Рішення

від 01.10.2020 по справі 240/7235/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/7235/20

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Сільського голови Левківської сільської ради Окоча О.С. про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Левківської сільської ради, в особі голови Левківської сільської ради Окочі О.С.;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення вчинити дії шляхом надання Левківською сільською радою дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані на території Левківської сільської ради для подальшої передачі в приватну власність.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач звернувся із заявою до Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. За результатами розгляду відповідної заяви відповідач листом відмовив у наданні бажаних дозволів у зв`язку з тим, що позивачем до матеріалів заяви не додано доказів, які б підтверджували факт, що право на отримання в приватну власність земельних ділянок з вищезазначеним цільовим призначенням не використано, з доданих позивачем графічних матеріалів неможливо встановити місцезнаходження земельних ділянок. Позивач, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся за захистом своїх прав до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 16.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем через відділ документального забезпечення суду 13 липня 2020 року подано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування якого вказав, що оскільки Левківська сільська рада Житомирського району Житомирської області не прийняла жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду заяви, а лише надіслала позивачу лист, у якому повідомила про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, суд не повинен входити в обговорення вказаних у цьому листі відповідача підстав, оскільки такий документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом), відтак не може бути предметом судового розгляду. а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до наказів від 26.06.2020 №01-58-в та від 05.08.2020 №01-72В головуючий суддя Шуляк Л.А. в період з 14.07.2020 по 31.07.2020 та в період з 17.08.2020 по 01.09.2020 перебувала у щорічній оплачуваній відпустці.

Також, відповідно до наказу від 15.09.2020 №02-82В головуючий суддя Шуляк Л.А. в період з 21.09.2020 по 25.09.2020 включно перебувала на навчанні.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 31 березня 2020 року звернувся із заявою до Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, у якій просив надати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Левківської сільської ради та на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Левківської сільської ради (а.с.34).

До заяви позивачем додано: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, графічне зображення розташування бажаних земельних ділянок з Публічної кадастрової карти України з їх координатами (а.с.36-37).

Листом Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області повідомлено позивача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з тим, що позивачем до матеріалів заяви не додано доказів, які б підтверджували факт, що право на отримання в приватну власність земельних ділянок з вищезазначеним цільовим призначенням не використано та з доданих позивачем графічних матеріалів неможливо встановити місцезнаходження земельних ділянок (а.с.40).

Позивач не погодився з даною відповіддю Левківської сільської ради, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Цією ж статтею передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для: ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначається статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, згідно з частиною шостою цієї статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

При цьому суб`єктам владних повноважень, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що положеннями Земельного кодексу України не визначено правової форми, в якій заявнику надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова у його наданні.

Водночас відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

У свою чергу частинами першою та другою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Таким чином, питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою вирішується органом місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях ради шляхом прийняття розпорядчого індивідуального правового акта - рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.10.2019 в адміністративній справі № 811/1845/18, від 21.10.2019 в адміністративній справі № 806/775/17 та від 23.05.2018 в адміністративній справі № 200/2746/13-а.

За таких обставин, відсутність належним чином оформленого рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які повинен ухвалити за законом.

Як вже зазначалось судом вище, 31.03.2020 позивач звернувся із заявою до Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, у якій просив надати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Левківської сільської ради та на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Левківської сільської ради.

Однак, Левківською сільською радою Житомирського району Житомирської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 надано відповідь у формі листа.

Таким чином, всупереч положенням чинного земельного законодавства, відповідачем не прийнято рішень про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у наданні такого дозволу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, не прийнявши за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою одного з передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України рішень, діяв протиправно та не у відповідності до положень чинного земельного законодавства.

З огляду на викладене, бездіяльність Левківської сільської ради, що виявилась у неприйнятті відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 31.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд вважає протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Що стосується позовної вимоги позивача зобов`язати відповідача прийняти рішення вчинити дії шляхом надання Левківською сільською радою дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані на території Левківської сільської ради для подальшої передачі в приватну власність, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 4 та 10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії або інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Цією ж статтею встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Якщо ж прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Як вже зазначалось судом вище, орган місцевого самоврядування наділений виключними повноваженнями щодо вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність на пленарних засіданнях ради шляхом прийняття розпорядчого індивідуального правового акта - рішення.

Відтак, лише у випадку використання суб`єктом владних повноважень наданого йому законом права на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, яке у подальшому визнано судом протиправним, за умови дотримання суб`єктом звернення усіх визначених чинним земельним законодавством вимог для отримання такого дозволу, суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень задовольнити звернення особи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою у постанові від 13.02.2019 в адміністративній справі №820/688/17 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.12.2018 в адміністративній справі № 804/1469/17, від 10.04.2019 в адміністративній справі №826/11251/18, від 16.05.2019 в адміністративній справі №826/9569/17, від 16.05.2019 в адміністративній справі №803/860/18, та від 14.08.2019 в адміністративній справі №480/4298/18.

Враховуючи викладене, суд не вправі підміняти сільську раду та приймати замість неї рішення, яке віднесено до її компетенції, втручаючись у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Відтак підстави для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані на території Левківської сільської ради, відсутні.

Разом з тим, керуючись положеннями статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 31.03.2020 та прийняти за результатами його розгляду рішення відповідно до положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідачем в порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірність своєї бездіяльності щодо розгляду заяви позивача, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Героїв України, 35, с. Левків, Житомирський район, Житомирська область,12405. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04348355) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо неприйняття відповідно до статті 118 Земельного кодексу України рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 31.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустроюдозволу щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані на території Левківської сільської ради.

Зобов`язати Левківську сільську раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустроюдозволу щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані на території Левківської сільської ради та прийняти за результатами його розгляду рішення відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок ) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 01 жовтня 2020 року.

Суддя Л.А.Шуляк