Рішення

від 14.09.2020 по справі 918/291/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/291/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа, 12А" (33022, вул. Князя Романа, 12А, код ЄДРПОУ 41027411)

до Громадського формування з охорони громадського порядку "Рівненський загін сприяння поліції "СОМ" (33022, вул. Князя Романа, 12А, код ЄДРПОУ 37943046)

про стягнення 38 912,75 грн.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Семенюк М.О.;

від відповідача: Ригун А.М.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа, 12А" (далі ОСББ) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Громадського формування з охорони громадського порядку "Рівненський загін сприяння поліції "СОМ" про стягнення заборгованості у сумі 38 912,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.12.2016 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа, 12А", про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 16081020000013081, код ЄДРПОУ 41027411, місцезнаходження: 33022, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 12А. 31 грудня 2016 між житлово-комунальним підприємством "Перспективне" та позивачем було підписано акт приймання-передачі житлового будинку №12А на вул. Князя Романа в управління Позивачу.

Згідно із інформаційною довідкою №70831871 від 19.10.2016 нежитлові приміщення підвалу, які розташовані за адресою: 33022, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 12А, перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Рівне в особі Рівненської міської ради.

18 жовтня 2017 року між Рівненської міською радою та Громадським формуванням з охорони громадського порядку "Рівненський загін сприяння поліції "СОМ" було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 280,5 м.кв., яке розташоване за адресою: місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 12А.

Позивач вказує, що 24 грудня 2016 року відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку. За результатами зборів було прийнято рішення: 1) затвердити розмір внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 2,00 грн. за 1 кв.м., оформлено Протоколом №1 від 24.12.2016 року. Відповідно до вказаного рішення, щомісячна плата на утримання будинку, споруд та прибудинкової території для відповідача становить: 2.00 грн. *239,3 кв.м (загальна площа орендованого приміщення) - 478,6 грн.

09 квітня 2017 року відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, за результатами яких було прийнято рішення: 1) організувати ремонтно-резервний фонд та затвердити одноразовий платіж до ремонтно- резервного фонду у розмір 5,00 грн. за 1 кв.м, яке оформлено Протоколом №3 від 09.04.2017 року. Відповідно до вказаного рішення, платіж для відповідача становить: 5.00 грн. *239,3 кв.м (загальна площа орендованого приміщення) = 1196,50 грн.

Також, 21 травня 2017 року відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, за результатами яких було прийнято рішення: 1) затвердити розмір внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 3,50 грн. за 1 кв.м. Вказане рішення було оформлено Протоколом Загальних зборів від 21.05.2017, відповідно до якого, щомісячна плата на утримання будинку, споруд та прибудинкової території для відповідача становить: 3,50 грн. *239,3 кв.м (загальна площа орендованого приміщення) = 837,55 грн.

Крім того, 03 грудня 2017 року відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, за результатами яких було прийнято рішення:1) затвердити одноразовий платіж до ремонтно-резервного фонду у розмір 20,00 грн. за 1 кв.м., яке оформлено Протоколом №5 від 03.12.2017 року. Відтак, розмір внеску для Боржника становить: 20,00грн. *280,5 кв.м (загальна площа орендованого приміщення) = 5610,00 грн.

Позивач, посилаючись на норми Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статті 525, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, вказує, що внаслідок неналежного виконання зобов`язань у відповідача виникла заборгованість перед ОСББ в розмірі 38 912,75 грн., а саме: заборгованість із сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 32 106,25 грн, а також заборгованість із сплати внеску до ремонтного фонду (одноразовий платіж) в розмірі 6 806,50 грн, яку просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.04.2020 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін.

22.05.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечив проти задоволення позову повністю, з таких підстав:

- вважає, що позивач необґрунтовано та безпідставно заявив вимоги по стягненню з відповідача боргу за період до 18.09.2017 в сумі 6939,7 грн, зокрема: витрати з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2393,0 грн (протокол №1 від 24.12.2016), витрати з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 3350,2 грн (протокол від 21.05.2017), платіж до ремонтно-резервного фонду в сумі 1196,5 грн (протокол №3 від 09.04.2017), оскільки орендні правовідносини між Рівненською міською радою та відповідачем виникли з 18.09.2017, що підтверджується договором оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді міста Рівного від 18.10.2017;

- заперечує щодо вимоги про стягнення боргу до ремонтного фонду в сумі 5610,00 грн на підставі рішення загальних зборів від 03.12.2017, оскільки до переліку витрат на управління багатоквартирним будинком передбаченого ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" такі витрати не входять.

Окрім того, зазначив, що позивач не вказав на правову підставу розрахунку внесків до ремонтно-резервного фонду об`єднання, так як в позові не містяться матеріали про затвердження зборами позивача кошторису видатків, які здійснюються за рахунок даного фонду та/або розрахунок внесків до нього. Як вбачає відповідач зі змісту витягу з рішення загальних зборів позивача від 03.12.2017, внесок на рівні 20 грн/м.кв до ремонтного фонду сформовано лише на основі інформації особи про попередню кошторисну вартість, а мета його формування - "ремонтні роботи при необхідності". Таким чином невідомо, чи будуть ці кошти фонду використані, ким саме та на які конкретно цілі, а відтак позивач формує його як прибуток, що, на думку відповідача суперечить приписам ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ст.85 ЦК України, в розумінні яких такі об`єднання діють виключно як непідприємницькі товариства без мети отримання прибутку. Зазначений платіж, на переконання відповідача, не є обов`язковим для нього, а оскільки правова природа резервно-ремонтного фонду передбачає його формування для покриття витрат у майбутньому, цільовий характер яких визначено у відповідності до затвердженого зборами кошторису та не є прямими витратами, склад яких визначено ст.12 Закону, що додаткового підтверджується відсутністю доказів його цільового характеру та підставності розрахунку і сплати, вимога позивача про його стягнення в сумі 5610,00 грн є необґрунтованою та безпідставною.

Щодо стягнення внесків на утримання будинку та прибудинкової території, відповідач стверджує, що позивач ввів суд в оману щодо предмету спору, оскільки позивач посилається на невиконання відповідачем обов`язку зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території на рівні 2.0 грн/ м.кв, на підставі протоколу загальних зборів від 24.12.2016 та 3,5 грн/м.кв та на підставі протоколу загальних зборів від 21.05.2017, вказуючи на прострочення боргу та мотивуючи свій позов ігноруванням відповідачем вимог про сплату саме цього боргу.

Однак, на переконання відповідача, спору щодо вказаної суми внесків між сторонами немає, а насправді спір між сторонами виник щодо встановлення позивачем збільшеного для відповідача тарифу на утримання будинку та прибудинкової території у порівнянні із власниками квартир. Так, протоколом зборів позивача від 04.02.2017 для власників (орендарів) нежитлових приміщень було встановлено тариф на рівні 5,00 грн/м.кв, що більш ніж у два рази перевищує тариф для власників квартир (2,0 грн/м.кв. на підставі протоколу загальних зборів від 24.12.2016), що, на думку відповідача, є порушенням рівності прав та обов`язків співвласників. Свою незгоду з такими вимогами відповідач оформив листом за вих. №62 від 07.04.2017. Крім того, зазначив, що доказів, які б свідчили про ухилення від сплати внесків відповідачем з інших підстав матеріали справи не містять. Відтак, відповідач вказує, що насправді суть даного спору полягає не у оспорюванні відповідачем обов`язку по сплаті внесків на утриманні будинку та прибудинкової території або права позивача на їх отримання, а в дискримінації відповідача в силу його статусу як юридичної особи, що з позиції позивача збільшує його дольову участь в утриманні будинку, а тому вважає, що предмет спору в цій частині був відсутній на час звернення позивачем до суду, обставини чого тягнуть за собою відмову в позові.

02.06.2020 позивачем подано відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти зазначеного у відзиві на позовну заяву, тому ОСББ наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.07.2020 суд вирішив подальший розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, та витребував для огляду у судовому засіданні призначеному на 25.08.2020 повні тексти рішень загальних зборів позивача на підставі яких нараховується заборгованість у даній справі.

У судовому засіданні 25.08.2020 судом було оголошено перерву до 08.09.2020.

07.09.2020 відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності щодо вимог ОСББ про стягнення 1 435,8 грн заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

У судовому засіданні 08.09.2020 судом було оголошено перерву до 14.09.2020.

Присутній у судовому засіданні 14.09.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, та просив, у разі задоволення позову врахувати заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

У судовому засіданні 14.09.2020 оголошувалась перерва до 15:00 години того ж дня, про що сторони повідомлялись під розписку. Після оголошеної судом перерви сторони не з`явилися.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, врахувавши пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи 14.12.2016 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа, 12А", про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №16081020000013081, код ЄДРПОУ 41027411, місцезнаходження: 33022, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 12А.

31.12.2016 між житлово-комунальним підприємством "Перспективне" та позивачем було підписано акт приймання-передачі житлового будинку №12А на вул. Князя Романа в управління Позивачу (а.с. 3-4).

24.12.2016 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку. За результатами зборів було прийнято рішення, оформлене протоколом №1, а саме: 1) затверджено розмір внесків на утримання будинку у розмірі 2,00 грн. за 1 кв.м. з 01.01.2017 (а.с. 76-78).

09.04.2017 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, за результатами яких було прийнято рішення, оформлене протоколом №3, а саме: 1) в зв`язку з незадовільним станом оплати внесків на утримання будинку вирішили внески на утримання будинку за поточний місяць співвласникам оплачувати по 15 число наступного місяця з кінцевим терміном оплати 30 (31) числа наступного місяця; 2) організовано ремонтно-резервний фонд по 5 гривень оплати за метр квадратний загальної площі з його цільовим призначенням і витратою згідно кошторису, прийнятому на загальних зборах ОСББ. Кінцевий термін оплати 31 травня 2017 року (а.с. 79).

21.05.2017 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, за результатами яких було прийнято рішення, оформлене протоколом №4, а саме: 1) затверджено розмір внесків на утримання будинку у розмірі 3,50 грн. за 1 кв.м. і ввести цей розмір з 01.06.2017 (а.с. 82-87).

Також, 03.12.2017 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, за результатами яких було прийнято рішення, оформлене протоколом №5, а саме: 1) затверджено одноразовий платіж до ремонтно-резервного фонду у розмір 20,00 грн. за 1 кв.м у 2018 році в два етапи: 10 грн/м 2 з січня до квітня місяця 2018 і 10 грн/м 2 з квітня до вересня 2018 (а.с. 88-92).

З матеріалів справи вбачається, що нежитлові приміщення підвалу, які розташовані за адресою: 33022, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 12А, перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Рівне в особі Рівненської міської ради (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №70831871 від 19.10.2016, а.с. 5).

18 жовтня 2017 року між Рівненської міською радою та Громадським формуванням з охорони громадського порядку "Рівненський загін сприяння поліції "СОМ" було укладено договір оренди нежитлового приміщення що належить територіальній громаді міста Рівного площею 280,5 м.кв., яке розташоване за адресою: місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 12А (далі Договір оренди, а.с. 6-8), що зареєстрований в реєстрі за №2273.

Вказаний Договір оренди є договором оренди від 18.08.2014 №2050, що викладений у новій редакції у зв`язку зі зміною орендованої площі та виготовлення нової експертної оцінки.

Також, згідно листа Виконавчого комітету Рівненської міської ради №05-5561 від 27.01.2017 адресованого голові правління ОСББ, нежитлові приміщення в будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 12А передані в оренду відповідачу, при цьому площа приміщень на момент надання відповіді складала 146,8 та 92,5 кв.м. - разом 239,3 кв.м. (а.с. 13).

З вищевикладеного вбачається, що орендні правовідносини між Рівненською міською радою та відповідачем з приводу нежитлових приміщень за адресою: місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 12А, що належать на праві власності Рівненській міській раді виникли ще у 2014 році.

Наведеним спростовуються твердження відповідача у відзиві про те, що позивач необґрунтовано та безпідставно заявив вимоги по стягненню з відповідача боргу за період до 18.09.2017, оскільки орендні правовідносини між Рівненською міською радою та відповідачем виникли з 18.09.2017.

Строк дії Договору встановлюється на десять років з 18.09.2017 по 18.09.2027 (п. 3.1 Договору оренди).

Відповідно до п. 6.2.7 Договору оренди орендар (відповідач) зобов`язаний здійснювати витрати на управління багатоквартирним будинком відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, як орендар нерухомого майна, зобов`язаний сплачувати внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку, в тому числі до цільових фондів об`єднання, які були встановлені рішеннями загальних зборів ОСББ, у зв`язку з чим позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася за період з січня 2017 по грудень 2019 в сумі 38 912,75 грн, з яких: 32 106,25 грн внесків на утримання будинку і прибудинкової території та 6 806,50 грн - внески на ремонтно-резервний фонд (розрахунок на а.с. 11).

За приписами статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 7 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", серед іншого, внесено зміни до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об`єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Так, за змістом ст.10 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч.6 ст. 13 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ст.15 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Враховуючи, що пунктом 4 частини 1 статті 12 вищевказаного Закону до витрат на управління багатоквартирним будинком включають також "інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом", заперечення відповідача щодо вимоги про стягнення боргу до ремонтного фонду в сумі 5610,00 грн на тій підставі, що до переліку витрат на управління багатоквартирним будинком передбаченого ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" такі витрати не входять - не приймаються судом до уваги, оскільки є безпідставними.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а у орендаря відповідно - з частини 4 статті 12 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири чи приміщення (ст.15, 20 Закону).

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, стверджує, що позивач не вказує на правову підставу розрахунку внесків до ремонтно-резервного фонду об`єднання, так як в позові не містяться матеріали про затвердження зборами позивача кошторису видатків, які здійснюються за рахунок даного фонду та/або розрахунок внесків до нього. Як вбачає відповідач зі змісту витягу з рішення загальних зборів позивача від 03.12.2017, внесок на рівні 20 грн/м.кв до ремонтного фонду сформовано лише на основі інформації особи про попередню кошторисну вартість, а мета його формування - "ремонтні роботи при необхідності". Таким чином невідомо, чи будуть ці кошти фонду використані, ким саме та на які конкретно цілі, а відтак позивач формує його як прибуток. Зазначений платіж, на переконання відповідача, не є обов`язковим для нього, а оскільки правова природа резервно-ремонтного фонду передбачає його формування для покриття витрат у майбутньому, цільовий характер яких визначено у відповідності до затвердженого зборами кошторису та не є прямими витратами, склад яких визначено ст.12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", що додаткового підтверджується відсутністю доказів його цільового характеру та підставності розрахунку і сплати, вимога позивача про його стягнення з відповідача є необґрунтованою та безпідставною.

Разом з тим, суд зазначає, що підставою позову у даній справі є саме невиконання відповідачем як орендарем своїх обов`язків (взятих на себе обов`язків співвласника) зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог ст.10 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" є обов`язковими для всіх співвласників та в силу статті 12 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" для орендаря.

При цьому, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача - це частина платежів і внесків на утримання самого будинку, прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов`язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що спростовує доводи відповідача про те, що такі кошти не є прямими витратами отже сформовані як прибуток.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/12065/17, від 17.07.2018 у справі № 910/6356/16.

Окрім того, законом визначено порядок здійснення ревізійною комісією ОСББ контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання. В свою чергу, предметом розгляду даної справи є виключно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі рішень загальних зборів ОСББ, які були прийняті, є чинними та підлягають обов`язковому виконанню співвласниками будинку а також орендарями.

До того ж, кошторис ОСББ затверджується на наступний період, а не на період, який минув. Тобто, співвласник зобов`язаний сплачувати внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку щомісячно згідно з кошторисом, який затверджений загальними зборами ОСББ на поточний рік (або також на наступні, якщо іншого рішення не буде прийнято), що саме по собі виключає можливість надання об`єднанням доказів витрат, які ще не були понесені.

Затвердження загальними зборами ОСББ єдиного тарифу як для власників квартир, так і для власників нежитлових приміщень узгоджується з виключною компетенцією загальних зборів ОСББ затверджувати розміри внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку за результатами голосування співвласників будинку. Відповідач, в свою чергу, також не позбавлений права та можливості приймати участь у затвердженні відповідного тарифу шляхом участі у голосуванні на загальних зборах ОСББ.

Доказів оскарження у встановленому законом порядку рішень прийнятих на загальних зборах ОСББ відповідач суду не надав. Відтак, всі заперечення у даній справі стосовно незгоди з прийнятими на загальних зборах ОСББ рішеннями, а також порушення їх прийняттям рівності прав та обов`язків співвласників, що висловлені відповідачем у відзиві на позовну заяву та поясненнях не приймаються судом до уваги.

Отже, при вирішенні даного спору господарському суду належить перевірити нараховані позивачем спірні суми на відповідність їх розмірам внесків та платежів, які були затверджені рішеннями загальних зборів ОСББ.

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суми внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку (пропорційно до площі орендованих відповідачем приміщень, а саме: 239,3 кв.м. за зобов`язаннями, що виникли з січня по жовтень 2017 та 280,5 кв.м. за зобов`язаннями, що виникли з листопада 2017 по грудень 2019), що нараховані за період з січня 2017 по грудень 2019 в сумі 38 912,75 грн, з яких: 32 106,25 грн внесків на утримання будинку і прибудинкової території та 6 806,50 грн - внески на ремонтно-резервний фонд (розрахунок на а.с. 11).

Судом перевірено нарахування вказаних сум на відповідність вимогам чинного законодавства та рішенням загальних зборів ОСББ, що оформлені протоколами від 24.12.2016 №1, від 09.04.2017 №3, від 21.05.2017 №4 та від 03.12.2017 №5, якими визначено і строк їх сплати, що на момент прийняття рішення настав, та визнано правомірним та арифметично вірним. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСББ заборгованості в сумі 38 912,75 грн, з яких: 32 106,25 грн внесків на утримання будинку і прибудинкової території та 6 806,50 грн - внески на ремонтно-резервний фонд, є обґрунтованими.

В той же час, відповідачем у справі подано до суду заяву про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення 1 435,80 грн. у зв`язку з його пропуском позивачем.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 цього кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положеннями частини першої статті 261 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, позивач просив стягнути заборгованість в сумі 1 435,80 грн., яка виникла у січні-березні 2017 року. Разом з тим, з даним позовом до суду ОСББ звернулось 30.03.2020, тобто з пропуском трирічного строку від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов`язаннями в сумі 1 435,80 грн.

Частинами четвертою та п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Виходячи з загальних засад господарського законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності можуть бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об`єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності. Поважною причиною визнання пропуску строку позовної давності може вважатися причина, існування якої зумовлено факторами об`єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті.

Наявність та обґрунтування поважності причин, які б унеможливили звернення з вказаним позовом в частині стягнення платежів в розмірі 1 435,80 грн на утримання будинку та прибудинкової території нарахованих за січень-березень 2017 року в межах трирічного строку позовної давності позивачем не наведено.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості зі сплати обов`язкових платежів на утримання будинку і прибудинкової території за період з січня 2017 по грудень 2019 в заявленому розмірі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких підстав, суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа, 12А" до Громадського формування з охорони громадського порядку "Рівненський загін сприяння поліції "СОМ" про стягнення заборгованості в сумі 37 476 грн. 95 коп підлягають до задоволення, а в задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа, 12А" до Громадського формування з охорони громадського порядку "Рівненський загін сприяння поліції "СОМ" в частині стягнення 1 435 грн 80 коп заборгованості слід відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності без поважних причин.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа, 12А" до Громадського формування з охорони громадського порядку "Рівненський загін сприяння поліції "СОМ" про стягнення заборгованості в сумі 38 912,75 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадського формування з охорони громадського порядку "Рівненський загін сприяння поліції "СОМ" (33022, вул. Князя Романа, 12А, код ЄДРПОУ 37943046) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа, 12А" (33022, вул. Князя Романа, 12А, код ЄДРПОУ 41027411) 37 476 грн. 95 коп заборгованості та 2 024 грн 44 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа, 12А" до Громадського формування з охорони громадського порядку "Рівненський загін сприяння поліції "СОМ" в частині стягнення 1 435 грн 80 коп заборгованості відмовити.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2020

Інформацію по справі, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич