Рішення

від 01.10.2020 по справі 910/11080/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2020Справа № 910/11080/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/11080/20

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК 9А"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

29 липня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) надійшла позовна заява № 39/5-504-20 від 16.07.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК 9А" (відповідач) про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за договором постачання природного газу № 2815/18-КП-41 від 05.11.2018 року в розмірі 8062,45 грн., з них: пені - 7170,54 грн. (сім тисяч сто сімдесят гривень 54 копійки), 3% річних - 615,28 грн. (шістсот п`ятнадцять гривень 28 копійок) та інфляційних втрат - 276,63 грн. (двісті сімдесят шість гривень 63 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором постачання природного газу № 2815/18-КП-41 від 05.11.2018 року щодо своєчасної оплати природного газу, у зв`язку з чим відповідно до п. 8.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11080/20, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105471499621 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 року у справі № 910/11080/20 вручено уповноваженому представнику відповідача - 06.08.2020 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 21.08.2020 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в подальшому найменування змінено на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖЕК 9А" (надалі - відповідач, споживач) укладено договір постачання природного газу № 2815/18-КП-41 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установам/організаціями (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 20.03.2019 року) постачальник передає споживачу в період з 01 листопада 2018 року по 30 квітня 2019 року газ обсягом 51,794 тис.куб.м.

Згідно з п. 3.8. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 05.12.2018 року) приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 05.12.2018 року) ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. Ціна за 1000 куб.м газу становить 7482,61 грн.

В п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 05.12.2018 року) сторонами погоджено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктом 7.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 05.12.2018 року) встановлено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 9.3. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.12.2018 року).

Відповідно до п. 11.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 05.12.2018 року) договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору постачання природного газу № 2815/18-КП-41 від 05.11.2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 387 554,40 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 року на суму 56 321,62 грн., від 31.01.2019 року на суму 134 769,32 грн., від 31.12.2018 року на суму 126 830,27 грн., від 30.11.2018 року на суму 69 633,19 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач здійснив оплату за отриманий природний газ з прострочкою платежу. Отже, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання зобов`язань за договором постачання природного газу № 2815/18-КП-41 від 05.11.2018 року в розмірі 8062,45 грн., з них: пені - 7170,54 грн. (сім тисяч сто сімдесят гривень 54 копійки), 3% річних - 615,28 грн. (шістсот п`ятнадцять гривень 28 копійок) та інфляційних втрат - 276,63 грн. (двісті сімдесят шість гривень 63 копійки).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір постачання природного газу № 2815/18-КП-41 від 05.11.2018 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося судом вище, в п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 05.12.2018 року) сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та умови п. 5.1. договору, відповідач зобов`язаний був оплатити переданий йому газ у січні 2019 року - до 25.02.2019 року (включно), у лютому 2019 року - до 25.03.2019 року (включно).

Як вбачається з довідки по операціях за договором № 2815/18-КП-41 від 05.11.2018 року за період з 01.11.2018 року по 31.05.2020 року, а також з наданих позивачем розрахунків, відповідачем в повному обсязі сплачено за переданий йому природний газ, однак така оплата за спожитий природний газ була здійснена ТОВ "ЖЕК 9А" з простроченням.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 7.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 05.12.2018 року) визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені у відповідності до вимог договору та чинного законодавства України, зазначений розрахунок є вірним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в межах визначеного позивачем періоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 7170,54 грн., за розрахунками позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат у відповідності до вимог чинного законодавства України, зазначений розрахунок є вірним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в межах визначеного позивачем періоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 276,63 грн., за розрахунками позивача.

Також, при перевірці наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 615,27 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 0,01 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 8062,44 грн. з них: пені - 7170,54 грн. (сім тисяч сто сімдесят гривень 54 копійки), 3% річних - 615,27 грн. (шістсот п`ятнадцять гривень 27 копійок) та інфляційних втрат - 276,63 грн. (двісті сімдесят шість гривень 63 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК 9А" (ідентифікаційний код 38290763, адреса: 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 9-А, офіс 35) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, адреса: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) грошові кошти: пені - 7170,54 грн. (сім тисяч сто сімдесят гривень 54 копійки), 3% річних - 615,27 грн. (шістсот п`ятнадцять гривень 27 копійок), інфляційних втрат - 276,63 грн. (двісті сімдесят шість гривень 63 копійки) та судовий збір - 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.10.2020р.

Суддя О.В. Котков