Постанова

від 30.09.2020 по справі 640/7477/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7477/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

за участю секретаря Скидан С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року

у справі №640/7477/19 (розглянуто у відкритому судовому засіданні)

за позовом Релігійної Громади Християнської Пресвітеріанської помісної Церкви ШЛЯХ ЖИТТЯ

до відповідача Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник Головне управління Державної податкової служби у місті Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Релігійна Громада Християнської Пресвітеріанської помісної Церкви ШЛЯХ ЖИТТЯ (надалі-позивач), з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі-відповідач), в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002191409 від 18.01.2019 року, прийнятого Головним управлінням ДФС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 29.12.2018 року щодо порушення п. 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, в результаті чого не оприбутковано готівку в сумі 238 245,15 грн., не відповідають дійсності

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року адміністративний позов Релігійної Громади Християнської Пресвітеріанської помісної Церкви ШЛЯХ ЖИТТЯ - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.01.2019 року №0002191409.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням вимог матеріального права. Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що позивачем в період з 27.11.2018 року по 20.12.2018 року не оприбутковано готівку в касі, чим порушено вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

В судовому засіданні 04 серпня 2020 року колегією суддів задоволено клопотання представника ГУ ДПС у м. Києві, здійснивши процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у письмовому відзиву на апеляційну скаргу та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції .

Представник відповідача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що Релігійна Громада Християнської Пресвітеріанської помісної Церкви "ШЛЯХ ЖИТТЯ" (код 22907290), місцезнаходження: 04214, м. Київ, пр-т Оболонський, 52-Б, зареєстроване в якості юридичної особи 15.09.1998 р., перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДПС у м. Києві.

Помісна церква є добровільним об`єднанням віруючих християнського віросповідання, утвореним для задоволення релігійних потреб віруючих, спільного служіння Богу, проповіді Євангелія, служіння справі милосердя та добродійності.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру, видом діяльності помісної Церкви є діяльність релігійних організацій.

На підставі наказу № 17447 від 28.11.2018 року та направлень на перевірку від 05.12.2018 року № 8106/26-15-14-09, № 8107/26-15-14-09 Головним управлінням ДФС у м. Києві була проведена фактична перевірка Релігійної Громади Християнської Пресвітеріанської помісної Церкви "ШЛЯХ ЖИТТЯ" порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт фактичної перевірки №2409/26/15/14/22907290 від 29.12.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, так як не оприбутковано готівку в сумі 238 245,15 грн.

Зокрема, 20.12.2018 р. під час проведення перевірки перевіряючим була надана касова книга помісної Церкви на 2018 рік, в якій останній запис було зроблено 26.11.2018 р. (стор. 33 том І).

Під час другого відвідування 27.12.2018 р. сестрою (прихожанкою) помісної Церкви Кутішенко Т.Ю. перевіряючим надано нову касову книгу та пояснення, відповідно до яких встановлено в період з 27.11.2018 р. по 27.12.2018 р. неоприбуткування готівки в сумі 238 245,15 грн, що не було відображено у касовій книзі.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 18.01.2019р. №0002191409, згідно з яким до Релігійної Громади Християнської Пресвітеріанської помісної Церкви "ШЛЯХ ЖИТТЯ" застосовані штрафні санкції у сумі 1 191 225,75 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що записи в касовій книзі від 18.12.2018 року в період з 10.12.2018 року по 20.12.2018 рік здійснені особою без наявних повноважень та без відповідних підстав (не підтверджено факти внесення та видачі готівкових коштів, і, як наслідок, відсутні підстави для складання документів, якими належить оформлювати касові операції внесення та видачі готівкових коштів та які є підставою для відображення зазначених операцій в касовій книзі), підлягають анулюванню та не повинні враховуватись при визначенні підсумків за касовими операціями.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) .

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.

Згідно пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фактична перевірка розрахункових операцій здійснюється без попередження платника податків, у присутності особи, що фактично здійснює готівкові операції, а касових операцій - із обов`язковим залученням посадових (службових) осіб суб`єкта господарювання або представника.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу Україні встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, що направлення на проведення перевірки від 05.12.2018 № 8107/26-15-14-09, № 8106/26-15-14-09 представниками контролюючого органу вручено сестрі у Христі (прихожанці) помісної Церкви Рагозіній Марії Анатоліївні.

Судом першої інстанції встановлено, що всі пояснення, документи, відомості під час проведення перевірки отримано від сестри (прихожанки) помісної Церкви ОСОБА_1 .

Так, відповідно до пункту 4.7 Статуту помісної Церкви, особою, уповноваженою на представлення інтересів Церкви перед державними і громадськими організаціями, є пастор.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, ОСОБА_1 діяла на підставі довіреності, проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що довіреність на представництво інтересів помісної Церкви прихожанам Рагозіній М.А. та Кутішенко Т.Ю. не видавалась.

З аналізу матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що направлення на проведення фактичної перевірки відповідачем вручено сторонній особі, а перевірка касових операцій позивача проведена без залучення посадових осіб платника податку чи його представника, що вказує на недотримання встановленого законом порядку проведення перевірки, і що в подальшому призвело до складення акту перевірки на підставі документів, отриманих від неуповноваженої особи.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України суб`єктами господарювання, а також окремі питання організації роботи з готівкою небанківськими фінансовими установами регламентується: Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 29.12.2017 № 148.

Згідно пункту 1 Положення №148 воно розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України " і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.

Відповідно до визначень термінів, що наведені в Положенні №148: готівка - грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам`ятні монети, які є платіжними засобами); готівкова виручка (готівка) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; готівкові розрахунки - платежі готівкою суб`єктів господарювання і фізичних, осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі ; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, в також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку; касові операції - операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Пунктом 11 Положення №148 встановлено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Згідно з пункту 12 Положення №14, установа/підприємство на підставі цього Положення зобов`язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів [внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку].

Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам цього Положення та не суперечити законодавству України.

Підприємства та фізичні особи-підприємці, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК. Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах, про що зазначено в п. 13 Положення №148.

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки, про що зазначено в п.23 Положення №148.

Згідно з пункту 25 Положення №148, приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Відповідно до пунктів 32 - 35 Положення №148, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов`язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання.

Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості. Бухгалтер (відповідальна особа установи/підприємства, на яку покладено обов`язок з оформлення цих документів) має право здійснювати реєстрацію касових ордерів і видаткових відомостей за допомогою комп`ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування відповідних касових документів. У документі "Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується формування даних для обліку руху коштів.

Касир під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей зобов`язаний перевірити: 1) наявність і справжність на документах підписів, передбачених додатками 2 та 3 до цього Положення, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника установи/підприємства або осіб, які ним уповноважені; 2) правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів.

Касові ордери або видаткові відомості після їх одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах проставляється відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, формуються в справи відповідно до номенклатури справ та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов`язок щодо їх зберігання. Касові документи виносяться з приміщення установи/підприємства тільки за письмовим дозволом керівника або головного бухгалтера. До кінця робочого дня такі документи обов`язково повинні бути повернуті до приміщення установи/підприємства.

Згідно пункту 40 Положення про порядок ведення касових операцій №148 передбачає, що касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються. Касир щоденно в кінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), і з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, видана за видатковими відомостями на виплати, пов`язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат згідно з пунктом 18 розділу II цього Положення, а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 31 розділу III цього Положення.

Відповідно до пункту 42 Положення № 148 контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника установи/підприємства, який на це уповноважений керівником.

Згідно пункту 44 Положення № 148 керівник установи/підприємства під час прийняття на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами цього Положення.

Пунктом 45 Положення № 148 встановлено, що установи/підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов`язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до письмового розпорядження керівника.

З аналізу вимог Положення № 148 вбачається, що виконання обов`язків касира потребує обов`язкового укладення письмового договору про повну матеріальну відповідальність, яке регламентується саме трудовим законодавством, зокрема ст. 135 1 КЗпПУ і передбачає укладення такого письмового договору з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Тому, виконання обов`язків касира на громадських засадах є неможливим, а для виконання таких обов`язків необхідне працевлаштування за трудовим договором і укладення договору повної матеріальної відповідальності.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, що під час проведення перевірки касової книги за 2018 рік, а саме, операцій у період з 27.11.2018 по 20.12.2018р., яку проведено в присутності ОСОБА_1 , зазначено, що вона є відповідальною за ведення касової книги за дорученням керівника і касова книга була нею переписана.

Для з`ясування всіх обставин справи судом апеляційної інстанції витребувано у позивача накази на призначення на посаду касира Релігійної Громади Християнської Пресвітеріанської помісної Церкви "ШЛЯХ ЖИТТЯ".

Представником позивача надано пояснення, що касир відсутній, а обов`язки даної особи виконуються Пастором Релігійної Громади Християнської Пресвітеріанської помісної Церкви "ШЛЯХ ЖИТТЯ".

Так, Наказом від 01.07.2018 року пастора Релігійної Громади Християнської Пресвітеріанської помісної Церкви "ШЛЯХ ЖИТТЯ" введено в дію штатний розпис з однією штатною одиницею (пастора). Інших посад штатним розписом не передбачено.

Відповідно до пункту 4.7 Статуту помісної Церкви, особою, уповноваженою на представлення інтересів Церкви перед державними і громадськими організаціями, є пастор.

Довіреність ОСОБА_1 на представництво інтересів РГ ХППЦ "ШЛЯХ ЖИТТЯ" пастором церкви не видавалась, виконання обов`язків касира головою помісної церкви (пастором) на неї не покладалось, договір про матеріальну відповідальність з нею не укладався.

Тобто, повноваження особи, якою були здійснені записи в касовій книзі РГ ХППЦ "ШЛЯХ ЖИТТЯ" в період з 27.11.2018 по 20.12.2018р., зазначені нею в наданих поясненнях, документально не підтверджені.

Також, колегією суддів досліджено касову книгу, в якій містилися спірні записи та встановлено, що дана книга не затверджена керівником (пастором) РГ ХППЦ "ШЛЯХ ЖИТТЯ", а отже твердження контролюючого органу про не оприбуткування коштів в книзі обліку спростовуються.

Крім того, за результатами службового розслідування, позивачем видано наказ, яким записи у касовій книзі помісної Церкви за період з 10.12.2018 по 27.12.2018 року анульовано.

Отже, записи в касовій книзі від 18.12.2018 року в період з 10.12.2018 року по 20.12.2018 року здійснені особою без наявних повноважень та без відповідних підстав (не підтверджено факти внесення та видачі готівкових коштів, і, як наслідок, відсутні підстави для складання документів, якими належить оформлювати касові операції внесення та видачі готівкових коштів та які є підставою для відображення зазначених операцій в касовій книзі), підлягають анулюванню та не повинні враховуватись при визначенні підсумків за касовими операціями.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів доходить висновку, що висновки акта Головного управління ДФС у м. Києві перевірки № 2409/26/15/14/22907290 від 29.12.2018 року про надходження грошових коштів до каси Релігійної Громади Християнської Пресвітеріанської Помісної Церкви "ШЛЯХ ЖИТТЯ" є документально необґрунтованими.

Так, статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 р. №436/95 (чинний станом на час проведення перевірки) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно абзацу 3 статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб`єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу №436/95, застосовується штраф у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Беззаперечною підставою для настання вказаної відповідальності є доведеність факту надходження грошових коштів, проте, з матеріалів перевірки неможливо підтвердити надходження грошових коштів.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у контролюючого органу підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 140 608,65 грн. за порушення норми п. 2.6 глави ІІ Положення №148, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 р. №0006611405 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року, оскільки, як вбачається з даної постанови предметом розгляду справи було не проведення через РРО коштів, а в справі яка перебуває в провадженні апеляційного суду застосовано штрафні санкції за не оприбуткування коштів у касовій книзі.

Крім того, колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву (запереченню) на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, зазначених у частині 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк

Повний текст постанови складено 30 вересня 2020 року.