Рішення

від 01.10.2020 по справі 923/821/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року м.Херсон Справа № 923/821/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , за участю секретаря судового засідання Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Приватного підприємства "Елена" (75300, Херсонська область, Новотроїцький район, смт.Новотроїцьке, код ЄДРПОУ 31021806)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чілл-Лайн" (73000, Херсонська область, м.Херсон, код ЄДРПОУ 40848744)

про стягнення поворотної фінансової допомоги 540 000,00 грн., пені 5842,62 грн. та 17527,87 грн. річних, 8450,56 грн. судових витрат

За участю представника позивача - Голошивець К.В., адвокат, ордер серія ХС № 199697 від 01.10.2020р.

Від відповідача- не прибули

До Господарського суду Херсонської області 14.08.2020р. надійшла позовна заява Приватного підприємства "Елена" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чілл-Лайн" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №10042020 про надання поворотної фінансової допомоги від 10.04.2020 у розмірі 540 000, 00 грн. на розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 в ВАТ Райфайзен Банк Аваль , МФО 388805. Просили також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чілл-Лайн на користь Приватного підприємства Елена пеню - 5 842,62 грн., 36 % річних; 17 527,87 грн. понесені судові витрати у розмірі 8450,56 грн. на розрахунковий рахунок: розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 в ВАТ Райфайзен Банк Аваль , МФО 388805.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2020, справу розподілено судді Пінтеліній Т.Г.

Ухвалою від 19.08.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Роз`яснено позивачу, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а також відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень, протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено відповідача, що у разі неподання ним обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів, що підтверджують заперечення проти позову, п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали та надати (надіслати) позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази чого надіслати (надати) суду. Повідомлено сторони, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач в свою чергу, має право подати заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповідних документів (позивачем відзиву на позовну заяву; відповідачем - відповіді на відзив).

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 26.08.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали від 19.08.2020, за адресою, зазначеною в позовній заяві - м.Херсон, вул.Торгова, буд.31/34, кв.1.

07.09.2020 відповідачем на адресу суду направлено відзив на позовну заяву (вх.№6653/20), згідно якого вбачається, що ТОВ "Чілл-Лайн" визнає заборгованість в розмірі 540000,00 грн. перед позивачем за договором №10042020 від 10.04.2020р. Відповідач зазначив, що до цього часу не сплатив заборгованість з об`єктивних причин, вказав, що сплатить вказану суму до 01.01.2021р. До відзиву додано докази направлення його позивачу.

Проте, 01.10.2020р. у засідання суду відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, суд зазначає, що статтею 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а за частиною 1 статті 7 того ж Закону визначено завдання суду, серед яких є своєчасність розгляду і вирішення судових справ.

Таким чином, своєчасність вирішення справ та дотримання процесуальних строків є обов`язком суду, виконання якого забезпечує досягнення завдань господарського судочинства, встановлених частиною 3 статті 2 ГПК України.

Оскільки справа розглядається за спрощеним позовним провадженням, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, та з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

10 квітня 2020 року між Приватним підприємством Елена , Позикодавець (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Чілл-Лайн , Підприємство (надалі - Відповідач) було укладено Договір № 10042020 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір).

Відповідно до Предмету Договору п. 1.1. Позикодавець надає Підприємству поворотну фінансову допомогу, а Підприємство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даних Договором.

П.1.2. Договору визначено, що поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з п. 2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 540 000, 00 (п`ятсот сорок тисяч гривень 00 копійок) гривень без ПДВ. Фінансова допомога надається Позикодавцем траншами (частинами) або повністю за потреби Підприємства на його пропозицію.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що поворотна фінансова допомога надається Підприємству на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

На виконання умов Договору, Позивач перерахував на поточний рахунок Відповідача суму в розмірі 540 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 1398 від 08.05.2020; - № 1399 від 13.05.2020; - № 1405 від 26.05.2020; - № 1390 від 04.05.2020; - № 1389 від 29.04.2020; - № 1380 від 14.04.2020; - № 1392 від 05.05.2020; - № 1388 від 24.04.2020.

Відповідно до п. 3.1. Договору поворотна фінансова допомога надана в частині підлягає поверненню в цій частині на протязі тридцяти днів з дня отримання кожного платежу Підприємством, але у будь-якому разі до 01 липня 2020 року.

Проте, як вказує позивач, всупереч умовам Договору, Відповідачем не повернуто суму поворотної фінансової допомоги. Позичальник свої зобов`язання за Договором в обумовлений Договором строк не виконав, що не заперечується ним, з огляду на відзив ТОВ "Чілл-Лайн".

Доказів перерахування боргу, станом на день розгляду спору, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 п.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Частиною другою ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що якщо майново-господарське зобов`язання виникає між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами, зобов`язаною та управненою сторонами зобов`язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Укладаючи договір про надання поворотної фінансової допомоги від 10.04.2020, сторони пунктом 4.1. передбачили, що Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором відповідно до чинного законодавства України. А згідно до п. 4.2. Договору у випадку невиконання чи/або неналежного виконання Підприємством зобов`язань по поверненню вказаних грошових коштів Підприємство сплачує на користь Позикодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки від прострочених сум за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. У випадку прострочення повернення грошових сум наданих за зазначеним договором більш як на три дні Підприємство зобов`язується оплатити Продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 36 % від суми неповерненої або несвоєчасно повернених сум за договором до дня їх фактичного повернення.

У зв`язку з неповерненням відповідачем фінансової допомоги, позивачем нараховано 5842,62 грн. пені та 36% річних - в розмірі 17527,87 грн.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що строк повернення фінансової допомоги до 01 липня 2020 року.

Однак, як зазначалось вище, Позичальник не повернув грошові кошти в строк, тобто має місце прострочення виконання зобов`язання понад 3-х календарних днів.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме "пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання" (частина 3).

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності; нарахування пені, випадки її нарахування та розмір повинні бути передбачені договором; можливий строк нарахування пені встановлений у шість місяців.

У даному випадку умовами пункту 4.2. договору сторонами обумовлено сплату Відповідачем пені у випадку порушення грошового зобов`язання, а тому нарахування Позивачем пені у сумі 5842,62 грн. за відповідним розрахунком є правомірним.

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення 17527,87 грн. річних суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України "боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ".

Сплата інфляційних та річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів сплатити Позивачу 17527,87 грн. - 36% річних за період з 02.07.2020 по 03.08.2020.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 8450,56 грн, які підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чілл-Лайн (вул. Торгова, буд. 31/34, кв. 1, м. Херсон, Херсонська обл., 73000; Код ЄДРПОУ 40848744) на користь Приватного підприємства Елена (вул. Дзержинського, буд. 42, смт. Новотроїцьке, Новотроїцький р-н, Херсонська обл., 75300; Код ЄДРПОУ 31021806) заборгованість за Договором № 10042020 про надання поворотної фінансової допомоги від 10.04.2020 у розмірі 540 000, 00 грн (п`ятсот сорок тисяч гривень 00 копійок), пеню - 5 842,62 грн (п`ять тисяч вісімсот сорок дві гривні 62 копійки), 36 % річних -17 527, 87 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім гривень 87 коп.), 8 450, 56 грн (вісім тисяч чотириста п`ятдесят гривень 56) витрат зі сплати судового збору на розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 в ВАТ Райфайзен Банк Аваль , МФО 388805.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 01.10.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Т.Г. Пінтеліна