Рішення

від 21.09.2020 по справі 916/325/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/325/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

При секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/374/20

За позовом: Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28; код ЄДРПОУ 01125821)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників,1 ; код ЄДРПОУ 35855645)

Про визнання недійсним договору

Представники:

від позивача: Промах А.В., адвокат за ордером

від відповідача: Селіванов С.А., адвокат за довіреністю

Встановив: Позивач - Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою Приватного акціонерного товариства „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ", у якій просить суд визнати недійсним Договір №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р.

Позовні вимоги позивача у справі направлено на визнання недійсним Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2020р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" від 27.01.2020р. вх. № ГСОО 200/20 - залишено без руху. Запропоновано позивачу надати: відомості з зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; оригінали або належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 7 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

27.02.2020р. до господарського суду Одеської області представником позивача супровідним листом були наданні документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 12.02.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2020р. прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/325/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "30" березня 2020 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 30.03.2020р. о 10:00.

24.03.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

25.03.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого він просив суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/325/20 на 30 днів до 01.06.2020р. Відкладено підготовче засідання на "27" квітня 2020 р. о 09:45.

06.04.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

24.04.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

27.04.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2020р. відкладено підготовче засідання на "25" травня 2020 р. о 11:30. Викликано представників сторін у підготовче засідання, призначене на 25.05.2020р. о 11:30. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу заперечення на відповідь на відзив, оформлені з урахуванням вимог, встановлених ст.167 ГПК України, в строк до 18.05.2020р.

У судовому засіданні, яке відбулось 25 травня 2020р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання.

10.06.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшли пояснення по справі.

10.06.2020р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.06.2020р. о 12:30.

23.06.2020р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на запровадження карантину в Україні та обмеження руху міжміського транспорту.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2020р. відкладено підготовче засідання на "10" серпня 2020 р. о 11:20. Викликано представників сторін у підготовче засідання, призначене на 10.08.2020р. о 11:20.

10.08.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшли пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/325/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "07" вересня 2020 р. о 09:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 07.09.2020р. о 09:45.

У судовому засіданні 21.09.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 30.09.2020р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

Як зазначає позивач, Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", є госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", що підтверджено Положенням про Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 09.08.2011 р. за №364 та Статутом Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 24.10.2018 р. за №491.

Відповідно до статті 3 Положення про Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", підрозділ за дорученням та по довіреності Товариства (Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО") має право підписувати та подавати претензії та позови. Підрозділ здійснює свою діяльність від імені Товариства на основі і відповідно до чинного законодавства, Статуту Товариства та цього положення. Підрозділ має право за дорученням Товариства та у порядку, встановленому законодавством, укладати договори і забезпечувати їх виконання. Відповідно до п. 6.1. та абз.4 п.6.8 статті (розділу) 6 Положення, управління діяльністю Підрозділу здійснює директор, за дорученням та по довіреності Товариства укладає договори.

18.12.2018р. Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" видало довіреність за №Д/ЮС-96 на повноваження т.в.о директора Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" В.В. Громченко, відповідно до п.1 якої, останньому надаються повноваження щодо підписання договорів, правочинів, контрактів від імені Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" після погодження з Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО".

У Приватному акціонерному товаристві „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" діє Положення про ведення договірної роботи за №Б/К-3-02-ЮС-02 затвердженого в.о. голови Правління Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" 03.05.2018 року та введеного в дію відповідно до Наказу по Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" від 17.05.2018 р. за №231.

Відповідно пп.1.1.2 п.1.1. розділу 1 Положення про Положення про ведення договірної роботи за №Б/К-3-02-ЮС-02, структурний підрозділ-ініціатор договору-структурний підрозділ Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" або структурний підрозділ відокремленого структурного підрозділу Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" до компетенції якого належать питання, що становлять предмет договору та який погоджує його, здійснює контроль за виконанням його умов, а також несе відповідальність при укладенні та виконанні договору відповідно до п.5.4 цього Положення. У відповідності до п.5.4 цього Положення про ВДР, структурний підрозділ відповідає за своєчасне та повне виконання умов договору.

З огляду на вищезазначене, позивачем було пояснено суду, що від імені Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" укладення договорів лежить за погодженням Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО". Зобов`язання на їх виконання лежить саме на Госпрозрахунковому відокремленому структурному підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод". Також, зобов`язання щодо підписання та погодження з Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" будь яких договорів лежить Госпрозрахунковому відокремленому структурному підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" в особі директора.

У відповідності до Наказу Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" "Про призначення ОСОБА_1 т.в.о. директора Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" від 18.12.2018 р. за №530, ОСОБА_1 призначено на посаду т.в.о. директора Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" з 18.12.2018 року, на підставі чого і була видана вищезазначена довіреність на представництво та право укладання договорів за погодженням Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО".

Як вбачається судом, 15 січня 2019 року між Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" (виконавець) було укладеного Договір надання послуг з ремонту генератора N-100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х „ДЄ-21" (надалі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту обладнання замовника, а замовник зобов`язується прийняти такі послуги та оплатити їх.

Позивачем було зазначено суду, що виконавцями Договору, який є предметом спору, не було надано даний Договір на погодження до Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", у зв`язку з чим Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" не мало змоги мати інформацію щодо дії такого договору, виконання обов`язків по Договору, надати правове обґрунтування та доцільності укладання такого Договору, що призводить до його недійсності.

Також, як пояснює позивач, до Договору додано Лист погодження, у якому містяться відомості, що "Структурний підрозділ, відповідальний за договір", відповідальною особою за виконання договору є головний інженер О.А. Злобін, погоджено головним бухгалтером Смирновою О.В. та інженером (з договірної роботи) Кірчик С.М. Дані працівники станом на дату укладення договору 15.01.2019 року, є працівниками Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", що підтверджено відповідною Довідкою Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" за вих.№033/84 від 27.01.2020 р. Дані відомості, як пояснює позивач, також підтверджують те, що Договір не було погоджено посадовими особами Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО".

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування послуг згідно Державним класифікатором продукції та послуг за кодом ДК 021:2015:50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки. Обладнання, за яким надаються послуги за даним договором: генератор N-100 кВт та пуско-регулювальний реостат т/х „ДЄ-21". (п. 1.3. Договору).

Умовами п. 1.4. Договору визначено, що обсяг послуг, що надаються за даним Договором визначено у Додатку №1 до даного Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. Договору, виконавець зобов`язується надати послуги за даним Договором протягом терміну його дії.

Згідно п. 3.2. Договору, місце надання послуг - виробнича база виконавця.

Відповідно до п. 3.4. Договору, виконавець забезпечує збереження обладнання, що приймається для надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 січня 2019 року між сторонами було складено та підписано Акт надання послуг №8, відповідно до якого Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" та Приватним акціонерним товариством „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" було узгоджено, що виконавцем були надані наступні роботи (надані такі послуги): ремонт генератор №-100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х „ДЄ-21" на суму 200353,86 грн. (а.с. 43, т. 1.).

В обґрунтування позову, позивачем було зазначено суду, що відповідачем було прийнято обладнання - генератор №100 кВт та пускорегулювального реостата т/х "ДЭ-21" для виконання ремонту, відповідно до Додатку №1 "Попередня відомість" та Додатку №2 "Виконавча відомість" до Договору та в результаті чого між сторонами був підписаний Акт надання послуг за №8 від 22.01.2019 року.

Позивач зазначає, що виходячи з Акту надання послуг за №8 від 22.01.2019 року, виконання ремонтних робіт було начебто проведено протягом восьми календарних днів, тобто з 15.01.2019 року (дата укладення договору) по 22.01.2019 р. (дата складання Акту надання послуг). Відповідно до Додатку №1 "Попередня відомість" та Додатку №2 "Виконавча відомість" до Договору, відповідач здійснює доставку генератора до місця робіт та назад. Але, як вказує позивач, підтверджувальних документів на доставку генератора до місця виконання робіт, тобто до виробничої бази Виконавця (відповідно до п.3.2 розділу 3 Договору) та назад фактично не має. Позивач вважає, що документи на підтвердження доставки генератора до місця виконання робіт та назад, є вагомим доказом на підтвердження виконання самих робіт, що ставить під сумнів проведення ремонту генератора взагалі.

Відповідно до розділу 1 "Загальні положення" Статуту Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 24.10.2018 р. за №491, Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" є юридичною особою, створене та діє на підставі законів України. Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства " УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", заснованого відповідно до наказів Міністерства транспорту України від 09.12.1994 р. №625 та від 04.09.1997 р. №325 шляхом перетворення державного підприємства " УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 р. №210/93. Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства "УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", підприємства Українське дунайське ордена Дружби народів пароплавства, а також Радянського Дунайського пароплавства.

Позивач було пояснено суду, що відповідно до п.1 наказу АТ "Українська Дунайська судноплавна компанія" „Про передачу майна новоствореному „Державному підприємству водних шляхів" від АТ "Українська Дунайська судноплавна компанія" від 24.05.1995р. №1-0, АТ "Українська Дунайська судноплавна компанія" передає майно з балансу на баланс "Ізмаїльському "Державному підприємству водних шляхів" 30 одиниць флоту відповідно до Додатку №1, у якому у п.10 зазначене судно „ДЭ-21". До цього часу, в архіві позивача зберігся "Короткий технічний паспорт т/х Землесос „ДЭ-21" Радянського Дунайського Державного Пароплавства" . Відповідно до характеристик судна т/х Землесос „ДЭ-21" у технічному паспорті зазначено у розділі "Головні машини, особі зауваження: „судно несамохідне, двигун використовується тільки для приводу рефулерної помпи". У розділі „Генератори, в п.1 зазначено - генератор А136 2x100 кВт". Таким, чином позивач зазначає, що з 1995 року т/х Землесос „ДЭ-21" переданий на баланс до Ізмаїльського "Державного підприємства водних шляхів", який зараз іменується - Державне підприємство водних шляхів "Устьдунайводшлях", який є судновласником т/х Землесос „ДЭ-21".

Позивачем було пояснено суду, що на адресу Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" надійшла відповідь на претензію від ДПВШ "Устьдунайводшлях" від 26.12.2019 року за вих.№87-1, яка позивачем 15 січня 2019р. за вхід.№ЧМ/0035, що підтверджено вхідним штемпелем канцелярії Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" проставленим у правому нижньому кутку.

Суть відповіді, як поясню позивач, полягає у тому, що ДПВШ "Устьдунайводшлях" вказує на заборгованість перед ними на суму 6744125,73 грн., яка виникла за договорами укладеними з Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО". Позивачем зазначалось суду, що Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" встановило, що зазначений у відповіді Договір №КСБСРЗ/198 від 18.10.2018 року має відношення до Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВт та пускорегулювального реостата т/х "ДЭ-21" від 15.01.2019р., який є предметом спору.

Між, ДПВШ "Устьдунайводшлях" (Судновласник) та Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (Фрахтувальник) укладено Договір №КСБСРЗ/198 порейсового фрахтування земкаравану від 18.10.2018р.

Таким чином, як зазначає позивач, предмет Договору №КСБСРЗ/198 від 18.10.2018р. є передача у фрахт Дизель-електричний стаціонарний папільонажний землесос "ДЕ-21".Відповідно до зазначеного вище "Краткого технического паспорта т/х Землесос „ДЭ-21"", т/х Землесос „ДЭ-21" є несамохідним судном, у складі якого є два генератора: Генератор А136 2x100 кВт та Генератор МІ12214-4 3x12 кВт.

Як пояснює позивач, ремонт генератора А13б 2x100 кВт є предметом спору у даній справі і має назву ремонту генератора №100 кВт та пускорегулювального реостата т/х "ДЭ-21".

Позивач було пояснено суду, що Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" та ДПВШ "Устьдунайводшлях" за Договором № КСБСРЗ/198 від 18.10.2018р. перебачили, що земкараван передається у несамохідному стані, не споряджений, не придатний для експлуатації та потребує проведення ремонту під технічним наглядом КТ „Регістр судноплавства України" для підтвердження втраченого класу.

Позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що т/х Землесос „ДЭ-21" є несамохідним судном і потребує сторонньої допомоги на переміщення по р. Дунай, Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" надсилає до Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" Лист за вих.№020/1057 від 10.10.18 р., у якому просить організувати перегін ДЄ-21 з м. Ізмаїл на Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" м.Кілія, для ремонту.

Відповідно до чого, Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" надало Госпрозрахунковому відокремленому структурному підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" послуги буксира.

На підставі чого, Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" виставило рахунок №31159 від 15.11.2018 р. на суму 56328,87 грн. "за буксирування ДЭ-21 Ізмаїл Кілія". До рахунку №31159 від 15.11.2018 р. складено Додаток "Робота буксира по заявці", у якому зазначено "Буксир - И.Момот, буксируемое судно ДЭ-21, порт отправления - Измаил, порт назначения - Килия, период выполнения работ - с 31.10.18 - 01.11.18 гг. .

Відповідно до наданих послуг, між Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" та Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" складено Акт виконання робіт (наданих послуг) від 15.11.2019 р. за договором № заявка №020/1057 від 10.10.18 та виставленим рахунком №31159 від 15.11.2018 р„ відповідно до якого виконавцем - Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" були виконані, а замовником Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" прийняті роботи (послуги) з Буксирування флоту.

Як зазначає позивач, надані послуги з буксиру підтверджено Випискою з Суднового журналу №11 стр. 22 т/х "Игорь Момот" від 31.10.2018 р., у якому міститься запис відбуксирування „ДЭ-21" здійснювалося 31.10.2018 р. з 08.15 год. 96 км. по 15.00 год. 31.10.2018 р., у т.ч. о 14.45 год. проведені маневри на 47 км. по відбуксируванню „ДЭ-21" до о. Степовий, що знаходиться на території Кілійського району

Позивач зазначає, що 12.12.2019р. Приватне акціонере товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" отримує від Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" Лист-заявку за вих.№032/2268, яким просить надати послуги з буксирування землесосу "ДЕ-21" з міста Кілія в місто Ізмаїл, відповідно до чого були надані відповідні послуги букисирування.

На підставі виконаних послуг, Приватне акціонере товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" виставило рахунок за №1090/19 від 30.12.2019р., у якому зазначені "послуги 30.12.19 р. - Капитан Глушко - Кілія - Ізмаїл; 30.12.19 р. - Портовый -22 - Ізмаїл - Ізмаїл ". Відповідно до Додатку до рахунку №1090/19 від 31.12.19р. "Буксировка по себистоимости, выполенная тягой ОЭРФ: Буксир - Кап.Глушко, букируемое судно - ДЄ-21, порт отправления - Килия, порт назанчения - Измаил, период выполнения работ с 16.12.19-17.12.19 гг. ". Відповідно до Додатку до рахунку №1090/19 від 30.12.2019р. "Работа буксира по заявке: буксир - Портовый 22, буксируемое судно ДЭ-21, порт отправления - н/рейд 86 км. р.Дунай, порт назначения - затон 96 км. р.Дунай, период выполнения работ - 17.12.19 г., вид заявки - Заводка в затон 96 км". На підставі виконаних послуг, між сторонами складено Акт виконаних робіт від 30.12.2019р. за договором №заявка 032/2268 від 12.12.19 виставленим рахунком №1090/19 від 30.12.19 р., відповідно до якого виконавцем - Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" були виконані, а замовником Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" прийняті роботи (послуги) з Буксирування флоту.

За посиланням позивача, зазначені вище документи на буксирування судна т/х Землесос „ДЄ-21" свідчать про те, що судно т/х Землесос „ДЄ-21" знаходилось на території порту Кілія з 31.10.2018р. по 17.12.2019р. включно.

З урахуванням викладеного та зазначеного, позивачем було пояснено суду, що послуги з ремонтну генератора №100 кВт та пускорегулювального реостата т/х "ДЭ-21" Приватним акціонерним товариством „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" взагалі не надавалися і ремонтні роботи не проводилися і як наслідок Договір є фіктивним.

Посилаючись на положення ст. 215, ст. 216 Цивільного Кодексу України позивачем було зазначено, Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" вважає, що Договір №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х "ДЭ-21" від 15.01.2019 р. є недійсним, так як роботи з ремонту генератора №100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х "ДЭ-21" не виконувалися, а тому зобов`язання щодо оплати таких робіт не настають.

З урахуванням викладеного та зазначеного, позовні вимоги позивача у справі направлено на визнання недійсним Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р.

Надаючи відзив на позовну заяву, Приватним акціонерним товариством „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" було зазначено суду наступне.

Відповідач заперечує щодо наведених Позивачем в позовній заяві обставин вважає їх безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

Щодо тверджень позивача про відсутність документів на доставку генератора до місця виконання робіт, тобто до виробничої бази Виконавця (відповідно до п.3.2. розділу 3 Договору) та назад. Підтверджуючи доставку генератора №100 кВт та пуско регулювального реостата т/х „ДЗ-21" до Відповідача та назад, надаються товарно-транспортні накладні №2 від 15.01.2019р. та №Р8 від 22.01.2019р.

З товарно-транспортної накладної №2 від 15.01.2019р. вбачається, що 15.01.2019р. в рамках виконання договору №КСБСРЗ/10 від 15.01,2019р. транспортом - КАМАЗ НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 було здійснено перевезення з м. Кілія, вул. миру 3 - Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" до м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників 1 - Приватному акціонерному товариству „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" генератор №100 кВт та пуско -регулювальний реостат. Товарно-матеріальні цінності (вантаж): генератор №100 кВт та пуско-регулювальний реостат, здала відповідальна особа - головний механік ОСОБА_3 .

З товарно-транспортної накладної №РВ від 22.01.2019р. вбачається, що 22.01.2019р. в рамках виконання договору №КСБСРЗ/10 від 15.01.2019р. відповідач власним транспортом - КАМАЗ НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив перевезення з м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників 1 - Приватне акціонерне товариство „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" до м. Кілія, вул. Миру 3 - Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" генератор №100 кВт та пуско -регулювальний реостат. Товарно-матеріальні цінності (вантаж): генератор №100 кВт та пуско-регулювальний реостат, прийняла відповідальна особа - головний механік Радулов Г.І.

Таким чином, як зазначає відповідач, товарно-транспортна накладна №2 від 15.01.2019р. та товарно-транспортна накладна №Р8 від 22.01.2019р. підтверджують здійснення перевезення генератора №100 кВт та пуско -регулювального реостата т/х „ДЗ-21". Крім цього, в матеріалах справи наявна копія виконавчої ремонтної відомості на ремонт генератора №100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х „ДЗ-21" підписана представниками позивача. З пункту другого виконавчої ремонтної відомості вбачається, виконання відповідачем та приймання позивачем робіт з доставки генератора до місця виконання робіт та назад, а також виконання інших робіт передбачених умовами Договору.

Як вбачається з листа ДП „Класифікаційне товариство регістр судноплавства України" №32.1-181 від 04.02.2020р. звернення із заявкою про технічний нагляд за ремонтом суден має право судновласник. Крім цього, ДП „Класифікаційне товариство регістр судноплавства України" проінформовано, що технічний нагляд за ремонтом плавзасобів „ДЕ-21" та „МЗ-1"не проводилось та заявки щодо зазначених послуг до Регістра не надходило.

Відповідач пояснює, що в матеріалах справи наявна копія договору порейсового фрахтування земкаравану №КСБСРЗ/198 від 18.10.2018 року з якого вбачається, що власником земснаряду „ДЕ-21" є ДП Водних шляхів „УСТЬДУНАЙВОДШЛЯХ".

В листі від 05.03.2020р. №10-1 ДП Водних шляхів „УСТЬДУНАЙВОДШЛЯХ" вказало, що відповідно до умов Договору №КСБСРЗ/198 від 18.10.2018р. Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" прийнло у фрахт земкараван, в складі несамохідного земснаряду „ДЕ-21".

„Земснаряд „ДЕ-21" передавався Приватному акціонерному товариству „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" у не морехідному стані з непрацюючим генератором № 100 кВт та пуско-регулювального реостата та потребував ремонту. При цьому, згідно технічних характеристик, з/с „ДЕ-21" - не має потужностей (двигунів) для самостійного руху, його переміщення здійснюється за допомогою інших суден, шляхом буксирування.

Як пояснює відповідач, відповідно до умов Договору №КСБСРЗ/198 від 18.10.2018р. Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в тому числі зобов`язалось провести ремонтні роботи з/с „ДЕ-21" та непрацюючого генератора N-100 кВт та пуско-регулювального реостата.

В рамках виконання своїх зобов`язань за договором фрахтування земкаравану №КСБСРЗ/198 від 18.10.2018р., Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" повідомило ДП Водних шляхів „УСТЬДУНАЙВОДШЛЯХ" про укладання з Приватним акціонерним товариством „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" договору ремонту генератора N-100 кВт та пуско-регулювального реостата з/с „ДЕ-21".

В свою чергу, як зазначає відповідач, ДП Водних шляхів „УСТЬДУНАЙВОДШЛЯХ", як власник судна „ДЕ-21" не заперечував щодо проведення ремонту генератора N-100 кВт та пуско-регулювального реостата та не вимагав його проведення під наглядом „Регістра судноплавства України", в зв`язку з чим не замовляв відповідних послуг в Регістрі судноплавства України". Ремонт генератора N-100 кВт та пуско-регулювального реостата судна „ДЕ-21" проводився на території Приватного акціонерного товариства „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" під наглядом головного інженера Радулова Георгія Івановича .

Таким чином, за посиланням відповідача, листом ДП Водних шляхів „УСТЬДУНАЙВОДШЛЯХ" від 05.03.2020 р. №10-1 підтверджується відсутність вимог та заявки власника судна „ДЕ-21" щодо проведення ремонту генератора N-100 кВт та пуско-регулювального реостата з/с „ДЕ-21" під наглядом Регістра судноплавства України, а тому нагляд за ремонтом не проводився.

Крім цього, відповідачем було зазначено, що відповідно до п. 3.3.Договору № КСБСРЗ/10 від 15.01.2019р., надання послуг здійснюється за правилами і під спостереженням Регістра судноплавства України відповідно до технічної документації і в об`ємі, вказаному в попередній ремонтній відомості. Тобто, сторонами в п. 3.3. Договору № КСБСРЗ/10 від 15.01.2019р. було передбачено, що об`єм ремонтних робіт який виконується за правилами і під спостереженням Регістра судноплавства України вказується в попередній ремонтній відомості.

Як вбачається з додатку №1 до договору № КСБСРЗ/10 від 15.01.2019р. попередня відомість ремонту генератора N-100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х „ДЕ-21" в ній не передбачено жодних робіт які потрібно виконувати під спостереженням Регістра судноплавства України. Таким чином, за посиланням відповідача, умовами договору № КСБСРЗ/10 від 15.01.2019р. не передбачено обов`язку відповідача виконувати ремонтні роботи під спостереженням Регістра судноплавства України.

На підставі вище, відповідачем було зазначено суду, що викладені позивачем в позовній заяві обставини є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Надаючи відповідь на відзив, Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" було зазначено суду наступне.

Як зазначає позивач, надана до суду товарно-транспортна накладна №2 від 15.01.2019 року не є доказом того, що генератор №100 кВт та пускорегулювальний реостат т/х "ДЗ-21" в рамках виконання договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВт та пускорегулювального реостата т/х "ДЗ-21" від 15.01.2019р. Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", власним транспортом - КАМАЗ НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 були перевезені з АДРЕСА_1 - Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" до м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, 1 - Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" для виконання ремонтних робіт.

Позивачем було зазначено суду, що у Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" не має у власності автомобілю - КАМАЗ НОМЕР_1 , яким начебто керує водій ОСОБА_2 , і яким начебто здійснювалося перевезення генератора №100 кВт та пускорегулювального реостата т/х "ДЗ-21" на ремонт та ні якої товарно-транспортної накладної №2 від 15.01.2019 року позивач не підписував, вантажовідправником не був, водій ОСОБА_2 в ПрАТ "УДП" не працює.

Позивач пояснює, що Товарно-транспортна накладна №2 від 15.01.2019 року взагалі підписана особою, яка не є працівником та представником Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", а саме: - головним механіком т/х „ДЗ-21" Радуловим, який взагалі є працівником Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводпуть" та ні якого відношення до Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" не має.

Також позивачем було зазначено суду, що надана товарно-транспортна накладна №Р8 від 22.01.2019 року, яка також не є доказом того, що генератор №100 кВт та пускорегулювальний реостат т/х „ДЗ-21" в рамках виконання договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВт та пускорегулювального реостата т/х "ДЗ-21" від 15.01.2019р. Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", власним транспортом - КАМАЗ НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 були перевезені з м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, 1 - Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" до м. Кілія, вул. Миру, 3 - Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" та були начебто здані з ремонту відповідальній особі вантажоодержувача так як позивач не має у власності автомобілю - КАМАЗ НОМЕР_1 , яким начебто керує водій ОСОБА_2 , і яким начебто здійснювалося перевезення генератора №100 кВт та пускорегулювального реостата т/х "ДЗ-21" на ремонт, ні якої товарно-транспортної накладної № Р8 від 22.01.2019 року позивач не підписував, вантажовідправником не був, водій ОСОБА_2 в Приватному акціонерному товаристві „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" не працює.

Як зазначає позивач, товарно-транспортна накладна №Р8 від 22.01.2019р. зі сторони вантажоодержувача взагалі підписана незрозумілою особою, так як стоїть один підпис без розшифрування прізвища та ініціалів даної особи.

За посиланням позивача, виходячи з підписів на цих двох вищезазначених товарно-транспортна накладних, Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" може лише припустити, що товарно-транспортна накладна №Р8 від 22.01.2019 року зі сторони вантажоодержувача також була підписана головним механіком т/х "ДЗ-21" Радуловим, який взагалі є працівником Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводпуть" та ні якого відношення до позивача не має.

Позивачем було зазначено суду, що всі роботи, які передбачені в додатку №1 до Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостата т/х „ДЄ-21" від 15.01.2019р. потрібні виконуватись під обов`язковим спостереженням Регістра судноплавства України.

Надаючи пояснення по справі, Приватним акціонерним товариством „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" було зазначено суду наступне.

Позивачем пояснює, що згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ який містить відомості про господарську операцію та зазначає, що в матеріалах справи наявна копія акту надання послуг віл 22.01.2019р. №8 на суму 200353,86 грн. та даний акт містить всі перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" реквізити первинного документа, а отже, за посиланням позивача, є таким, що підтверджує господарську операцію відображену в ньому.

З даного акту, як зазначає позивач, що містить відтиск печатки Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" та підписи зі сторін замовника - двої представників: перший т.в.о. директора Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" Громченка В.В., другий - Злобіна О.А., вбачається, що виконавцем - Приватним акціонерним товариством „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" в рамках договору №КСБСРЗ/10 від 15.01.2019р. виконано роботи, щодо ремонту генератора №100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х „ДЄ-21".

У замовника - Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" претензій по об`єму, якості та строкам робіт не має. Вартість робіт становить 200353,86 грн.

За посиланням відповідача, актом надання послуг від 22.01.2019р. №8 підтверджується виконання Приватним акціонерним товариством „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" та прийняття позивачем виконаних робіт по договору №КСБСРЗ/10 від 15.01.2019р.

Також, посилаюсь на положення п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, відповідачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних - податкову накладну №13 від 22.01.2019р.

Позивачем було зазначено суду, що підтверджуючи доставку генератора №100 кВТ та пуско-регулювального реостата т/х „ДЄ-21" до відповідача та назад, відповідачем було надано копії товарно-транспортних накладних №2 від 15.01.2019р. та №Р8 від 22.01.2019р.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО", в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" та Приватним акціонерним товариством "ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" виникли на підставі укладеного між ними 15 січня 2019 року Договору надання послуг з ремонту генератора №-100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х „ДЄ-21".

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено, що 22 січня 2019 року між сторонами було складено та підписано Акт надання послуг №8, відповідно до якого Приватним акціонерним товариством „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" та Приватним акціонерним товариством „ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ" було узгоджено, що виконавцем були надані наступні роботи (надані такі послуги): ремонт генератор №-100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х „ДЄ-21" на суму 200353,86 грн. (а.с. 43, т. 1.).

Також в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні № 2 від 15 січня 2019 року та №Р8 від 22 січня 2019 року підтверджують здійснення перевезення генератора №100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х „ДЄ-21" в рамках виконання Договору надання послуг з ремонту генератора №-100 кВт та пуско-регулювального реостата т/х „ДЄ-21" від 15 січня 2019 року.

За змістом статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

У статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Предметом розгляду даної справи є визнання недійсним Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р., з тих мотивів, що зазначений правочин має ознаки фіктивності, оскільки його укладено без наміру створення правових наслідків, обумовлених у договорі, а послуги за таким правочином взагалі не надавались і відповідні ремонтні роботи не проводились.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторони не вчинили жодних дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. Під час розгляду відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Отже, для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявності таких умов: вина осіб, яка має прояв у формі умислу, спрямованого на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених у договорі. Відсутність хоча б однієї із цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву (аналогічну правову позицію викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 909/330/16, від 01.11.2018 у справі № 910/18436/16).

Дослідивши обставини спору, проаналізувався норми чинного законодавства, а також враховуючи пояснення учасників справи, що були надані за час розгляду справи, суд приходить до висновку, про відсутність передбачених законом підстав для визнання недійсним Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р., оскільки позивачем за час розгляду справи не було доведено суду належними та допустимими доказами того, що сторони Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р. не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення або ж діяли з умислом не створювати такі наслідки.

Враховуючи викладене, судом було встановлено факт укладання між сторонами Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р. та виконання у подальшому такого договору, шляхом надання з боку відповідача обумовлених послуг на виконання такого правочину, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання недійсним Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р., оскільки позивачем за час розгляду справи не було доведено суду належними та допустимими доказами того, що сторони Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р. не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення або ж діяли з умислом не створювати такі наслідки.

Крім того, посилання позивача на те, що відповідачем виконання ремонтних робіт здійснено за відсутністю спостереження Регістра судноплавства України, не приймаються судом до уваги, оскільки такі посилання не спростовують обставин виконання ремонтних робіт відповідачем.

Також матеріали справи містять докази надання обумовлених послуг за Договором №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р. тому, на думку суду, неможливо оцінити спірний договір як нереальний.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторони та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши обставини справи доходить висновку про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами наявності підстав для визнання Договору №КСБСРЗ/10 надання послуг з ремонту генератора №100 кВТ та пускорегулювального реостату т/х „ДЄ" від 15.01.2019р. як фіктивного правочину.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" не підлягають задоволенню судом у зв`язку з їх не відповідністю вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв`язку з чим, в задоволенні позову судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2102,00 грн. покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" - відмовити у повному обсязі.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. покласти на позивача.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя Т.Г. Д`яченко