Рішення

від 25.09.2020 по справі 548/1411/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1411/20

Провадження № 2/548/564/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження Серія НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Бовбасівка Хорольського району Полтавської області померла баба позивача по лінії матері ОСОБА_3 , що доводиться копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_2 .

З довідки виконкому Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 19 лютого 2020 року за № 55/02-46 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно була зареєстрована та проживала до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ( актовий запис №29 від 30.10.2000 року) в АДРЕСА_1 . Спільно з нею на момент її смерті, згідно по господарської книги №7 на 1996-2000 років, особовий рахунок НОМЕР_3 , були зареєстровані: донька - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто земельну ділянку площею 2, 2013 гектарів, що розташована на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення-ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала їй згідно Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІV-ПЛ № 039175.

ІНФОРМАЦІЯ_6 мати позивача ОСОБА_2 померла в селі Заріг Оржицького району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_4 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто земельну ділянку площею 2,40 гектарів, що розташована на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення-ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку вона прийняла у відповідності до вимог ст.ст. 529, 549 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року як спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_3 , що належала їй згідно Державного акта на право приватної вланості на землю Серія ІV-ПЛ № 039175.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно із статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України позивач, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 за законом, який прийняв її спадщину, тому має право на вказане спадкове майно.

Згідно з рішенням Хорольського районного суду від 30 квітня 2009 року по справі № 2-о-45/09 було задоволено заяву прокурора Хорольського району Полтавської області про визнання спадщини відумерлою та визнано відумерлою спадщину, що залишилась після померлої ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: с. Бовбасівка Хорольського району Полтавської області та передано у власність територіальної громади ( комунальну власність) Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області земельну ділянку, яка знаходиться на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області та належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ № 039175, виданого на підставі рішення Трубайцівської сільської ради народних депутатів від 27.09.2001 року №62, розміром 2,4 умовних кадастрових гектарів на території Трубайцівської сільської ради; та передано майнову частку ( пай) в сумі 46 грн.

Згідно з рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 19.02.2019 року по справі № 548/2479/19 встановлено факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Заріг Оржицького району Полтавської області, є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 та відноситься до її спадкоємців першої черги за законом відповідно до ст. 529 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року, яка фактично прийняла її спадщину.

Встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю Серія ІV-ПЛ № 039175, виданий 27 вересня 2001 виконкомом Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області на ім`я ОСОБА_3 належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .

Згідно з постановою Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2020 року по справі №2-о-45/09 рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 квітня 2009 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні заяви прокурора Хорольського району Полтавської області про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою відмовлено.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 26202093, дата формування: 30.08.2014, наданого Реєстраційною службою Хорольського районного управління юстиції Полтавської області, вбачається: номер запису права власності: 6839497, дата державної реєстрації: 29.08.2014, державний реєстратор: Штомпель Олена Іванівна, Реєстраційна служба Хорольського РУЮ Полтавської області; підстава виникнення права власності: рішення суду, серія та номер: №2-0-45/09, виданий 30.04.2009, видавник: Хорольський районний суд Полтавської області, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер:15471282 від 30.08.2014, форма власності: комунальна, розмір частки:1, власники: Трубайцівська сільська рада, територіальна громада, код ЄДРПОУ: 22535575, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 442482053248, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, адреса: Полтавська обл., Хорольський р-н, с/рада Трубайцівська, кадастровий номер: 5324886200:00:015:0030, дата державної реєстрації земельної ділянки: 18.03.2014, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Відділ Дерземагентства у Хорольському районі, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 2, 2013 га.

З урахуванням того, що права позивача на отримання свідоцтва про право на спадщину порушено з незалежних від позивача та нотаріуса обставин, чим позивачеві створено об`єктивні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, вбачається достатньо підстав для захисту вказаного права у судовому порядку відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України шляхом визнання права власності на спадкове майно та скасування державної реєстрації на нього за рішенням суду, серія та номер: №2-0-45/09, виданого 30.04.2009, видавник: Хорольський районний суд Полтавської області, на підставі його скасування в апеляційному порядку згідно з постановою Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2020 року по справі №2-о-45/09.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2, 2013 гектарів, кадастровий номер: 5324886200:00:015:0030, що розташована на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення-ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку вона прийняла як спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_3 , що належала останній згідно Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІV-ПЛ № 039175, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 442482053248, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, адреса: Полтавська обл., Хорольський р-н, с/рада Трубайцівська.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 25.09.2020 року.

Учасники справи:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ,зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ВІДПОВІДАЧ: Трубайцівська сільська рада Хорольського району Полтавської області, адреса: с. Трубайці, вулиця Єршова, будинок 47 Хорольського р-ну Полтавської області, індекс: 37861, код ЄДРПОУ: 22535575.

Суддя: О.В. Коновод