Рішення

від 17.09.2020 по справі 916/596/20(916/691/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/596/20(916/691/20) Господарський суд Одеської області у складі судді - Антощук Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Чорбі Г.В.

дослідивши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (68000, Одеська ул.., м. Чорноморськ, ул.. Праці, 8, оф. 31, код ЄДРПОУ 40219529)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (68000, Одеська ул.., м. Чорноморськ, ул.. Проспект миру, 5-Р, каб.12, каб.24; код ЄДРПОУ 40611490)

про стягнення,

За участю представників сторін:

від позивача: Ущаповський Р.В. - на підставі ордеру серія ОД №389665 від 21.05.2020р.

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 13.03.2020р. вх. ГСОО № 718/20 від 13.03.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН (далі - Відповідач), про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р. у розмірі 954 586,30 грн., з якої 162 300 грн. - сума основного боргу, 10 115, 91 грн. - інфляційні втрати, 775 794 грн. пеня та 6 376, 39 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку Відповідача умов Договору, а саме частковою несплатою вартості переданого обладнання у розмірі 162 300 грн. та невчасною оплатою іншої суми вартості товару, у зв`язку з чим Позивачем нараховано штрафні санкції за договором. Посилається Позивач у заяві на положення ст. ст. 526, 536, 549, 624, 629, 655-658, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2020р. суддею Мостепаненко Ю.І. позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/691/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено до судового розгляду у підготовчому засіданні на 16.04.2020р. о 15:00год.

16.04.2020р. судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2020р. суддею Мостепаненко Ю.І. було призначено підготовче засідання на 21.05.2020р. о 14:30год.

У судовому засіданні 21.05.2020р. суддею Мостепаненко Ю.І. було відкладено підготовче засідання на 11.06.2020р. о 16:15год., про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2020р. суддею Мостепаненко Ю.І. постановлено передати матеріали справи №916/691/20 для подальшого розгляду спору по суті Господарським судом Одеської області у межах справи №916/596/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2020р. суддею Антощук С.І. справу №916/691/20 прийнято до свого провадження в межах справи №916/596/20 із присвоєнням справі №916/596/20(916/691/20). Постановлено слухати справу за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засідання 13.07.2020р. представником Позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для підготування та подачі до суду письмових пояснень щодо нарахування суми пені. Клопотання було задоволено та постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 31.07.2020р., про що зазначено у протоколі судового засідання.

20.07.2020р. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог у якій Позивач зазначає, що відповідно п. 7.5. Договору купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р. передбачена відповідальність Покупця (Відповідача у даній справі) за невнесення платежів, чи внесення їх з порушенням термінів за Договором у формі неустойки у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, яка склалася на день порушення за цим Договором, за кожен день прострочення. У зв`язку з чим, просить суд стягнети з Відповідача 775 794 грн. неустойки, а не пені як було заявлено у позові.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2020р. було відкладено підготовче засідання на 06.08.2020р. о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2002р. було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у засіданні суду на 02.09.2020р.

02.09.2020р. до суду надійшло клопотання виконуючого обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» арбітражного керуючого Чепелюка О.О. про відкладення розгляду справи та надання часу для підготування відзиву на позовну заяву, посилаючись на виключні обставини щодо зміни керівника боржника. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2020р. клопотання Відповідача було задоволено та продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву; відкладено розгляд справи на 07.09.2020р. о 16.40год.

07.09.2020р. судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Антощук С.І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2020р. було призначено судове засідання на 17.09.2020р. о 15:45 год.

17.09.2020р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Відповідач зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Позивачем, на його думку, не доведено передачу обладнання за договором Відповідачу. Крім того, за даними Відповідача вказане у договорі обладнання не було у наявності при проведенні останньої інвентаризації майна після зміни керівника Відповідача та відсутнє на його балансі. Також, Відповідач зазначає про недобросовісні, на його думку, дії Позивача щодо нарахування надмірного штрафу за порушення грошового зобов`язання у порівнянні із сумою самого зобов`язання, оскільки Позивач є учасником справи про банкрутство Відповідача і створює несприятливі умови для залучення потенційних інвесторів. Тому, Відповідач, у разі задоволення основних позовних вимог, просить зменшити суму заявленої неустойки до 10%.

Представник Відповідача у судове засідання 17.09.2020р. не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи від обізнаний; про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р.

Відповідно до умов даного договору Продавець зобов`язується передати Покупцю у власність виготовлене та встановлене у складі №21 (інв. №941) Обладнання, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість даного Обладнання на умовах розстрочення платежу. Перелік Обладнання зазначено у п. 1.1. даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору вартість обладнання за Договором складає 649 200 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунок за Обладнання за Договором здійснюється у національній валюті України у безготівковій формі на поточний рахунок Продавця з розстрочкою платежу на 4 місяці.

Відповідно до пп. 2.3.1., 2.3.2. п. 2.3. Договору Покупець зобов`язаний протягом двох днів з моменту підписання даного Договору перерахувати Продавцеві грошові кошти у розмірі 162 300 грн. що є 25% попередньою оплатою від загальної суми вартості Обладнання, решту суми Договору Покупець зобов`язаний сплачувати на поточний рахунок Продавця щомісячно у розмірі 162 300 грн., але не пізніше 15 числа поточного місяця.

Крім того, пп. 2.3.3. п. 2.3. Договору визначено наступний графік платежів на погашення залишку суми заборгованості за договором (- 25% авансованих коштів за договором):

1. до 15.12.2018р. - 162 300 грн.

2. до 15.01.2019р. - 162 300 грн.

3. до 15.02.2019р. - 162 300 грн.

Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1. Договору визначено, що Продавець зобов`язується передати Обладнання у власність Покупцю не пізніше одного робочого дня з дня виконання Покупцем вимог цього договору щодо повної оплати вартості Обладнання.

Відповідно до пп. 4.2.1. п. 4.2. Покупець зобов`язаний виплачувати Продавцю щомісячні внески в розмірі та строки, передбачені пп. 2.3.1. 2.3.2. п. 2.3.

На виконання умов договору Відповідачем 19.11.2020р. було здійснено попередню оплату у розмірі 25% від вартості Договору, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 285 від 19.11.2018р. (а.с. 15)

На виконання взятих на себе зобов`язань Позивачем відповідно до Акту приймання-передачі ключа від 19.11.2018р. (а.с. 13) передано Відповідачу ключ від однієї (правої) секції складу №21 (інв. №941), розташованого на території порту Чорноморськ та відповідно до Акту приймання-передачі ключа від 30.11.2018р. (а.с. 14) передано Відповідачу ключ від лівої секції складу №21 (інв. №941), таким чином станом на 30.11.2018р. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання згідного Договору у повному обсязі.

Заперечення Відповідача щодо неналежного підтвердження Позивачем передачі обладнання за договором суд вважає необґрунтованими, оскільки у п. 1.1. Договору визначено перелік обладнання, яке передається Відповідачу у встановленому вигляді на складі №21 (інв. №941) на території порту Чорноморськ, а п.3.1. Договору погоджено, що на момент підписання цього Договору обладнання встановлено та знаходиться в приміщенні складу №21 (інв. №941) на території порту Чорноморськ у придатному для експлуатації стані. Тобто, на момент підписання договору сторони дійшли згоди, що предмет договору (обладнання) знаходиться у придатному для експлуатації стані у певному приміщенні, а саме приміщенні №21 (інв. №941) на території порту Чорноморськ, ключі від якого у подальшому були передані Відповідачу згідно актів від 19.11.2018р. та 30.11.2018р. Порядок передачі предмету договору визначено сторонами на власний розсуд умовами договору та не порушує вимоги закону. Посилання Відповідача на те, що вказане у договорі обладнання не було у наявності при проведенні останньої інвентаризації майна після зміни керівника Відповідача та відсутнє на його балансі є обставинами, що пов`язані із особливостями порядку ведення Відповідачем як суб`єктом господарювання своєї господарської діяльності, а саме зберігання та обліку належного йому майна. Але неналежне зберігання майна (обладнання) після його отримання, жодним чином не впливає на сам факт отримання майна. Тому, вказані обставини не можуть бути прийняті судом як допустимі докази непередачі Відповідачу цього майна у розумінні положень ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Для погашення залишку заборгованості за Договором Позивачем були виставлені наступні рахунки Боржнику:

- Рахунок № 6 від 07.12.2018р. на суму 162 300 грн. (а.с.20), який був надісланий засобами електронного зв`язку відповідачу 17.12.2018р., що підтверджується роздруківкою із електронної пошти Позивача (а.с. 61);

- Рахунок № 1 від 08.01.2018р. на суму 162 300 грн. (а.с.21), який був надісланий засобами електронного зв`язку відповідачу 14.01.2019р., що підтверджується роздруківкою із електронної пошти Позивача (а.с. 59);

- Рахунок № 3 від 07.02.2019р. на суму 162 300 грн. (а.с. 18), який був надісланий засобами електронного зв`язку відповідачу 13.02.2019р., що підтверджується роздруківкою із електронної пошти Позивача (а.с. 60).

Боржником було здійснено часткову оплату залишку заборгованості за Договором, однак з порушенням термінів оплати, а саме:

- згідно платіжного доручення № 674 (а.с. 16) від 25.01.2019р. платіж у сумі 162 300 грн., який повинен був бути сплачений до 15.12.2018р. було сплачено 25.01.2019р., тобто з простроченням у 42 дні.

- згідно платіжного доручення № 857 (а.с.17) від 26.02.2019р. платіж у сумі 162 300 грн., який повинен був бути сплачений до 15.01.2018р. було сплачено 26.02.2019р., тобто з простроченням у 43 дні.

- останній платіж, який повинен був бути оплачений до 15.02.2019р. не сплачено до даного часу.

22.02.2019р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо сплати заборгованості за договором №29 від 15.11.2019р. (а.с. 62)

09.07.2019р. Позивачем засобами електронного зв`язку надіслано Відповідачу Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2018р. по 08.07.2019р. (а.с. 57-58) за Договором № 29 від 15.11.2018р.

Також, Позивачем 12.07.2020р. було направлено Відповідачу лист (а.с.63) разом з Актами звіряння взаємних розрахунків за Договорами, укладеними між сторонами, зокрема, за Договором №29 від 15.11.2018р. Того ж дня вказаний лист отримано відповідачем, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції.

Як зазначає Позивач, станом на подання до суду позовної заяви Відповідач примірники Актів не повернув, заперечень щодо розрахунків Позивачу не направляв.

Суд враховує, що відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 11 Цивільний кодекс України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільний кодекс України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 2, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З огляду на зазначене, господарський суд вважає, що позовна вимога Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" щодо стягнення заборгованості за поставлений товар (обладнання) у сумі 162 300,00 грн. ґрунтується на положеннях закону та доведена допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Крім того, за порушення умов виконання Договору Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача штрафних санкцій, а саме: 10 115, 91 грн. інфляційних втрати, 775 794 грн. неустойки та 6 376, 39 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 7.1. Договору Позивачем та Відповідачем погоджено, що сторони несуть матеріальну відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.5. Договору Покупець за невнесення платежів, передбачених пп. 2.3.1, 2.3.2 п. 2.3 Договору, чи внесення їх не в повному обсязі або з порушенням термінів, зазначених у пп. 2.3.1., 2.3.2. даного Договору, сплачує Продавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, яка склалася на день порушення по цьому Договору, за кожний день прострочення.

Суд враховує, що за приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи положення ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий Позивачем, судом встановлено, що розрахунок відповідає дійсним обставинам справи та складає 10 115, 91 грн.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, наданий Позивачем, судом самостійно визначено суму заборгованості за даним видом штрафної санкції, що складає 6 373, 73 грн., замість заявлених Позивачем 6 376, 39 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 162300 15.12.2018- 25.01.2019 42 3 % 560,27 162300 15.01.2019 - 26.02.2019 43 3% 573,61 162300 15.02.2019- 13.03.2020 393 3 % 5 239,85 Всього 6 373, 73

Щодо заявлених Позивачем вимог із заборгованості по сплаті неустойки у сумі 775 794,00 грн. господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.5 Договору купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р. Покупець за невнесення платежів, передбачених пп. 2.3.1., 2.3.2. п. 2.3. Договору, чи внесення їх не в повному обсязі або з порушенням термінів, зазначених у пп. 2.3.1., 2.3.2. даного Договору, сплачує Продавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, яка склалася на день порушення по цьому Договору, за кожний день прострочення.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищезазначене правове визначення видів неустойки, які можуть застосовуватись як господарські санкції, суд оцінює, що у п.7.5. Договору сторонами передбачено сплату Покупцем неустойки саме у вигляді пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Статтею 3 даного закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторонами договору не передбачено іншого строку нарахування штрафних санкцій (пені) більше ніж шість місяців.

З огляду на вищенаведене, господарський суд самостійно визначив суму пені, яка підлягає стягненню, у розмірі 42 117, 96 грн. на підставі наступних розрахунків:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 162 300 15.12.2018 - 25.01.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 6 723, 22 162 300 15.01.2019 - 31.01.2019 17 18.0000 % 0.099 %* 2 721, 30 162 300 01.02.2019 - 26.02.2019 26 18.0000 % 0.099 %* 4 161, 99 162 300 15.02.2019 - 14.03.2019 28 18.0000 % 0.099 %* 4 482, 15 162 300 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 6 723, 22 162 300 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 6 536, 47 162 300 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 6 536, 47 162 300 19.07.2019 - 15.08.2019 28 17.0000 % 0.093 %* 4 233, 14 Всього 42 117, 96

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також, визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що передбачений положеннями ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, та є таким, що забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, судом встановлено, що Позивачем доведено допустимими, достовірними та достатніми доказами наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН перед Товариством з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ за Договором купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р. у сумі 162 300 грн. основного боргу, 10 115, 91 грн. інфляційних втрат, 42 117,96 грн. пені та 6 373, 73 грн. 3% річних.

Відповідачем доказів погашення зазначеної заборгованості суду не надано.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, суд вважає за належне частково задовільнити позов Товариством з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ , стягнувши на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН заборгованість у сумі 162 300 грн. основного боргу, 10 115, 91 грн. інфляційних втрат, 42 117,96 грн. пені та та 6 373, 73 грн. 3% річних.

Відповідно до положень ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 3 313,61 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» про стягнення - задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Проспект миру, 5-Р, каб.12, каб.24; код ЄДРПОУ 40611490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 8, оф. 31, код ЄДРПОУ 40219529) 162 300 грн. (сто шістдесят дві тисячі триста гривень) - суму основного боргу, 42 117 грн. 96 коп. (сорок дві тисячі сто сімнадцять гривень 96 копійок) - пені, 6 373 грн. 73 коп. (шість тисяч триста сімдесят три гривні 73 копійки) - 3 % річних, 10 115 грн. 91 коп. (десять тисяч сто п`ятнадцять гривень 91 копійка) - інфляційних втрат, 3 293 грн. 32 коп. (три тисячі двісті дев`яносто три гривні 32 копійки) - судових витрат.

3. В задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2020 р.

Копію рішення надіслати: ТОВ „ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 8, оф. 31); розпоряднику майна ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» арбітражному керуючому Чепелюку О.О. (33000, м. Рівне, вул. Лермонтова, 4а).

Суддя С.І. Антощук