Рішення

від 21.09.2020 по справі 910/4914/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2020Справа № 910/4914/20

За позовомГромадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав доТовариства з обмеженою відповідальністю Бровар 2010 простягнення 208 650,00 грн. Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Сербуль О.Ю. від відповідача:Криворучко А.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав (надалі - Спілка ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бровар 2010 (надалі - Товариство ) про стягнення 208 650,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.12.2019 та 15.01.2020 у приміщенні ресторану Солом`янська броварня , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 25А, у якому здійснює власну господарську діяльність відповідач, представниками позивача було встановлено факт використання відповідачем ряду фонограм музичних творів без укладання відповідного договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача паушальної суми в розмірі 50 мінімальних місячних заробітних плат, що на дату написання позовної заяви складає 208 650,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

05.08.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що позивач не мав права звертатися до суду без доручення правовласників, а також позивачем не доведено факту заподіяння йому збитків на заявлену до стягнення суму. Крім того, відповідач вказує, що ним були укладені ліцензійні договори №20-09/19 від 20.09.2019 та №20А-09/19 від 20.09.2019, відповідно до яких відповідач отримав майнове право на використання бази ліцензованого контенту та публічне використання об`єктів авторського права і об`єктів суміжних прав на території власного закладу.

19.08.2020 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій він зазначає, що оскільки відповідач здійснював використання об`єктів авторських суміжних прав (фонограм та зафіксованих виконань), саме в сфері публічного виконання в якій передбачена акредитація єдиної організації колективного управління, а саме - Спілки, а отже відповідач не мав альтернативи стосовно того з ким укладати договір щодо використання об`єктів суміжних прав та кому сплачувати кошти.

Протокольною ухвалою суду від 26.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2020.

Представник позивача в судове засідання з`явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 21.09.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Спілка є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912), строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління від 31.05.2019 наданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (яке перейменоване на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) супровідним листом № 2301-07/23003-07 від 03.06.2019.

Позивач звертався до відповідача з листом №26/11/19/4 від 26.11.2019, в якому пропонував відповідачу врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань у закладі відповідача шляхом отримання дозволу від Спілки, який можна отримати підписавши з позивачем договір про використання фонограм та зафіксованих у них виконань, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 27.11.2019.

Проте, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, договір з позивачем не уклав.

Як зазначає позивач, актами фіксації №06/12/19 від 05.12.2019 та №12/01/20 від 15.01.2020, складеними представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом публічного виконання на відеокамеру було встановлено, що у приміщенні ресторану Солом`янська броварня , розташованому за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 25А, в якому здійснює господарську діяльність Товариство, вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіо техніки, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 у виконанні ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 у виконанні ОСОБА_10; ІНФОРМАЦІЯ_6 у виконанні ОСОБА_14; ІНФОРМАЦІЯ_7 у виконанні ОСОБА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 у виконанні ОСОБА_15; ІНФОРМАЦІЯ_12 у виконанні ОСОБА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 у виконанні ОСОБА_13; ІНФОРМАЦІЯ_10 у виконанні ОСОБА_12; ІНФОРМАЦІЯ_14 у виконанні ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 у виконанні ОСОБА_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 у виконанні ОСОБА_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 у виконанні ОСОБА_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 у виконанні ОСОБА_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 у виконанні ОСОБА_11.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем використані у своїй господарській діяльності об`єкти авторського та суміжного права без укладення з організацією колективного управління відповідного договору, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок зі сплати позивачу винагороди у розмірі 208 650,00 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 432 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч. 2 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 421 Цивільного кодексу України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України об`єктами авторського права є музичні твори (з текстом або без тексту).

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав внесено відповідні зміни до Закону України Про авторське право і суміжні права .

Водночас, відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.

Так, враховуючи, що правовідносини між учасниками даного спору виникли після 22.07.2018, суд застосовує при вирішенні спору норми Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , організація колективного управління - громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління; здійснюють інші функції, визначені цим Законом та статутом.

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.

Частиною 5 ст. 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах: 1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; 2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; 4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції.

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління. У випадку існування зазначеного конфлікту інтересів, Комісія визначає за критеріями та в порядку, визначеними частинами 4-10 статті 15 цього закону, додаткову акредитовану організацію для цієї сфери з-поміж організацій, які здійснюють діяльність переважно в інтересах відповідної іншої категорії правовласників. Юридично-правовий статус додаткової акредитованої організації означає, що ця організація не має права самостійно здійснювати збір доходу від прав з користувачів у відповідній сфері, але водночас має повноваження вимагати та отримати з акредитованої організації частку доходу від прав в цій сфері, яка належить категорії правовласників, в інтересах яких діє додаткова акредитована організація, для подальшого розподілу та виплати такої частки правовласникам цієї категорії. Правовласники відповідної категорії мають право відкликати свої права з додаткової акредитованої організації відповідно до розширеного колективного управління.

Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення розширеного колективного управління у декількох сферах щодо декількох категорій правовласників, за умови відсутності конфлікту інтересів між різними категоріями правовласників.

При цьому положення ч. 6 ст. 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав визначають, що організація колективного управління може бути акредитована у відповідній сфері, якщо вона є репрезентативною, тобто:

- має договори з істотною кількістю правовласників - резидентів України, які в порядку, передбаченому цим Законом, задекларували належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав (відповідно до категорії прав відповідної категорії правовласників, якими має намір управляти організація), які фактично використовуються в Україні;

- має договори про представництво з аналогічними іноземними організаціями, договори з іноземними правовласниками (відповідно до категорії прав відповідної категорії правовласників, якими має намір управляти організація), які передбачають управління найбільшою кількістю належних правовласникам - нерезидентам України прав на об`єкти авторських і (або) суміжних прав, які фактично використовуються в Україні.

Статтею 17 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав встановлено, що установа є держателем та адміністратором і забезпечує ведення Реєстру організацій колективного управління, до якого постійно забезпечується вільний доступ. Технічне забезпечення функціонування реєстру здійснює Установа. На вимогу заявника Установа безоплатно надає витяг з Реєстру організацій колективного управління протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.05.2019 №912 Про акредитацію організації колективного управління акредитовано організацію колективного управління Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" у сфері розширеного колективного управління - право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, строком на три роки.

Отже, Спілка є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912), строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління від 31.05.2019 наданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (яке перейменоване на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) супровідним листом № 2301-07/23003-07 від 03.06.2019.

Відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено що публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях.

Цією ж статтею встановлено що публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності , використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження факту використання відповідачем творів ІНФОРМАЦІЯ_1 у виконанні ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 у виконанні ОСОБА_10; ІНФОРМАЦІЯ_6 у виконанні ОСОБА_14; ІНФОРМАЦІЯ_7 у виконанні ОСОБА_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 у виконанні ОСОБА_15; ІНФОРМАЦІЯ_12 у виконанні ОСОБА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 у виконанні ОСОБА_13; ІНФОРМАЦІЯ_10 у виконанні ОСОБА_12; ІНФОРМАЦІЯ_14 у виконанні ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 у виконанні ОСОБА_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 у виконанні ОСОБА_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 у виконанні ОСОБА_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 у виконанні ОСОБА_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 у виконанні ОСОБА_11 у приміщенні ресторану Солом`янська броварня , розташованому за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 25А, в якому здійснює господарську діяльність Товариство, позивачем надано відеозапис публічного виконання, акти фіксації №06/12/19 від 05.12.2019 та №12/01/20 від 15.01.2020, а також фіскальні чеки від 05.12.2019 та від 15.01.2020.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд враховує, що подані позивачем докази будуть достатніми для того, щоб зробити висновок про публічне виконання спірного музичного твору відповідачем лише з огляду на наступне:

1) з відеозапису та акту фіксації повинно вбачатися можливим встановити, де саме здійснювалася фіксація публічного виконання творів. Відеозапис повинен містити чітке та однозначне підтвердження адреси або назви місця, в якому здійснювалася фіксація порушення використання авторського чи суміжного права;

2) повинно бути відображено точний час та період фіксації публічного виконання. Однак, оскільки час та дата може бути встановлена користувачем засобу відеофіксації самостійно, повинні бути присутні інші беззаперечні докази дійсних часу та дати проведення зйомки;

3) з відеозапису повинно бути можливим встановити, якими особами здійснено фіксацію публічного виконання музичних творів. На відеозаписі візуально повинні бути присутні особи, які є представниками організації колективного управління. Крім того, на відеозапису повинно бути зафіксовано зміст довіреностей, документів, що посвідчують особи представників, які здійснюють фіксацію використання авторського чи суміжного права;

4) повинні бути надані докази того, що у представників особи, що використовувала авторські чи суміжні права, було запитано підстави їх використання, а також, що їм було запропоновано для ознайомлення та підпису акти фіксації. У разі відмови від надання своїх даних та підпису вказаного акту, даний факт також повинен бути зафіксований на відеозапису.

Отже, з відеозапису суду потрібно встановити, чи уповноваженими особами було здійснено фіксацію, в яку саме дату, час та за якою адресою було здійснено фіксацію. Крім того, повинні бути у наявності належні докази того, що було запитано підтвердження підстав використання авторських прав, а також надано для ознайомлення і підпису акт фіксації.

Зі змісту акту фіксації комерційного використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання №06/12/19 від 05.12.2019 вбачається, що:

- фіксація здійснювалась у ресторані Солом`янська броварня , розташованому за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 25А, представником Спілки Чередниченком Є.І. (довіреність № б/н від 10.07.2019); відомості про фіскальний чек, наданий на підтвердження факту перебування у даному ресторані, в акті відсутні;

- факт публічного виконання спірних музичних творів зафіксовано за допомогою відеокамери Sоny Handyсam model №DCR 610 2008.

Зі змісту акту фіксації комерційного використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання №12/01/20 від 15.01.2020 вбачається, що:

- фіксація здійснювалась у ресторані Солом`янська броварня , розташованому за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 25А, представником Спілки Чередниченком Є.І. (довіреність № б/н від 12.01.2020); перебування у даному ресторані підтверджується фіскальним чеком №32829 від 15.01.2020 та квитанцією №010740 від 15.01.2020.

- факт публічного виконання спірних музичних творів зафіксовано за допомогою відеокамери Sоny Handyсam model №DCR 610 2008.

Щодо наданих позивачем фіскальних чеків від 05.12.2019 та від 15.01.2020, якими позивач підтверджує перебування його представника в ресторані Солом`янська броварня , суд вважає за необхідне звернути увагу, що вказані фіскальні чеки дійсно підтверджують перебування певної особи в зазначеному закладі, проте вказані чеки не можуть розглядатись судом окремо як докази незаконного використання відповідачем об`єктів авторського права, оскільки можуть бути лише однією складовою доказової бази і підлягають розгляду в сукупності з іншими доказами.

При цьому, фіскальний чек може визнаватись як належний доказ лише в разі його фіксації на відео-звукозаписі, оскільки саме відео-звукозапису (як доказу в підтвердження порушення авторських прав) віддається перевага, що в даному випадку здійснено не було.

Відтак, суд відзначає, що встановити дату та час, коли відбувається фіксація відеозапису неможливо, оскільки дата та час, які притаманні відповідним файлам з відео звукозаписами, зазвичай формується записуючим пристроєм у відповідності до тих налаштувань дати та часу, які на ньому встановлені користувачем.

Більш того, в зазначених актах не зазначено конкретну програму, за допомогою якої представником позивача було визначено деталі щодо фонограм та виконань.

Також в актах фіксації комерційного використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання №06/12/19 від 05.12.2019 та №12/01/20 від 15.01.2020 зазначено, що представники закладу відмовились надавати свої дані та підписувати дані акти.

Проте суд вважає недостатніми для висновку щодо відмови від підписання представниками відповідачем вказаних актів, оскільки такі дані щодо його відмови внесені представником Спілки в односторонньому порядку.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, щодо направлення (надання) актів №06/12/19 від 05.12.2019 та №12/01/20 від 15.01.2020 відповідачу (його уповноваженому представнику), зокрема, для надання зауважень щодо вказаних актів та (або) доказів на підтвердження відмови від їх підписання відповідачем.

До відзиву на позовну заяву відповідачем було додано висновок експерта від 04.08.2020 №2996 за результатами проведення експертизи диску для лазерних систем зчитування за заявою Товариства у господарській справі №910/4914/20, яка перебуває в провадженні Господарського суду м. Києва. Згідно вказаного висновку експертом зазначено, що встановити джерело (зокрема наприклад, з колонок у стелі приміщення або з телефону), з якого лунає музикальний супровід, за наданими на дослідження відеозаписами неможливо з причин, зазначених у дослідницькій частині цього висновку.

Суд зазначає, що вказаний висновок оцінюється судом за правилами оцінки доказів, що встановлені ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, поряд з іншими доказами, що наявні в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, у розумінні ст. 441 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права не вбачається за можливе встановити факт публічного виконання творів ІНФОРМАЦІЯ_1 у виконанні ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 у виконанні ОСОБА_10; ІНФОРМАЦІЯ_6 у виконанні ОСОБА_14; ІНФОРМАЦІЯ_7 у виконанні ОСОБА_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 у виконанні ОСОБА_15; ІНФОРМАЦІЯ_12 у виконанні ОСОБА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 у виконанні ОСОБА_13; ІНФОРМАЦІЯ_10 у виконанні ОСОБА_12; ІНФОРМАЦІЯ_14 у виконанні ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 у виконанні ОСОБА_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 у виконанні ОСОБА_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 у виконанні ОСОБА_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 у виконанні ОСОБА_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 у виконанні ОСОБА_11 у приміщенні, діяльність у якому здійснює господарську відповідач.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Спілки є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2020.

Суддя В.П. Босий