Постанова

від 28.09.2020 по справі 640/10835/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10835/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про роз`яснення судового рішення від 09 червня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАС-Центр до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві в частині відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року з додатками, 2 та 5.

Позивачем та Відповідачем подано Заяви про роз`яснення судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про роз`яснення судового рішення від 09 червня 2020 року Заяви представника Позивача та Відповідача про роз`яснення Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019 року у справі № 640/10835/19 задоволено; роз`яснено Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2019 у справі № 640/10835/19 таким чином, що Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зобов`язано з урахуванням норм Податкового кодексу України та інших нормативно правових актів які визначають право та обов`язок податкового органу прийняти податкову звітність, а саме уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року з додатками 2 та 5 у день її фактичного отримання податковим органом та відобразити відповіді показники в інтегрованій картці платника.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві, як правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, подано апеляційну скаргу, в якій воно просить судове рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, судове рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Заявники просять роз`яснити механізм виконання Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року.

Згідно з частиною першою ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Як зазначено в Ухвалі Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №826/16079/18 за позовом Громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, системне тлумачення положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Сторони просять роз`яснити Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2019 в частині обов`язку податкового органу прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість Позивача у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року з додатками, 2 та 5.

Як вбачається з мотивувальної частини Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року, підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Як свідчить аналіз викладених вище норм чинного законодавства, податкова декларація є документом встановленої форми, у якій визначено обов`язкові реквізити, що відображають податкову звітність платника податків за певний період. Прийняття податкової декларації здійснюється Податковим органом та є його обов`язком. При цьому, до меж повноважень Податкового органу при прийнятті податкової декларації належить лише перевірка наявності обов`язкових реквізитів.

Таким чином, податковий орган не має права не прийняти фактично отриманий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у разі його складання з дотриманням вимог статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Отже, задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо визнання протиправними дій Відповідача в частині відмови прийняти уточнюючий розрахунок означає обов`язок податкового органу прийняти відповідну податкову звітність.

Крім того, як зазначено у Рішенні Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сівертекс до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 зазначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції. Таким чином, враховуючи протиправність дій відповідача щодо нарахування Товариству пені по податку на прибуток та податку на додану вартість за вказаний період, відсутність правових підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності, належним способом захисту, що відновить порушені права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення пені по податку на прибуток в розмірі в розмірі 4339,65 грн. та пені по податку на додану вартість 235660,90 грн. нараховану на суму зменшення грошових зобов`язань.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо роз`яснення Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року зобов`язанням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з урахуванням норм Податкового кодексу України та інших нормативно правових актів, які визначають право та обов`язок податкового органу, прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року з додатками, 2 та 5 у день її фактичного отримання податковим органом та відобразити відповіді показники в інтегрованій картці платника.

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Ухвала суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до частини другої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

А згідно з пунктами 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, у зв`язку з чим оскаржувана Ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про роз`яснення судового рішення від 09 червня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Постанову складено у повному обсязі 28.09.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.