Рішення

від 01.10.2020 по справі 240/16891/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/16891/20

категорія 101030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В., Мельниченко О.В.,

за участю: представника позивача Березовенка В.П. ,

представників третьої особи Ясюнецького О.О., Марущака М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирської територіальної організації Політична партія "Європейська Солідарність" до Ружинської селищної територіальної виборчої комісії Бердичівського району Житомирської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська обласна організація політичної партії "Пропозиція" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

29.09.2020 Житомирська територіальна організація Політична партія "Європейська Солідарність" звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Ружинської селищної територіальної виборчої комісії від 26 вересня 2020 року № 13 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року" у частині реєстрації кандидатів у депутати Ружинської селищної ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція".

зобов`язати Ружинську селищну територіальну виборчу комісію Бердичівського району Житомирської області прийняти рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів у депутати до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків організації партії Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція".

В обґрунтування позову зазначає, що Житомирською обласною організацією політичною партією "Пропозиція" при формуванні та затвердженні єдиного і територіальних виборчих списків кандидатів у депутати до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області на перших виборах депутатів Ружинської селищної ради порушено порядок висування кандидатів у депутати, визначений ч.9 ст. 219 Виборчого кодексу України, що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 230 цього Кодексу є підставою для відмови в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків третьої особи, що відповідачем протиправно зроблено не було.

Ухвалою від 30.09.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 14.30 30.09.2020.

30.09.2020 представник третьої особи подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що у позовній заяві ставиться питання про скасування всього списку кандидатів до Ружинської селищної ради. Виборчий Кодекс не передбачає скасування реєстрації усіх кандидатів в депутати включених до виборчого списку місцевої організації партії.

30.09.2020 в судовому засіданні було оголошено перерву до 10:30 01.10.2020 за клопотанням представника третьої особи для підготовки додаткових письмових пояснень щодо позову та надання додаткових доказів.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання з"явилися.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України. На адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з тим, що не отримав копію позовної заяви.

Заслухавши думки сторін, з огляду на скорочені строки розгляду зазначеної категорії справ, та враховуючи наявні у матеріалах справи докази направлення відповідачу копії позовної заяви, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 01.10.2020 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 12:00 01.10.2020.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представники третьої особи в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином. Відзиву на позов не надано.

Відповідно до п.3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи .

Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Постановою Верховної Ради України від 15 липня 2020 року "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року.

На підставі вказаної постанови Центральною виборчою комісією прийнято постанову від 8 серпня 2020 року № 160 "Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року", згідно п.1 якої призначено на неділю 25 жовтня 2020 року перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно додатків 1-24.

Постановою Центральної виборчої комісії №208 від 30 серпня 2020 "Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" оголошено з 05 вересня 2020 року про початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.

З метою участі у виборчому процесі Житомирська обласна організація політична партія "Пропозиція" подала до Ружинської селищної територіальної виборчої комісії Бердичівського району Житомирської області єдиний виборчий список та територіальний виборчий список у територіальному виборчому окрузі №1, №2, №3, № 4, у складі 24 кандидатів у депутати Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області.

За результатами розгляду поданих третьою особою документів, Ружинська селищна територіальна виборча комісія 26 вересня 2020 року і прийняла постанову № 13 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року ".

Із змісту вказаної постанови вбачається, що відповідно до ч. 6 ст. 227 Виборчого кодексу України Ружинська селищна територіальна виборча комісія Бердичівського району Житомирської області постановила зареєструвати кандидатів у депутати до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року згідно поданих єдиного та територіального виборчих списків, якою в тому числі, зареєстровані кандидати у депутати, які включені до єдиного та територіальних виборчих списків Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція".

Позивач вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходить з наступного.

Виборчий кодекс України відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів (далі - ВК України).

Статтею 11 ВК України передбачено, що громадяни України, які є виборцями, мають право висування кандидатів на виборах, яке реалізується ними через політичні партії (далі - партії) та їхні місцеві організації або шляхом самовисування у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.216 Виборчого кодексу України висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за сорок днів до дня голосування і закінчується за тридцять днів до дня голосування.

Частиною 2 статті 216 Виборчого кодексу України передбачено, що право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.216 Виборчого кодексу України організація партії може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що відповідна організація партії зареєстрована в установленому законом порядку.

Частиною 2 статті 217 Виборчого кодексу України передбачено, що організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.

Згідно ч.4 ст.217 Виборчого кодексу України обласна організація партії, зокрема, може висунути кандидатів у депутати на виборах депутатів відповідних районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад (районів, міст, районів у містах, сіл, селищ, що входять до складу відповідної області, Автономної Республіки Крим згідно з адміністративно-територіальним устроєм).

Порядок реєстрації кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) визначений у ст.227 Виборчого кодексу.

Відповідно до ч.1-3 ст.227 Кодексу кандидати у депутати, включені організацією партії до єдиного та територіальних виборчих списків, реєструються територіальною виборчою комісією Автономної Республіки Крим, відповідною територіальною обласною, районною, міською, районною у місті, сільською, селищною виборчою комісією за умови подання комісії документів, передбачених статтею 222 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.227 Кодексу територіальна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня прийняття заяви організації партії про реєстрацію кандидатів у депутати та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у депутати або про відмову в їх реєстрації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.230 Кодексу територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах, у разі порушення встановленого цим Кодексом порядку висування кандидатів, у тому числі перевищення встановленої цим Кодексом кількості кандидатів у депутати у єдиному виборчому списку та територіальному виборчому списку організації партії на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше), кандидатів у депутати в кожному багатомандатному окрузі на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч), які можуть бути висунуті організаціями партій.

Судом встановлено, що Ружинська селищна територіальна виборча комісія 26 вересня 2020 року прийняла постанову № 13 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року ", відповідно до якої зареєструвала, у тому числі, кандидатів у депутати, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція".

Обґрунтовуючи протиправність такої постанови, позивач вказує на те, що відповідач зобов`язаний був, в силу положень п.1 ч.1 ст.230 Виборчого кодексу України, відмовити у реєстрації всіх кандидатів у депутати від Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція", у зв`язку із порушенням останнім порядку висування кандидатів у депутати.

Оцінюючи доводи позивача та перевіряючи наявність підстав для скасування спірної постанови, суд приходить до таких висновків.

Порядок висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також кандидатів у депутати міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) регулюється ст.219 Виборчого кодексу України.

Вказаною статтею , зокрема передбачено:

1.Висування кандидатів у депутати організацією партії, формування та затвердження єдиного та територіальних виборчих списків здійснюються на її зборах, конференції організації партії у порядку, встановленому статутом партії та цим Кодексом.

2. Організація партії може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути обраною депутатом.

3. Організація партії висуває кандидатів з числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті, у вигляді єдиного виборчого списку, який формується та затверджується на зборах, конференції організації партії.

4. Кількість кандидатів у депутати, які включаються до єдиного виборчого списку організації партії, не повинна перевищувати кількісний склад депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради.

5. У єдиному виборчому списку визначається перший кандидат. З числа інших кандидатів, включених до єдиного виборчого списку, організація партії на тих самих зборах, конференції формує і затверджує територіальні списки кандидатів у депутати у кожному територіальному виборчому окрузі. Територіальний виборчий список організації партії повинен включати не менше п`яти і не більше дванадцяти кандидатів у депутати.

6. Кожен кандидат у депутати, включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата), також має бути включений до одного з територіальних виборчих списків. Кандидат не може бути включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата) організації партії більше ніж один раз, а також до двох чи більше різних територіальних виборчих списків.

7. Особа має право надати згоду балотуватися та бути включеною до єдиного та територіального виборчих списків лише однієї організації партії від організації однієї партії.

8. Черговість (порядкові номери) кандидатів у єдиному виборчому списку та у територіальних виборчих списках визначається на зборах, конференції організації партії під час висування кандидатів у депутати та формування відповідних списків.

9. Під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

У разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку.

10. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати від партії приймається шляхом затвердження єдиного виборчого списку та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, віднесених організацією партії до відповідних територіальних виборчих округів, які додаються до такого рішення і є його невід`ємною частиною. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати підписується керівником організації партії і скріплюється печаткою цієї місцевої організації партії або печаткою організації партії вищого рівня, а також погоджується центральним керівним органом партії, що засвідчується печаткою партії.

Норми визначені у ч.9 ст.219 Виборчого кодексу України кореспондуються з частиною 8 "Роз`яснення щодо застосування окремих положень Виборчого кодексу України стосовно висування кандидатів на місцевих виборах", затвердженого Постановою Центральної виборчої комісії від 11 вересня 2020 року №249 положення якого визначають, що порядок висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також кандидатів у депутати міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) визначено статтею 219 Кодексу, що передбачає висування кандидатів у депутати у вигляді єдиного виборчого списку та територіальних виборчих списків.

Отже, у даній статті визначено порядок висування кандидатів у депутати та формування єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, недотримання яких може свідчити про порушення встановленого Кодексом порядку висування кандидатів та є підставою для відмови в реєстрації кандидатів (п. 1 ч.1 ст. 230 Кодексу).

Наведені норми Кодексу обумовлюють необхідність забезпечення присутності визначеної кількості осіб різної статі як у єдиному, так і в територіальних виборчих списках.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням зборів Житомирської обласної політичної партії "Пропозиція" "Про висування кандидатів у депутати Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області" від 18.09.2020 висунуто кандидатами у депутати Ружинської селищної ради та затверджено єдиний і територіальний виборчі списки кандидатів у депутати від Житомирської обласної політичної партії "Пропозиція" на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

Відповідно до ч.11 ст.219 Кодексу форми єдиного та територіального виборчих списків кандидатів у депутати від організації партії затверджуються Центральною виборчою комісією і не можуть бути змінені під час виборчого процесу.

Постановою Центральної виборчої комісії від 28.07.2020 №147 "Про форми виборчих списків кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної в місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) та переліку кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч), висунутих місцевою організацією політичної партії затверджено форму єдиного та територіального виборчих списків кандидатів у депутати (Додаток №1 та "2).

Відповідно до Додатку №1 та №2 постанови обов"язковою умовою при формуванні єдиного та територіального виборчих списків є підпис керівника місцевої організації політичної партії, що скріплюється печаткою місцевої організації політичної партії або відповідної місцевої організації політичної партії вищого рівня.

В той же час, як вбачається з єдиного та територіального виборчих списків Житомирської обласної політичної партії "Пропозиція", копії яких долучені представником позивача до позову, такі не містять ні підпису керівника, ні печатки організації політичної партії, тобто не відповідають встановленій формі.

При цьому, судом в ході розгляду справи були досліджені примірники копій зазначених списків, які, як стверджує представник позивача, були отримані в Ружинській ТВК Бердичівського району.

Разом з тим, представниками третьої особи в судовому засіданні заперечувався факт подання саме таких списків до територіальної виборчої комісії. Зазначеного позивачем не спростовано та не доведено, що саме копії списків, які подані ним до позову, надавалася третьою особою виборчій комісії.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, керуючись зазначеними нормами та оцінюючи надані представником позивача докази на підтвердження своєї позиції на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд не приймає їх до уваги, оскільки вони не відповідають встановленій формі, не засвідчені належним чином, а їх достовірність ставиться судом під сумнів.

Разом з тим, представниками третьої особи до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії єдиного та територіальних виборчих списків Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція", затверджені рішенням зборів партії від 18.09.2020 №3.

Зазначені списки відповідають формі, встановленій постановою Центральної виборчої комісії від 28.07.2020 №147 та мають усі необхідні реквізити.

Зміст єдиного та територіальних виборчих списків свідчить про те, що при їх формуванні дотримано вимоги ст. 219 Кодексу стосовно присутності визначеної кількості осіб різної статі та їх черговості .

Зокрема, у кожній п"ятірці організація забезпечила присутність не менше двох кандидатів кожної статі, що відповідає вимогам порядку висування кандидатів у депутати.

В той же час, щодо зазначення у останній четвірці єдиного виборчого списку особу жіночої статі, дві особи чоловічої статі та особу жіночої статі, та у територіальних виборчих списках №1 та №2 розміщення кандидатів не по черговості, суд вважає за необхідне врахувати принцип гендерної рівності.

Принцип гендерної рівності в України, що визначений у статті 24 Конституції України та Законі України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Так, рівність прав та можливостей жінок і чоловіків забезпечується Законом України від 8 вересня 2005 року №2866-IV "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", метою якого є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Зокрема, вказаний Закон дискримінацією за ознакою статі визначає ситуацію, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; а гендерну рівність як рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства (частина перша статті 1 Закону).

Практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі "Вілліс проти Сполученого Королівства", заява №36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (рішення у справі "Ван Раалте проти Нідерландів" від 21.02.1997.) (п.п. 48-49 рішення ЄСПЛ у справі "Пічкур проти України" від 07.11.2013, заява № 10441/06).

Аналогічний підхід у своїх рішеннях використовує і Конституційний Суд України вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У противному разі встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац 7 пункту 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року №14-рп/2004).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що оскільки третьою особою фактично дотримано при формуванні виборчих списків визначену законом кількість осіб чоловічої та жіночої статі, та нерозміщення у деяких списках їх по черговості, не є грубим порушенням порядку висування кандидатів у депутати, тому не може бути самостійною підставою для визнання протиправною постанови, якою зареєстровано значну кількість кандидатів у депутати, оскільки фактично це буде порушенням виборчих прав інших осіб.

Більш того деякі недоліки чи неточності у документах не можуть свідчити про порушення порядку висування кандидатів та підставою для відмови у реєстрації кандидатів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обираючи належний спосіб захисту прав позивача, в даному випадку необхідно врахувати принципи пропорційності та дотримання справедливого балансу.

Так, у п. 50 рішення у справі "Жовнер проти України" від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що при оцінці втручання державної влади у використання права власності необхідно з`ясовувати, чи дотримується справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян. На думку Суду, повинно існувати пропорційно обґрунтоване співвідношення між метою обмеження певного права, зазначеною в Конвенції, і засобами, що використовуються державою для такого обмеження.

Також, у рішенні у справі "Ляшко проти України" від 10 серпня 2006 року зазначено про те, що суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово застосовував принцип пропорційності, визначаючи його в першу чергу, як процесуальну справедливість.

Так, у Рішенні від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 Конституційний Суд України сформулював правову позицію, що принцип справедливості та розмірності є визнаним критерієм ідеології справедливості у демократичній державі.

У своєму Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Конституційний Суд України також наголошує, що встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина є допустимим за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Стосовно дотримання справедливого балансу неодноразово було предметом розгляду Європейським судом з прав людини, зокрема у справі "Дубецька та інші проти України" (заява № 30499/03) Суд зазначив, що у справах, що стосуються екологічних питань, державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов`язань. Основне питання Суду полягає в тому, чи вдалось державі дотримати справедливого балансу між конкуруючими інтересами зацікавлених осіб та суспільства в цілому (див. рішення у справі "Хеттон та інші проти Сполученого Королівства"; при здійсненні такої оцінки у контексті конкретної справи повинні аналізуватися всі фактори, включно з національними правовими питаннями (див. рішення у справі "Фадєєва проти Росії").

Крім того, у рішенні КСУ від 04 квітня 2012 року № 7-рп/2012 вказано, що конституційний принцип рівного виборчого права зобов`язує державу створити рівні умови для реалізації активного та пасивного виборчого права на всіх стадіях виборчого процесу, а також рівні можливості для їх захисту в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ, стаття 3 Протоколу № 1 відрізняється від інших основних положень Конвенції та Протоколів до неї, оскільки в ній сформульовано зобов`язання Високої Договірної Сторони проводити вибори, які б забезпечували вільне вираження думки народу, а не конкретне право чи свободу особи. Разом з тим, беручи до уваги підготовчу роботу щодо статті 3 Протоколу № 1, а також тлумачення положення в контексті Конвенції в цілому, Суд дійшов висновку, що це положення також стосується індивідуальних прав, включаючи право голосу (активний аспект права) та право висувати свою кандидатуру на виборах (пасивний аспект права) (Mathieu-Mohin and Clerfayt проти Бельгії, §§ 48-51; Ћdanoka проти Латвії [ВП], § 102).

Наявність національної системи ефективного розгляду окремих скарг та звернень з питань, пов`язаних із виборчими правами, є однією з основних гарантій вільних і справедливих виборів. Така система забезпечує ефективне здійснення особистих прав на голосування і висування кандидатури на виборах, підтримує загальну довіру до управління виборчим процесом державою і є важливим механізмом у розпорядженні держави для виконання її позитивного зобов`язання за статтею 3 Протоколу № 1 про проведення демократичних виборів (Uspaskich проти Литви, § 93).

Відповідно до Преамбули до Конвенції, основоположні права і свободи людини найкращим чином забезпечуються "через дієву політичну демократію. Оскільки стаття 3 Протоколу № 1 втілює характерний принцип демократії, вона має першочергове значення для всієї системи Конвенції". Під словами "в таких умовах, які забезпечують вільне волевиявлення народу при обранні законодавчої влади" передусім мається на увазі, поряд з вже закріпленою у ст. 10 Конвенції свободою вираження думки, принцип рівності всіх громадян при здійсненні ними права голосу та права висувати свою кандидатуру на виборах ( Рішення у справі Матье-Моэн и Клерфейт (Mathieu-Mohin та Clerfayt) проти Бельгії від 02.03.1987 р.

Саме Суд має визначати в кінцевому випадку, чи було дотримано положень статті 3 Першого протоколу (994_535); він повинен переконатися, що умови не звужують зазначені права до такої міри, що обмежують їх суть та позбавляють їх ефективності. (Labita v. Italy [GC], no 26772/95, параграф 201, ECHR 2000-IV).

Будь-який відхід від принципу загального виборчого права несе в собі ризик підриву демократичності законодавчої гілки влади, обраної таким чином, та законів, які вона приймає. (Hirst . the United Kingdom (no. 2) [GC], 74025/01, параграф 60, 2005-...).

Суд, також, враховує правовий висновок ЄСПЛ, викладений в рішенні "Petkov та інші проти Болгарії", де зазначено, що у питаннях проведення виборів тільки ті засоби правового захисту, які здатні забезпечити належне функціонування демократичного процесу, можна вважати ефективним.

Аналізуючи вказані у позовній заяві підстави для скасування спірної постанови та встановлені в ході розгляду справи обставини, суд вважає за необхідне зазначити про те, що у разі задоволення позовних вимог позивача буде порушено принцип пропорційності та справедливого балансу, оскільки фактично призведе до порушення права усіх кандидатів від Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція", які включені у списки, брати участь у виборах до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови Ружинської селищної територіальної виборчої комісії від 26 вересня 2020 року № 13 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року" у частині реєстрації кандидатів у депутати Ружинської селищної ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція" та відповідно зобов`язання відповідача прийняти рішення про відмову в реєстрації всіх зазначених кандидатів. А відтак позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Позивачем до адміністративного позову документ про сплату судового збору не доданий.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір при подачі позову, суд вважає за необхідне стягнути з позивача відповідні судові витрати.

Керуючись статтями 77, 90, 242, 244-246, 271, 272, 278 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову Житомирської територіальної організації Політична партія "Європейська Солідарність" (вул.Івана Сльоти, 32/98, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 39682762) до Ружинської селищної територіальної виборчої комісії Бердичівського району Житомирської області (вул.О.Бурди,44, смт.Ружин, Бердичівський район, Житомирська область, 13600, код ЄДРПОУ 43781028) , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська обласна організація політичної партії "Пропозиція" (б.Новий,5, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 43638384) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Стягнути з Житомирської територіальної організації Політична партія "Європейська Солідарність" (вул.Івана Сльоти, 32/98, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 39682762) на користь Державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір в сумі 2102,00 грн. (дві тисяч сто дві гривні ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у дводенний строк з дня його проголошення.

Рішення проголошено: 01 жовтня 2020 року о 15:50 .

Головуючий суддя О.В. Капинос