Рішення

від 30.09.2020 по справі 904/3713/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020м. ДніпроСправа № 904/3713/20

За позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма" Техносервіс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Ден Інвест", с. Військове Солонянського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 98 809 грн. грн. 94 коп. за договором про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 10.04.2019 № 1004/19-01

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма" Техносервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 15.06.2020 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Ден Інвест" заборгованість у загальній сумі 98 809 грн. 94 коп., з яких: 88 087 грн. 00 коп. - основний борг, 9 419 грн. 74 коп. - пеня, 1 303 грн. 20 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 10.04.2019 № 1004/19-01.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 29.07.2020 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до поштового повідомлення № 4930012387816, що повернулося до суду 10.08.2020, відповідачем ухвалу суду від 29.07.2020 отримано 07.08.2020.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, який набув чинності 17.07.2020, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Відповідно до п. 2 розділу ІІ вказаного Закону від 18.06.2020 № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Господарський суд зазначає, що відзив на позовну заяву або клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, до суду не надходили.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але останній не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2019 між Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма" Техносервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Ден Інвест" (замовник) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 10.04.2019 № 1004/19-01 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по проведенню технічного обслуговування та/або ремонту дорожніх транспортних засобів (далі за текстом - ДТЗ) замовника, в тому числі постачання запасних частин, матеріалів, автошин, необхідних для проведення технічного обслуговування та/або ремонту ДТЗ, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані роботи та установлені запасні частини, матеріали, автошини, що визначені у наряді-замовленні. За взаємною згодою сторін виконання технічного обслуговування та/або ремонту ДТЗ може здійснюватись із використанням запасних частин, матеріалів, автошин, які надаються замовником (п. 1.1.договору).

Технічне обслуговування та/або ремонт ДТЗ здійснюється за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вишнева,51 (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору надання послуг здійснюється за зверненням замовника чи його попередньою заявкою. У випадку, коли послуги надаються за попередньою заявкою замовника, виконавець визначає дату, час надання ДТЗ (складових) і його (їх) документації, що необхідні для надання послуг. У разі звернення без попередньої заявки перевага надасться замовнику, який зробив заявку.

Згідно із п. 2.1 договору після прийому ДТЗ згідно наряду-замовленню виконавець проводе діагностику ДТЗ на предмет виявлення та встановлення переліку необхідних ремонтних робіт ДТЗ та переліку запасних частин необхідних для проведення вказаних ремонтних робіт.

На підставі проведеної діагностики виконавець формує наряд-заказ, в якому вказує всі необхідні роботи з ремонту ДТЗ та їх вартість, а також перелік запасних частин необхідних для цього та їх вартість (п. 2.2 договору).

За умовами п. 2.3 договору виконавець узгоджує наряд-заказ із замовником шляхом підписання наряд-заказу представником замовника та/або отримання електронного листа від замовника про узгодження вказаного наряд-заказу в телефонному режимі.

При отриманні від виконавця ДТЗ після його технічного обслуговування, замовник (або його представник) зобов`язаний підписати акт прийому-передачі виконаних робіт та ДТЗ, який відображає технічний стан ДТЗ, наявність/відсутність: дефектів та/або пошкоджень ДТЗ, матеріальних цінностей та особистих речей, залишених у ДТЗ та заздалегідь зазначених представником замовника, а також кількість та вартість виконаних послуг та запасних частин, матеріалів, автошин. На підставі акту приймання-передачі виконаних робіт та ДТЗ та наряду-замовлення або видаткової накладної виконавець надає замовнику рахунок на оплату (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 2.6 договору загальною ціною даного договору є сукупна вартість виконаних робіт та/або встановлених запасних частин за весь час дії договору.

Сторони домовились про те, що сума грошового ліміту складає грн.. (нуль гривень 00 копійок) грн., а відстрочення платежу не перевищує 0 (нуль) банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт та ДТЗ (п. 2.7 договору).

У п. 2.9 договору сторони узгодили, що строк оплати фіксується в рахунках, виставлених, згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт. У разі, якщо вартість виконаних робіт, встановлених запасних частин, матеріалів, автошин за цим договором змінюється після її погодження у наряді-замовленні, виконавець призупиняє виконання робіт та повідомляє у встановленому цим договором порядку про зміну вартості замовника. У випадку, коли замовник заперечує проти виконання робіт та/або встановлення запасних частин, матеріалів, автошин за новою ціною, він зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання у встановленому договором порядку повідомлення про зміну вартості робіт та/або запасних частин письмово повідомити виконавця про відмову від подальшого виконання робіт. У такому випадку замовник зобов`язаний оплатити вже виконані роботи та встановлені запасні частини, матеріали, автошини, за вартістю, яка була погоджена сторонами, та власними силами і за власний рахунок невідкладно забрати ДТЗ із місця виконання ремонтних робіт.

У разі, коли від замовника після спливу 2 (двох) робочих днів з моменту отримання у встановленому договором порядку повідомлення про зміну вартості робіт та/або запасних частин не надійшло письмової відмови від подальшого виконання робіт та/або встановлення запасних частин, нова вартість робіт та/або запчастин вважається погодженою, і виконавець поновлює виконання ремонтних робіт, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх по закінченню згідно зміненої вартості на підставі рахунку, який виставляє виконавець.

Згідно із п. 3.5 договору після завершення робіт виконавець повідомляє про це замовника шляхом направлення акту прийому-передачі виконаних робіт на адресу електронної пошти, яка зазначена замовником у розділі 8.2 даного договору. Після отримання повідомлення про завершення робіт замовник, за умови встановленому пунктом 2.3 договору, зобов`язаний забрати ДТЗ з місця виконання ремонтних робіт протягом 3 (трьох) календарних днів після оплати робіт.

У випадку, коли замовник не забирає ДТЗ з місця виконання робіт протягом 7 (семи) днів з моменту завершення робіт, виконавець не несе відповідальність за зберігання, технічний та матеріальний стан ДТЗ.

За умовами п. 3.7 договору акт приймання-передачі виконаних робіт та ДТЗ від імені замовника мас бути підписаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання повідомлення про завершення ремонтних робіт та/або робіт з технічного обслуговування ДТЗ.

Акт приймання-передачі виконаних робіт та ДТЗ може направлятись виконавцем на адресу електронної пошти, вказану замовником у розділі 8.2 договору. В такому випадку особа, що забирає ДТЗ з місця виконання ремонтних робіт, передає виконавцю підписаний замовником акт приймання-передачі ДТЗ (п. 3.9 договору).

Відповідно до п. 3.11 договору у разі відсутності мотивованих претензій з боку замовника щодо робіт, виконаних виконавцем, протягом 3-х днів з моменту отримання повідомлення про завершення ремонтних робіт акт приймання-передачі виконаних робіт та ДТЗ вважається підписаним.

Сторони домовились про обов`язковість досудового врегулювання будь-яких спорів та суперечностей, які можуть виникнути в процесі виконання умов договору, шляхом направлення один одному письмової претензії (п. 7.2 договору).

У п. 7.5 договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати робіт, запчастин і матеріалів з боку замовника, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023, а в частині фінансових взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами. Якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення даного договору не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору, то він кожного разу продовжується автоматично на кожний наступний календарний рік (п. 8.7 договору).

На виконання умов договору та узгоджених сторонами нарядів-замовлень від 11.11.2019 № 3354, від 13.11.2019 № 3389, від 21.11.2019 № 3491 (а.с.63-68 ), позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів на загальну суму 88 087 грн. 00 коп., що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами здачі-прийняття виконаних робіт:

- від 11.11.2019 № 00000016189 на суму 1 330 грн. 00 коп. (а.с. 75);

- від 20.11.2019 № 00000016847 на суму 17 011 грн. 00 коп. (а.с. 78-79);

- від 10.12.2019 № 00000018214 на суму 69 746 грн. 00 коп. (а.с.76-77).

Господарський суд зазначає, що акти підписані сторонами без заперечень щодо якості та вартості виконаних робіт

Позивач стверджує, що на виконання п. 2.5 договору він виставив відповідачу наступні рахунки на оплату на загальну суму 88 087 грн. 00 коп. (а.с. 69-74):

- № 2765 від 11.11.2019 на суму 1 330 грн. 00 коп.;

- № 2848 від 20.11.2019 на суму 17 011 грн. 00 коп.;

- № 2989 від 10.12.2019 на суму 69 746 грн. 00 коп.

В порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач надані позивачем послуги не оплатив, у зв`язку із чим у нього заборгованість перед позивачем у загальній сумі 88 087 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що на виконання п. 7.2 договору 02.05.2020 направив на адресу відповідача претензію від 28.04.2020 № 11, в якій вимагав сплатити спірну заборгованість (а.с. 81-83).

Згідно із поштовим повідомленням № 4902100238762 претензія отримана відповідачем 07.05.2020, проте залишена без відповіді та задоволення (а.с. 84).

Відповідно до п. 7.5 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у загальній сумі 9 419 грн. 74 коп. за загальний період з 18.11.2019 по 15.06.2020, розраховану за кожним актом окремо.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 303 грн. 20 коп. за період з 18.12.2019 по 15.06.2020.

Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг, строк оплати послуг, строк дії договору, наявність прострочення оплати послуг.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, обумовлені договором та підписаними сторонами нарядами-замовленнями від 11.11.2019 № 3354, від 13.11.2019 № 3389, від 21.11.2019 № 3491 на суму 88 087 грн. 00 коп., які відповідачем не оплачені.

Разом з тим, зі змісту спірного договору вбачається, що він не містить чіткого визначення строків оплати послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів замовником.

Так, за умовами п. 2.9 договору строк оплати фіксується в рахунках, виставлених, згідно актів прийому-передачі виконаних робіт.

Проте у спірних рахунках виконавцем такий строк не визначений, у зв`язку із чим господарський суд констатує, що строки оплати наданих позивачем послуг на загальну суму 88 087 грн. 00 коп. сторонами не узгоджені.

За приписами ч. 2 ст. 503 Цивільного кодексу Україна якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи, що претензія позивача від 28.04.2020 № 11 отримана відповідачем 07.05.2020, строк оплати вартості спірних послуг на суму 88 087 грн. 00 коп. є таким, що настав 14.05.2020.

Інших доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача зі спірними вимогами у досудовому порядку матеріали справи не містять.

За встановлених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 88 087 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд зазначає, що за встановлених вище обставин, позивачем невірно визначено початок періоду нарахування. У зв`язку із чим, за розрахунком суду, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 1 193 грн. 75 коп. за період з 15.05.2020 по 15.06.2020 та 3% річних у розмірі 231 грн. 05 коп. за вказаний період. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 88 087 грн. 00 коп. основного боргу, 1 193 грн. 75 коп. пені та 231 грн. 05 коп. 3 % річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, господарський суд констатує, що доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, вимогу про розподіл яких викладено в прохальній частині позовної заяви, позивачем на дату ухвалення рішення у справі не надано, у зв`язку із чим не надає оцінку обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу в сумі 5 898 грн. 00 коп., зазначену у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Ден Інвест" (52472, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Військове, вул. Оптовця, буд. 2, код ЄДРПОУ 42146882) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма" Техносервіс" (49000, м. Дніпро, вул.. Вишнева, буд. 51, код ЄДРПОУ 31321005) 88 087 грн. 00 коп. (вісімдесят вісім тисяч вісімдесят сім грн. 00 коп.) основного боргу, 1 193 грн. 75 коп. (одну тисячу сто дев`яносто три грн. 75 коп.) пені, 231 грн. 05 коп. (двісті тридцять одну грн. 05 коп.) 3% річних, 1 904 грн. 20 коп. (одну тисячу дев`ятсот чотири грн. 20 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 30.09.2020

Суддя І.А. Рудь