Рішення

від 15.09.2020 по справі 160/4302/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Справа № 160/4302/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: представників позивача представника відповідача Земляного О.Ю., Суханової Т.Е. Атрошенко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОВТОРМА до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОВТОРМА (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №0002650502, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування ТОВ ДНІПРОВТОРМА з податку на прибуток у розмірі 5 631 112,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №0002630502, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ДНІПРОВТОРМА з податку на додану вартість на 430 140 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №0002640502, яким до ТОВ ДНІПРОВТОРМА застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 142 180,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №0004213307, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ДНІПРОВТОРМА з військового збору за штрафними (фінансовими) санкціями на 942 411,72 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №0002670502, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ДНІПРОВТОРМА з орендної плати на 10 882,76 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.05.2019 року (т. 4 а.с. 236).

16.07.2020 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.08.2020 року (т. 5 а.с. 176).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОВТОРМА з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року, валютного законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року, іншого законодавства з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року, за результатами якої складено акт перевірки №13905/04-36-05-02/30540104 від 04.12.2019 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.01.2020 року №0002650502, №0002630502, №0002640502, №0004213307, №0002670502. Позивач зазначає, що податковий орган протиправно дійшов висновку про завищення ТОВ ДНІПРОВТОРМА від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, також неправомірним, незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству є висновок контролюючого органу щодо заниження сум орендної плати по земельній ділянці. Крім того, зазначив, що відповідачем на підставі ст.127 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 50% та 75%, однак застосування штрафу в такому розмірі можливе лише при повторності вчинення правопорушень, тоді як в даному випадку до ТОВ ДНІПРОВТОРМА протягом 1095 днів не застосовувалися штрафні санкції за такі ж порушення. Також, у ТОВ ДНІПРОВТОРМА не було правових підстав для застосування приписів ст. 199 ПК України. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

12.05.2020 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки позивача встановлено ряд порушень діючого законодавства, серед яких, зокрема, несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору, завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, заниження сум орендної плати. Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки №13905/04-36-05-02/30540104 від 04.12.2019 року відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

14.05.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до якого позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОВТОРМА зареєстроване 27.09.1999 року як суб`єкт господарської діяльності Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради , перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

У період з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 77.1, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік та наказу від 27.09.2019 року №581-п, направлень від 08.10.2019 року №494, №495, №493, №496, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОВТОРМА з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року, валютного законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року, іншого законодавства з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 04.12.2019 року №13905/04-36-05-02/30540104 (далі - акт перевірки).

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОВТОРМА подало до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки від 04.12.2019 року за №13905/04-36-05-02/30540104.

Проте, рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.01.2020 року №7308/10/04-36-05-02-19 встановлено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, а тому заперечення позивача залишені без задоволення.

Перевіркою встановлені порушення:

- п. 189.1 ст. 189, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет на загальну суму 286 760 грн, у т.ч. за періоди за лютий 2017 року на суму 3 983,00 грн., за березень 2017 року на суму 51 870,00 грн., за квітень 2017 року на суму 15 643,00 грн., за травень 2017 року на суму 18 254,00 грн., за червень 2017 року на суму 15 484,00 грн., за липень 2017 року на суму 17 482,00 грн., за серпень 2017 року на суму 5 212,00 грн., за вересень 2917 року на суму 5 574,00 грн., за жовтень 2017 року на суму 5 947,00 грн., за листопад 2017 року на суму 6 342,00 грн., за грудень 2017 року на суму 6 942,00 грн., за січень 2018 року на суму 7 985,00 грн., за лютий 2018 року на суму 7 092,00 грн., за березень 2018 року на суму 7 100,00 грн., за травень 2018 року на суму 7 360,00 грн., за червень 2018 року на суму 14 169,00 грн., за липень 2018 року на суму 7 101,00 грн., за вересень 2018 року на суму 14 216,00 грн., за жовтень 2018 року на суму 7 128,00 грн., за листопад 2018 року на суму 7 201,00 грн., за лютий 2019 року на суму 21382,00 грн., за березень 2019 року на суму 7 235,00 грн., за квітень 2019 року на суму 7 243,00 грн., за травень 2019 року на суму 8 440,00 грн., за червень 2019 року на суму 11 275,00 грн.;

2) пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 5 631 112,00 грн, у т.ч. за 2 квартал 2018 року у сумі 1 110 051,00 грн., за 3 квартал 2018 року у сумі 1 165 647,00 грн., за 4 квартал 2018 року у сумі 982 686,00 грн., за 1 квартал 2019 року у сумі 949 187,00 грн., за 2 квартал 2019 року у сумі 1 423 541,00 грн.;

3) пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством не зареєстровані податкові накладні, що тягне за собою накладення штрафу у розрахунковому розмірі в залежності від термінів порушення реєстрації накладних та незареєстрованої суми ПДВ;

4) п. 288.2, п. 288.3, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України ТОВ Дніпровторма занижено орендну плату за земельні ділянки всього у сумі 8 706,21 грн, у т.ч. за 2017 рік у сумі 2 902,07 грн., за 2018 рік у сумі 2 902,07 грн., за 2019 рік у сумі 2 902,07 грн.;

5) пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, абз. а п. 171.2 ст. 171, абз. а п. 176.2 ст. 176, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в частині не перерахування до бюджету військового збору у загальній сумі 1 308 365,46 грн., у т.ч. по періодам: жовтень 2016 року - 51 218,98 грн., листопад 2016 року - 53 911,53 грн., грудень 2016 року 63 499,22 грн., січень 2017 року - 37 509,25 грн., лютий 2017 року - 55 068,42 грн., березень 2017 року - 59642,26 грн., квітень 2017 року - 47 950,96 грн., травень 2017 року - 58 834,07 грн., червень 2017 року - 74 563,14 грн., липень 2017 року - 76 443,09 грн., серпень 2017 року - 58 950,72 грн., вересень 2017 року - 81 520,19 грн., жовтень 2017 року 104 080,10 грн., листопад 2017 року - 75 461,13 грн., грудень 2017 року - 94 049,27 грн., січень 2018 року - 55 243,62 грн., лютий 2018 року - 45 993,11 грн., березень 2018 року - 48 765,50 грн., квітень 2018 року - 42 184,74 грн., травень 2018 року - 28 928,56 грн., червень 2018 року - 8 299,50 грн., липень 2018 року - 15 828,30 грн., серпень 2018 року - 9 576,35 грн., вересень 2018 року 17 176,87 грн., жовтень 2018 року - 17 105,92 грн., листопад 2018 року - 14 986,88 грн., грудень 2018 року - 12 473,78 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 04.12.2019 року контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0002650502 від 27.01.2020 року, яким збільшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 631 112,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0002630502 від 27.01.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 430 140,00 грн., з яких 286 760,00 грн. - основний платіж, 143 380,75 грн. - штрафні санкції;

- податкове повідомлення-рішення №0002640502 від 27.01.2020 року, яким застосовано штраф у розмірі 50% за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 142 180,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0004213307 від 27.01.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 942 411,72 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0002670502 від 27.01.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати на 10 882,76 грн., з яких 8 706,21 грн. - основний платіж, 2 176,55 грн. - штрафні санкції.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ ДНІПРОВТОРМА звернулось до Державної податкової служби України зі скаргами на прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.01.2020 року №0002650502, №0002630502, №0002640502, №0004213307, №0002670502.

За результатами розгляду скарг Державна податкова служба України рішеннями від 02.04.2020 року №11996/6/99-00-08-05-04-06, від 09.04.2020 року №12816/6/99-00-08-05-01-06, від 07.04.2020 року №12535/6/99-00-08-05-06-06 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 27.01.2020 року №0002650502, №0002630502, №0002640502, №0004213307, №0002670502, а скарги - без задоволення.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень №0002650502, №0002630502, №0002640502, №0004213307, №0002670502 від 27.01.2020 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Позивач та його контрагент на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно із п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Із змісту статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо надання правової оцінки прийнятому податковому повідомленню-рішенню від 27.01.2020 року №0002650502, яким збільшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 631 112,00 грн., суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що основна діяльність ТОВ ДНІПРОВТОРМА полягає в оптовій торгівлі вторинною сировиною та доведенні такої вторинної сировини до необхідних якісних характеристик (підготовка, пресування, сортування тощо).

Так, у перевіряємому періоді ТОВ ДНІПРОВТОРМА мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання послуг №1 від 19.04.2018 року, відповідно до умов якого, ФОП ОСОБА_1 (виконавець) зобов`язався за плату надати ТОВ ДНІПРОВТОРМА (замовник) послуги з сортування вторинної сировини.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що послуги (роботи) вважаються наданими (виконаними), якщо виконавець вчасно і якісно виконає свої обов`язки за цим договором та підтвердить цей факт актами приймання-передачі наданих послуг із підписом замовника без зауважень.

Відповідно до п. 1.3 договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити надані виконавцем послуги.

Згідно із п. 1.4 договору передбачено, що за домовленістю сторін послуги (роботи) можуть надаватися (виконуватися) на території замовника ( м. Дніпро, вул. Юдіна, 8 ).

На виконання пункту 4.2.1 договору ТОВ ДНІПРОВТОРМА визначило ФОП ОСОБА_1 . Технічне завдання із сортування вторинної сировини, зокрема (мовою оригіналу):

1. Соответствие ДСТУ 3500:2009 Макулатура бумажная и картонная. Технические условия по маркам МС-2А-1 и МС-7Б2.1 .

2. Марка МС-2А-1: отходы переработки белой не пигментной бумаги из 100% отбеленной целлюлозы без печати и ламинации, лакированного, парафинированного и других видов покрытия и пропитки (синтетическими смолами, парафином, жирами и другими видами): бумага для рисования и другие виды белой бумаги без гильз.

3. Марка МС-7Б2.1: Отходы переработки белой бумаги, разного состава, с линированием или без него (кроме газетного). Без пигментованного покрытия, без покрытия и пропитки (синтетическими смолами, парафином, жирами, воском) и ламинирования.

4. Отсортированная макулатура должна быть размещена на складе по зонам согласно договорённости .

На підставі звернення ФОП ОСОБА_1 після проходження медичного огляду та первинного інструктажу з охорони праці був допущений на територію цеху сортування вторинної сировини ТОВ ДНІПРОВТОРМА за адресою м. Дніпро, вул. Юдіна, 8, де і відбувалося надання послуг сортування.

При цьому, висновок податкового органу щодо завищення ТОВ ДНІПРОВТОРМА від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, грунтується виключно на тому, що ОСОБА_1 є штатним працівником ТОВ ДНІПРОВТОРМА та відповідно до звітів за формою 1-ДФ, останньому здійснюється нарахування та виплата заробітної плати.

Так, як вбачається з акту перевірки, податковий орган зазначає, що згідно актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_1 щомісячно сортував вторинну сировину у кількості від 50 до 746 тон, у зв`язку з чим останньому необхідно було працювати 8-годинний робочий день та за одну добу відсортувати від 1,6 до 24 тон вторинної сировини, що фізично унеможливлює виконання даних послуг.

Проте, в ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра та серед іншого, надає послуги відновлення відсортованих відходів, є платником єдиного податку третьої групи.

Як вбачається з Технічного завдання від 19.04.2018 року, яке містить вимоги ТОВ ДНІПРОВТОРМА , як замовника послуг, до ФОП ОСОБА_1 щодо сортування вторинної сировини, послуга останнього полягала у відборі (внаслідок переважно візуального огляду) із наявних на складі обсягів макулатури зайвих матеріалів, які не відповідають вимогам технічних умов до якості певних марок макулатури. Виконання таких робіт потребує досконалого знання технічних вимог, які пред`являються до різних марок макулатури, та відповідного досвіду роботи у цій сфері, які і були наявні у ОСОБА_1 .

При цьому, виконання робіт із сортування вторинної сировини за договором № 1 від 19.04.2018 року не потребувало фізичного переміщення всього відсортованого обсягу макулатури на складі та надмірного фізичного навантаження, що свідчить про очевидну можливість фізично виконати весь обсяг робіт.

Так, надання ФОП ОСОБА_1 послуг за договором №1 від 19.04.2018 року та їх оплата підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: актами, платіжними документами.

Крім того, фактичне надання ФОП ОСОБА_1 послуг за вказаним договором, також підтверджується наступними документами, а саме:

- зверненням ФОП ОСОБА_1 на ім`я начальника дільниці ТОВ ДНІПРОВТОРМА з проханням надати дозвіл на доступ та знаходження на території цеху сортування вторинної сировини;

- проходженням ОСОБА_1 первинного інструктажу з безпеки праці, що підтверджується записом в журналі проходження інструктажу 19.04.2018 року;

- проходженням ОСОБА_1 огляду лікаря, що було однією із передумов для впуску його на територію цеху сортування вторинної сировини;

- записами ОСОБА_1 в журналах допуску на територію цеху сортування вторинної сировини (табелі).

Підпунктом 134.1.1 пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318 затверджене Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі - П(С)БО № 16), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Пунктом 5 П(С)БО № 16 визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Пунктом 6 П(С)БО № 16 передбачено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Отже, П(С)БО № 16 Витрати підставою для відображення (нарахування) витрат в бухгалтерському обліку визначає факт понесення таких витрат, що виражається у зменшенні активів або збільшенні зобов`язань, що і відбувалося у випадку надання ФОП ОСОБА_1 послуг за договором № 1 від 19.04.2018 року, яке породжувало виникнення грошових зобов`язань у ТОВ ДНІПРОВТОРМА перед ФОП ОСОБА_1 та зменшення активів внаслідок оплати послуг останнього.

Судом встановлено, що ТОВ ДНІПРОВТОРМА при визначенні фінансового результату до оподаткування включало до витрат вартість послуг ФОП ОСОБА_1 у відповідних періодах та надання ФОП ОСОБА_1 послуг за договором безпосередньо призвели до зміни у складі зобов`язань та активів підприємства.

Крім того, грошові кошти, які були отримані ФОП ОСОБА_1 за послуги за договором № 1 від 19.04.2018 року, були в повній сумі відображені в податкових деклараціях платника єдиного податку за відповідні періоди. З таких сум до бюджету був сплачений податок за ставкою 5%.

Таким чином, суд дійшов висновку про не підтвердження податковим органом порушення позивачем вимог податкового законодавства по даному епізоду.

З огляду на викладене, оскаржуване податкові повідомлення-рішення від 27.01.2020 року №0002650502, яким збільшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 631 112,00 грн., прийняте відповідачем не обґрунтовано та відповідно підлягає скасуванню.

Щодо надання правової оцінки прийнятому податковому повідомленню-рішенню від 27.01.2020 року №0002630502, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 430 140,00 грн., з яких 286 760,00 грн. - основний платіж, 143 380,75 грн. - штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 01.08.2017 року між ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат (замовник) та ТОВ ДНІПРОВТОРМА (виконавець) укладений договір про надання послуг № 1856/44/0817, за умовами якого ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат доручило, а ТОВ ДНІПРОВТОРМА взяло на себе зобов`язання за плату надати послуги з підготовки, пресування, транспортування вторинної сировини, інші тотожні послуги (операційно-експлуатаційні), пов`язані з доведенням сировини до необхідних якісних характеристик.

08.08.2017 року між ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат та ТОВ ДНІПРОВТОРМА була укладена додаткова угода до договору № 1856/44/0817 від 01.08.2017 року, якою пункт 9.1 договору був викладений в новій редакції, яка передбачає, що умови даного договору застосовуються також і до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме, з 01.01.2017 року.

На підставі укладеного договору з 01.01.2017 року і до кінця перевіреного періоду ТОВ ДНІПРОВТОРМА надавало ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат послуги з підготовки, пресування та транспортування макулатури.

Факт виконання умов договору підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, в тому числі за січень-липень 2017 року, платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, доказами, наявними в матеріалах справи підтверджено, що в межах надання послуг за договором № 1856/44/0817 від 01.08.2017 року ТОВ ДНІПРОВТОРМА використовувало:

- орендовані приміщення за договорами оренди № 21 від 29.12.2016 року з ТОВ Запоріжбудтранс , № 2278/13/1217 від 01.12.2017 року, № 2/13/2019 від 01.12.2018 року з ПрАТ Київський КПК , № 404-ДКП/14 від 31.10.2014 року з Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення ДМР, № 06-06/2019-001 від 06.06.2019 року з ТОВ Грін Компані та № 24/06 від 24.06.2019 року з ТОВ Мінерали Донбасу ;

- орендоване обладнання за договорами № 1284/13/0417 від 25.04.2017 року, № 1290/13/0518 від 01.05.2018 року та № 53/13/2019 від 26.04.2019 року з ПрАТ Київський КПК ;

- паливно-мастильні матеріали, які придбавалися у різних постачальників та використовувалися для доставлення макулатури на території сортувальних майданчиків, де безпосередньо відбувався процес надання послуг з підготовки макулатури.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що частина з суми ПДВ, яка була сплачена у вартості наведених послуг оренди (195 273,00 грн.) та вартості пального (91 487,00 грн.), повинна була включатися ТОВ ДНІПРОВТОРМА до складу податкових зобов`язань на підставі ст. 199 ПК України, оскільки частково такі послуги та пальне не використовувалися в оподатковуваних операціях.

В обґрунтування такого висновку в акті перевірки зазначається, що протягом перевіреного періоду ТОВ ДНІПРОВТОРМА здійснювало як оподатковувані, так і неоподатковувані операції.

При цьому, відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 199.1 ст. 199 ПК України передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

З аналізу викладеного вбачається, що стаття 199 ПК України не бере до уваги всю діяльність платника податку, яка може включати як оподатковувані, так і неоподатковувані операції, а передбачає нарахування податкових зобов`язань виключно у випадку, якщо конкретні придбані товари та послуги починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Судом встановлено, що оренда наведених вище приміщень та обладнання, так і придбання паливно-мастильних матеріалів, наведених в акті перевірки, використовувалися ТОВ ДНІПРОВТОРМА виключно в оподатковуваних ПДВ операціях із надання послуг з підготовки, пресування та сортування макулатури в межах договору № 1856/44/0817 від 01.08.2017 року з ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат .

Так, орендовані приміщення та обладнання, а також паливо саме і придбавалися для надання наведених послуг ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат і не використовувались ТОВ ДНІПРОВТОРМА в іншій діяльності.

При цьому, на вартість наданих послуг за договором № 1856/44/0817 від 01.08.2017 року нараховувався ПДВ, сума якого включалася до складу податкових зобов`язань ТОВ ДНІПРОВТОРМА в розмірі, який перевищує суму податку, сплаченого у вартості придбаних послуг оренди та паливно-мастильних матеріалів.

Тобто, сума ПДВ, яка сплачувалася у складі вартості оренди та палива, повністю була відображена в податкових зобов`язаннях з ПДВ в межах вартості послуг за договором № 1856/44/0817 від 01.08.2017 року, що свідчить про відсутність недоплати ПДВ до бюджету внаслідок здійснення таких операцій та відображення їх в обліку.

Таким чином, у ТОВ ДНІПРОВТОРМА не було правових підстав для застосування до даних операцій приписів ст. 199 ПК України та нарахування податкових зобов`язань.

Крім того, судом встановлено, що на суми ПДВ, зазначені в акті перевірки, які були нараховані за 2016 рік, тобто до початку надання слуг за договором № 1856/44/0817 від 01.08.2017 року з ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат , ТОВ ДНІПРОВТОРМА виписало та зареєструвало податкові накладні, за якими нарахувало податкові зобов`язання.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ ДНІПРОВТОРМА занижені податкові зобов`язання за жовтень 2016 року на 682,00 грн., за листопад 2016 року на 682,00 грн. та за грудень 2016 року на 1 035,00 грн., що стало наслідком не нарахування податкових зобов`язань на суми ПДВ, сплачені у вартості послуг оренди приміщень за договором № 404-ДКП/14 від 30.10.2014 року з Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення ДМР за жовтень - листопад 2016 року та договором № 21 від 29.12.2016 року з ТОВ Запоріжбудтранс за грудень 2016 року.

Проте, всі суми ПДВ, які були сплачені у складі вартості оренди за наведеними договорами за податковими накладними № 347 від 31.10.2016 року на суму ПДВ 763,09 грн., №341 від 30.11.2016 року на суму ПДВ 763,09 грн., № 365 від 31.12.2016 року на суму ПДВ 763,09 грн., № 59 від 31.12.2016 року на загальну суму ПДВ 396,21 грн. в повному обсязі були включені ТОВ ДНІПРОВТОРМА до складу податкових зобов`язань на підставі виписаних та зареєстрованих податкових накладних №9 від 31.10.2016 року, № 15 від 30.11.2016 року, № 12 від 31.12.2016 року.

Отже, ТОВ ДНІПРОВТОРМА не допускало заниження податкових зобов`язань за жовтень 2016 року на 682,00 грн, за листопад 2016 року на 682,00 грн та грудень 2016 року на 1 035,00 грн.

Також, судом встановлено, що протягом періодів з січня по липень 2017 року ТОВ ДНІПРОВТОРМА виписувало та реєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні, на підставі яких суми ПДВ, в тому числі які наведені в акті перевірки, та які були сплачені під час придбання пального та послуг з оренди, включалися до складу податкових зобов`язань відповідних періодів в повному обсязі, що підтверджується податковими накладними, а саме:

- № 8 від 31.01.2017 року та № 9 від 31.01.2017 року на загальну суму ПДВ в розмірі 47 789,25 грн, в т.ч. за паливом та орендою 23 172,58 грн.;

- № 11 від 28.02.2017 року, № 12 від 28.02.2017 року та № 13 від 28.02.2017 року на загальну суму ПДВ в розмірі 49 088,91 грн., з яких за паливом та орендою 33 200,68 грн.;

- № 11 від 31.03.2017 року, № 12 від 31.03.2017 року та № 13 від 31.03.2017 року на загальну суму ПДВ в розмірі 53 483,74 грн., з яких за паливом та орендою 24 266,00 грн.;

- № 8 від 30.04.2017 року та № 10 від 30.04.2017 року на загальну суму ПДВ в розмірі 44 408,58 грн., з яких за паливом та орендою 23 534,42 грн.;

- № 16 від 31.05.2017 року на загальну суму ПДВ в розмірі 50 772,25 грн., з яких за паливом та орендою 25 693,68 грн.;

- № 9 від 30.06.2017 року, № 10 від 30.06.2017 року та № 11 від 30.06.2017 року на загальну суму ПДВ в розмірі 38 073,27 грн., з яких за паливом та орендою 16 827,33 грн.;

- № 8 від 31.07.2017 року на загальну суму ПДВ в розмірі 45 075,97 грн., з яких за паливом та орендою 27 504,07 грн.

Отже, всього ТОВ ДНІПРОВТОРМА донарахувало податкових зобов`язань з ПДВ за зведеними податковими накладними за січень-липень 2017 року на підставі ст. 199 ПК України на суму 328 691,97 грн., з яких за паливом 130 569,82 грн., за орендою 43 606,81 грн., що разом складає 174 176,63 грн..

Таким чином, наведені суми податкових зобов`язань враховувались ТОВ ДНІПРОВТОРМА при розрахунку суми ПДВ, який підлягав сплаті за січень-липень 2017 року.

В подальшому на підставі договору № 1856/44/0817 від 01.08.2017 року, умови якого сторони застосували до відносин між сторонами, які фактично виникли з 01.01.2017 року, ТОВ ДНІПРОВТОРМА в серпні 2017 року склало розрахунки коригування до наведених вище податкових накладних, якими зменшило суми податкових зобов`язань за ними.

Проте, всі витрати на придбання послуг оренди та палива за січень-липень 2017 року враховані ТОВ ДНІПРОВТОРМА в тому ж в серпні 2017 року у вартості послуг з підготовки, пресування та транспортування макулатури за договором № 1856/44/0817 від 01.08.2017 року в розмірі 2 678 142,19 грн., а всі наведені вище суми ПДВ, нараховані на вартість послуг оренди та вартість палива за січень-липень 2017 року, в загальному розмірі 174 176,63 грн були враховані до складу суми ПДВ в розмірі 535 628,44 грн., нарахованої за послуги за договором № 1856/44/0817 від 01.08.2017 року, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 31.08.2017 року за січень-липень 2017 року.

Отже, сума ПДВ в розмірі 535 628,44 грн., яка включає в себе суму ПДВ з оренди та палива за січень-липень 2017 року в розмірі 174 176,63 грн., була включена ТОВ ДНІПРОВТОРМА до складу податкових зобов`язань з ПДВ в тому ж серпні 2017 року на підставі податкової накладної № 9 від 31.08.2017 року, що свідчить про відсутність недоплати до бюджету ПДВ внаслідок здійснення наведених операцій та відображення в податковому обліку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган протиправно донарахував ТОВ ДНІПРОВТОРМА податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 286 760,00 грн..

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27.01.2020 року №0002630502 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 430 140,00 грн., з яких 286 760,00 грн. - основний платіж, 143 380,75 грн. - штрафні санкції.

Що стосується правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0002640502 від 27.01.2020 року, яким застосовано штраф у розмірі 50% за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 142 180,50 грн., суд зазначає наступне.

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачена ст. 120-1 ПК України.

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Пунктом 120-1.2 ст. 120-1 ПК України передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які одатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

З аналізу зазначених норм вбачається, що законодавцем запроваджено п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, як більш жорстке покарання в разі відсутності реєстрації податкових накладних після притягнення платників податків до відповідальності на підставі пункту 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Разом з тим, податковим органом не надано доказів застосування до ТОВ ДНІПРОВТОРМА штрафу на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України та винесення відповідних податкових повідомлень-рішень за відсутність реєстрації податкових накладних протягом граничного строку.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що всі суми ПДВ, сплачені ТОВ ДНІПРОВТОРМА у вартості оренди та палива, були використані останнім в оподатковуваних операціях, у зв`язку з чим, ТОВ ДНІПРОВТОРМА не мало обов`язку з виписування та реєстрації податкових накладних на ці суми ПДВ.

Отже, застосування до ТОВ ДНІПРОВТОРМА штрафу на підставі п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України є безпідставним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган протиправно нарахував ТОВ ДНІПРОВТОРМА штраф в розмірі 50 % з податоку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 142 180,50 грн.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27.01.2020 року №0002640502 про застосування штрафу в розмірі 50 % з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 142 180,50 грн.

Що стосується правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0004213307 від 27.01.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 942 411,72 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою банківських виписок, касових книг з додатками (видаткові, прибуткові касові ордери, відомості), авансових звітів, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій до них, накладних про отримання вторсировини, встановлено, що ТОВ ДНІПРОВТОРМА одночасно разом із виплатою доходу фізичній особі за макулатуру та вторсировину несвоєчасно перерахувало військовий збір у сумі 1 308 365,46 грн., за що до ТОВ ДНІПРОВТОРМА застосована сума штрафних санкцій в розмірі 942 411,72 грн. на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

При цьому, за порушення у жовтні 2016 року застосована штрафна санкція за ставкою 25% від основного зобов`язання, за листопад 2016 року - за ставкою 50%, а за всі наступні періоди до грудня 2018 року - за ставкою 75%.

Так, з 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31.07.2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України , яким на період до 01 січня 2015 року запроваджено військовий збір.

Законом України від 28 грудня 2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи , який набрав чинності з 01 січня 2015 року, до Кодексу внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, а саме: фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізичні особи - нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкові агенти (пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до п.п.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема: для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Таким чином, з 01 січня 2015 року військовий збір сплачується з усіх доходів, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування (п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Згідно п.п.1.4 п.16-1 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VII нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету із чистого доходу приватного підприємця здійснюється у порядку, встановленому Розділом IV Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.1.6. п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Кодексу.

За положеннями пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України визначено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак положення статті 126 Податкового кодексу України застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

З аналізу викладеного вбачається, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 цього кодексу.

Стаття 127 Податкового кодексу України визначає відповідальність, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Відтак, склад вищеозначеного порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.01.2020 року у справі №820/11382/15.

Під час розгляду справи судом встановлено, що військовий збір, який був нарахований та утриманий ТОВ ДНІПРОВТОРМА під час виплати доходу фізичним особам в готівковій формі, був перерахований ТОВ ДНІПРОВТОРМА до бюджету, однак із порушенням встановленого строку.

Порушення термінів сплати податку з військового збору також підтверджується банківськими виписками та картками рахунку 6426.

Отже, відповідальність передбачена п. 127.1 ст. 127 ПК України не може бути застосована до спірних правовідносин.

Крім того, суд зазначає, що підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Як вбачається із розрахунків штрафних (фінансових) санкцій до податкових повідомлень-рішень контролюючий орган застосував до позивача штрафну санкцію вперше в розмірі 25%, в подальшому у розмірі 50% та 75% суми військового збору, що були несвоєчасно перераховані до бюджету.

Однак, у межах спірних правовідносин факт повторного протягом 1095 днів неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідачем жодним актом не встановлено та не зафіксовано, не надано доказів винесення податкових повідомлень-рішень, якими позивачу було б збільшено суми грошового зобов`язання, що передували прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень, що вказує на безпідставне застосування до позивача штрафні (фінансові) санкції по неутриманим і неперерахованим до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірах 50% та 75%.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0004213307 від 27.01.2020 року у зв`язку з відсутністю підстав для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату військового збору.

Що стосується правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0002670502 від 27.01.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати на 10 882,76 грн., з яких 8 706,21 грн. - основний платіж, 2 176,55 грн. - штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. ПК України плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПК України).

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. ПК України).

Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. ПК України).

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель ).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 24.12.2015 року між Дніпропетровською міською радою та ТОВ ДНІПРОВТОРМА був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ТОВ ДНІПРОВТОРМА отримало в оренду земельну ділянку за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Космонавтів, 18-б, з кадастровим номером 1210100000:09:077:0039.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 30.09.2015 року №298/67. Земельна ділянка надана: по фактичному розміщенню торгівельного магазину - павільону. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ): 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги). Договір укладено на п`ять років.

За умовами договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Судом встановлено, що ТОВ ДНІПРОВТОРМА при розрахунку орендної плати за землю використано дані нормативних грошових оцінок вищенаведеної земельної ділянки, які розраховано із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф=2.0 земельних ділянках, по яких не внесена інформація до відомостей Державного земельного кадастру.

Враховуючи наведену нормативну грошову оцінку, ТОВ ДНІПРОВТОРМА сплачено суму орендної плати за землю у 2017 році - 11 608,40 грн., у 2018 році - 11 608,40 грн., у 2019 році - 11 608,40 грн.

Разом з тим, згідно із витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на 2017-2019 роки, сформованих відділом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, до земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:069:077:0039 застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф=2,5 (КВЦПЗ - 03.07 для будівництва та будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Суд звертає увагу, що оскільки при укладанні договорів оренди та реєстрації права оренди земельних ділянок в Державному кадастрі, цільове призначення земельних ділянок було визначено, як комерційна діяльність, то для обчислення податкових зобов`язань застосовується оцінка (одним із елементів якої є коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки), яка набрала чинності на підставі технічної документації, затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування.

Отже, в порушення п.288.2, п.288.3, п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України ТОВ ДНІПРОВТОРМА занижено орендну плату у сумі 8 706,21 грн., у т.ч. за 2017 рік у сумі 2 902,07 грн., за 2018 рік у сумі 2 902,07 грн., за 2019 рік у сумі 2 902,07 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган правомірно нарахував ТОВ ДНІПРОВТОРМА грошове зобов`язання з орендної плати на 10 882,76 грн., з яких 8 706,21 грн. - основний платіж, 2 176,55 грн. - штрафні санкції.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача щодо неправомірності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27.01.2020 року №0002670502 про збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати на 10 882,76 грн. не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 21 020,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОВТОРМА (49035, м. Дніпро, вул. Юдіна, буд. 8, код в ЄДРПОУ 30540104) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код в ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №0002650502, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування ТОВ "ДНІПРОВТОРМА" податком на прибуток у розмірі 5631112 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №0002630502, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "ДНІПРОВТОРМА" з податку на додану вартість на 430140 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №0002640502, яким до ТОВ "ДНІПРОВТОРМА" застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 142180,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №0004213307, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "ДНІПРОВТОРМА" з військового збору за штрафними (фінансовими) санкціями на 942411,72 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код в ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровторма (49035, м. Дніпро, вул. Юдіна, буд. 8, код в ЄДРПОУ 30540104) сплачений судовий збір у сумі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 вересня 2020 року.

Суддя Н.Є. Сліпець