Рішення

від 30.09.2020 по справі 911/2136/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2136/20

За позовом Приватного підприємства Віталі Орто

до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім

про стягнення 122378,38грн

Суддя С.І. Чонгова

Представники сторін не викликались

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство Віталі Орто звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім про стягнення 122378,38грн у т.ч.:

- 99600,00грн - основна заборгованість;

- 22410,00грн - пеня за період з 08.06.2020 по 22.07.2020;

- 368,38грн - 3% річних за період з 08.06.2020 по 22.07.2020.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №2804 від 28.04.2020 в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання. Копія відповідної ухвали була отримана позивачем - 10.08.2020, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням, від відповідача відправлення повернуто із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання .

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 між Приватним підприємством Віталі Орто (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім (покупець) було укладено договір поставки №2804 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором (п.1.1 договору).

Постачальник зобов`язується поставити товар окремими партіями в кількості і асортименті та по цінам, визначених у накладних (п.1.2 договору).

Згідно з п.1.3 та 1.4 договору загальна вартість даного договору визначається вартістю, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами даного договору. Поставка товару здійснюється постачальником.

Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються в накладних постачальника, погоджених покупцем, які є невід`ємними частинами даного договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.4.3 договору моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супровідній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).

Згідно з п. 5.1 договору покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами (п.5.2 договору).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє один рік (п.8.1 договору).

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 99600,00грн, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

22.05.2020 сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 99600,00грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1 від 20.07.2020 щодо погашення заборгованості за договором, що підтверджується фіскальним чеком, накладною та описом вкладення, які містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідачем заборгованість за договором не погашена.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 99600,00грн, яку позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов`язань з оплати за поставлений товар, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідного зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч., ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України на покупця покладено обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідачем не надано суду доказів оплати за поставлений товар.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, суд вважає вимоги позивача у даній справі щодо стягнення заборгованості у розмірі 99 600,00грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 368,38грн за період з 08.06.2020 по 22.07.2020.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду розмір 3% річних складає 367,38грн, яка підлягає задоволенню; в частині стягнення 1,00грн 3% річних вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 22410,00грн за період з 08.06.2020 по 22.07.2020.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За розрахунком суду, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , розмір пені складає 1513,05грн, який підлягає задоволенню; в частині стягнення 20896,95грн вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій здійснювати по день ухвалення рішення, суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачене таке нарахування.

В свою чергу відповідно до п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00грн.

Стосовно вказаних вимог, суд зазначає про наступне.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката позивачем надано суду, зокрема, довіреність б/н від 15.07.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС №8530/10 від 28.11.2019.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 123 судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Так, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надаються документи, що підтверджують перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18.

Проте, матеріали справи не містять договору про надання правової допомоги та доказів фактичної сплати позивачем винагороди адвокату в сумі 20 000,00 грн. (платіжного доручення, банківської виписки тощо), а тому підстави для покладення витрат на професійну правничу допомогу адвоката на відповідача відсутні.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу адвоката задоволенню судом не підлягає.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2102,00грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул.. Івана Мазепи, буд. 32, кв. 1; ідентифікаційний код 37192455) на користь Приватного підприємства Віталі Орто (07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 16; ідентифікаційний код 42809382) 99600,00грн основної заборгованості, 367,38грн 3% річних, 1513,05грн пені, а також 2102,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 1,00грн 3% річних, 20896,95грн пені та 20000,00грн витрат за надання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30.09.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова