Ухвала

від 29.09.2020 по справі 520/222/20

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

29 вересня 2020 року № 2в- 520/222/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника заявника Добрелі В.Ю.

представника ДПС у Харківській області Шевченко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Харківського обласного комунального підприємства «Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський» про відстрочення виконання рішення суду по справі №520/222/20

встановив:

14.09.2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ДП Харківського обласного комунального підприємства Молодіжний академічний симфонічний оркестр Слобожанський про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 520/222/20 про стягнення суми податкового боргу в загальному розмірі 121 070 (сто двадцять одна тисяча сімдесят) грн. 00 коп. до 09 березня 20212 року.

В судовому засіданні представник заявника вказану заяву підтримав, просив задовольнити, пославшись на те, що підприємство є неприбутковим; предметом діяльності оркестру є концертна та театральна діяльність у сфері музичного мистецтва, яка на момент винесення рішення ускладнена встановленням на території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. З огляду на наведене на момент виконання судового рішення підприємство перебуває у скрутному матеріальному становищі, що унеможливлює виконання рішення суду.

Представник ГУДПС у Харківській області в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, пославшись на відсутність підстав для задоволення вказаної заяви.

Вирішуючи по суті питання з приводу відстрочення виконання рішення про стягнення коштів за податковим боргом, суд вважає, що до відносин, котрі склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Положеннями ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч.1 ст.378); Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст.378); Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378); Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.378); Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.378).

Оскільки норми КАС України не містять визначення термінів відстрочення та розстрочення , то суд вважає за необхідне виходити із загальних правил, відповідно до яких і процедура відстрочення є по суті перенесенням календарної дати настання у відповідача по адміністративній справі (боржника за виконавчим провадженням) обов`язку виконати судовий акт.

Однак, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.

Положеннями ст. 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, визначено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.

Отже, норми статті 100 Податкового кодексу України, якими врегульовано правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 Податкового кодексу України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що в даному випадку положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, однак вказані підстави не є вичерпними та мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права, оскільки положеннями Податкового кодексу України, а саме ст. 100, врегульовано загальні підстави відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.02.2018 року у справах №805/1779/15-а, 813/3195/14 від 24.01.2019, 809/927/14 від 12.03.2019

Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 № 1235

В той же час, в судовому засіданні як на підставу задоволення заяви підприємство посилається на те, що фінансові результати роботи першого півріччя 2020 свідчать про наявність збитковості у сумі 7600 грн., валовий прибуток за ІІ квартал 2020 склав 1136 тис. грн, виконання фінансового плату склало 69.08 % від запланованого (а.с.69-84).

З цього приводу суд зауважує, що збитковість діяльності підприємства є характерною ознакою його діяльності, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є об`єктивним результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.

Щодо посилань на запроваджений на всій території України карантин з метою запобігання поширення коронавірусу COVID-19 та розпорядження голови ХОДА Про запобігання поширенню на території Харківської області коронавірусу COVID-19 № 131 від 12.03.2020 року, суд зазначає наступне.

Так, розпорядження ХОДА від 12.03.2020 № 131 , яким скасовано проведення та участь у масових заходах освітнього, наукового, соціального, спортивного та мистецько-розважального характеру в усіх приміщеннях та на всій території закладів освіти, зокрема проведення олімпіад, спартакіад, змагань, тренувань, конкурсів, виставок, пробного зовнішнього незалежного оцінювання тощо визначає строк встановлення карантину та відповідно обмежувальних заходів до 03.04.2020 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - постанова КМУ № 641), із змінами карантин продовжено, в тому числі і у Харківській області, до 31.10.2020 та запроваджено низку правил, які діятимуть в Україні з 1 серпня 2020 року по 31 жовтня 2020 року.

Суд зауважує, що з початку введення карантину на території України протиепідемічні заходи неодноразово змінювались, як в бік посилення так і пом`якшення, також змінювався рівень епідемічної небезпеки.

Станом на 29.09.2020 року згідно даних Міністерства охорони здоров`я за посиланням в мережі Інтернет м. Харків віднесено до жовтого рівня епідемічної небезпеки, що з урахуванням положень Кабінету Міністрів України 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" дозволяє проведення масових заходів з урахуванням певних обмежень.

Враховуючи викладене вище суд, приходить до висновку, що заявником не надано до суду доказів неможливості сплати податкового боргу, який стягнуто судом в рамках даної справи, а надані до суду докази не можуть вважатися судом належними доказами наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Отже, з огляду на вказане та враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що заява про відстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.378, 294-296 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву Харківського обласного комунального підприємства «Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський» про відстрочку виконання рішення суду по справі №520/222/20 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі ухвала виготовлена 01.10.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.