Рішення

від 29.09.2020 по справі 420/6522/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6522/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аксолітстрой (адреса: 65122, м.Одеса, вул. 11 станція Люстдорфської дороги 1, код ЄДРПОУ 42004259) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Аксолітстрой до Головного управління ДПС в Одеській області у якій позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.04.2020 року №43601 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Аксолітстрой п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Аксолітстрой з переліку платників, які відповідальністю критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав та прийняти рішення про невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Аксолітстрой критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Позивач переконаний, оскаржуване рішення не відповідає вимогам Порядку, не містить будь-якого обґрунтування щодо відповідності платника податків Критеріям ризиковості та не відповідає вимогам принципу правової визначеності, викладеному у практиці ЄСПЛ, а тому наявні підстави для визнання протиправним і скасування зазначеного рішення.

24.07.2020 р. ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

29.07.2020 р. позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху.

Ухвалою судді від 04.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.09.2020 року за вх. № ЕП/14065/20 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з даним позовом та вважає його необґрунтованим. Як стверджує представник відповідача за наслідками податкового аналізу наявної податкової інформації ТОВ Аксолітстрой включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку про що 09.04.2020 року позивачу направлено рішення №43601. Враховуючи вищевикладене стосовно ТОВ Аксолітстрой дійсно винесене рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків та внесено до системи АІС: Податковий блок податкової інформації щодо відповідності ТОВ Аксолітстрой критеріям ризиковості рішення винесене відповідно до діючого законодавства. Тобто, на переконання відповідача, позивач підпадає під критерії ризикових платників податків, а отже відповідачем доведено правомірність дій.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Аксолітстрой (код ЄДРПОУ 42004259) перебуває на обліку Головного управління ДПС в Одеській області. Основний вид економічної діяльності - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12).

09.04.2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення № 43601 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Аксолітстрой критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку) (а.с.8).

26.06.2020 року адвокатом ТОВ Аксолітстрой Подорожнім А.С. направлено запит до ГУ ДПС в Одеській області, в якому останній, крім іншого, просив повідомити у зв`язку з чим (на підставі яких відомостей) було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ АКСОЛІСТРОЙ (код ЄДРПОУ 42004259) критеріям ризиковості платника податку від 09.04.2020 року №43601 (а.с.10).

Листом від 02.07.2020 року № 13704/П/15-32-06-03-16 ГУ ДПС в Одеській області повідомив позивача, що протокол засідання Комісії, як і матеріали, що використовувались Комісією при розгляді питань про включення ТОВ Аксолітстрой до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, містять інформацію з обмеженим доступом, яка може зашкодити інтересам третіх осіб в разі її розголошення, тому ГУ ДПС в Одеській області не має законних повноважень для його надання (а.с.15).

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

У свою чергу, згідно з п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 2 Порядку № 1165 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні, зокрема:

- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює автоматизований моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування, шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи автоматизований моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 П України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку - даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України.

Способом здійснення таких дій є, зокрема інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Отже, аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що внесення до інформаційних баз даних ДПС та системи АІС "Податковий блок" податкової узагальненої податкової інформації та інформації, щодо відповідності товариства критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідачів функцій та завдань, а відтак, останні безпосередньо не порушують прав та законних інтересів платників податку.

Тим більше, суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу протиправним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо протиправності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Суд бере до уваги вказаний факт при вирішенні спірних правовідносин, адже у разі винесення такого рішення контролюючим органом, позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо протиправності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, в постановах від 20.11.2019 року в адміністративній справі № 480/4006/18 та від 03.03.2020 року в адміністративній справі № 240/3665/19, що враховуються судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно звіту ТОВ «Аксолітстрой» що середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період на підприємстві - 1 людина, а кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договором цивільно-правового характеру - 0. При цьому, відповідно до виду економічної діяльності позивача за кодом КВЕД 71.12 (діяльність в сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах) виникають обґрунтовані сумніви щодо можливості здійснення підприємством даного виду господарської діяльності за умови наявності всього одного працівника у штаті. Будь-яких інших належних та допустимих доказів на спростування зазначеного, в тому числі наявності необхідного трудового ресурсу, позивачем до суду не надано та судом з наявних матеріалів справи не встановлено.

Дані обставини становлять обґрунтовану підставу для реалізації контролюючим органом своїх функцій, зокрема що стосується податкового контролю та внесення до інформаційних баз даних ДПС та системи АІС "Податковий блок" узагальненої податкової інформації та інформації, щодо відповідності товариства критеріям ризиковості, з метою виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Суд наголошує, що внесення до інформаційних баз даних ДПС та системи АІС "Податковий блок" узагальненої податкової інформації та інформації, щодо відповідності товариства критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідачів функцій та завдань, а відтак, реалізацією контролюючим органом своїх функцій.

За встановлених обставин та досліджених матеріалів справи суд не вбачає у діях відповідача обґрунтованої протиправності та порушення прав позивача, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Як встановлено ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, у зв`язку з чим, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні адміністративного позову, сплачений позивачем судовий збір йому не відшкодовується. Тому, розподіл судових витрат зі сплати судового збору у справі не здійснюється.

Що стосується витрат на правову допомогу, суд зазначає, що позивачем не виконано вимоги ст.139 КАС України, а тому питання стосовно витрат на правову допомогу судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 90, 255, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Аксолітстрой (адреса: 65122, м.Одеса, вул. 11 станція Люстдорфської дороги 1, код ЄДРПОУ 42004259) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Токмілова Л.М.

.