Постанова

від 28.09.2020 по справі 810/1754/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1754/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Степанюка А.Г., Черпіцької Л.Т., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лідагро до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм Р , В4 , -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Київській області, як правонаступником Головного управління ДФС у Київській області, подано апеляційну скаргу, в якій воно просить судове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, про що складено відповідний Акт від 24 листопада 2017 року №822/10-36-14-11/36826583 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 43-86).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 1056101,00 грн. суми податку на прибуток; п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення на 214964,00 грн. суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р від 23 серпня 2018 року №0008082200, яким Позивачу на 1247558,00 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 1056101,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 191457,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); форми В4 від 15 грудня 2017 року №00456371411, яким Позивачу на 214964,00 грн. зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним орендним сільськогосподарським підприємством Дружба , як Постачальником, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір №11/03/15 від 04.03.2015 №, згідно з п.п. 1.1. яких Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти і вчасно оплатити вартість кукурудзи, врожаю 2014 року (в подальшому Товар), на визначених цим Договором умовах.

Позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю Бєтекс на підставі усної домовленості поставлено Товар та видано Видаткову та Податкову накладні.

Перевезення Товару здійснювалось на підставі Договору від 01.11.2013 №12/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Авантранс , як Перевізником, та Позивачем, як Замовником, відповідно до п. 1.2 якого Перевізник зобов`язується протягом строку дії даного Договору приймати і доставляти належним йому або найманим вантажним автомобільним транспортом, у встановлені даним Договором строки, ввірені йому Замовником вантажі до пунктів призначення та видавати зазначені вантажі уповноваженим на одержання вантажів особам (вантажоодержувачам), при цьому Перевізник підтверджує та гарантує, що у нього є всі необхідні дозвільні документи необхідні при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом. Замовник зобов`язується подавати до перевезення вантажі у погодженому Сторонами обсязі та сплачувати Перевізнику за перевезення вантажів плату згідно умов даного Договору.

Факт перевезення Товару підтверджується товарно-транспортними накладними

Відповідач як на підставу задоволення апеляційної скарги посилається на відсутність відповідних виробничих потужностей та персоналу контрагентів Позивача.

Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 04 вересня 2020 року у справі №1640/2783/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехніка до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, посилання контролюючого органу на результати опрацювання зібраної податкової інформації відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп , згідно якої встановлено незнаходження вказаного суб`єкта господарювання за його місцем реєстрації, а також відсутність у останнього необхідних економічних умов та трудових ресурсів, зокрема технічного персоналу, складських приміщення та транспортних засобів необхідних для ведення господарської діяльності такого роду, як на підставу для відмови в позові, обґрунтовано відхилено судами, оскільки чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, знаходженням за місцем реєстрації, неможливості встановлення походження товару про всьому ланцюгу товарообігу тощо, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №818/1104/17 за позовом Приватного науково-виробничого підприємства Практика до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано належним чином завірені копії: Податкових та Видаткових накладних, Актів звіряння взаємних розрахунків.

Як вбачається з Заяви, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. 23.10.2018 року, зареєстрованої в реєстрі за №4477 (Т.12, а.с.130), Васильєв Олег Анатолійович повідомив, що по серпень 2015 року працював на посаді директора ТОВ Бєтекс , яке придбало товар (кукурудзу) у Позивача. Він особисто приймав товар (кукурудзу) та підписував бухгалтерські документи, зокрема товарно-транспортні накладні та видаткову накладну. В березні 2015 року зазначений товар був проданий Товариству Аккорд Груп 2014 (код ЄДРПОУ 39346006). Зазначені операції були відображені в податковій декларації ТОВ Бєтекс за березень 2015 року.

У даній справі в судовому засіданні суду першої інстанції допитано у якості свідків водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Як пояснили Свідки, станом на 2015 рік вони працювали в Товаристві з обмеженою відповідальністю Авантранс та неодноразово здійснювали перевезення зерна, в тому числі кукурудзи Товариству з обмеженою відповідальністю Бєтекс .

Отже, Позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій, оскільки з наданих ним первинних документів встановлено зв`язок між фактом придбання Товару і подальшою його господарською діяльністю.

Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано .

У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 28.09.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Степанюк А.Г.

Черпіцька Л.Т.