Рішення

від 23.09.2020 по справі 527/861/20

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/861/20

провадження 2/527/389/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 вересня 2020 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судових засідань - Волик Л.І.,

представника позивача - Левицького В.І., представника відповідача - Карпова Є.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на новий строк,-

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на новий строк.

У своїй заяві позивач зазначив, що 22 грудня 2014 року між ним як Орендарем та Градизькою селищною радою як Орендодавцем, укладено договір оренди землі, відповідно до якого, йому в оренду передано земельну ділянку загальною площею 20 га, кадастровий номер: 5320655400:30:001:0168, яка розташована на території смт. Градизьк Глобинського району строком на 5 років. Вказаний Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8706602.

Під час оренди земельної ділянки, він відповідно не лише до умов договору, а й чинного законодавства, цілком та повністю дотримувався всіх вимог щодо її цільового використання, вчасно вносив орендну плату, яка склала 17136, 31 грн. на рік, без будь-яких претензій або заперечень 04 квітня 2016 року погодився на збільшення розміру орендної плати, яка склала 32104,88 грн., тобто збільшилася майже у 2 рази.

Таким чином, з його боку цілком та повністю виконувались всі передбачені умовами договору зобов`язання. Саме договірні відносини та їх сумлінне виконання є підставою для першочергового продовження користування земельною ділянкою та поновлення договору оренди.

Порядок поновлення договору оренди визначений ст. 33 ЗУ "Про оренду землі". Відповідно до ч. 1 вказаної статті - по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Оскільки протягом одного місяця після закінчення строку договору від орендодавця не надходили листи, повідомлення або заперечення проти його поновлення, то він продовжив користуватися земельною ділянкою здійснюючи щомісячну сплату з використанням її за цільовим призначенням. При цьому, 03 квітня 2020 року він направив до Градизької селищної ради Глобинського району лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі на той же строк і на тих же умовах, відповідно до ч. 6-8 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

До вказаного листа, ним додано проект договору оренди земельної ділянки (додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.12.2014 року). Вказані документи зареєстровані в Градизькій селищній раді 03.04.2020 фоку за № 4-02-22/61. За правилами ст. 33 ЗУ Про оренду землі , вказаний лист мав бути розглянутий у місячний строк. У цей же строк Орендодавець, повинен був підписати поновлений договір оренди землі. Однак, станом на 19 травня 2020 року будь-якої відповіді, а також поновлений договір оренди землі, на його адресу не надходили.

Аналіз норм ЗУ Про оренду землі , ст. ст. 27, 626, 792 ЦК України дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Верховний Суд України у правовій позиції у справі №6-2540цс16, Постанова від 23 листопада 2016 року, зазначив, що у ч. 1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права. За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Посилаючись на викладені обставини, та на порушення переважного права на поновлення договору оренди, позивач просив суд, визнати поновленим Договір оренди землі № б/н від 22 грудня 2014 року на земельну ділянку кадастровий номер 5320655400:30:001:0168 площею 20 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території смт. Градизьк Глобинського району Полтавської області, укладений між Градизькою селищною радою Глобинського району Полтавської області як Орендодавцем та ОСОБА_2 , як Орендарем, номер запису про інше речове право 8706602 строком дії до 11 лютого 2025 року з правом пролонгації, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

13 липня 2020 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та вважає їх безпідставними з огляду на наступне. По перше, позивач не має переважного права на поновлення Договору на новий строк, оскільки неналежно виконував обов`язки за умовами договору. Згідно ч.2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Із змісту ст. 33 Закону про оренду землі встановлено, що поновлення дії договору оренди землі регулюється як Законом про оренду землі, так і самим договором оренди, якщо сторони передбачили в договорі умови поновлення, зокрема, строк повідомлення про намір орендаря поновити договір на новий строк. Відповідно, пріоритет у визначенні строку попередження про намір продовження Договору мають положення саме Договору. Згідно п. 3.2. Договору, повідомлення про намір продовжити дію Договору орендар зобов`язаний подати за 90 днів до закінчення його строку дії. Договір було зареєстровано Реєстраційною службою Глобинського районного управління юстиції Полтавської області 12 лютого 2015 року. Отже, останнім днем його дії мало бути 12 лютого 2020 року. Відповідно, повідомлення орендаря про його намір продовжити дію Договору, згідно п. 3.2. Договору мало бути надане орендодавцю за 90 днів до закінчення його строку дії, тобто не пізніше 14 листопада 2019 року. Проте, позивач 21 листопада 2019 року звернувся до сесії Градизької селищної ради із заявою, в якій просив продовжити строк дії договору оренди землі. Отже, позивачем було порушено вимоги п. 3.2. Договору (не дотримано вимоги надати повідомлення вчасно згідно умов Договору), і таким чином, твердження позивача про його виконання умов Договору не відповідають дійсним обставинам справи, а сам позивач не має переважного права на поновлення Договору.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі , до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Позивач 21 листопада 2019 року звернувся до сесії Градизької селищної ради із заявою, в якій просив продовжити строк дії договору оренди землі. До заяви позивачем було додано такі додатки: копія паспорту гр. України; копія інн; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, до своєї заяви від 21 листопада 2019 року позивачем не було додано проекту додаткової угоди, як це вимагається згідно ч. 3 ст. 33 Закону про оренду землі.

Оскільки позивач не дотримався вимог Договору про завчасне повідомлення Орендодавця про намір продовжити дію Договору та не дотримався вимог Закону про оренду землі щодо додання проекту додаткової угоди, позивач втратив переважне право на продовження Договору, отже, у діях відповідача не було порушення прав позивача.

17 лютого 2020 року Градизькою селищною радою на пленарному засіданні 43-ї позачергової сесії 7-го скликання на розгляд депутатів було винесене питання про продовження дії Договору. Позивач був присутній під час розгляду цього питання пленарною сесією та брав участь в обговоренні, що відображено в протоколі сесії та відеозаписі сесії. Згідно ч.3 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рішення із земельних питань приймаються відкритим поіменним голосуванням. З питання продовження дії Договору депутати Градизької селищної ради проголосували таким чином: ЗА - 6 голосів, ПРОТИ - 4 голоси, УТРИМАЛИСЬ - 10 депутатів. Таким чином, сесією рішення було не прийнято, а, відповідно, жодних правових підстав у відповідача на продовження дії Договору не було. Отже, відповідач жодним чином не порушив прав позивача на продовження дії Договору. Оригінал Рішення №70 43-ї (позачергової) сесії 7-го скликання Градизької селищної ради було вручене ОСОБА_2 в приміщенні Градизької селищної ради. 02 березня 2020 року в приміщенні Градизької селищної ради Позивачу було вручено на підписання Акт прийому-передачі земельної ділянки з метою оформлення повернення її із орендного користування у зв`язку із тим, що сесією Градизької селищної ради було відмовлено в продовженні дії договору оренди. Позивач відмовився підписати Акт прийому-передачі, тобто відмовився повернути земельну ділянку орендодавцю, про що представниками відповідача було складено Акт відмови від підпису Акту приймання-передачі земельної ділянки ОСОБА_2 . Крім того, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та ФОП розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства, що узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного суду в постанові від 12 листопада 2019 року по справі №920/40/19. Відповідно, формальна ознака, за якою позивач зазначений в договорі оренди земельної ділянки як громадянин , а не фізична особа-підприємець не дає підстав відносити спір до цивільно-правового. Також відповідач не погоджується із понесеними витратами позивача, оскільки позивачем не надано доказів, що обґрунтовують понесених судових витрат та підтверджують участь адвоката та оплату його послуг, а саме не надано договору на надання правової допомоги, довідок-розрахунків про вартість правових послуг, розрахункових документів про оплату, тощо. Посилаючись на викладене, відповідач просив суд, відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі із підстав зазначених в позовній заяві та крім того, наголошував, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди поновленим саме на підставі ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки позивач продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору оренди, а відповідач не надіслав йому лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Представник відповідача заперечуючи проти позву фактично зазначає про недотримання позивачем процедури поновлення договору оренди встановленої ч. 2 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , що є окремими правовими підставами для поновлення договору на новий строк. Рішення сесії стосується розгляду заяви ОСОБА_2 для поновлення договору оренди на підставі ч. 2 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , разом з тим, не стосується підстав для поновлення договору на підставі ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Градизькій селищній раді було відомо, що ОСОБА_2 продовжує використовувати земельну ділянку, про що свідчать звернення голови Градизької селищної ради до Глобинського ВП ГУНП з цього приводу, разом з тим Градизька селищна рада не надіслала лист - повідомлення ОСОБА_2 із запереченнями у поновленні договору оренди.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримував та крім того пояснив суду, що він після закінчення терміну дії договору оренди продовжує користуватися земельною ділянкою, в квітні 2020 року розпочав посівні роботи на ній, сплачує орендну плату. Листа-повідомлення від Градизької селищної ради із запереченнями у поновленні договору оренди він не отримував.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог із підстав зазначених у відзиві, крім того пояснив суду, що докази надані позивачем на підтвердження використання ОСОБА_2 земельної ділянки є неналежними, також зазначив, що ОСОБА_2 був присутнім на засіданні сесії та йому було вручене рішення №70 43-ї (позачергової) сесії 7-го скликання Градизької селищної ради, який відмовлено у поновленні договору оренди землі, що свідчить про те, що Градизька селищна рада заперечує проти його поновлення. Крім того, позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, що є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки заявлено позовну вимогу про визнання поновленим договору оренди, а не про визнання укладеною додаткової угоди. Заявив про необхідність про закриття провадження у справі, оскільки справу належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

22.12.2014 року орендодавець - Градизька селищна рада та орендар ОСОБА_2 уклали договір оренди землі 20 га, кадастровий номер: 5320655400:30:001:0168. Договір оренди укладено на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації (а.с.9-14).

12.02.2015 року проведено державну реєстрацію іншого речового права на підставі вказаного договору оренди, номер запису 8706602 (а.с.15-16).

Відповідно до п.3.2 Договору, по закінченню строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка фактично встановлює два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач звернувся до суду з позовом з підстав поновлення договору оренди землі на підставі ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналізуючи вказану норму закону, суд зазначає, що для поновлення договору оренди необхідна наявність декількох передумов, а саме: встановлення факту продовження користуватися земельною ділянкою орендарем після закінчення строку договору оренди та відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди.

Суд встановив, що 12.02.2020 року строк дії договору оренди землі укладений між сторонами закінчився.

03.04.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом - повідомленням, у якому зазначив, що у зв`язку з відсутністю протягом одного місяця після закінчення строку дії договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Просив укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. До вказаного листа направив додаткову угоду про поновлення строку договору оренди землі (а.с.18-24).

Позивачем на підтвердження факту продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору надано суду копії квитанції про сплату орендної плати (а.с.27), акт обстеження земельної ділянки від 11.09.2020 року, відповідно до якого на час огляду на вказаній земельній ділянці здійснюється вирощування зернової культури - сої та земельна ділянка обробляється ОСОБА_2 (а.с.79).

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивачем надано суду неналежні докази на підтвердження використання ОСОБА_2 земельної ділянки. Крім того вказав, що Градизькій селищній раді не відомо те, що ОСОБА_2 продовжує використовувати земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 81 цього Кодексу.

Цивільно-процесуальний кодекс України покладає обов`язок на сторону, яка заперечує певні обставини, надати суду докази на підтвердження своїх заперечень.

Разом з тим, представник відповідача заперечуючи факт використання земельної ділянки позивачем не надав суду доказів на спростування тверджень позивача про її використання.

Крім того, про обізнаність Градизької селищної ради про факт використання земельної ділянки позивачем свідчить також звернення голови Градизької селищної ради ОСОБА_3 щодо незаконного заволодіння земельної ділянки ОСОБА_2 до Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області (а.с.83-88).

Представник відповідача в ході судового розгляду зазначив, що голова Градизької селищної ради Носа М.Ю. не звертався до Глобинського ВП ГУНП, оскільки з Довідки про результати розгляду звернення та з рапорту вбачається, що заява надійшла від ОСОБА_4 .

Суд критично ставиться до таких тверджень представника відповідача, оскільки як вбачається із вказаних документів звернення надійшло з номеру тел. НОМЕР_1 , який як підтвердив в судовому засіданні представник відповідача належить саме Градизькому селищному голові, крім того, факт його звернення підтверджується також письмовими поясненням Головного землевпорядника Градизької селищної ради Бабич С.В. (а.с.88).

Отже, суд встановив, що після закінчення строку дії договору оренди землі ОСОБА_2 продовжив використовувати спірну земельну ділянку, про що було відомо орендодавцю.

За таких обставин, орендодавець - Градизька селищна рада мала право у місячний строк після закінчення терміну дії договору, а саме до 12.03.2020 року направити орендарю ОСОБА_2 листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Разом з тим, докази направлення листа - повідомлення орендарю ОСОБА_2 , відповідачем суду не надано.

Представник відповідача, як на доказ заперечення орендодавця проти використання земельної ділянки орендарем посилається на те, що 43 (позачергова) сесія 7 скликання Градизької селищної ради рішенням № 70 від 17 лютого 2020 року не прийняла рішення про продовження ОСОБА_2 терміну дії договору оренди (а.с.55-57), позивач був присутній на засіданні сесії (відеозапис на а.с.104), особисто отримав рішення (а.с.55), відмовився підписати акт приймання-передачі земельної ділянки (відеозапис на а.с.104), тому йому достовірно відомо, що Градизька селищна рада заперечує проти продовження терміну дії договору оренди.

Надаючи оцінку зазначеним доказам, суд звертає увагу на наступне.

Прийняте рішення 43(позачергової) сесії 7 скликання Градизької селищної ради № 70 від 17 лютого 2020 рокустосується розгляду заяви ОСОБА_2 від 21.11.2019 року (а.с.54), що підтверджується змістом самого рішення та листом № 02-22 від 06.04.2020 року Градизької селищної ради на адресу ОСОБА_2 , у якому відповідач посилається на ч. 2 ст. 33 ЗУ Про оренду землі (а.с.60).

Отже, суд дійшов висновку, що вказані докази стосуються підстав для поновлення договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , разом з тим, позивач звернувся з позовом для поновлення оренди землі відповідно до ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , тому вказані докази не містять інформацію щодо предмету доказування, оскільки вказані підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, не пов`язані одна з іншою.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному спорі, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , обставина заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі має бути доведена саме направленням орендарю листа-повідомлення із висловленням у ньому своїх заперечень протягом 1 місяця після закінчення договору оренди.

Враховуючи те, що судом встановлено, що позивач після закінчення терміну дії договору оренди продовжує використовувати спірну земельну ділянку, сплачувати орендну плату, а також те, що відповідачем не надано суду доказів направлення ОСОБА_2 листа-повідомлення до 12.03.2020 року про заперечення у поновленні договору оренди землі, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі від 12.02.2014 року вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Враховуючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки він не уклав додаткову угоду до договору оренду землі від 12.02.2014 року з позивачем.

Твердження представника відповідача стосовно того, що ОСОБА_2 не додано невід`ємних частин до Додаткової угоди, не заслуговують на увагу, оскільки Закон України Про оренду землі не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів, крім проекту додаткової угоди.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України Про оренду землі спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Встановлення факту продовження користуватися земельною ділянкою орендарем після закінчення строку договору оренди та відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця із запереченням, свідчить про те, що такий договір вже є поновленим, що випливає зі змісту ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , тому договір є поновленим згідно вимог закону і не потребує визнання його поновленим у судовому порядку.

Разом з тим, враховуючи те, що законодавцем передбачено обов`язкове укладення додаткової угоди до договору оренди, відмова, а також наявне зволікання в укладенні якої може бути оскаржено в суді, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання договору оренди поновленим, суд дійшов висновку, що ним обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав, що зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин, тому суд дійшов висновку про те, що позов до задоволення не підлягає.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову позивачу, не підлягають стягненню з відповідача також судові витрати.

Не підлягає окремої оцінки суду твердження представника відповідача про необхідність закриття провадження у справі, оскільки ухвалою суду від 23 червня 2020 року вказане питання вирішене.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-15, 76-78, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на новий строк - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, рнокпп: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Градизька селищна рада Глобинського району Полтавської області (39070, Полтавська обл., Глобинський р-н., смт. Градизьк, вул. Київська, буд. 51, код ЄДРПОУ: 21063176).

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2020 року.

Суддя А. О. Олефір