Рішення

від 29.09.2020 по справі 420/6958/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6958/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ (проспект Шевченка, 2, м. Одеса, 65044) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 6-8, м. Київ, 04655), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовом (а.с.1-13, 222-233) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ (далі - ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ ) до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС № 1491706/40344651 від 18.03.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 20.02.2020, №1491705/40344651 від 18.03.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 25.02.2020 та №1662982/40344651 від 23.06.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 03.03.2020;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ за №2 від 20.02.2020, №3 від 25.02.2020 та за №1 від 03.03.2020 - днем їх надходження до реєстру.

Позивач зазначив, що він зареєстрований 15.03.2016 та є платником ПДВ з 01.05.2016 року. Видами діяльності є, зокрема, позивача є: 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

03.02.2020 року ним (продавець) укладено договір постачання №0302 з ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ (покупець), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити товар: брус дерев`яний просочений для стрілочних переводів. Пунктом 1.2. Договору №0302 передбачено, що найменування, асортимент, загальна кількість товару, його співвідношення, одиниці виміру, а також ці одиниці виміру товару визначаються Сторонами в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Специфікацією №1 від 03.02.2020 до Договору №0203 визначено товар, який підлягає постачанню за умовами Договору №0203, а саме: брус дерев`яний т.ІІ для СП у кількості 1,94 куб.м, на загальну суму 16761,59 грн, в тому числі ПДВ - 2793,59 грн.

У відповідності до умов Договору №0302 ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ здійснило попередню оплату товару трьома транзакціями, а саме: 20.02.2020 - на загальну суму 5000,00 грн; 25.02.2020 - на загальну суму 5000,00 грн; 03.03.2020 - на загальну суму6761,59 грн.

У зв`язку з отриманням попередньої оплати ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ складено відповідні податкові накладні (далі п/н) датами зарахування грошових коштів на поточних рахунок позивача, а саме: №2 від 20.02.2020 року, №3 від 25.02.2020 року,які направлено на реєстрацію в ЄРПН 04.03.2020 року, та №1 від 03.03.2020 року, яку направлено на реєстрацію 24.03.2020 року.

Позивач вказує, що ним отримано квитанції про зупинення реєстрації зазначених податкових накладних, в яких зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У зв`язку з чим ним направлено до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копії первинних документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено.

Проте за результатами розгляду пояснень та наданих копій документів були прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Позивач зазначає, що не погоджуючись із вказаним рішеннями він подав до ДПС України відповідні скарги із поясненнями та додатками. Проте рішеннями про результати розгляду скарг -скарги залишені без задоволення.

Позивач вважає, що рішення №1491706/40344651 від 18.03.2020, № 1491705/40344651 від 18.03.2020, №1662982/40344651 від 23.06.2020 про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ним дотримано вимог до п. 187.1 ст.187, п.201.7,п.201.10 статті 201 ПКУ.

Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1246, (далі - Порядок № 1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок№1165).

На думку позивача зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних загального посилання на п.8 критеріїв ризиковості платника податків не відповідає вимогам обґрунтованості та правової визначеності, оскільки позбавляє платника податків вчинити певні дії щодо здійснення розблокування зупинення реєстрації податкової накладної. Разом з цим, ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ надані контролюючому органу копії документів та пояснення щодо господарської операції, за результатами якої складені зазначені вище податкові накладні, для направлення до комісії для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Згідно з п.44. Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (надалі - Порядок№520).

Згідно із п.2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 5 Порядку №520 визначені документи, які можуть бути включені у перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Позивач вважає, що з аналізу зазначеної норми Порядку №520 слідує, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду необхідних документів.

З огляду на зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, у них контролюючим органом не вказано ані конкретних причин відповідності платника податків критерію ризиковості платника податку (п.8 «Критеріїв ризиковості платника податків» ), ані конкретного виду (переліку) необхідних документів, перелік яких встановлений у п.5 Порядку№520.

Позивач в обґрунтування позовних вимог також зазначає, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС є актами індивідуальної дії. Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Однак, оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

На вказані обставини вказує також Верховний Суд у правовому висновку,викладеному у постанові від 09.07.2019 року №140/2093/18, а саме, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до не обґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Позивач вважає, що зазначений висновок суду узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Також позивач просить задовольнити позов в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ за №2 від 20.02.2020, №3 від 25.02.2020 та за №1 від 03.03.2020 - днем їх надходження до реєстру, вважаючи таких спосіб захисту його порушених прав ефективним. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН впливає на правовий стан платників податків. Замовник робіт позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а виконавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Також позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 19.02.2020 №42544 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ п. 8 критеріїв ризиковості.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року відмовлено представнику відповідачів у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відмовлено у задоволенні клопотання про заміну відповідача Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на ГУ ДПС в Одеській області.

Представниками відповідачів надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідачів наводить у відзиві нормативно-правові акти, які стосуються спірних правовідносин та зазначає, що ТОВ Одеса колія направило на реєстрацію засобами електронного зв`язку податкову звітність у вигляді податкових накладних №1 від 03.03.2020 року, №2 від 20.02.2020 року, №3 від 25.02.2020 року.

Однак контролюючим органом на підставі зазначених у відзиві норм було зупинено реєстрацію податкових накладних рішеннями №1491706/40344651 від 18.03.2020 року, №1491705/40344651 від 18.03.2020 року, №1662982/40344651 від 23.06.2020 року на підставі ризикових операцій підприємства по даним податковим накладним №1 від 03.03.2020 року, №2 від 20.02.2020 року, №3 від 25.02.2020 року. Причина - ненадання відповідних копій документів, які вказано в оскаржуваних рішеннях №1491706/40344651 від 18.03.2020 року, №1491705/40344651 від 18.03.2020 року, №1662982/40344651 від 23.06.2020 року, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також згідно порядку №1165 визначено які саме контролюючі органи беруть участь в даному процесі. Позивач вказав невірний склад відповідачів. Так як Комісія ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - це збірний колегіальний орган, створений на базі ГУ ДПС в Одеській області. І коли рішення підписується головую комісії, щодо реєстрації/відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН це фактично є рішенням ГУ ДПС в Одеській області.

Представник позивача подав до суду відповідь на позов, в якому зазначив, що доводи позивача у відзиві не спростовані. Представником відповідачів у відзиві, як і в оскаржуваних рішеннях суб`єкта владних повноважень, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Представник позивача стверджує, що оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. При цьому, контролюючим органом не подано до суду разом із відзивом жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Представник просив задовольнити вимоги у повному обсязі.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ юридичною особою, зареєстровано 15.03.2016 року, є платником ПДВ. Основними видами діяльності є, зокрема, 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

03.02.2020 року ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ (продавець) укладено договір постачання №0302 з ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ (покупець), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити наступний товар: брус дерев`яний просочений для стрілочних переводів. Згідно з п. 1.2. Договору найменування, асортимент, загальна кількість товару, його співвідношення, одиниці виміру, а також ці одиниці виміру товару визначаються Сторонами в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до умов п.2.1, 2.3 Договору №0302, платежі за товар, що поставляється згідно з цим договором, робляться покупцем шляхом сплати 100% вартості товару, що поставляється, впродовж 5-ти банківських днів з дати надання рахунку або іншим шляхом за згодою сторін. Доставка товару здійснюється продавцем після сплати 100% вартості товару, що поставляється та вартість доставки включається у ціну товару.

За умовами п.3.1. Договору №0302, передача товару від продавця до покупця за цим договором здійснюється впродовж 30-ти (тридцяти) робочих днів з моменту надходження коштів у розмірі 100% вартості товару.

Специфікацією №1 від 03.02.2020 до Договору №0203 визначено товар, який підлягає постачанню за умовами Договору №0203, а саме: брус дерев`яний т.ІІ для СП у кількості 1,94 куб.м, на загальну суму 16761,59 грн., в тому числі ПДВ - 2793,59 грн.

03.02.2020 позивачем на адресу ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ виставлено рахунок №03022020 на постачання товару: брус дерев`яний т.ІІ для СП на загальну суму 16761,59 грн., в тому числі ПДВ - 2793,59 грн.

ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ здійснило попередню оплату товару трьома транзакціями, а саме: 20.02.2020 - на загальну суму 5000,00 грн; 25.02.2020 - на загальну суму 5000,00 грн; 03.03.2020 - на загальну суму6761,59 грн. Загальна сума попередньої оплати TOB 33В за Договором №0302 складає 16761,59 грн.

ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ придбало брус дерев`яний т.ІІ для СП на підставі договору постачання №01/20-01 від 17.01.2020 укладенного із TOB ВЕКЛЕС у кількості 1,94 куб.м., що підтверджується специфікацією №2, рахунком №РФ20-01 від 20.01.2020, видатковою накладною №3 від 28.02.2020, ТТН №2802037 від 28.02.2020, податковою накладною №524 від 28.02.2020, яка зареєстрована в ЄРПН.

У зв`язку з отриманням попередньої оплати ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ відповідно п. 201.10. ст. 201 ПКУ складено відповідні податкові накладні (далі п/н) датами зарахування грошових коштів на поточних рахунок позивача, а саме: №2 від 20.02.2020 року, №3 від 25.02.2020 року,які направлено на реєстрацію в ЄРПН 04.03.2020 року, та №1 від 03.03.2020 року, яку направлено на реєстрацію 24.03.2020 року.

Позивач отримав квитанції про зупинення реєстрації зазначених податкових накладних (№9042458990 від 04.03.2020 №9042445883 від 04.03.2020, №9061213061 від 24.03.2020), в яких зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ направлено до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копії первинних документів (договір постачання №0302 від 03.02.2020; специфікація №1 від 03.02.2020; рахунок на оплату №03022020 від 03.02.2020; виписка з банківського рахунку; документи на підтвердження наявності об`єктів нерухомого майна) щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено.

Однак, Комісією ГУ ДПС прийняті рішення №1491706/40344651 від 18.03.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 20.02.2020, № 1491705/40344651 від 18.03.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 25.02.2020 та №1662982/40344651 від 23.06.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 03.03.2020.

Підставами вказано - ненадання платником податків копій документів (а.с.113-118).

Позивач оскаржив рішення №1491705/40344651 від 18.03.2020 року та № 1491705/40344651 від 18.03.2020 року в адміністративному порядку до ДПС України з наданням до скарги копій документів у підтвердження здійснення господарської операції. Проте рішеннями за результатами розгляду скарги щодо рішення відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 25.03.2020 року залишено скарги без задоволення (а.с.200-207)

Позивач вважаючи, що рішення Комісії ГУ ДПС №1491706/40344651 від 18.03.2020, №1491705/40344651 від 18.03.2020, №1662982/40344651 від 23.06.2020 є протиправними та підлягають скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовані податкові накладні за № 2 від 20.02.2020, №3 від 25.02.2020 та за №1 від 03.03.2020 року та надіслано до ЄРПН, проте реєстрація податкової накладної була зупинена згідно квитанцій №9042458990 від 04.03.2020 №9042445883 від 04.03.2020, №9061213061 від 24.03.2020.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатками до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є, зокрема, Критерії

ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток№1), Критерії

ризиковості здійснення операцій (Додаток№3), рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток №4).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п.3 Порядку податкові накладні/розрахунки корегування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 3 встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.

Відповідно до п.4 Порядку у разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п.3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).

Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165 при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється підлягає чи ні ПН/РК безумовної реєстрації. Якщо ПН/РК підпадає відповідно до п.3 Порядку безумовної реєстрації вона не зупиняється, а реєструється.

Згідно з п.5 лише всі інші (які не підлягають безумовній реєстрації) перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3), тобто відсутність перевірки ПН/РК вказаним критеріям виключає можливість віднесення суб`єкта господарювання або проведену ним господарську операцію до ризикових.

Перевіряючи податкові накладні позивача щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку або критеріям ризиковості здійснення операцій, вона була зупинена у зв`язку з тим, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних було прийнято контролюючим органом у відповідності до вимог законодавства, оскільки на час прийняття вказаних рішень відносно позивача було прийнято рішення про віднесення його до ризикових платників податків.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року по справі №420/3248/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.02.2020 № 42544 про відповідність ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ п. 8 критеріїв ризиковості платників податків, проте рішення не набрало законної сили.

Суд розглядаючи спірні правовідносини по даній справі не бере до уваги доводи позивача, що ДПС не в повній мірі дотримано вимоги до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної: зазначено лише посилання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення яка саме у контролюючих органах наявна інформація, яка стала підставою про віднесення позивача до таких, що відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, судом не встановлено протиправності контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та відповідно необхідність її перевірки.

Проте суд дійшов висновку, що у подальшому контролюючим органом не було дотримано процедуру перевірки податкової накладної та в її реєстрації було протиправно відмовлено.

Згідно з п.7, п.8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний ( може включати ) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

З цих підстав суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів, викладені у відзиві на позов, що позивачем разом із повідомленням не було надано копій первинних документів.

При цьому представник посилається на зазначення в оскаржуваних рішеннях на причину їх прийняття - ненадання відповідних копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Проте вказане твердження не відповідає фактичним обставинам. В оскаржуваних рішеннях позначка Х наявна лише напроти - ненадання платником податків копій документів , у подальшому будь-які позначки відсутні, у тому числі напроти; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних2, тобто взагалі відсутня конкретизація які документи не надані. У той же час судом встановлено, що позивач подав пояснення та копії документів до ГУ ДПС.

Позивач зазначив, що він надав всі необхідні документи для підтвердження господарських операцій за договором, які є достатніми для здійснення реєстрації податкових накладних.

З огляду на те, що позивач мав право надати документи протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК, а контролюючим органом взагалі не визначено які документи необхідно подати (або додатково подати в межах 365 днів), то прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача є передчасним.

З іншої сторони Порядок №520 вимагає від Комісії розглянути протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, та прийняти рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, в цієї частині Порядок №520 не відповідає вимогам до законодавства щодо його якості.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Будченко проти України , рішення у справі Скордіно проти Італії

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам доступності , передбачуваності та зрозумілості ; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як закон , якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

Факт зупинення реєстрації податкових накладних та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні. Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, тому суд доходить висновку, що податкові накладні повністю відповідають вимогам законодавства.

Судом встановлено, що податкові накладні сформовані позивачем у відповідності до умов Договору та підтверджується первинними документами, відповідно є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню Рішення Комісії № 1491706/40344651 від 18.03.2020 року, №1491705/40344651 від 18.03.2020 року, № 1662982/40344651 від 23.06.2020 року, які не відповідає вимогам вмотивованості.

Саме не зазначення документів в квитанції про зупинення ПН, які необхідно подати платнику податків для її реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати ці документи, навести свої аргументи. На його ж думку він надав всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та дають право на складання податкових накладних та їх реєстрацію в ЄРПН.

Суд дійшов до висновку також про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №2 від 20.02.2020, №3 від 25.02.2020 та за №1 від 03.03.2020 - днем їх надходження до реєстру.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 ст.201 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6306,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Одеській області.

Позивач також подав заяву про стягнення з відповідача понесені витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 7000,00грн.

Згідно з ч.1,2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено договір з адвокатом Подорожнім А.С. Згідно з рахунком-фактурою від 21.08.2020 року, актом прийому передачі наданих послуг від 21.08.2020 року адвокат надав, а клієнт прийняв послуги на 7тис грн.

Суд вважає обґрунтованим клопотання представника відповідачів про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн по даній справі не є співмірною із складністю справи.

З урахуванням встановлених частиною 5 ст.134 КАС України умов співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 3000,00грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства а з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ (проспект Шевченка, 2, м. Одеса, 65044 , код ЄДРПОУ 40344651) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 6-8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43005393), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1491706/40344651 від 18.03.2020, №1491705/40344651 від 18.03.2020, №1662982/40344651 від 23.06.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні за №2 від 20.02.2020, №3 від 25.02.2020 та за №1 від 03.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надходження до реєстру.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору розмірі у розмірі 6306,00 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00гривень.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.