Рішення

від 30.09.2020 по справі 640/25975/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 640/25975/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Громадянина Азербайджану ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Благодійна організація Міжнародний благодійний Хелп-Юкрейн

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

у грудні 2019 року Громадянин Азербайджану ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 23.10.2019р.;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області повернути ОСОБА_1 незаконно вилучену посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 запис № 19830827-08954, дата закінчення строку дії 26.07.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.07.2019 року позивач отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні, із строком її дії по 26.09.2020 року. 6.11.2019 року від відповідача він одержав рішення від 23.10.2019 року про скасування посвідки на тимчасове проживання, яка у нього була вилучена. У рішенні зазначено, що підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні стало надання неправдивих відомостей при оформленні посвідки. Дане рішення він оскаржив до Державної міграційної служби України. Листом від 28.11.2019 року Державна міграційна служба повідомила позивача, що рішення відповідача залишено без змін. Вважає, що рішення було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню З цих підстав вимушений звернутись до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Відповідач Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області у направленому до суду відзиві на адміністративний позов зазначило, що відповідачем прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання позивача у відповідності Закону України Про імміграцію та Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983 (далі по тексту - Порядок № 1983). З цих підстав просили в позові відмовити.

Третя особа - Благодійна організація Міжнародний благодійний Хелп-Юкрейн своїми правами на подання заперечень на адміністративний позов не скористалося, а тому суд відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України вирішує спір за наявними матеріалами у справі доказах.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

Судом установлено, що громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано 26 липня 2019 року посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 , строком до 26.07.2020 року, підстава видачі 04/10.

23.10.2019 Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 , виданої позивачу на підставі підпункту 1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 (далі по тексту - Порядок № 322).

З метою досудового врегулювання спору та оскарження прийнятого відповідачем 23.10.2019 року рішення, позивач 7 листопада 2019 року подав скаргу до Державної міграційної служби України.

Як вбачається з матеріалів справи Державна міграційна служба України листом № ОП_Р-988-19/8.1/4103-19 від 28.11.2019 повідомила позивача, що підстав для скасування прийнятого відповідачем рішення від 23.10.2019 року не вбачає

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача звернувся з позовом до адміністративного суду, оскільки вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач порушив норми чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про імміграцію (далі Закон -№ 2491-ІІІ) та Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі по тексту - Закон № 3773-VI),.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону № 3773-УІ, іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Положенням ч.1 ст. 4 Закону № 3773-УІ визначають, що Іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону -№ 2491-ІІІ, імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.

Згідно з статті 11 Закону -№2491-ІІІ, особі, яка постійно проживає за межами України і отримала дозвіл на імміграцію, дипломатичне представництво чи консульська установа України за її зверненням оформляють довгострокову візу. Зазначена особа в`їжджає на територію України в порядку, встановленому законодавством України.

Після прибуття іммігранта в Україну він повинен звернутися протягом п`яти робочих днів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою про видачу йому посвідки на постійне проживання. До заяви мають додаватися копія паспортного документа заявника із проставленою в ньому довгостроковою візою та копія рішення про надання дозволу на імміграцію.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, протягом тижня з дня прийняття заяви видає іммігранту посвідку на постійне проживання.

Особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, видає посвідку на постійне проживання протягом тижня з дня подання нею відповідної заяви.

Відповідно положень ст.12 Закону -№2491-ІІІ, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено у Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983 ( далі- Порядок №1983).

Пункт 21. Порядку № 1983 визначає, що дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Згідно з п.22 Порядку № 1983 для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.(пункт 23 Положення №1983).

З Аналізу наведених вище норм Закону - №2491-ІІІ та Положень Порядку № 1983 суд приходить до висновку, що дозвіл на імміграцію іноземця може бути скасований за наявності однієї з підстав, перелічених у ст. 12 Закону - №2491-ІІІ.

З матеріалів особової справи №163165 позивача наданої відповідачем вбачається, що питання про скасування дозволу на імміграцію позивача ініційоване Управлінням боротьби злочинами пов`язаними з торгівлею людей Головного управління Національної поліції в Київській області.

Так, до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області надійшов лист від Управлінням боротьби злочинами пов`язаними з торгівлею людей Головного управління Національної поліції в Київській області за № 867/109/16/03-2019 від 18.10.2019 про прийняття рішення щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні, на підставі пункту 1,4, 5 п.63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322

За відомостями особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видано 28.02.2019 закордонний паспорт НОМЕР_3 Міністерством внутрішніх справ Республіки Азербайджан, терміном дії до 27.02.2029.

Також судом встановлено, що 09.12.2018 р. в ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль без документів був виявлений громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , (невірно вказав своє прізвище ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває в Україні з порушенням норм міграційного законодавства. За цим фактом, щодо позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, та відповідно до рішення №57 про примусове повернення позивача до Республіки Азербайджан від 09.01.2019 із забороною в`їзду на територію України строком на три роки.

З електронних відомостей про осіб, які перетнули державний кордон, вбачається, що ОСОБА_1 , 27.08.1983 примусово покинув Україну 08.01.2019 року.

З відміток закордонного паспорта позивача, наявного в особовій справі №163165 вбачається, що незважаючи на заборонну в`їзду в Україну позивач 17.04.2019 року прибув на територію України із закордонним паспортом НОМЕР_3 , яку покинув 07.07.2019., а вже 08.07.2019 року знову прибув на територію України із закордонним паспортом НОМЕР_3 , з метою легалізації, а саме для отримання посвідки на тимчасове проживання та роботою волонтера в Волонтерській організації міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн .

За інформацією наявною в матеріалах особової справи позивача вбачається, що 26.07.2019 року йому було видано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 .

Таким чином, матеріали особової справи свідчать, що позивач при поданні клопотання про надання дозволу на імміграцію в Україну, свідомо надав про себе неправдиві відомості з метою легалізації в Україні та отримав відповідний документ.

Надаючи правову оцінку прийнятому рішенню відповідача, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України Про імміграцію , дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.

Відповідно до п. 5 цієї статті Закону дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Положення пп.21-23 Порядку №1983 встановлено, що питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію, визначених ст. 12 Закону, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання дозволу на імміграцію.

Судом встановлено, що позивач при поданні клопотання про надання дозволу на імміграцію в Україну, свідомо надав про себе неправдиві відомості, а отже порушив міграційне законодавство України.

Приймаючи рішення № 80111500003752 про скасування посвідки на тимчасове проживання позивача, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області виходило з обґрунтованості повідомлення Управлінням боротьби злочинами пов`язаними з торгівлею людей Головного управління Національної поліції в Київській області за № 867/109/16/03-2019 від 18.10.2019 та наявності підстав, зазначених у пунктах 1,5 частини першої статті 12 Закону України Про імміграцію .

Зважаючи на викладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв рішення скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 та її вилучив..

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення та не вбачає правових підстав для скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 23.10.2019 № 80111500003752 та відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

З огляду на те, що решту позовних вимог позивача є похідними, а отже такі також не підлягають задоволенню.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цілому.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити ..

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська