Ухвала

від 29.09.2020 по справі 1440/2008/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 1440/2008/18

адміністративне провадження № К/9901/24387/20

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 1440/2008/18 за позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря Машпроект до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати прийняте 18 липня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 144280 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 36060 грн.;

- визнати протиправним та скасувати прийняте 18 липня 2018 року Офісом податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 855774 грн.;

- визнати протиправним та скасувати прийняте 18 липня 2018 року Офісом податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 6808212 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано прийняте 18 липня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС податкове повідомлення-рішення № 0006734101.

Визнано протиправним та скасовано прийняте 18 липня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС податкове повідомлення-рішення № 0006714101.

Визнано протиправним та скасовано прийняте 18 липня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС податкове повідомлення-рішення № 0006724101.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року по справі № 1440/2008/18.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, 24 вересня 2020 року скаржник надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, апеляційним судом встановлено, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року залишено без руху апеляційну скаргу та апелянту наданий десятиденний термін для усунення недоліків скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначену ухвалу апелянтом одержано 01 липня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

24 липня 2020 року від Офісу великих платників податків Державної податкової служби надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вказаних вимог відповідач зазначав, що ним вжито невідкладні заходи щодо оскарження рішення. Разом з цим, у скаржника наявні об`єктивні перешкоди виконати вимоги ч. 5 ст. 296 КАС України через не забезпечення органу належним фінансування для проведення оплати судового збору. З огляду на те, що ці обставини є достатньо переконливими для підтвердження перешкод у реалізації права на звернення до суду, вбачаються всі правові підстави для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та прийняття до розгляду скарги на судове рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, рішення суду першої інстанції прийнято у порядку письмового провадження 17 квітня 2019 року. Повний текст рішення не був вручений відповідачу у день його складання та одержаний ним 22 квітня 2019 року.

Із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відповідач звернувся 05 червня 2020 року, тобто із пропуском строку, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України.

Водночас, апеляційний суд враховує, що первинну апеляційну скаргу повернуто апелянту 26 червня 2019 року. Відповідну ухвалу апеляційного суду апелянтом одержано 01 липня 2019 року, чим спростовуються його доводи із вжиття невідкладних заходів щодо повторного апеляційного оскарження судового рішення.

При цьому, всі доводи відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення із скаргою ґрунтуються на неналежному фінансуванні органу, що перешкоджало йому вчинити певні процесуальні дії з дотриманням правил закону. Натомість, у клопотанні не наведено обставин, що об`єктивно та непереборно перешкоджали йому звернутись до апеляційного суду із скаргою на судове рішення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року по справі № 1440/2008/18.

При цьому в своїй ухвалі апеляційний суд зазначив, що відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX встановлений ухвалою суду строк може бути продовжений, якщо неможливість вчинення протягом нього відповідної процесуальної дії зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; крім того, підставою для залишення апеляцінйої скарги без руху була не відсутність квитанції про сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються п. 6 ч. 3 ст. 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також ст. 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 КАС України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

У відповідності ж з положеннями ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).

Водночас ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо належного оформлення апеляційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, маючи намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з п. 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, якими, крім іншого, визначено, що кошториси бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, Офіс великих платників податків ДПС не було позбавлене можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Окрім цього п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, ч. 1 якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку визнані неповажними.

При цьому за приписами п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За наведеного вище в цій ухвалі, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у справі № 826/16523/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов