Рішення

від 30.09.2020 по справі 140/11073/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/11073/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничого управління житлово-комунального господарства смт Торчин про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом до Виробничого управління житлово-комунального господарства смт Торчин про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 41 531,25 грн. та пеню в сумі 855,93 грн., разом до сплати 42 387,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не працевлаштував у 2019 році одного інваліда згідно нормативу робочих місць, відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", і за вказане незайняте інвалідом місце самостійно не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції, що потягло за собою нарахування пені, в зв`язку з чим Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувшись до суду із даним позовом, просить стягнути з відповідача вищезазначені суми адміністративно-господарських санкцій та пені в судовому порядку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх.№41544/20 від 26.08.2020) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідач вживав заходи щодо працевлаштування особи з інвалідністю шляхом повідомлення центру зайнятості про наявність вакансії для особи з інвалідністю, розміщення відповідної інформації в засобах масової інформації про пошук особи з інвалідністю, тобто вчинив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. Крім того, особа з інвалідністю була працевлаштована на підприємстві 04.12.2019. Також вказав, що Виробниче управління житлово-комунального господарства смт Торчин є комунальним підприємством, яке засноване Торчинською селищною радою та фінансується з місцевого бюджету, тому на нього не поширюються положення статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У відповіді на відзив позивач заперечує доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву 14.07.2020 року відділення Фонду направило запит №548/06-07 до Луцької районної філії Волинського обласного центру зайнятості з приводу того, чи звертався у 2019 році керівник Виробничого управління житлово-комунального господарства смт Торчин до центру зайнятості з інформацією про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю та чи направлялись до роботодавця інваліди, і чи був факт відмови у працевлаштуванні осіб з обмеженими можливостями адміністрацією підприємства. Листом №64522/04/20 від 24.07.2020 Луцької районної філії Волинського обласного центру зайнятості повідомлено відділення Фонду про те, що відповідач до центру зайнятості з інформацією про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році не звертався, що свідчить про те, що відповідач протягом 2019 року не подавав звітність форми №3-ПН до Державної служби зайнятості своєчасно та в повному обсязі, як того вимагає частина 3 статті 50 Закону країни Про зайнятість населення , а відтак не може вважатися таким, що вжив усіх заходів, необхідних для працевлаштування осіб з інвалідністю. Посилання відповідача в обґрунтування відзиву на позовну заяву на той факт, що ним розміщувалася інформація у засобах масової інформації про пошук особи з інвалідністю для працевлаштування не заслуговує на увагу та не звільняє його від відповідальності.

Також позивач вважає безпідставним посилання відповідача на ту обставину, що в грудні 2019 року ним працевлаштовано особу з інвалідністю ОСОБА_1 , а відтак встановлений законом норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ним виконаний, оскільки дана особа була працевлаштована лише з 04.12.2019, тобто працювала у 2019 році лише 1 місяць, в той час, коли відповідно до листів Мінсоцполітики від 26.03.2007, від 27.01.2009 №1/6-30/06 норми щодо працевлаштування інвалідів будуть вважатися виконаними, якщо інвалід пропрацював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівника відповідатимуть цим шести місяцям звітного року згідно з пунктом 3.2 частини 2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Виробниче управління житлово-комунального господарства смт Торчин 28.02.2020 подано до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма 10-ПІ), відповідно до якого: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 12; з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0 особи; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 1; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн.) - 996,75; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 83062,50 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 41 531,25 грн.

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до поданого звіту здійснило розрахунок заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік заборгованість перед відділенням Фонду за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 звітний рік становить 42387,18 грн. (41531,25 грн. + пеня 885,93 грн.).

Оскільки, відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно-господарські санкції у сумі 41531,25 грн. та пеню у розмірі 885,93 грн. Фонд звернувся до суду з вимогами про їх стягнення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Частиною першою статті 20 цього Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (частини друга, третя статті 20 цього ж Закону).

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з частинами першою, третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

На виконання цієї норми наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)". В контексті прийнятого Закону України "Про зайнятість населення" та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-ХІІ.

Однак на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Судом встановлено зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма 10-ПІ) від 28.02.2020, що кількість працівників відповідача у 2019 році становила 12 осіб.

Таким чином, обов`язок підприємства щодо створення нормативу робочого місця для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця виник з січня 2019 року, з огляду на що, твердження відповідача про працевлаштування особи з інвалідністю з 04.12.2019 судом не береться до уваги та не свідчить про дотримання відповідачем приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Повідомленням від 17.03.2020 №15/08-37 Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів проінформувало Виробниче управління житлово-комунального господарства смт Торчин про обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 41 531,25 грн. до 15.04.2020 та роз`яснило порядок нарахування пені за порушення термінів сплати.

У зазначений строк відповідачем адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії), а саме Форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", Порядок подання якої затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (далі - Порядок №316).

Відповідно до пункту 3 Порядку №316 форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Згідно з пунктом 5 Порядку №316 форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, роботодавець, створивши робоче місце для особи з інвалідністю та за відсутності на цьому робочому місці працевлаштованої особи, повинен подати до центру зайнятості відповідну інформацію.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа №806/1386/17) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Разом з тим, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він вжив залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2019 році.

Зокрема, суду не надані докази подання відповідачем протягом 2019 року до територіальних органів Волинського обласного центру зайнятості форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" що відповідач протягом 2019 року своєчасно та в повному обсязі надав інформацію про попит на вакансії державній службі зайнятості), оскільки доказів подання відповідачем центру зайнятості звітності форми №3-ПН на виконання вимог Порядку матеріали справи не містять.

Крім того, згідно листа №64522/04/20 від 24.07.2020 Луцької районної філії Волинського обласного центру зайнятості вбачається, що відповідач до центру зайнятості з інформацією про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році не звертався.

Посилання відповідача на ту обставину, що Виробниче управління житлово-комунального господарства смт Торчин комунальним підприємством, яке засноване Торчинською селищною радою, фінансується за рахунок місцевого бюджету, тому на нього не поширюються положення статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо застосування адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання вимог статті 19 цього Закону, суд не бере до уваги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як юридична особа 20.04.1994.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Проте, доказів того, що Виробниче управління житлово-комунального господарства смт Торчин повністю фінансується за рахунок місцевого бюджету суду не надано, тому така організація не звільнена від обов`язку сплачувати адміністративно-господарські санкції за порушення нормативу з працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, оскільки відповідач не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2019 році, тому позовні вимоги про стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені належить задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тобто, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача судовий збір не стягується.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", суд

ВИРІШИВ:

Позов Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008, Волинська область, місто Луцьк, Писаревського, 3А) до Виробничого управління житлово-комунального господарства смт Торчин (45612, Волинська область, Луцький район, смт Торчин, вулиця Незалежності, 49) про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства смт Торчин (45612, Волинська область, Луцький район, смт Торчин, вулиця Незалежності, 49, код ЄДРПОУ 03339182) на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в дохід Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби України (УK у м. Луцьку/отг Торчин/50070000, код ЄДРПОУ 38009628, p/p UА738999980313171230000003530, Казначейство України (ЕАП ідентифікаційний номер 38051994) суму адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 42 387 (сорок дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 18 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський