Ухвала

від 29.09.2020 по справі 922/1266/19 (922/133/20)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1266/19 (922/133/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В. Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Еко-Оіл",

позивач - фізична особа-підприємець Назаренко А.О.,

відповідач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця

Назаренко А.О.,

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 17.08.2020

у складі колегії суддів: Россолов В.В. (головуючий), суддя - Ільїн О.В., суддя - Хачатрян В.С.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Еко-Оіл" в особі ліквідатора боржника,

до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (правонаступник АТ "Альфа-Банк"),

про визнання права власності та витребування майна,

та за позовом фізичної особи-підприємця Назаренко А.О.,

до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (правонаступник АТ "Альфа-Банк")

про визнання права власності та повернення майна в ліквідаційну масу

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Еко-Оіл"

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Назаренко Анастасія Олександрівна (далі - ФОП Назаренко А.О., заявник) 18.08.2020 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі № 922/1266/19 (922/133/20).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1266/19 (922/133/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2020.

07.09.2020 засобами електронного зв`язку та 08.09.2020 засобами поштового зв`язку до Касаційного господарського суду від АТ "Альфа-Банк" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Назаренко А.О.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, з урахуванням заперечень АТ "Альфа-Банк", колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги ФОП Назаренко А.О. з наступних підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції маються передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Sevices v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

Пунктом 2 частини 1 статті 287 ГПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2020, якою ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.06.2020 щодо відмови у задоволенні заяви ліквідатора про відмову від позову, скасовано та прийнято нове рішення про задоволення заяви ліквідатора боржника про відмову від позову у справі № 922/1266/19 (922/133/20).

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України можливість оскарження даної ухвали у касаційному порядку не передбачено.

Не містять вказівки щодо права оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про відмову від позову чи її задоволення та прийняття такої відмови і положення Кодексу України з процедур банкрутства.

У зв`язку з чим, касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийняті слід відмовити з підстав передбачених пунктом 1 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 286, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Назаренко А.О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі № 922/1266/19(922/133/20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков