Рішення

від 01.10.2020 по справі 620/4233/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/4233/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Шашери М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи: Менської міської територіальної виборчої комісії Корюківського району Чернігівської області 1. ОСОБА_2 , 2. Чернігівська обласна організація політичної партії Рідний Дім , 3. Політична партія Радикальна партія Олега Ляшка , про за участю сторін: від позивача від третьої особи 1 від третьої особи 2 від третьої особи 3 визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що діє на підставі ордеру, ОСОБА_2 , Сірий І.О., що діє на підставі ордеру, Шкарпітко В.А., що діє на довіреності У С Т А Н О В И В:

Суб`єкт виборчого процесу ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Менської міської територіальної виборчої комісії Корюківського району Чернігівської області (надалі також Менська міська ТВК Корюківського району Чернігівської області, відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Чернігівська обласна організація політичної партії Рідний Дім , політична партія Радикальна партія Олега Ляшка , в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Менської міської територіальної виборчої комісії Корюківського району Чернігівської області від 25 вересня 2020 року №11, якою кандидатом на посаду Менського міського голови Корюківського району Чернігівської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, на конференції Чернігівської обласної організації політичної партії Рідний дім 15 вересня 2020 року, зареєстровано ОСОБА_2 .

- зобов`язати Менську міську територіальну виборчу комісію Корюківського району Чернігівської області прийняти рішення про відмову у реєстрації ОСОБА_2 кандидатом на посаду Менського міського голови Корюківського району Чернігівської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Постановою Менської міської територіальної виборчої комісії Корюківського району Чернігівської області від 25 вересня 2020 року № 11 кандидатом на посаду Менського міського голови Корюківського району Чернігівської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, висунутого на конференції Чернігівської обласної організації політичної партії Рідний дім 15 вересня 2020 року, зареєстровано ОСОБА_2 . У Постанові ОСОБА_2 значиться як безпартійний. Однак, позивач зазначає, що ОСОБА_2 значиться членом політичної партії ІНФОРМАЦІЯ_1 (партійний квиток № 0012392). За таких обставин ОСОБА_2 у поданих документах до Менської міської ТВК Корюківського району Чернігівської області вказано недостовірні дані щодо відомостей про партійність, чим порушено вимоги статті 216 Виборчого кодексу України. У свою чергу, відповідно до ст. 217 Виборчого кодексу України організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.

Від відповідача в установлений судом строк відзив на позов не надійшов.

Від третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Чернігівська обласна організація політичної партії Рідний Дім , політична партія Радикальна партія Олега Ляшка пояснень по суті справи у строк встановлений судом не надійшло.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей розгляду категорії термінових адміністративних справ, визначених статтею 273 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що з політичної партії Радикальна партія ОСОБА_4 він вийшов. Окрім того зазначив, що постановою відповідача від 29.09.2020 №22 було скасовано реєстрацію кандидата ОСОБА_2 на посаду Менського міського голови від Чернігівської обласної партійної організації політичної партії Рідний дім .

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернігівської обласної організації політичної партії Рідний Дім в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - політичної партії Радикальна партія Олега Ляшка в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі обставини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України.

Центральна виборча комісія (надалі також - ЦВК) постановою від 08.08.2020 № 160 призначила перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020 та згідно додатку визначила перелік сільських, селищних, міських територіальних громад Чернігівської області, у яких призначаються перші місцеві вибори.

Постановою Менської міської територіальної виборчої комісії Корюківського району Чернігівської області від 25 вересня 2020 року № 11 кандидатом на посаду Менського міського голови Корюківського району Чернігівської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, висунутого на конференції Чернігівської обласної організації політичної партії Рідний дім 15 вересня 2020 року, зареєстровано ОСОБА_2 .

Постановою Менської міської територіальної виборчої комісії Корюківського району Чернігівської області від 29 вересня 2020 року № 22 скасовано реєстрацію кандидата на посаду Менського міського голови на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 , висунутого конференцією Чернігівської обласної партійної організації політичної партії Рідний дім .

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 є членом політичної партії Радикальна партія Олега Ляшка , що підтверджує листом голови Чернігівської територіальної організації Радикальної партії Олега Ляшка ОСОБА_5 , відповідно до якого громадянин України ОСОБА_2 значиться членом Політичної партії Радикальна партія Олега Ляшка .

Вважаючи, що оскаржувана Постанова не відповідає вимогам виборчого законодавства та порушує його права, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Позивач звертається до суду, обґрунтовуючи своє право на звернення з таким позовом наявністю у нього статусу виборця. При цьому позивач посилається на статтю 38 Конституції України, яка передбачає право громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також на статтю 6 Виборчого кодексу України, відповідно до якої основними виборчими правами громадян України є: право вільно обирати (право голосу на виборах) та право бути обраним.

Відповідно до положень частини першої статті 64 Виборчого кодексу України, суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Загальне право на подання позову в спорі, пов`язаному з виборчим процесом, відповідно до положень статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України, належить суб`єктам виборчого процесу.

Частиною першою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Водночас відповідно до частини другої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України, виборець може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі.

Відтак суб`єктам відповідного виборчого процесу, крім виборців, надано право на звернення до суду з позовами незалежно від того, чи порушені їхні права, свободи та інтереси, або від того, чи уявно вони вважають про таке порушення.

Отже виборці мають право на звернення до суду у вказаному порядку лише в разі порушення їхніх виборчих прав або інтересів щодо участі у виборчому процесі особисто.

Основними виборчими правами громадян є право вільно обирати (право голосу на виборах) та право бути обраними.

Що стосується прав чи інтересів щодо участі у виборчому процесі, то відповідно до положень статті 9 Виборчого кодексу України, яка визначає права виборців на участь у виборчому процесі, пов`язані з правом голосу, виборці мають право:

1) бути членами виборчих комісій, які організовують підготовку та проведення відповідних виборів;

2) отримувати та поширювати інформацію, що стосується підготовки та проведення відповідних виборів;

3) брати участь у проведенні передвиборної агітації на відповідних виборах;

4) здійснювати спостереження за проведенням відповідних виборів;

5) оскаржувати порушення власних виборчих прав, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов`язаних з участю у виборчому процесі.

Також положення статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондується із положеннями частин першої та третьої статті 64 Оскарження в судовому порядку та з частиною другою статті 65 Предмет та суб`єкт оскарження до виборчої комісії. Суб`єкт розгляду скарг Виборчого кодексу України.

Так, з аналізу положень частини другої статті 65 Виборчого кодексу України, якою визначено вичерпний перелік обставин, які законодавцем визначаються такими, що становлять законний інтерес виборця у виборчому процесі, вбачається, що Виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії у визначених цим Кодексом випадках, під час проведення голосування відповідно до цього Кодексу, незабезпечення встановлених цим Кодексом умов для голосування виборців з порушенням здоров`я (у зв`язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров`я, віком) .

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004, згідно з яким поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: Дозволено все, що передбачено у законі , а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: Дозволено все, що не забороняється законом .

Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість.

Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Зі змісту вищенаведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її» ); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу, а отже і матеріально-правової заінтересованості є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до юридичного відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням вищенаведених загальних підходів суд дійшов висновку, що позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу - фізичній особі.

Зазначені обставини свідчать про очевидну відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості і встановлені лише під час судового розгляду справи.

В той же час, встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд також враховує, що Верховний Суд у справі № 522/3665/17 (постанова від 20.02.2019) звернув увагу, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин та з урахуванням того, що позивачем належними засобами доказування не підтверджено, що оскаржуваним рішенням порушено саме його персоніфіковані суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси, як виборця, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача у формі постанови Менської міської територіальної виборчої комісії Корюківського району Чернігівської області від 25 вересня 2020 року №11.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що Постановою Менської міської територіальної виборчої комісії Корюківського району Чернігівської області від 29 вересня 2020 року № 22 скасовано реєстрацію кандидата на посаду Менського міського голови на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 , висунутого конференцією Чернігівської обласної партійної організації політичної партії Рідний дім .

Зважаючи на викладене вище та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674 Про судовий збір встановлено, що з 01.01.2020 за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).

Частиною першою статті 9 вказаного Закону передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вимог частини 9 ст.273 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про стягнення з позивача судового збору в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. 241-246, 257, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. на рахунок UA028999980313161206084025002, отримувач коштів УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030101, код отримувача 38054398, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 22030101.

Рішення суду в порядку ст. 273, ст. 278 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку у дводенний строк з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . .

Відповідач: Менська міська територіальна виборча комісія Корюківського району Чернігівської області, вул. Героїв АТО, 3, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 43793850.

Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Чернігівська обласна організація політичної партії Рідний Дім , вул. Мартина Небаби, 102, кв. 103, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ

Третя особа: Політична партія Радикальна партія Олега Ляшка , (вул. Коцюбинського, 64, офіс, 5, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ

Дата складення повного рішення суду - 01.10.2020.

Суддя Ю. О. Скалозуб