Рішення

від 29.09.2020 по справі 320/5395/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року № 320/5395/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції до Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 08.02.2018 №786.32.VІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", згідно з яким затверджено проект із землеустрою щодо передачі земельної ділянки площею 0,1183 га у приватну власність гр. ОСОБА_1 , розташованої на території АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передано у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1183га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223182001:01:030:0024, розташовану в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 08.02.2018 №786.32.VІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " дочці депутата сільської ради ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1183га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223182001:01:030:0024, розташовану в АДРЕСА_1 , однак депутат сільської ради не повідомив сесію, перед голосування за оскаржуване рішення, про наявність відповідного конфлікту інтересів, чим порушив вимоги статей 28 та 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Позивач, також, звертає увагу суду, що наявність конфлікту інтересів під час прийняття оскаржуваного рішення, підтверджена постановами Обухівського районного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №372/2225/19 та від 04.07.2019 у справі №372/2226/19, які набрали законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання .

До початку чергового розгляду справи по суті, через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач та третя особа до суду жодного разу не з`являлись, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

На час прийняття рішення у даній справі відповідач вимоги ухвали про відкриття провадження у справі не виконав, у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 08.02.2018 Григорівська сільська рада Обухівського району Київської області прийняла рішення №786.32.VІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", яким вирішила:

затвердити проект із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 , що розташована на території АДРЕСА_1 , площею 0,1183га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

передати у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1183га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223182001:01:030:0024, що розташована на території АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка повинна використовуватись за цільовим призначенням з дотриманням вимог ст. 91 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою депутата Григорівська сільська рада Обухівського району Київської області ОСОБА_2 і проживає спільно з ним за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується листом Обухівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області від 26.01.2019 №71/16.17-38.

Згідно з протоколом засідання тридцять другої сесії сьомого скликання Григорівської сільської ради від 08.02.2018 та відомостей про поіменне голосування, у розгляді питання №15.1 порядку денного "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 " брали участь 11 депутатів включаючи і депутата ОСОБА_2 ; рішення №786.32.VІІ за результатами розгляду вказаного питання прийнято одноголосно.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 02.07.2019 у справі № 372/2225/19, яка набрала законної сили 12.07.2019, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час винесення постанови становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.07.2019 у справі №372/2226/19, яка набрала законної сили 15.07.2019, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 ( три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

У подальшому, оскільки порушення ОСОБА_2 , депутатом Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, вимог Закону, пов`язане з прийняттям рішення від 08.02.2018 №786.32.VІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Статтею 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Абзацом 3 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта.

Згідно з частиною 2 статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Отже, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.

Частиною першою статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Крім того, суд звертає увагу, що стаття 67 Закону України Про запобігання корупції не містить імперативного припису про обов`язковість визнання незаконним та скасування такого рішення, оскільки, альтернатива у вказаній статті зазначена, виключно, щодо вибору способу оскарження рішення прийнятого за наявності конфлікту інтересів (скасування органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, чи визнання незаконними рішень в судовому порядку), і не передбачає іншої компетенції суду, ніж визнання такого рішення незаконним. у порядку, встановленим процесуальним законом

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справах №№ 237/2574/17, 237/2242/17.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип належного урядування , зокрема, передбачає те, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а отже, не довів правомірності своїх рішень.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 08 лютого 2018 року № 786.32.VІІ. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.