Рішення

від 17.09.2020 по справі 925/1273/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/1273/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора Синецької О.Ю. за посвідченням та представників сторін: першого позивача - Колбасова І.Ю., за довіреністю, другого позивача - не з`явився; третього позивача - не з`явився; четвертого позивача - не з`явився; відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" та Ліплявської сільської ради Канівського району до Приватного підприємства "Старт - К" про розірвання договору та стягнення 3891,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Золотоніської місцевої прокуратури заявлено позов в якому він просить суд:

1) розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами від 23.07.2009;

2) стягнути заборгованість по договору довгострокового тимчасового користування лісами від 23.07.2009 в сумі 3891,03 грн з яких: 3414,74 грн. основний борг, 87,78 грн. інфляційних, 374,21 грн. 3% річних та 14,30 грн. пеня.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що відповідач з моменту отримання лісової ділянки у користування, упродовж майже 10 років не приступив до її використання, та не здійснював на ній будь-яку культурно-оздоровчу діяльність, а також не сплачував плату за весь час використання лісової ділянки площею 0,72 га, яка розташована в адміністративних межах Ліплявської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.01.2020 провадження у справі було зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою суду від 11.08.2020 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 11 год. 30 хв. 17 вересня 2020 р.

Прокурор та представник від першого позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити повністю.

Представники від другого, третього та четвертого позивачів в судове засідання не з`явились.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з`явився.

Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта форми № 119 та інформацією перевірки статусу відстеження, яка міститься на офіційному інтернет-сайті ПАТ Укрпошта .

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 202 ГПК України без представників другого, третього та четвертого позивачів та відповідача.

Суд, вислухавши прокурора та представника від першого позивача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації (далі -Черкаська ОДА) від 22.06.2009 за № 175 Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок відповідачу - приватному підприємству (далі - ПП) „Старт-К" було виділено у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) лісову ділянку площею 0,72 га, що знаходиться в постійному користуванні державного підприємства Золотоніське лісове господарство в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області, а на час розгляду справи - в адміністративних межах Ліплявської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, за межами населеного пункту, для використання в культурно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном на 49 років.

Вказане розпорядження Черкаської ОДА прийнято за результатами розгляду клопотання відповідача від 15.04.2009, обґрунтування необхідності виділення лісової ділянки, враховуючи погодження постійного лісокористувача державного підприємства „Золотоніське лісове господарство" та позитивні висновки спеціально уповноважених органів та служб.

В обґрунтуванні необхідності виділення лісової ділянки для використання в культурно-оздоровчих цілях відповідача від 15.04.2009, зазначено, що лісова ділянка планується під організацію діяльності у сфері спорту та іншої діяльності у сфері охорони людини - 0,3 га, а також проведення культурно-оздоровчих заходів для населення - 0,25 га та надання місць кемпінгам - 0,17 га при дотриманні вимог Земельного та Лісового кодексів України, тобто використання лісової ділянки в культурно-оздоровчих цілях.

Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і державним підприємством (далі - ДП) „Золотоніське лісове господарство" було погоджено надання лісової ділянки відповідачу за умови дотримання вимог діючого законодавства.

23.07.2009 між постійним лісокористувачем, власником лісів, ДП Золотоніське лісове господарство та тимчасовим лісокористувачем, ПП Старт-К був укладений договір довгострокового тимчасового користування лісами (далі - Договір).

Договір зареєстровано у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис від 29.07.2009 за № 5 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Черкаської області під № 1839.

Згідно пунктів 1-6 цього Договору у тимчасове користування надана лісова ділянка площею 0,72 га строком на 49 років, яка розташована в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, для використання її в культурно-оздоровчих цілях.

Лісова ділянка, яка передається в користування, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості лісової ділянки, які можуть вплинути на її використання, відсутні (п.п. 4,5 Договору).

Пунктами 7-11 вказаного Договору передбачена плата за довгострокове тимчасове користування лісами.

Плата за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою становила 291,10 грн. за 1 га на рік і мала вноситься тимчасовим лісокористувачем у грошовій формі на рахунок Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області.

Обчислення розміру плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Плата вноситься за півріччя не пізніше 20 числа наступного календарного місяця.

Розмір орендної плати переглядається щорічно, якщо змінюються умови господарювання, передбачені договором; змінюються ціни, тарифи, у тому числі внаслідок інфляції; погіршується стан лісової ділянки не з вини тимчасового лісокористувача, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

При невнесенні плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 14 Договору передача лісової ділянки тимчасовому лісокористувачу здійснюється після нотаріального його посвідчення, реєстрації в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, за актом приймання-передачі у 10-денний строк.

П. 24 Договору передбачені обов`язки тимчасового лісокористувача, зокрема лісокористувач зобов`язаний: приступити до використання лісової ділянки у строки, визначені договором; виконувати встановлено обмеження в обсязі, передбаченому законом та договором; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів; своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; не порушувати прав інших лісокористувачів.

Проте, відповідач не сплачував плату за весь час використання лісової ділянки площею 0,72 га, яка розташована в адміністративних межах Ліплявської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, що підтверджується:

- листами Ліплявської сільської ради ОТГ Черкаської області № 953 від 12.12.2018 та № 415/02-34 від 25.07.2019, з яких вбачається, що сума заборгованості по виплаті плати за довгострокове тимчасове користування лісами виникла з 01.01.2012;

- листом Канівського відділення Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 12.09.2018 № 8745/23-06-08-013, з якого вбачається, що ПП „Старт-К" не подавало декларації з рентної плати за користування лісовими ресурсами та оплата не вносилася.

Згідно умов Договору, плата вноситься орендарем за півріччя використання лісів та сплачується 20 числа наступного календарного місяця, тобто перша сплата настала 20.02.2010. Враховуючи надану Ліплявською сільською радою інформацію, заборгованість відповідача виникла починаючи з 2012 року.

Таким чином, за період з 20.08.2012 по 20.08.2019 борг відповідача по орендній платі складає 3414,74 грн.

Листом від 19.09.2018 № 852/02 ДП Золотоніське лісове господарство повідомило прокуратуру про те, що відповідач всупереч вимогам Договору не виконує належним чином покладені на нього обов`язки; підприємство не приступило до використання наданої їм лісової ділянки; не була здійснена на ній будь-яка культурно-оздоровча діяльність; не зводились тимчасові будівлі, споруди, паркани та інше; Лісгосп не отримував від підприємства запитів щодо режиму та порядку використання лісової ділянки, пропозицій стосовно внесення змін, перегляду чи розірвання договору. Також позивач повідомив, що відповідач не вживає заходів щодо забезпечення її охорони, захисту та посилення корисних властивостей, не контролює дотримання режиму використання землі, не вживає заходів з метою дотримання правил протипожежної та екологічної безпеки, недопущення її засмічення, підтримання належного санітарного стану.

За умовами п.28 Договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань по вказаному Договору прокурором нараховано відповідачу господарські санкції.

П.11 Договору сторони узгодили, що при невнесенні плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

На підставі наявного прострочення грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 14,30 грн. пені за період з 20.02.2019 по 20.08.2019.

За період з 20.02.2012 по 20.09.2019 позивачем відповідачу нараховано 87,78 грн. втрат внаслідок інфляції.

Розмір 3% річних становить 374,21 грн.

Відповідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За змістом ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (ст. 8 Лісового кодексу України).

Рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення приймаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (ст. 6 ст. 31 Лісового кодексу України).

Згідно Статуту державного підприємства Золотоніське лісове господарство , затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України 12.04.2017 за № 117, державне підприємство Золотоніське лісове господарство засноване на державній власності, відповідно до наказу Міністерства лісового господарства Української РСР від 31.10.1991 за № 133 Про організаційну структуру управління лісовим господарством України , належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Державне підприємство Золотоніське лісове господарство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; одержання прибутку від комерційної діяльності.

Відповідно до Положення про Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 18.04.2019 № 248, задачами управління є реалізація повноважень Держлісагенства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства та здійснення державного контролю за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства.

Вимогами ст. 636 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Отже, органами, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Черкаська обласна державна адміністрація, як розпорядник лісової ділянки, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, як орган державного контролю з ведення лісового господарства, ДП Золотоніське лісове господарство , як постійний користувач лісів та Ліплявська сільська рада ОТГ Черкаської області, як отримувач в бюджет плати за довгострокове тимчасове користування лісами.

Судом з`ясовано, що Черкаською ОДА, Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, ДП Золотоніське лісове господарство та Ліплявською сільською радою Канівського району Черкаської області тривалий час, не ініціювалося питання щодо припинення дії договору довгострокового тимчасового користування лісами та стягнення плати за користування лісами, лісова ділянка пустувала, не використовувалася за цільовим призначенням, не здійснювалися заходи щодо збереження оздоровчих та захисних властивостей лісів.

Суд враховує, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що лісова ділянка, що знаходиться в адміністративних межах Ліплявської сільської ради ОТГ Черкаської області, приватним підприємством Старт-К в культурно-оздоровчих цілях, як передбачено умовами Договору, не використовується взагалі, а це у свою чергу, може призвести до занедбання, захаращення лісової ділянки, погіршення корисних властивостей лісів, та як наслідок завдання значних збитків державі.

Відтак, суд приходить до переконання, що згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором доведена бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду.

Використання земель лісогосподарського призначення для культурно-оздоровчих цілей врегульоване Земельним кодексом України, вимогами Лісового кодексу України та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 № 502 „Про затвердження Правил використання корисних властивостей лісів" (далі - Наказ № 502).

Зокрема, статтею 55 Земельного кодексу України (у відповідній редакції станом на час прийняття спірних розпоряджень) вказано, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 57 зазначеного Кодексу визначено умови використання земель лісового фонду, відповідно до яких земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Порядок використання земель лісового фонду визначається законом.

За ст. 9 Лісового кодексу України користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.

У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Право тимчасового користування земельними ділянками оформляється договором.

У тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди (ч. 1 ст. 10 Лісового кодексу України).

Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному Земельним та Лісовим кодексом України (ч. 5 ст. 6 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 18 Лісового кодексу України об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкового платного використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до п. 4.1 наказу 4.1. Наказу № 502 використання лісових ділянок для культурно-оздоровчих цілей здійснюється з метою забезпечення масового відпочинку та оздоровлення громадян, що включає в себе організацію дозвілля на існуючих туристичних базах, кемпінгах, базах відпочинку, дитячих та спортивних таборах, стаціонарних та пересувних (наметових) оздоровчих таборах, інших аналогічних об`єктах, що використовуються для відпочинку; проведення культурно-оздоровчих заходів (оглядів, конкурсів, вистав, гулянь); прогулянок у лісі, відпочинку біля води; прогулянок верхи на конях, на велосипедах; проведення екскурсій; профілактики захворювань і лікування громадян.

Пунктом 5.3 Наказу № 502 передбачено, що при використанні корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей тимчасовий лісокористувач забезпечує на виділеній лісовій ділянці створення сприятливих умов для перебування громадян шляхом проведення робіт з благоустрою цих ділянок. При виконанні робіт з благоустрою лісової ділянки мають зберігатись ліси та природні ландшафти, дотримуватись правила пожежної безпеки та санітарні правила в лісах.

Права та обов`язки постійних або тимчасових користувачів, власників лісів визначаються Лісовим кодексом України, умовами договору або лісовим квитком (пункт 5.4 Наказу № 502).

Зокрема, статтею 20 Лісового кодексу України передбачені обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування, а саме останні зобов`язані:

1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором;

2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором;

3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі;

5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів;

6) не порушувати прав інших лісокористувачів.

Статтею 105 Лісового кодексу України передбачена відповідальність за порушення лісового законодавства, в тому числі за знищення або пошкодження лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушення інших вимог пожежної безпеки в лісах; знищення або пошкодження лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; порушення строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; невнесення плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки.

Пунктом 5.5 Наказу № 502 встановлено, що заходи щодо благоустрою лісової ділянки повинні бути спрямовані на збереження лісового середовища в умовах рекреаційних навантажень, створення необхідного комфорту та зручностей для відпочиваючих і включати в себе: оформлення входу; облаштування майданчиків для стоянки автомобілів; встановлення контрольно-пропускних пунктів; облаштування оглядових майданчиків, санвузлів; виготовлення та встановлення покажчиків, художніх барельєфів та скульптур; улаштування драбин, перил на маршрутах; облаштування місць розведення багать; установлення урн для сміття, облаштування спусків до води, благоустрій природних джерел, облаштування дорожньо-стежкової мережі; інші заходи, необхідні для цілей використання лісової ділянки.

Згідно п. 6.6 Наказу № 202 тимчасові лісокористувачі повинні забезпечити належне використання лісових ділянок, виділених для використання корисних властивостей лісів.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. З ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір оренди є обов`язковим до виконання.

За приписами статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ч.6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено договором або законом.

Ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 636 ЦК України визначено, що виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені Законом. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В даному випадку, наявне не лише істотне порушення договору, але й наявна шкода, завдана цим порушенням другою стороною, яка виражена у вигляді реальних збитків, а саме відсутність плати відповідачем за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, передбаченої пунктами 7-9, 24 Договору, що не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Відповідно до вказаних пунктів Договору відповідач мав би вносити на рахунок Ліплявської сільської ради раз на півріччя не пізніше 20 числа наступного календарного місяця плату за довгострокове тимчасове користування лісами.

Натомість, плата за довгострокове тимчасове користування лісами не вносилась, що підтверджується листами Ліплявської сільської ради ОТГ Черкаської області від 12.12.2018 № 953 та від 25.07.2019 № 415/02-34, а також листом Канівського відділення Черкаської ОДШ від 30.05.2018 № 1698/23-06-08-013.

Крім того, наявне істотне порушення договору, яке виражене у невикористанні лісової ділянки за призначенням, що призводить до занедбання та захаращення лісової ділянки, що може призвести до значних збитків державі, невиконання заходів щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень, посилення корисних властивостей лісів, невиконання заходів щодо збереження об`єктів користуванні від пожеж та явищ, які можуть вплинути на екологічний стан лісової ділянки, не підтримані санітарного стану лісової ділянки тощо та головне не проведенням культурно-оздоровчих та рекреаційних заходів з метою забезпечення масового та індивідуального відпочинку людей, що не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Лісова ділянка була передана тимчасовому користувачу для використання, оскільки договір нотаріально посвідчений, зареєстрований в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства та згідно акту прийому-передачі від 19.08.2009, внаслідок чого останній зобов`язаний був використовувати її в культурно-оздоровчих цілях.

Так, одним із обов`язків відповідача було приступити до використання лісів у строки, передбачені п.24 Договору.

Натомість, відповідач з моменту отримання лісової ділянки у користування, упродовж майже 10 років не приступив до використання наданої йому лісової ділянки та не здійснив на ній будь-яку культурно-оздоровчу діяльність, що підтверджується листами ДП „Золотоніське лісове господарство" від 19.09.2018 № 852/02, від 14.06.2019 № 252/03 та актом перевірки лісокористувачів від 21.11.2016.

Через те, що орендар систематично не виконував істотні умови договору, то позивачі не отримували вигоди, на яку вони розраховували при укладенні цього Договору.

Відтак, невикористання лісової ділянки за призначенням в культурно-оздоровчих цілях, не вжиття заходів щодо збереження та відтворення корисних властивостей лісів, в діях (бездіяльності) відповідача суд вбачає істотне порушення договірних зобов`язань. Таким чином, суд вважає, що Договір довгострокового тимчасового користування лісами має бути розірваний та повернуто лісову ділянку постійному лісокористувачу ДП Золотоніське лісове господарство .

Також, суд вважає, що факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки орендарем щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, і той факт, що орендар сплатив усю суму заборгованості до моменту пред`явлення позову не має правового значення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача по оплаті за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, становить 3414,74 грн.

Суд, дослідивши розрахунок позивача щодо нарахувань відповідачу 14,30 грн. пені, 374,21 грн. 3% річних та 87,78 грн. втрат внаслідок інфляції вважає його вірним та обґрунтованим, і таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь Прокуратури Черкаської області підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Старт-К (код ЄДРПОУ: 36488197; 02125, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Перова, 3, кв. 1) на розрахунковий рахунок Ліплявської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області (код ЄДРПОУ: 35821118; 19020, Черкаська область, Канівський район, с. Ліпляве, вул. Центральна,2) (призначення платежу: рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів) - 3891,03 грн. (три тисячі вісімсот дев`яносто одна грн. 03 коп.) плати за довгострокове тимчасове користування лісами, яких: - 3414,74 грн. (три тисячі чотириста чотирнадцять грн. 74 коп.) боргу; 87,78 грн (вісімдесят сім грн 78 коп.) втрат внаслідок інфляції; 374,21 грн. (триста сімдесят чотири грн. 21 коп.) 3% річних та 14.30 грн. (чотирнадцять грн. 30 коп) пені.

Розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами від 23.07.2009, укладений між постійним лісокористувачем, державним підприємством Золотоніське лісове господарство (код ЄДРПОУ: 00993366) та тимчасовим лісокористувачем, приватним підприємством Старт-К код ЄДРПОУ: 36488197), відповідно до якого у користування строком на 49 років надана лісова ділянка загальною площею 0,72 га, яка розташована в адміністративних межах Ліплявської сільської ради ОТГ Черкаської області, за межами населеного пункту, для використання її в культурно-оздоровчих цілях, (договір зареєстровано у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис від 29.07.2009 за № 5).

Стягнути з Приватного підприємства Старт-К (код ЄДРПОУ: 36488197; 02125, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Перова, 3, кв. 1) на користь прокуратури Черкаської області (код за ЄДРПОУ 02911119, 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 275) - 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.10.2020.

Суддя К.І.Довгань