Рішення

від 01.10.2020 по справі 927/618/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/618/20 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

розглянувши справу №927/618/20, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику представників сторін)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Пропан ,

вул. Котляревського, 1/27, оф. 221, м. Полтава, 36000;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БТН ТРЕЙД ,

пр-т Перемоги, 95, оф. 113, м. Чернігів, 14000;

про стягнення 69 205,00 грн;

без виклику представників сторін;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан Пропан» звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БТН ТРЕЙД про стягнення 69 205,00 грн поворотної фінансової допомоги.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження(без виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Сторони належним чином були повідомлені про розгляд справи в суді, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400049071347 (позивач), №1400049112655 (відповідач).

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Таким чином, у зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, враховуючи принцип незмінності складу суду , положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, а також зважаючи на те, що суддя знаходилась у довготривалій відпустці з 17.08.2020 по 27.09.2020, рішення виноситься після усунення обставин, що зумовили відсутність судді.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує не належним виконанням відповідачем умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 02.12.2019.

Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального кодексу строк не скористався, клопотання щодо продовження строків розгляду справи та строків на подання відзиву у зв`язку з карантином не заявляв, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань у Відповідача перед Позивачем по суті спору.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії:

- договору від 02.12.2019,

- платіжних доручень,

- листів-вимог.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.

02.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Пан Пропан (далі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БТН ТРЕЙД (далі - Позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Позикодавець надає Позичальнику кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики), а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Поворотна фінансова допомога - сума грошових коштів у національній валюті України, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до цього договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (відповідно до п. 14.1.257 Податкового кодексу України). Поворотна фінансова допомога має бути повернута Позичальником Позикодавцю в повному обсязі та не є доходом Позичальника (п. 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 100 000,00 (сто тисяч грн 00 коп.) грн. Поворотна фінансова допомога може надаватися частинами, але загальна сума допомоги по цьому договору не може перевищувати 100 000 грн. Поворотна фінансова допомога надається Позикодавцем не пізніше, ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дати підписання такого Договору.

Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування Позикодавцем грошових коштів на поточний рахунок або касу товариства Позичальника (п. 2.3. Договору).

За умовами п. 2.4. Договору поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення Позикодавцем, але на строк, не більший ніж 12 календарних місяців.

Відповідно до п. 3.1. Договору повернення грошових коштів проводиться протягом 10 днів з дня отримання вимоги про повернення грошових коштів Позикодавцю.

Пунктом 8.1. Договору сторони обумовили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повернення поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до платіжних доручення № 316 від 03.12.2019 на суму 13 200 грн, № 342 від 18.12.2019 на суму 12 900 грн, № 341 від 18.12.2019 на суму 3 105,00 грн, № 373 від 13.01.2020 на суму 8 000 грн, № 375 від 14.01.2020 на суму 10 000 грн, № 396 від 27.01.2020 на суму 12 000 грн, № 400 від 30.01.2020 на суму 5 000 грн, № 410 від 03.02.2020 на суму 5 000 грн позивачем надано відповідачу поворотну фінансову допомогу на загальну суму 69 205,00 грн.

26.03.2020 позивач на електронну адресу відповідача направив лист - вимогу про повернення 69 205,00 грн фінансової допомоги.

09.04.2020 позивач рекомендованим листом № 3601100690513 повторно направив відповідачу лист - вимогу про повернення 69 205,00 фінансової допомоги.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з порушенням умов договору відповідачем.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За юридичною природою спірний договір є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем відповідно до платіжних доручень № 316 від 03.12.2019, № 342 від 18.12.2019, № 341 від 18.12.2019, № 373 від 13.01.2020, № 375 від 14.01.2020, № 396 від 27.01.2020, № 400 від 30.01.2020, №410 від 03.02.2020 надано відповідачу поворотну фінансову допомогу на суму 69 205,00 грн.

Позивач 26.03.2020 звернувся до відповідача з листом - вимогою про повернення фінансової допомогу в сумі 69 205,00 грн. Даний лист направлено позивачем відповідачу електронною поштою.

Рекомендованим листом № 3601100690513 від 09.04.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про повернення фінансової допомоги.

Відповідач відповіді на листи не надав, поворотну фінансову допомогу на рахунок позивача не перерахував.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне:

Пунктом 2.4. Договору сторони обумовили, що поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення Позикодавцем, але на строк, не більший ніж 12 календарних місяців.

Як зазначалось вище, позивач направляв відповідачу вимогу 26.03.2020 (електронною поштою) та 09.04.2020 (рекомендованим листом).

У той же час, направлена позивачем 09.04.2020 рекомендованим листом вимога повернута відправнику 12.05.2020 як неодержана відповідачем, що підтверджується витягом з трекінгу Укрпошти.

Господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції від позивача протягом тривалого періоду (з 11.04.2020 по 25.04.2020), не забезпечення належних умов щодо своєчасного отримання кореспонденції, яка надходить на адресу, визначену самим відповідачем у договорі (пр-т Перемоги. 95, оф.113, м. Чернігів, 14000), зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Негативні наслідки неодержання відповідачем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на відповідача, а факт наявності відповідної вимоги позивача та доказів її належного надсилання відповідачу свідчить про добросовісне звернення Позикодавця до Позичальника з вимогою про повернення фінансової допомоги.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про те, що позивачем належним чином виконані зобов`язання з направлення на адресу відповідача вимоги про повернення фінансової допомоги.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Докази повернення відповідачем коштів позивачу у сумі 69 205,00 грн в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно з`ясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, окремо та всі докази у їх сукупності у порядку, що відображається у судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивовано.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів і доказів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у рішенні зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2 102,00 грн.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Пропан , код 42868542 до Товариства з обмеженою відповідальністю БТН Трейд , код 41495253 про стягнення 69 205,00 грн заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БТН ТРЕЙД , пр-т Перемоги, 95, оф.113, м. Чернігів, 14000, код 41495253 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Пропан , вул. Котляревського, 1/27, оф.221, м. Полтава, 36000, код 42868542, 69 205,00 грн заборгованості (поворотної фінансової допомоги), 2 102,00 грн судового збору.

3 . Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен