповідач за первісним позовом заперечував проти такого обгрунтування позивача та зазначав, що жодного порушення договірних умов ним здійснено не було, а споживач реалізував своє право, передбачене договором на зміну електропостачальника. Відтак, за відсутності правопорушення з боку споживача, немає підстав для застосування до нього господарсько-правової відповідальності.

Проаналізувавши договірні умови та положення наведених вище норм законодавства, суд прийшов до висновку, що передбачений пунктом Комерційної пропозиції від 10.06.2019р. штраф за дострокове розірвання договору є своєрідною компенсацією постачальнику у разі розірвання такого договору з ініціативи споживача з непередбачених договором підстав. А тому, покликання позивача при нарахуванні штрафу на ст. 218 ГК України та ст. 611 ЦК України є помилковим та безпідставним.

Однак, в даному випадку такий штраф не може бути застосовано до споживача, адже така підстава розірвання (припинення) договору передбачена була сторонами в п. 14.5. договору.

Крім того, як встановлено судом, сторонами в договорі поняття дострокове припинення договору та дострокове розірвання договору в контексті підстав нарахування штрафу ототожнюється. Так, згідно п. 14.3 договору, за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

З наведеного прослідковується, що при укладенні договору сторони усвідомлювали ту обставину, що коли буде мати місце розірвання договору з ініціативи споживача, це безумовно потягне за собою припинення договору. А тому, в п. 14.5 договору сторонами було визначено підстави припинення договору, серед яких було визначено - у разі зміни електропостачальника.

Разом з тим, мотивуючи первісні позовні вимоги, позивач також покликався на необхідність застосування до спірних правовідносин в частині нарахування штрафних санкцій п. 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, згідно яких якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору. Відтак, за твердженням позивача, для уникнення штрафу, відповідачу необхідно було ініціювати зміну постачальника за 21 календарних днів до закінчення строку дії договору у даній справі, тобто до 01.07.2020р.

Стосовно наведеного, суд зазначає, що підставами первісних позовних вимог є саме умови договору та Комерційної пропозиції. Наведені вище правила роздрібного ринку не є предметом даного спору. Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що у згаданих правил йдеться про повідомлення нового постачальника , водночас, у даній справі не досліджується процедура зміни електропостачальника, а розглядається підставність нарахування штрафу виходячи саме з договірних умов.

Підсумовуючи вищенаведене по первісному позову, суд прийшов до наступного висновку:

Згідно договірних умов, споживач мав право змінити електропостачальника на власний розсуд в будь-який момент протягом дії чинного договору з дотриманням обумовленої процедури. Така зміна електропостачальника призводить до припинення дії договору, що передбачено сторонами в п. 14.5. У свою чергу, умови Комерційної пропозиції, що є додатком до договору, надають можливість позивачу нарахувати штрафні санкції за розірвання договору з ініціативи відповідача з невизначених ним випадках, тобто таке розірвання має відбутися з підстав, що не передбачені умовами договору. Відтак, оскільки відповідач реалізувавши своє право на зміну електропостачальника, припинив у такий спосіб дію договору, та беручи до уваги той факт, що такий спосіб (підстава) припинення договору визначена в п.14.5, то в даному випадку застосування штрафних санкцій, визначений Комерційною пропозицією є безпідставним, так як умови за яких було б можливо таке застосування відсутні.

Суд звертає увагу позивача, що за таких договірних умов, які були між сторонами, нарахування штрафу за дострокове розірвання договору є можливим виключно тоді, коли договір буде розірвано з інших, ніж визначені сторонами в п. 14 договору підстав.

Щодо зустрічного позову про розтлумачення пункту Комерційної пропозиції 02 від 10.06.2019р. (Додаток №2 до договору №А001/18 від 22.12.2018р.) шляхом порівняння зі змістом п.п. 4 п. 14.5 договору, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

В даному випадку, необхідність тлумачення окремих положень договору та Комерційної пропозиції, що є додатком до договору, була зумовлена тим, що сторони по різному розуміли зміст пункту Комерційної пропозиції від 10.06.2019р. щодо підстави нарахування штрафу та п.п. 4 п. 14.5 договору.

З урахуванням наведеного судом обгрунтування по первісному позову, та враховуючи проведений правовий аналіз запропонованих спірних положень суд, розтлумачивши їх зміст прийшов до наступного висновку:

Штраф у розмірі 3% від вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період може застосовуватися до Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» лише у випадку, якщо договір достроково припиняє свою дію з ініціативи споживача з підстав не передбачених умовами договору. В той же час, така підстава припинення дії договору, як зміна електропостачальника передбачена умовами п.п. 4 п. 14.5 договору №А001/18 від 22.12.2018р. Тому, у даній ситуації, у зв`язку з достроковим припиненням дії договору з ініціативи споживача, у електропостачальника не виникло право нараховувати споживачу за таке дострокове припинення дії договору штрафу, передбаченого пунктом Комерційної пропозиції від 10.06.2019р.

Враховуючи вищенаведене, розтлумачивши зміст спірних положень договору, суд прийшов до висновку в задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, у даній справі судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. покладається на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні первісних позовних вимог Приватного підприємства «Альтерхол» - відмовити повністю.

2. Зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» - задовольнити.

3. Розтлумачити пункт Комерційної пропозиції 01 від 10.06.2019р. (Додаток №2 до договору №А001/18 від 22.12.2018р.) шляхом порівняння зі змістом п.п. 4 п. 14.5 договору, а саме:

Штраф у розмірі 3% від вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період може застосовуватися до Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» лише у випадку, якщо договір достроково припиняє свою дію з ініціативи споживача з підстав не передбачених умовами договору. В той же час, така підстава припинення дії договору, як зміна електропостачальника передбачена умовами п.п. 4 п. 14.5 договору №А001/18 від 22.12.2018р. Тому, у зв`язку з достроковим припиненням дії договору з ініціативи споживача, у електропостачальника не виникло право нараховувати споживачу за таке дострокове припинення дії договору штрафу, передбаченого пунктом Комерційної пропозиції 01 від 10.06.2019р.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Альтерхол» (79020, м. Львів, пр. Чорновола, 43А, код ЄДРПОУ 40300844) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2, код ЄДРПОУ 01553706) 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.09.2020р.

Суддя М.В. Юркевич