Рішення

від 30.09.2020 по справі 923/615/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року Справа № 923/615/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , розглянувши справу

за позовом: Управління комунальної власності Херсонської міської ради, код ЄДРПОУ 37465469

до: Приватного підприємства "БЛАГА", м. Херсон, код ЄДРПОУ 32392365,

про стягнення 3530,72 грн.

Без виклику учасників справи.

Обставини справи.

23 червня 2020 року Управління комунальної власності Херсонської міської ради звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "БЛАГА" заборгованості у розмірі 3530,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди комунального майна міської територіальної громади №1603 від 06 листопада 2017 в частині сплати орендної плати. За розрахунками позивача заборгованість відповідача за вказаним договором становить 2339,48 грн. За прострочення виконання зобов`язань за договором позивачем, на підставі умов договору та на підставі ст. ст. 530, 610, Цивільного кодексу України на суму боргу за вказаними договорами нараховано пеню у розмірі 1191,24 грн. Загальна суму боргу становить 3531,72 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2020 року визначено суддю по справі - Нікітенко С.В

Ухвалою від 26 червня 2020 року суд прийняв позовну заяву Управління комунальної власності Херсонської міської ради до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд продовжив строк розгляду справи № 923/615/20 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також в цій ухвалі суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а позивачу - відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України у встановлені строки.

Відповідно до ч.3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 26.06.2020 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

До суду повернулись поштові повідомлення з відмітками пошти про вручення ухвали суду позивачу та відповідачу.

Днем вручення судового рішення, згідно п.3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За таких обставин, суд вважає, що сторони у справі належним чином були повідомлені про розгляд даної справи.

20 липня 2020 року через відділ документального забезпечення Господарського суду Херсонської області від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнає часткового. Так, позивачем визнано суму основного боргу у розмірі 2339,48 грн. та суму пені лише у розмірі 34,61 грн. Стосовно нарахованої позивачем пені поза межами 6 місячного строку заперечує, вважає необґрунтованим, також просить суд застосувати строк позовної давності в частині стягнення пені та відмовити у задоволені решти позовних вимог.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 06 листопада 2017 року між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (надалі - Орендодавець або Позивач) і Приватним підприємством "БЛАГА" (надалі - Орендар або Відповідач) був укладений Договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 1603 (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлову будівлю, загальною площею 216,3 кв. м, за адресою: м. Херсон, вул. Дорофєєва, 26-а, вартість їх визначено відповідно до незалежної оцінки, виконаної ПП "ОК"Омєга" від 30.09.2017, і становить 206186,40 грн. Для розміщення майстерні, згідно з протоколом постійно діючої комісії з питань оренди об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади 09.06.2017 № 120, затвердженого наказом начальника управління від 09.06.2017 № 130.

Таким чином, предметом Договору є надання в строкове платне користування (оренду) визначене умовами договору нежитлову будівлю.

Сторонами Договору досягнуто згоди з істотних умов договору, визначено предмет договору, орендну оплату, умови передачі, повернення майна, строк дії договору та інші умови.

Відповідно до п. 8.1. Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України застосовується до правовідносин Сторін, які виникли між ними до укладання цього Договору, а саме: з 23 жовтня 2017 і діє до 20 вересня 2020 включно.

Доказів про відмову від Договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Додатками до зазначеного договору є: розрахунок орендної плати, незалежна оцінка майна, договір страхування орендованого майна.

Умовами договору сторонами визначено об`єкт, що підлягає передачі у оренду, а саме нежитлова будівля, загальною площею 216,3 кв. м, за адресою: м. Херсон, вул. Дорофєєва, 26-а. Передача майна відбувається за актом приймання-передачі вказаного майна з орендодавцем.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499 і становить 21278,44 грн. без-врахування ПДВ за рік (додаток 1).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата становить 1773,20 грн. (базовий місяць - листопад 2017 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 перераховується Орендарем управлінню комунальної власності на р/р 37115004006900 УДКСУ в м. Херсоні, код 852010, ЄДРПОУ 37465469, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

За умовами п. 5.2. Договору Орендар зобов`язаний своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (Орендодавцю) орендну плату.

Згідно п.3.5 Договору Сторони дійшли згоди, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення платежу.

Так, за твердженням позивача, у зв`язку із включенням об`єкта оренди визначеного умовами Договору до переліку об`єктів, що підлягають відчуженню, 05 вересня 2018 року нежитлова будівля літ. "А", загальною площею 216,3 кв.м, по вул. Дорофєєва, 26-а, згідно із договором купівлі-продажу перейшла у власність третій особі (покупцю). Передача вказаного майна покупцеві підтверджується актом передачі комунального майна № 28 від 06.09.2018.

З урахуванням зазначеного, позивач вказує, що, Договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 1603 від 06.11.2017 для управління комунальної власності Херсонської міської ради, як Орендодавця, припинив свою дію 06.09.2018, але при цьому за приватним підприємством "БЛАГА" перед управлінням комунальної власності залишилась заборгованість по орендній платі.

За твердженням позивача, відповідачем в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплачено орендну плату за орендоване майно. За розрахунками позивача, за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за період з серпня 2018 по вересень 2018 у загальному розмірі 2339,48 грн.

Оскільки відповідачем не виконано вимогу позивача щодо сплати суми боргу, осатаній звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3530,72 грн., з якої: 2339,48 грн. - сума основного боргу та 1191,24 грн. - сума пені.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що 06 листопада 2017 року між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради і Приватним підприємством "БЛАГА" був укладений Договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 1603, який за своїм змістом та правовою природою є договором оренди.

На підставі акта приймання-передачі від 23.10.2017 визначене майно було передано Орендарю (а.с. 13), відповідно наданого позивачем рахунку орендної плати за базовий місяць (додаток № 1 до договору) орендна плата на місяць становить 1773,20 грн.

05 вересня 2018 року нежитлова будівля літ. "А", загальною площею 216,3 кв.м, по вул. Дорофєєва, 26-а, яка була предметом договору оренди № 1603, згідно із договором купівлі-продажу перейшла у власність третій особі (покупцю) (а.с. 19-22). Передача вказаного майна покупцеві підтверджується актом передачі комунального майна № 28 від 06.09.2018 (а.с. 23).

Позивачем нарахована відповідачу орендна плата за період користування орендованим майном - з серпня 2018 у розмірі 1890,01 грн. та частково по вересень 2018 року у розмірі 449,47 грн.

Відповідно до п. 3.7 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом прийняття - передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов`язків орендаря у зобов`язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий обов`язок визначається також частиною 3 статті 18, частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 286 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 5.2. Договору Орендар зобов`язувався своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (Орендодавцю) орендну плату. Пунктами 3.1., 3.2., 3.5. Договору визначено, що орендна плата орендна плата становить 1773,20 грн. (базовий місяць - листопад 2017 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 перераховується Орендарем управлінню комунальної власності на р/р 37115004006900 УДКСУ в м. Херсоні, код 852010, ЄДРПОУ 37465469, сплачується Орендарем не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства. У випадку, якщо орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не заперечується факт існування заборгованості за вказаним періодом.

Таким чином, оскільки відповідач прийняв у користування майно, проте в порушення умов пунктів 5.2. та 3.2. договору оренди не здійснив оплату за його користування, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2339,48 грн. заборгованості по орендній платі є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, то суд зазначає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи вказані положення, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Крім того, згідно зі п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові, відповідно до положень частини четвертої статті 267 ЦК України.

Суд звертає увагу, що позивач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності до вимоги в частині стягнення пені.

Суд також зазначає, що положення Глави 19 ЦК України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України, а тому якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;

З огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.

Оскільки пеня нараховується за кожен день прострочення окремо, то і позовна давність обчислюється для суми пені за кожен день окремо.

Основне зобов`язання по сплаті орендної плати відповідач мав виконати не пізніше 25.09.2018, а тому останнім днем нарахування пені є 26.03.2019, тобто останній день шостого місяця. Подальше ж нарахування пені суперечить ч.6 ст. 232 ГК України.

За таких обставин, початок перебігу строку для нарахування пені розпочався з 26.09.2018 року.

Стаття 253 Цивільного кодексу України встановила, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, враховуючи приписи статті 232 Господарського кодексу України та статей 253, 254 Цивільного кодексу України, нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання мало бути припинено 26.03.2019.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає лише пеня нарахована за період з 12.03.2019 по 26.03.2019 (15 днів), строк позовної давності щодо якої припав на початок дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 з 12.03.2020, у зв`язку з чим його було продовжено.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» здійснив власний розрахунок пені за період з 12.03.2019р. по 26.03.2019р. на суму боргу 2339,48 грн.

Розрахунок пені має наступний вигляд:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 2339,48грн. 12.03.2019 26.03.2019

Процентна ставка пені:2 x ставок НБУ

Розраховується за формулою:

[Пеня] = [Сума боргу] 2 [Ставка пені (%)] / 100% / 366 днів [Кількість днів]

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 12.03.2019 26.03.2019 15 2 339.48 18 36 34.61 Всього: 34.61

Таким чином, з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги щодо стягнення пені та враховуючи вищенаведений розрахунок суду, за висновком суду, стягненню з відповідача підлягає пеня лише у розмірі 34,61 грн., оскільки строк позовної давності щодо однієї частини суми вже сплив, а інша частина суми нарахована всупереч положенням ч.6 ст. 232 ГК України. В іншій частині вимоги щодо стягнення пені заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "БЛАГА" (код ЄДРПОУ 32392365) на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 37465469) суму основного боргу у розмірі 2339,48 грн., суму пені у розмірі 34,61 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1413,40 грн.

3. У задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Нікітенко