Рішення
від 30.09.2020 по справі 303/2578/20
МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/2578/20 2/303/1141/20 ряд.стат.звіту №61

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді Монич В.О.

при секретарі Варга Н.В.

Справа №303/2578/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лохівської сільської ради Мукачівського району про визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання права власності на будинок площею 43,6 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом першої черги, після смерті матері ОСОБА_2 . Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до виписки з погосподарської книги №03 за 1950-1952 роки, виданої Лохівською сільською радою Мукачівського району 14.11.2018 року за №02-09/249, забудовником спадкового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , був ОСОБА_3 1898 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. На момент його смерті йому належала 1/1 частка будинку, окрім нього в будинку була зареєстрована його дружина ОСОБА_4 , 1897 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний будинок був побудований в 1948 році. Згідно виписки з погосподарської книги №01 за 2016-2023 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , виданої Лохівською сільською радою Мукачівського району 14.11.2018 року і №02-09/248, за дворогосподарством в АДРЕСА_1 , зареєстровано 0,1202 га площі земельної ділянки, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Оскільки заповіт не був складений, то спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 фактично прийняла його дружина ОСОБА_4 , так як фактично вступила в управління спадковим майном, яке залишилося після смерті чоловіка ОСОБА_5 . 07 лютого 1970 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Лохівської сільської Ради депутатів трудящих, яким заповіла все своє майно та все те, що буде належати їй на час смерті - своїй дочці ОСОБА_7 . На день смерті ОСОБА_4 в житловому будинку АДРЕСА_1 була зареєстрована її донька ОСОБА_2 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 та ОСОБА_8 являються батьками позивача. На день смерті ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 зареєстрований ніхто не був. Чоловік ОСОБА_2 , ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 він не прийняв спадщину оскільки не вступив в управління або володіння спадковим майном. Тому, спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 фактично прийняв її єдиний син позивач ОСОБА_1 , який фактично вступив в управління спадковим майном. 15 травня 2020 року Позивач звернувся до приватного нотаріуса Мукачівського гайонного нотаріального округу Баранова Ж.В. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, приватним нотаріусом видано відмову у видачі свідоцтва від 15.05.2020 р -1"/01-16, оскільки відсутні документи підтверджуючі належність на праві власності ОСОБА_2 житлового будинку та рекомендовано звернутися в суд із позовною заявою для визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на даний житловий будинок. Тому, позивач на підставі вищенаведеного просить визнати за ним право власності на будинок площею 43,6 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом першої черги, після смерті матері ОСОБА_2 . Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує. Враховуючи заяви сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що у відповідності до виписки з погосподарської книги №03 за 1950-1952 роки, виданої Лохівською сільською радою Мукачівського району 14.11.2018 року за №02-09/249, забудовником спадкового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , був ОСОБА_3 1898 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Даний будинок був побудований в 1948 році (а.с.13). Згідно виписки з погосподарської книги №01 за 2016-2023 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , виданої Лохівською сільською радою Мукачівського району 14.11.2018 року і №02-09/248, за дворогосподарством в АДРЕСА_1 , зареєстровано 0,1202 га площі земельної ділянки, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.14). ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , видане Лохівською сільською радою ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15). На момент його смерті йому належала 1/1 частка будинку АДРЕСА_1 . Згідно виписки з погосподарської книги №04 за 1967 - 1969 роки, особовий рахунок --92, виданої Лохівською сільською радою Мукачівського району 14.11.2018 року за №02-09/250, на день смерті громадянина ОСОБА_5 , 1898 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1 , була зареєстрована його дружина - ОСОБА_4 , 1897 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16). Отже, спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 фактично прийняла дружина ОСОБА_4 , так як фактично вступила в управління спадковим майном, яке залишилося після смерті чоловіка ОСОБА_12 і ОСОБА_5 . 07 лютого 1970 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Лохівської сільської Ради депутатів трудящих, яким заповіла все своє майно та все те, що буде належати їй на час смерті - своїй дочці ОСОБА_7 (я.с.18). Згідно архівної довідки Державного архіву Закарпатської області від 17.03.2020 року №19/01-12, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книгу реєстрації актів про народження с.Лохово Мукачівського району внесено відповідний запис №234 від -26.12.1930 року, місце народження - с.Лохово Мукачівського району. Батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_11 (а.с.19). ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 25.03.1978 року Лохівською сільською радою (а.с.20), після смерті якої відкрилася спадщина. На момент смерті ОСОБА_4 належала 1/1 частка будинку АДРЕСА_1 . Згідно виписки з погосподарської книги №03 за 1977 - 1979 роки, особовий рахунок № НОМЕР_4 , виданої Лохівською сільською радою Мукачівського району 14.11.2018 року за №02-09/251, на день смерті ОСОБА_4 , 1897 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1 , була зареєстрована її дочка - ОСОБА_2 , 1930 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21). 03 лютого 2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був зареєстрований шлюб, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00026304016 від 08.05.2020 року, прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_2 (а.с.22). Отже, ОСОБА_2 прийняла спадщину за заповітом, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_4 . Від даного шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_8 мають сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 позивача по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с.25). ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 , видане Лохівською сільською радою 23.08.2000 року (а.с.23). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі до спадкової маси увійшла 1/1 частка житлового будинку, який знаходиться АДРЕСА_1 . За життя, спадкодавець ОСОБА_2 заповіт не залишила, то спадщина відкрилась за законом. Згідно Виписки з погосподарської книги №01 за 1996 - 2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_7 , виданої Лохівською сільською радою Мукачівського району 14.11.2018 року за №02-09/252, на день смерті ОСОБА_2 , 1930 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1 , з нею за вищевказаною адресою ніхто не був зареєстрований (а.с.24). Чоловік ОСОБА_2 , ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №8 Лохівською сільською радою та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 від 21.03.2005 року (а.с.25). Померлий ОСОБА_8 не прийняв спадщину оскільки не вступив в управління або володіння спадковим майном. Тому, спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 фактично прийняв її син ОСОБА_1 позивач по справі, який фактично вступив в управління спадковим майном, а саме будинком, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою Лохівською сільською радою 05.03.2018 року за №85, яка видана ОСОБА_1 1963 р.н. мешканцю АДРЕСА_1 (не зареєстрований) в тім, що він являється головою дворогосподарства за вищевказаною адресою (а.с.27). На усне звернення позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, приватним нотаріусом видано відмову у видачі свідоцтва від 15.05.2020 року №17/01-16, оскільки відсутні документи підтверджуючі належність на праві власності ОСОБА_2 житлового будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та рекомендовано звернутися в суд із позовною заявою для визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на даний житловий будинок (а.с.28). Згідно довідки виданої виконкомом Лохівської сільської ради Мукачівського району 04.09.2020 року за №253, на день смерті жительки АДРЕСА_1 ОСОБА_2 1930 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею за вищевказаною адресою проживав її син ОСОБА_1 1963 року народження (не зареєстрований) (а.с.53). Згідно даних характеристики будинку, господарських будівель та споруд технічного паспорта виготовленого на ім`я ОСОБА_1 та виданого Мукачівським районним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ТОВ Зодчий і К 17.03.2017 року, житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , побудований у 1948 році та складається з коридору, вітальні та однієї кімнати, всього загальною площею 43,6 кв.м (а.с.10-12). Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва. Питання набуття права власності збудованого житлового будинку в 1948 році регулювалося Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-Х1, і прийнятою відповідно по Указу від 26 серпня 1948 року Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом. Пунктом 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначено, що земельні ділянки для дівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, гегжземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника. Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним такого з додержанням вимог указаного законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації. Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього їй на особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Іакснодавством, яке діє на час відкриття спадщини, врегульовано питання спадкування цього майна, а не його належність спадкодавцю. Отже, при вирішенні питання про визнання права власності на спадкове майно слід зсуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент закінчення будівництва спадкового будинку (1948 рік). Оскільки спадкодавці позивача за життя не отримували правовстановлюючих документів на будинок, то право ОСОБА_1 на отримання спадкового майна за законом першої черги після смерті матері підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в Постанові від 18 грудня 2013 року у справі №6-137цс13. Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють ' зідносини, які виникла з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №118063320 від 22.03.2018 року позивачу, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка за кадастровим номером 2122785200:10:102:0026 площею 0,1202 га за адресою: АДРЕСА_1 земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.9). Відповідно до роз`яснення Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку. У відповідності до ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину, однак, свідоцтва про право на спадщину отримати не має можливості, про що свідчить відповідь приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Баранової Ж.В. від 15 травня 2020 року №17/01-16 на усне звернення позивача, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом - підлягає до задоволення. Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .. Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , мешканцем АДРЕСА_2 , право власності на будинок загальною площею 43,6 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом першої черги, після смерті матері ОСОБА_2 . Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , мешканець АДРЕСА_2 ;

Відповідач : Лохівська сільська рада, код ЄДРПОУ - 04350553, с.Лохово, вул.Центральна, 56, Мукачівського району, Закарпатської області, поштовий індекс - 89634.

Головуючий В.О.Монич

СудМукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення30.09.2020
Оприлюднено02.10.2020
Номер документу91887547
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —303/2578/20

Рішення від 30.09.2020

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Монич В. О.

Ухвала від 26.06.2020

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Монич В. О.

Ухвала від 26.05.2020

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Монич В. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні