Рішення

від 23.09.2020 по справі 802/4168/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 вересня 2020 р. Справа № 802/4168/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представника позивача: Лисенка Ю.М.,

представника відповідача: Козлачкової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

09.10.2013 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика до Ладижинського відділення Бершадської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002182200 від 02.10.2013.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що контролюючим органом здійснено перевірку, за наслідком якої складено Акт № 71/22-35878908 від 19.09.2013, в якому встановлено порушення п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість, на загальну суму 169323 грн. та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002182200 від 02.10.2013, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 169323 грн.

Підставою для нарахування податкових зобов`язань, на думку відповідача, слугувало те, що товариством до складу податкового кредиту віднесено суми податку в загальній сумі 169323 грн., в тому числі в листопаді 2012 - 132272 грн. та грудні 2012- 37051 грн. по операціях з придбання соняшника, які проведенні з Фермерським господарством Злагода Агро-1 та не пов`язані з веденням господарської діяльності.

Позивач з такими висновками контролюючого органу не погоджується, відтак, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення- рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2013 відкрито провадження у справі.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.11.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2015 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

29.10.2019 ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду прийнято справу до провадження суддею Альчуком М.П. та призначено до судового розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 19.11.2015 року неналежного відповідача Бершадську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області замінено на належного - Бершадську об`єднану державну податкову інспекцію головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2015, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 03.04.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

13.04.2020 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла справа Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" до Бершадської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі - Віятик Н.В.

Ухвалою суду від 17.04.2020 прийнято до свого провадження адміністративну справу та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 15.05.2020.

Ухвалою суду від 15.05.2020 розгляд справи відкладено на 27.05.2020.

Ухвалою суду від 22.05.2020 допущено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" - Лисенка Юрія Миколайовича в судовому засіданні, призначеному на 27.05.2020 о 10:00 год., в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.05.2020 розгляд справи відкладено на 09.06.2020.

Ухвалою суду від 09.06.2020 розгляд справи відкладено на 06.07.2020 та встановлено позивачу та відповідачу строк до 06.07.2020 для подання письмових пояснень із поясненнями по суті заявлених вимог з урахуванням Постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 03.04.2020, у разі неможливості подання таких пояснень, вказати причину.

Судове засідання 06.07.2020 відкладено на 04.08.2020.

Ухвалою суду від 04.08.2020 замінено відповідача - Бершадську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області.

В судовому засіданні 04.08.2020 оголошене перерву. Наступне судове засідання призначено на 07.09.2020.

Ухвалою суду від 07.09.2020 клопотання представника відповідача про виклик свідків задоволено. Викликано для надання пояснень у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є власниками автомобілів, зазначених в товарно-транспортних накладних на поставку товару. Судовий розгляд справи відкладено на 23.09.2020.

В судовому засіданні 23.09.2020 представника позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Свідки в судове засідання не з`явились. Про дату час і місце судового засідання повідомлялись належним чином на адресу вказану відповідачем згідно бази даних платників податків, однак до суду повернулись два конверти з вмістом поштових відправлень із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Так, у відповідно до вимог ст. 206 КАС України, якщо в судове засідання не з`явилися свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, суд заслуховує думку учасників справи про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з`явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з`явилася.

Представники сторін зазначили, що будь-які інші данні стосовно свідків у них відсутні, та вказали на можливість продовження судового розгляду за їх відсутності.

Так, судом вжито всі залежні від нього заходи для належного повідомлення останніх про розгляд даної справи і виклику їх в якості свідків.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором Ладижинського відділення Бершадської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, відповідно до наказу Бершадської ОДПІ від 13.09.2013 № 126 проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Фермерським господарством Злагода Агро-1 за період з 01.11.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено Акт № 77/22-35878908 від 19.09.2013, висновками якого встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 169323 грн., у тому числі за листопад 2012 в сумі 132272 грн. та за грудень 2012 в сумі 37051 грн., внаслідок чого донараховано податок на додану вартість в сумі 169323 грн.

На підставі даних висновків Бершадською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області 02.10.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002182200, яким ТОВ "Вінницька птахофабрика" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 169323 грн. за основним платежем та на 42331 грн. за штрафними санкціями, а всього на суму 211654 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика оскаржило податкове повідомлення - рішення № 0002182200 від 02.10.2013 до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.11.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2015 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2015, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 03.04.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Направляючи дану справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на необхідність перевірки пояснень свідків, які не допитувались безпосередньо судом, а лише надано копії письмових пояснень начальнику Гайсинської ОДПІ з зазначенням ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 Вказані пояснення надійшли до Гайсинської ОДПІ, як вхідна кореспонденція, та як наслідок не можуть підтвердити обставини реальності здійснення операцій позивача з ФГ Злагода агро-1

Так, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та враховуючи висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 03.04.2020, суд зазначає наступне.

Згідно п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1. ст. 198 ПК України).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, в ході перевірки податковий орган дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ФГ Злагода Агро-1 з приводу придбання соняшника.

Проте, такі висновки відповідача свого підтвердження в ході судового розгляду справи не знайшли.

Судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ "Вінницька птахофабрика" є розведення свійської птиці, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, виробництво м`яса свійської птиці, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, виробництво олії та тваринних жирів, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій, суд встановив, що між ТОВ "Вінницька птахофабрика" (Покупець) та ФГ Злагода Агро-1 (Постачальник) укладено договір поставки №0016/в від 06.11.2012, відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов`язання передати у власність Покупця насіння соняшнику (ДСТУ 7011-2009), а позивач - прийняти і оплатити вартість товару. Строк поставки до 31.08.2013р.

За умовами договору, поставка насіння соняшника здійснювалась на умовах СРТ Інкотермс 2000, (підпункт 1.1). Оплата насіння соняшника здійснюється шляхом перерахування 100% вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника впродовж 3-х банківських днів (підпункт 4.4). Орієнтовна сума договору складає 1 500 000, 00 грн. (підпункт 4.3).

Сторони домовилися, що товар поставляється силами Постачальника на об`єкт Покупця, який знаходиться за адресою: філія Внутрішньогосподарський комплекс по виробництву кормів "ТОВ "Вінницька птахофабрика" (Вінницька область, м. Ладижин, вул. І.Сагаєва, 1), витрати на транспортування товару до місця постачання входять в його вартість.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано наступні первинні документи: накладні на відпуск зерна в переробку № 42 від 22.11.2012 року, № 41 від 21.11.2012 року, № 86 від 15.12.2012 року, № 81 від 13.12.2012 року, складські квитанції на зерно № 907, 909 від 29.12.2012 року, № 272 від 12.11.2012 року, № 299 від 13.11.2012 року, № 903, 906 від 29.12.2012 року, № 300 від 13.11.2012 року, № 919 від 29.12.2015 року, № 133 від 07.11.2012 року, № 921 від 29.12.2012 року, товарно-транспортні накладні ААК № 488071 від 12.11.2012 року, № 488888 від 06.11.2012 року, № 488884 від 27.12.2012 року, № 488052 від 24.12.2012 року, № 488051 від 23.12.2012 року, № 488053 від 22.12.2012 року, № 488054 від 21.12.2012 року, № 488073 від 20.11.2012 року, № 488897 від 09.11.2012 року, № 488900 від 11.11.2012 року, № 488899 від 11.11.2012 року, № 488898 від 11.11.2012 року, № 488070 від 11.11.2012 року, накладні № 44 від 23.12.2012 року, № 46 від 27.12.2012 року, № 45 від 24.12.2012 року, № 42 від 21.12.2012 року, № 43 від 22.12.2012 року, № 35 від 11.11.2012 року, № 33 від 06.11.2015 року, № 36 від 11.11.2012 року, № 34 від 09.11.2012 року, № 37 від 12.11.2012 року, № 38 від 13.11.2012 року, № 39 від 2012 року, платіжні доручення № 1153586 від 05.12.2012 року, № 1173112, від 24.12.2012 року, № 1174233 від 25.12.2012 року, № 1177562 від 28.12.2012 року, № 50 від 12.11.2012 року, № 58 від 13.11.2012 року, № 69 від 14.11.2012 року, № 92 від 19.11.2015 року, № 3626711 від 23.11.2012 року, № 1143384 від 26.11.2012 року, № 39 від 09.11.2012 року, № 24 від 07.11.2012 року, 1179294 від 03.01.2013 року, податкові накладні № 33/2 від 06.11.2012 року, № 34/2 від 09.11.2012 року, № 36/2 від 11.11.2012 року, № 35/2 від 11.11.2012 року, № 37/2 від 12.11.2012 року, № 38/2 від 13.11.2012 року, № 39/2 від 20.11.2012 року, № 42/2 від 21.12.2012 року, № 43/2 від 22.12.2012 року, № 44/2 від 23.12.2012 року, № 45/2 від 24.12.2012 року, № 46/2 від 27.12.2012 року на загальну суму 1 015 940,28 грн., з них ПДВ в сумі 169 323,40 грн. (а.с. 55-170).

отже, як свідчать надані позивачем первинні документи, всього за період листопад-грудень 2012 року ТОВ "Вінницька птахофабрика" придбало у ФГ "Злагода Агро-1" соняшник 217,74 тонн, за який було сплачено 1 015 940,28 грн. в тому числі ПДВ 169 323,40 грн.

Фактичне приймання по кількості підтверджується журналами зважування товару, а перевірка якості підтверджується журналами лабораторних досліджень

З огляду на вищевикладене, суд критично оцінює посилання відповідача на ту обставину, що до перевірки позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій по постачанню насіння соняшника.

Отже, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та її основним видам.

Водночас необхідно зазначити, що документи та інші дані, які спростовують реальність здійснення господарських операцій, що відображені в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, змісту послуг, що надаються, тощо, а сама по собі наявність чи відсутність окремих документів та помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Натомість відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б об`єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Також ним не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача і його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

Податковий кодекс України не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов`язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу витрат у податковому обліку.

Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто документи повинні мати ті обов`язкові реквізити, про які йшлося раніше.

Надані позивачем до перевірки документи (договори, акти виконаних робіт, видаткові і податкові накладні, банківські документи) є первинними документами у розумінні вимог статті 9 цього Закону та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.

У ході розгляду справи судом встановлено, що вони є первинними в розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оформлені належним чином та містять усі обов`язкові реквізити.

На думку суду, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

В Акті перевірки відповідач не навів фактів невідповідності наданих для перевірки первинних документів позивача вимогам нормативно-правових актів України, та, відповідно, порушень позивачем цих норм.

Натомість, як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного повідомлення - рішення, висновки податкового органу про нереальність товарного характеру правочину, вчиненого між ТОВ "Вінницька птахофабрика" та ФГ "Злагода Агро-1" та непідтвердження фактів здійснення господарських операцій ґрунтуються виключно на підставі даних акту перевірки від 13.02.2013 року №68/2200/33420581 Про результати документальної позапланово" виїзної перевірки Фермерського господарства Злагода Агро-1 , код ЄДРПОУ 33420581 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. , в якому зазначено, що 01.01.2012 в товарних залишках рахувалось 167.8 тонн соняшнику на загальну суму 329113,06 гри. Даний соняшник було реалізовано протягом першого кварталу 2012 року. Станом на 01.04.2012 року соняшник на підприємстві не рахувався. В періоді з 01.04.2012 року по 01.09.2012 року підприємство соняшник не придбавало, а отже станом на 01.09.2012 року соняшнику в залишках не було.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач зазначає, що ФГ Злагода Агро-1 здійснювало діяльність, пов`язану з наданням податкової вигоди третім особам. У зв`язку з непідтвердженням податкового зобов`язання з ПДВ у ТОВ Злагода Агро-1 відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість, чим порушено п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України. Отже, перевіркою не підтверджено реалізацію соняшника ТОВ Вінницька птахофабрика на суму 1015940, 28 грн , в т.ч. ПДВ 169323,37 грн.

Суд зазначає, що в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій між позивачем його контрагентом, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

До того ж, наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання платником податків від його контрагента товарів (роботи, послуг).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема на формування податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його безпосереднього постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи; судових рішень; вироків по кримінальній справі щодо контрагента позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з ФГ "Злагода Агро-1"; не наведено будь-яких доводів щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту згідно вказаних виписаних податкових накладних, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0002182200 від 02.10.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бершадської Об`єднаної Державної податкової інспекції (Ладижинське відділення) № 0002182200 від 02.10.2013.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" сплачений при звернені до суду судовий збір в розмірі 1693,24 грн. (одна тисяча шістсот дев`яносто три гривні двадцять чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" (вул. Слобода, 141, м. Ладижин, Тростянецький район Вінницька область, код ЄДРПОУ 35878908)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)

Рішення в повному обсязі складено: 28.09.2020.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна