Рішення

від 01.10.2020 по справі 907/495/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.2020 м. Ужгород Справа № 907/495/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/495/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» м. Київ до відділу освіти Іршавської районної державної адміністрації, м. Іршава про стягнення суми 36 084,74 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» м. Київ звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відділу освіти Іршавської районної державної адміністрації, м. Іршава про стягнення суми 36 084,74 грн. заборгованості за постачання природного газу згідно Договору №345 від 14.12.2018, у тому числі основного боргу, інфляційних втрат, три відсотки річних та пені, посилаючись на порушення умов договору в частині забезпечення повноти проведення розрахунків за поставлений товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору, в частині своєчасної оплати за поставлений товар, чим порушив вимоги ст. 526, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/424/20, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2020 суд ухвалив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 01.09.2020 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 21.07.2020 була надіслана відповідачу 22.07.2020 на електронну адресу.

Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву не скористався.

З огляду на наведене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2018 між ТзОВ УКР ГАЗ РЕСУРС (далі - Позивач) та відділом освіти Іршавської районної державної адміністрації (далі - Відповідач) було укладено Договір № 345 на постачання природного газу для об`єктів відповідача (далі - Договір).

Згідно умов Договору, Позивач зобов`язувався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач зобов`язувався оплатити його на умовах цих Договорів.

28.12.2019 р. сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору, якою продовжили його дію на 2020 рік.

Так, в період з 01.02.2020р. по 29.02.2020р. включно Позивачем на об`єкти Відповідача було поставлено 3,307520 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 33 379,49 грн.

На виконання умов Договору Позивач направив Відповідачу два примірника Акту прийому-передачі № УГРООООО360 від 29.02.2020 на обсяг - 3,307520 тис. м. куб.

Однак, Відповідач не повернув на адресу Позивача його примірники вказаних Актів

прийому-передачі, окрім того, Відповідач не надав позивачу заперечень стосовно підписання зазначених вище Актів прийому-передачі природного газу за лютий 2020 року.

Відповідно до п. п. 2.9.3. - 2.9.5. Договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу.

У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно ( п. п. 4.1.-4.3. Договору).

Оплата газу здійснюється Споживачем на підставі виставлених Постачальником рахунків та актів приймання-передачі газу шляхом поточної оплати протягом місяця поставки в порядку оплати в розмірі 100 % за спожитий природний газ в поточному місяці до 30 (31) числа місяця поставки газу (зазначається в протоколах розбіжностей).

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.5. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Пунктом 5.4.2. Договору зазначено, що Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Таким чином, Відповідач за поставлений природний газ у лютому 2020 року повинен був розрахуватися до 10.03.2020.

Позивач зазначає, оскільки Акт прийому-передачі природного газу № УГРООООО360 від 29.02.2020 надсилався Відповідачу, відповідно до умов Договору, вважає що такі акти погоджені та підписані Відповідачем.

Разом з тим, вказує на те, що Відповідач неправомірно не повертає Позивачу його примірник Акту прийому-передачі поставленого газу в лютому 2020 року №УГРОООООЗ60 від 29.02.2020, чим порушує зазначені вище умови Договору, права та законні інтереси Позивача.

Факт споживання Відповідачем природного газу в зазначених Позивачем обсягах та період підтверджується в січні, лютому та березні 2020 року з Інформаційної платформи SAP Оператора газотранспортної системи ТОВ Оператор ГТС України у період знаходження Відповідача в реєстрі Позивача-постачальника природного газу, та який проводив алокацію (підтвердження) спожитих обсягів природного газу у спірний період.

Однак, Відповідач не розрахувався за поставлений у лютому 2020 року природного газу на загальну суму - 33 379,49 грн. за поставлений природний газ в спірний період.

З метою досудового врегулювання спору позивач 18.06.2020 направив відповідачу Претензію №33/Ю2 з вимогою: в десятиденний строк оплатити наявну заборгованість за поставку природного газу за лютий 2020 року. Разом з тим, в дводенний строк підписати та повернути на адресу ТОВ УКР ГАЗ РЕСУРС один примірник акту прийому-передачі природного газу №УГРООООО360 від 29.02.2020.

Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення та до теперішнього часу не надано будь-якої інформації (листа) на адресу Позивача, що і стало приводом звернення до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

За правилами п.1 глава 1 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою HKPEKH №2494 від З0.09.2015р., комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператор ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Водночас відповідно до п. б глави 3 ІХ Кодексу газорозподільних систем визначені

Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Як зазначалось вище, факт споживання Відповідачем природного газу у лютому 2020 року в зазначених Позивачем обсягах, підтверджується даними інформаційної платформи SAP Оператора газотранспортної системи ТОВ Оператор ГТС України .

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - Відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи встановлено, а відповідачем не спростовано поставки у лютому 2020 року товару Відповідачу у кількості 3,307520 тис .м. куб. на суму 33 379,49 грн.

Так з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що поставка природного газу у лютому 2020 року на суму 33 379,49 грн. підтверджується даними Інформаційної платформи SAP Оператора газотранспортної системи ТОВ Оператор ГТС України у період знаходження Відповідача в реєстрі Позивача-постачальника природного газу, та який проводив алокацію (підтвердження) спожитих обсягів природного газу у спірний період.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи, встановлено, а відповідачем жодним чином не спростовано порушення строків оплати за поставлений товар.

З огляду на, що позовна вимога про стягнення суми 36 084,74 грн. заборгованість по поставці природного газу правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Ст. 530 ЦК України зазначає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання свої зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність згідно з договором і законодавством України.

В свою чергу, у п. 6.2.1. Договору прямо зазначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених Розділом IV, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Частина 2 статті 625 ЦК України зазначає, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення Відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, позивачем на суму основної заборгованості по Договору нараховано 3% річних, пеню та індекс інфляції.

Таким чином, з врахуванням штрафних санкцій, станом на 08.07.2020 року, заборгованість Відповідача складає 36 084,74 грн., з яких: 33 379,49 грн. - сума основної заборгованості по Договору; 537,41 грн. - інфляційні витрати; 331,06 грн. - три відсотки річних; 1 836,78 грн. - пеня.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відділу освіти Іршавської районної державної адміністрації (90100, Закарпатська обл., м. Іршава, вул. Шкільна, 17 код ЄДРПОУ 36990540) на користь товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ 41427817) заборгованість в розмірі 36 084,74 грн. (тридцять шість тисяч вісімдесят чотири гривні 74 копійки), в тому числі 33 379,49 грн. - сума основної заборгованості по Договору; 537,41 грн. - інфляційні витрати; 331,06 грн. - три відсотки річних; 1 836,78 грн. - пені, а також суму 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.10.2020

Суддя О.Ф. Ремецькі