Рішення

від 21.09.2020 по справі 914/795/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020 справа № 914/795/18

За позовом: Малого підприємства "Сніжинка", м.Жидачів Львівської області

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шрифт", м. Київ

до відповідача 2: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача 3: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства "Львівський тесля", м. Львів

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело", м. Львів,

про визнання протиправною першу державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Нива-Львів" на ангар-склад, що позначено на плані літ. Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с.Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5 "г" з присвоєнням реєстраційного номера 27628337, та скасування рішення про реєстрацію права власності від 24.06.2009, здійсненого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Куйбіда З.Я., та запису про державну реєстрацію прав від 24.06.2009 про реєстрацію за ПП "Нива-Львів" права власності на ангар-склад, що позначено на плані літ. Б-1, загальною площею 475, 9 м.кв., за адресою: с.Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5 "г"; визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності від 03.07.2009, здійсненого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Куйбіда З. Я., та запису про державну реєстрацію прав від 03.07.2009 про реєстрацію за Приватним підприємством "Львівський тесля" права власності на ангар-склад, що позначено на плані літ. Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с.Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5 "г"; визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності від 23.12.2009, здійсненого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Садівською Н.С., та запису про державну реєстрацію прав від 23.12.2009 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" права власності на ангар - склад, що позначено на плані літ.Б-1, загальною площею 475, 9 м.кв., за адресою: с. Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5 "г".

Суддя Манюк П.Т.

З участю секретаря Чорної І.Б.

Представники сторін:

від позивача: Гай О. О. - представник;

від відповідача 1: не з"явився;

від відповідача 2: Паращич В. П. - представник;

від відповідача 3: не з"явився;

третя особа 1: не з"явився;

третя особа 2: Медвідь Л.М. - представник

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/795/18 за позовом Малого підприємства "Сніжинка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шрифт", Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства "Львівський тесля" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" про визнання протиправною першу державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Нива-Львів" на ангар-склад, що позначено на плані літ.Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с.Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул.Кільцева, 5"г" з присвоєнням реєстраційного номера - 27628337 та скасування рішення про реєстрацію права власності від 24.06.2009, здійсненого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Куйбіда З.Я. та запису про державну реєстрацію прав від 24.06.2009 про реєстрацію за ПП "Нива-Львів" (код ЄДРПОУ 30993682) права власності на ангар-склад, що позначено на плані літ.Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с.Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5 "г"; визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності від 03.07.2009 здійсненого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Куйбіда З.Я. та запису про державну реєстрацію прав від 03.07.2009 про реєстрацію за Приватним підприємством "Львівський тесля" (код ЄДРПОУ 19326968) права власності на ангар-склад, що позначено на плані літ.Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с.Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул.Кільцева, 5"г"; визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності від 23.12.2009 здійсненого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Садівською Н.С. та запису про державну реєстрацію прав від 23.12.2009 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" (код ЄДРПОУ 36860855) права власності на ангар - склад, що позначено на плані літ.Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с. Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5"г".

Ухвалою суду (суддя Горецька З.В.) від 21.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 18.06.2018 року.

Ухвалою суду від 18.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження терміном на 30 днів, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Львівський тесля" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело".

Ухвалою від 20.06.2018 зупинено провадження у справі № 914/795/18 до вирішення питання про відвід головуючого судді Горецької З.В.

Ухвалою суду від 22.06.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" про відвід судді Горецької З.В. задоволено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2018, справа № 914/795/18 передана судді Пазичеву В.М.

Ухвалою суду від 22.08.2018 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/194/17, що знаходилася в провадженні Господарського суду Львівської області.

18.09.2019 у зв'язку із досягненням головуючим суддею Пазичевим В.М. шістдесяти п'яти років та припиненням повноважень судді, внаслідок повторного автоматизованого розподілу справи № 914/795/18 головуючим суддею з розгляду даної справи було визначено суддю Яворського Б.І.

Ухвалою суду від 23.09.2019 заяву Яворського Б.І. про самовідвід від розгляду справи № 914/795/18 задоволено, справу № 914/795/18 передано для проведення повторного автоматизованого розподілу та визначення складу суду у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 головуючим суддею у справі № 914/795/18 визначено суддю Березяк Н.Є.

Ухвалою суду від 06.03.2020 провадження у справі поновлено, оскільки рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/194/17 набрало законної сили, а відтак, відпали підстави, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 26.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" про відвід судді Березяк Н.Є. визнано необґрунтованою. Вказану заяву про відвід судді Березяк Н.Є. передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 30.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" про відвід судді Березяк Н.Є. задоволено, відведено її від розгляду справи № 914/795/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020, проведеного у зв'язку із задоволенням відводу (самовідводу) судді відповідно до ст. 35, 38, 39 ГПК України, головуючим у справі визначено суддю Манюка П.Т.

Ухвалою суду (суддя Манюк П.Т.) від 06.04.2020 прийнято справу до провадження та у зв'язку з впровадженням карантинних заходів для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 вирішено здійснювати розгляд справи після закінчення карантинних заходів.

Ухвалою суду від 10.06.2020 призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 22.06.2020.

Підготовчі засідання 22.06.2020 та 20.07.2020 були відкладені з підстав, зазначених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 03.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 07.09.2020.

В судове засідання, яке відбулося 07.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шрифт", Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Приватне підприємство "Львівський тесля" не забезпечили явки уповноважених представників, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 21.09.2020, про що їх було повідомлено в порядку ст. 120, 121 ГПК України.

В судове засідання, яке відбулося 21.09.2020, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Представники відповідача 2 та третьої особи 2 в судове засідання, яке відбулося 21.09.2020 з'явилися, позовні вимоги заперечили, просили відмовити у їх задоволенні.

Представники відповідачів 1, 3 та третьої особи 1 в судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 21.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Мале підприємство "Сніжинка" звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шрифт", Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про визнання протиправною першу державну реєстрацію за Приватним підприємством "Нива-Львів" права власності на ангар-склад, що позначено на плані літ.Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с. Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5"г" з присвоєнням реєстраційного номера - 27628337 та скасування рішення про реєстрацію права власності від 24.06.2009 здійсненого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Куйбіда З.Я. та запису про державну реєстрацію прав від 24.06.2009 про реєстрацію за ПП "Нива-Львів" (код ЄДРПОУ 30993682) права власності на ангар-склад, що позначено на плані літ. Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с. Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул.Кільцева, 5"г"; визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності від 03.07.2009 здійсненого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Куйбіда З.Я. та запису про державну реєстрацію прав від 03.07.2009 про реєстрацію за Приватним підприємством "Львівський тесля" (код ЄДРПОУ 19326968) права власності на ангар-склад, що позначено на плані літ. Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с. Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5"г"; визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності від 23.12.2009 здійсненого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Садівською Н.С. та запису про державну реєстрацію прав від 23.12.2009 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" (код ЄДРПОУ 36860855) права власності на ангар - склад, що позначено на плані літ. Б-1, загальною площею 475,9 м.кв., за адресою: с. Холодновідка, Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5"г".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 925345146101 - будівлі арочного складу літ. Б-1 площею 475, 9 кв.м., що розташований за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 371, на підставі укладеного між АТ Український інноваційний банк та МП Сніжинка договору фінансового лізингу від 11.08.1998 та договору відчуження об'єктів нерухомого майна по договору фінансового лізингу від 25.04.2006.

24.06.2009 ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки зареєструвало право власності на цей же об'єкт нерухомого майна - арочний склад, що позначений на плані літ. Б-1 площею 475, 9 кв.м., але за адресою: с. Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, вул. Кільцева, 5 г та за іншим реєстраційним номером - 27628337 за ПП Нива - Львів , що підтверджується Витягом з реєстру права власності на об'єкт нерухомого майна від 01.07.2009 за № 23170649. Підставою для даної реєстрації було рішення Постійно діючого Третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної Торгової Палати від 05.02.2009 у справі № 10-47/09, яким зобов'язано ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки зареєструвати право власності за ПП Нива-Львів на цей об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: с. Холодновідка Пустомитівського району Львівської області.

Позивач зазначає, що вказана вище будівля є одним і тим самим об'єктом нерухомого майна, що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 26.09.2016 у справі № 914/2167/16, яким скасовано рішення Третейського суду.

Реєстрація права власності за ПП Нива-Львів та присвоєння об'єкту реєстраційного номера дало можливість останньому відчужити об'єкт нерухомості на користь ТзОВ Львівський тесля згідно договору купівлі-продажу від 03.07.2009, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грень Н.М. за реєстровим № 1120, а ПП Львівський тесля у свою чергу відчужило спірне майно на користь ТзОВ Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело згідно договору купівлі-продажу від 21.12.2009, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грень Н.М. за реєстровим № 2388.

Таким чином, скасуванню підлягає перша реєстрація права власності за ПП Нива - Львів , оскільки вона є незаконною, а відтак неправомірними є наступні реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, так як такі не могли бути проведені без першої реєстрації та присвоєння об'єкту реєстраційного номера.

У додаткових поясненнях у справі від 30.07.2020, представник позивача вказує на те, що незважаючи на судові рішення у справі № 9147/194/17, позивач має охоронюваний законом інтерес по відношенню до спірного майна, оскільки він був стороною договору фінансового лізингу від 11.07.1998 № 1, вчиняв певні дії, зокрема сплату лізингових платежів, що були спрямовані на набуття права власності на спірний об'єкт.

Позиція відповідача 1 та третьої особи 1.

Відповідач 1 та третя особа 1 відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представили, позовні вимоги не заперечили, доказів в обґрунтування своєї правової позиції суду не надали.

Позиція відповідача 2.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач 2 зазначає, що він є неналежним відповідачем, оскільки ним не було порушено законних прав та інтересів позивача, ним не приймались жодні рішення, що є предметом позову. Крім того, при реєстрації права власності державним реєстратором не було допущено жодних порушень закону, державна реєстрація відбулась на підставі чинного на той час рішення Постійно діючого Третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної Торгової Палати від 05.02.2009 у справі № 10-47/09, а тому підстав для визнання рішення про державну реєстрацію протиправним немає.

Позиція відповідача 3.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач 3 зазначає, що як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи, 12.06.2009 року ПП Нива - Львів звернулось із заявою за № 75/120 про проведення реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - будівлю ангар-складу літ. Б-1 , загальною площею 475,9 кв.м., яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Холодновідка, вул. Кільцева, 5 г . До заяви були додані: копія Свідоцтва про державну реєстрацію, копія довідки з ЄДРПОУ, оригінал рішення Постійно діючою Третейського суду при УМК МТП від 05.02.2009 .

Додатком 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення було визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Зокрема, пунктом 10 встановлено, що підставою для реєстрації права власності є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

У зв'язку з цим ОКП ЛОР БТІ та ЕО правомірно, відповідно до п. 10 Додатку №1 Тимчасового положення, було проведено первинну реєстрацію будівлі ангар - складу літ. Б-1 , загальною площею 475.9 кв.м. за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Холодновідка. вул. Кільцева, 5 г за ПП Нива - Львів із видачею 24.06.2009 р. витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер ви тягу 23119184).

У подальшому право власності на будівлю ангар - складу літ. Б-1 , загальною площею 475,9 кв.м, яка знаходиться за вищезгаданою адресою перейшло у власність до наступних юридичних осіб: ПП Львівський Тесля , на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.2009 за реєстровим № 1120, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грень Н.М. та зареєстрованого ОКП ЛОР БТІ та ЕО 03.07.2009, згідно витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 23197175; ТзОВ Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело , на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2009, за реєстровим № 2388, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грень Н.М. та зареєстрованого ОКП ЛОР БТІ та ЕО 23.12.2009 згідно витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 24885243.

Зазначене є достатнім підтвердженням правомірності дій відповідача 3, котрий був наділений компетенцією проводити державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна.

Позиція третьої особи 2.

В письмових поясненнях представник третьої особи 2 позовні вимоги заперечив з підстав, що запис про реєстрацію права власності за ТзОВ НДВП Джерело до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено на підставі договору купівлі-продажу спірного об'єкта нерухомості - ангар-складу, який станом на момент пред'явлення позову у цій справі та станом на сьогодні є чинним, в судовому порядку недійсним не визнавався. Відтак, за даних обставин, чинність договору купівлі-продажу ангар-складу від 21.12.2009 укладеного між ПП Львівський тесля та ТзОВ НДВП Джерело , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грень Н .М. презюмується.

Третя особа 2 відзначає, що запис про державну реєстрацію прав не породжує виникнення права власності на нерухоме майно. Запис про державну реєстрацію права власності за ТзОВ НДВП Джерело на будівлю ангар-складу може бути скасованим на підставі судового рішення з одночасно з заявленою позовною вимогою про витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов в порядку ст.ст. 387, 388 ЦК України). При цьому, в межах даної справи позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння не пред'явлено.

Крім того, позивачем невірно визначено відповідачів у цій справі, а даний позов не має на меті ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача щодо будівлі ангар-складу, оскільки позивач не є власником спірного об'єкта нерухомості, що встановлено судовими рішеннями у справі № 914/194/17. Задоволення позовних вимог у даній справі не призведе до виникнення в МП Сніжинка будь-яких речових прав на будівлю ангар-складу. Відтак, третя особа 2 вважає про відсутність у позивача - МП Сніжинка порушеного права або інтересу на звернення до господарського суду із пред'явленими позовними вимогами в цій справі, а також обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах не є ефективним, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з таких мотивів.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Підстави визнання правочину недійсним визначено ст.215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч.1, 2, 3, 5,6 ст.203 ЦК України).

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/194/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" до малого підприємства "Сніжинка" та до публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про визнання недійсним (нікчемним) договору відчуження об`єктів нерухомого майна по договору фінансового лізингу від 25.04.2006, укладеного між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та МП "Сніжинка", а також про скасування запису про право власності на нерухоме майно від 19.05.2016 № 14570938, внесеного державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М. М.

За наслідками розгляду справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2018 у справі № 914/194/17, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019, позов задоволено частково. Визнано недійсним (нікчемним) договір від 25.04.2006, укладений між АТ "Український інноваційний банк" в особі директора Львівської філії та МП "Сніжинка". Закрито провадження у справі в частині скасування запису № 14570938, внесеного 19.05.2016 державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М. М., про державну реєстрацію за МП "Сніжинка" права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю арочного складу, загальною площею 475,9 м2, розташованого за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 371; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 925345146101. Частково задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що МП "Сніжинка" не набуло права власності на будівлю складу, оскільки: банком не було зареєстровано за собою право власності на будівлю складу; у матеріалах справи № 914/194/17 відсутні докази повного виконання умов Договору фінансового лізингу з урахуванням додаткової угоди від 28.05.2003 та додатку № 1 до додаткової угоди "Графік лізингових платежів"; оскільки сплата останнього лізингового платежу відбулася в серпні 2004 року, а тому на відносини з переходу права власності на об`єкт нерухомості поширюються правила ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", положення яких визначають необхідність нотаріального посвідчення договору, який опосередковує перехід права власності на об`єкт нерухомого майна. Суди також зауважили, що спірний договір був однією з підстав для реєстрації права власності приватним нотаріусом. Крім того, договір від 25.04.2006 було підписано від імені повноважних представників іншими невідомими особами. За таких підстав, суди задовольнили позовні вимоги в частині визнання недійсним договору від 25.04.2006. Крім того, оскільки запис про державну реєстрацію від 19.05.2016 № 14570938 внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 813/1844/17, яка набрала законної сили, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, закрив провадження в цій частині, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2019 касаційну скаргу малого підприємства "Сніжинка" задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у справі № 914/194/17 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним (нікчемним) договору відчуження об`єктів нерухомого майна по договору фінансового лізингу від 25.04.2006, укладеного між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та малим підприємством "Сніжинка". Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. У вказаній постанові колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що договір від 25.04.2006 суперечить вимогам статті 203 ЦК України та є недійсним, оскільки відповідний договір не підписаний та не посвідчений нотаріально, а відтак є неукладеним.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2020 у справі № 914/194/17, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020, задоволено заяву про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2018 у справі № 914/194/17 в частині закриття провадження у справі. Скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2018 в частині закриття провадження у справі № 914/194/17 стосовно вимоги про скасування запису № 14570938, внесеного 19.05.2016 державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М., про державну реєстрацію за МП "Сніжинка" права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю арочного складу, загальною площею 475,9 м 2 , за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 371; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 925345146101. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким скасовано запис № 14570938, внесений 19.05.2016 державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М., про державну реєстрацію за МП "Сніжинка" права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю арочного складу, загальною площею 475,9 м 2 , за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 371; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 925345146101. Приймаючи рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначив, що рішення суду від 13.12.2018 в частині закриття провадження у справі мотивовано тим, що запис про державну реєстрацію від 19.05.2016 № 14570938 внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М., скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 813/1844/17, яка набрала законної сили. Таке рішення ухвалено у зв'язку з відсутністю предмета спору, що передбачено п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Проте в подальшому 20.11.2019 Верховним Судом скасовано судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі № 813/1844/17, а провадження у справі № 813/1844/17 закрито.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.

Частиною 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як наголосив Верховний Суд у постанові від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16 преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений законом або договором.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17 (провадження 12-255гс18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 910/12218/18 (п. 7.4 правової позиції Верховного Суду), правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні способом встановленим для захисту права та інтересу, внаслідок чого право або інтерес будуть імперативно відновлені.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запис про право власності позивача на будівлю арочного складу, загальною площею 475,9 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 371 є скасованим, а до матеріалів справи не подано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність в останнього речових прав на спірний об'єкт нерухомості та підтверджували порушення його прав чи інтересів.

Разом з тим, варто зазначити, що матеріально-правова вимога про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТзОВ НДВП Джерело пред'явлена до неналежних відповідачів.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 27.11.2019 у справі № 440/3716/18 та в постанові від 05.12.2018 у справі № 757/1660/17, належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому, запис про реєстрацію права власності за ТзОВ НДВП Джерело до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено на підставі договору купівлі-продажу спірного об'єкта нерухомості - ангар-складу, який станом на момент пред'явлення позову у цій справі та станом на сьогодні є чинним, в судовому порядку недійсним не визнавався. Відтак, за даних обставин, чинність договору купівлі-продажу ангар-складу від 21.12.2009 укладеного між ПП Львівський тесля та ТОВ НДВП Джерело , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грень Н.М. презюмується.

Запис про державну реєстрацію прав не породжує виникнення права власності на нерухоме майно. Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності виникає, зокрема, із правочинів, відтак, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і підставою для державної реєстрації права власності, серед іншого, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-1цс15, відповідно до вимог статей 330 і 388 ЦК України право власності презюмується і не припиняється із втратою законним власником цього майна. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України є неефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 28.01.2020 у справі № 50/311-6, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю ).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц).

З аналізу статті 26 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та наведених правових позицій Великої Палати Верховного Суду слід дійти висновку, що запис про державну реєстрацію права власності за ТзОВ НДВП Джерело на будівлю ангар-складу може бути скасованим на підставі судового рішення з одночасно заявленою позовною вимогою про витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов в порядку ст. ст. 387, 388 ЦК України ). При цьому, в межах даної справи позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння не пред'явлено.

Таким чином, пред'явлений у даній справі позов не може призвести до ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача щодо будівлі ангар-складу, з підстав, що позивач не є власником спірного об'єкта нерухомості, що встановлено судовими рішеннями у справі № 914/194/17 та задоволення позовних вимог у даній справі не призведе до виникнення в МП Сніжинка будь-яких речових прав на будівлю ангар-складу.

В межах справи № 914/194/17 були встановлені обставини, що МП Сніжинка не виконало умов договору фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів в обсязі погодженому в додатковій угоді від 28.05.2003 та графіку сплати лізингових платежів; у зв'язку з не підписанням договору відчуження об'єктів нерухомого майна по договору фінансового лізингу від 25.05.2006 керівником Львівської філії AT Укрінбанк Загірним Р.Й. та не посвідченням нотаріально цього договору, такий є неукладеним, не має юридичної сили та не породжує для його сторін бажаного правового результату і відповідних прав та обов'язків. Наведеними обставинами підтверджується, що право власності на спірний об'єкт нерухомого майна - будівлю ангар - складу МП Сніжинка не набуло.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів щодо порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача. Крім цього, обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку, права у спірних правовідносинах не є ефективним, а позов поданий до неналежних відповідачів, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 01.10.2020 року.

Суддя П.Т. Манюк