Рішення

від 29.09.2020 по справі 640/1653/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Київ № 640/1653/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна-С-ЛТД" (просп. Генерала Ватутіна,10-а, м.Київ,02218, код ЄДРПОУ35012753)

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 18, код ЄДРПОУ 40224921)

про визнання протиправним та скасування наказу від 08.01.2019 №3, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Десна-С-ЛТД" з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування Наказу від 08.01.2019 року №3, зобов`язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена позапланова перевірка з порушенням вимог чинного законодавства та протиправно винесено наказ від 08.01.2019 року №3.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, надав суду відзив на адміністративний позов, який обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки Департамент склав акт перевірки від 29.11.2018 року, згідно якого об`єкт будівництва належить до класу наслідків -СС3. Зазначений акт листом від 29.11.2018 № 073-11305 направлено на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві для вжиття заходів в межах наданих повноважень, однак не спростовує позиції позивача, що об`єкт будівництва належить до класу наслідків -СС2 та просить прийняти рішення відповідно до ЗУ.

На їх адресу надійшов лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 19.12.2018 року №10/26-11/1912/02/2, згідно якого Департаментом проведено перевірку на вказаному об`єкті будівництва під час якої встановлено, що замовником наведено недостовірні дані у Декларації про початок будівельних робіт в частині заниження категорії складності, а також виконання будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків належать до об`єктів з значними (СС3) наслідками. За результатами перевірки були складені акт від 04.12.2018 року, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.12.2018 року, приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.12.2018 року та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.12.2018 року.

Департамент повідомлено, що за результатами розгляду вказаних справ прийнято постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 13.12.2018 року Про закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та суб`єкт містобудування не було притягнуто до відповідальності, передбаченої ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 08.01.2019 року №3 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2014 № ІV 083141910276.

У зв`язку з чим відповідач просив суд прийняти рішення згідно вимог законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ Десна-С-ЛТД є замовником будівництва на об`єкті Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-а, у Дніпровському районі м.Києва .

Будівництво об`єкту здійснюється на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Будівництво об`єкту здійснюється на підставі розробленого проекту будівництва Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-а, у Дніпровському районі м.Києва , що затверджений експертним висновком (позитивним) державного підприємства Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи 28 грудня 2012 року та зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 10 липня 32014 року в установленому порядку, Декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2014 № ІV 083141910276. Згідно проекту та декларації визначена ІІІ категорія складності об`єкту будівництва, клас наслідків - СС2 .

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з 02.10.2018 року по 15.10.2018 року проведено позапланову перевірку об`єкту Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-а, у Дніпровському районі м.Києва на підставі звернення депутата Київської міської ради VІІІ скликання ОСОБА_1 від 11.09.2018 № 08/279/08/042/439 та направлення від 02.10.2018 б/н, направлення від 28.11.2018 б/н, від 28.09.2018 № 740.

Відповідачем за результатами перевірки виявлено порушення з боку позивача містобудівного законодавства, складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм стандартів і правил від 28.11.2018 року (121-136).

Департамент звернувся з листом від 29.10.2018 №073-10325 до ДП Укрдержекспертиза .

У відповідь ДП Укрдержекспертиза листом від 07.11.2018 № 1512 зазначило, що розрахункова кількість осіб, які постійно можуть знаходитися на об`єкті становить більше 400 осіб, що відповідно до критеріїв, встановлених ч. 5 статті 32 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності до зазначених наслідків (СС3) відносяться з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті. Таким чином об`єкт Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-а, у Дніпровському районі м.Києва не може бути віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки).

Оскільки замовником наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2014 № ІV 083141910276 у частині зазначення категорії складності об`єкта будівництва та в порушення ст. 34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності даний об`єкт будується без дозволу на виконання будівельних робіт, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) листом від 15.11.2018 №073-10-913 звернувся до територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо вжиття заходів в межах наданих повноважень.

Після проведеної перевірки розглядались матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки ДДАБІ у м.Києві від 04.12.2018 року та Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.12.2018 року а.с. 47-48).

Постановою головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіна В.О. від 13.12.2018 №2/18/10/26-3/1312/02/2 Про закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , згідно якої відповідно до розрахунку класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-а, у Дніпровському районі м.Києва , справу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна-С-ЛТД" за порушення у сфері містобудівної діяльності закрито з підстав висновку експертної оцінки робочого проекту, виконаного ТОВ Експерт Проект Груп від 12.12.2018 № 8-0312-18/ЕО/РКН, де вказано, що вищезазначений об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2- середні наслідки. Також взято до уваги, що у проекті Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-а, у Дніпровському районі м.Києва , розробленого ПАТ Гіпроцивільпромбуд визначено категорію складності об`єкту - ІІІ (третя) та згідно із Законом України від 17.01.2017 № 1817-VІІІ та таблиці А1 додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва об`єкти будівництва ІІІ категорії складності за класом наслідків належать до об`єктів із середніми наслідками (СС2), клас наслідків визначено вірно, та суб`єкт містобудування не може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 08.01.2019 №3 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2014 № ІV 083141910276 .

Вказані обставини підтвердив і відповідач у своєму відзиві на адміністративний позов.

Відповідно до ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Основними законами, що регулюють правовідносини у сфері будівництва є Закон України Про регулювання містобудівної діяльності та Закон України Про архітектурну діяльність .

Статтею 10 Закону України Про архітектурну діяльність визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст.6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Згідно до ст.9 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (ч.1).

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2).

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду встановлено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (Порядок).

Нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду .

Згідно п.3 Порядку основними завданнями нагляду є:

1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Пунктом 5 порядку встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Пунктом 7 ч.1 ст.7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Стаття 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Ч. 6 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

4) скасування містобудівних умов та обмежень;

5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Пунктом 11 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

Пунктами 16, 17 Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Статтею 13 Закону України Про статус депутатів місцевих рад визначено, що депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

У відповідності до вимог статті 15 даного Закону депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів

Як вбачається з матеріалів справи, депутат Київської міської ради VІІІ скликання ОСОБА_1 у зв`язку із зверненнями громадян щодо перевірки законності використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Київ, пр-т Г. Ватутіна, 10-А, та будівництва на ній, звернувся із зверненням від 11.09.2018 № 08/279/08/042/439 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва. На підставі зазначеного звернення була проведена позапланова перевірка об`єкта.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог законодавства при проведенні позапланової перевірки об`єкту Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-а, у Дніпровському районі м. Києва на підставі депутатського звернення, оскільки сам відповідач у своєму відзиві на позов від 07.03.2019 р. стверджує, що вищезазначений об"єкт відноситься до СС2 - середніх наслідків.

Також відповідач зазначає, що у останнього відсутнє правове регулювання самостійного скасуваня оспорюваного наказу та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності та позицію відповідача у справі щодо відсутності правових підстав на прийняття постанови про накладення штрафу за порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність правових підстав для їх задоволення.

При цьому актом перевірки Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 29.11.2018 року визначено що об`єкт будівництва належить до класу наслідків -СС3, та встановлені порушення позивачем вимог містобудівного законодавства.

Постановою головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіна В.О. від 13.12.2018 №2/18/10/26-3/1312/02/2 Про закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , згідно якої у проекті Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на проспекті Ватутіна, 10-а, у Дніпровському районі м.Києва , розробленого ПАТ Гіпроцивільпромбуд визначено категорію складності об`єкту - ІІІ (третя) та згідно із Законом України від 17.01.2017 № 1817-VІІІ та таблиці А1 додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва об`єкти будівництва ІІІ категорії складності за класом наслідків належать до об`єктів із наслідками (СС2), клас наслідків визначено вірно, та суб`єкт містобудування не несе відповідальність у відповідності до ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

А отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не правомірно прийнято наказ від 08.01.2019 №3.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем доведено правомірність своїх дій та доведено неправомірність прийнятого відповідачем наказу від 08.01.2019 №3. А відтак, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, судові витрати слід присудити на кориcть позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна-С-ЛТД"до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 18, код ЄДРПОУ 40224921) про визнання протиправним та скасування наказу від 08.01.2019 №3, зобов`язання вчинити дії- задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 08.01.2019 №3 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт .

3. Зобов`язати відповідача в межах наданих повноважень вчинити дії щодо поновлення (включення) запису щодо реєстрації декларації від 10.07.2014 № ІV 083141910276 до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

4. Судові витрати у розмірі 1921 гривня 00 копійок (одна тисяча дев"ятсот двадцять одна гривня) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна-С-ЛТД" Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна-С-ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 18, код ЄДРПОУ 40224921).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська