Постанова

від 30.09.2020 по справі 640/15984/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15984/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Аліменка В.О.

суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн-Торг" до Головного управління ДПС у м. Києві , Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейн-Торг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 11.06.2019 № 1189093/42300658 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 11.04.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 11.04.2019, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейн-Торг".

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2019 між ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ "Грейн-Торг" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6, відповідно до п.п. 1.1., 3.2., 5.1. якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього договору автомобіль Lexus IS250, що був у використанні, характеристики якого, що включають в себе найменування моделі, дату початку експлуатації, комплектацію та ціну зазначаються в додатку № 1 до цього договору; відповідно до ст. 524 ЦК України сторони домовились, що загальна сума (ціна) договору становить суму у розмірі 800 000,00 грн. на дату підписання цього договору, враховуючи, що офіційний курс НБУ долару до гривні на дату підписання договору становить 28,03 грн. за 1 долар США; продавець зобов`язується передати товар не пізніше 30.04.2019 при умові укладення сторонами особової частини цього договору в Сервісному центрі МВС.

Згідно із додатком № 1 до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6 від 18.01.2019, об`єктом договору є автомобіль Lexus IS250, загальний легковий - загальний седан-В, 2013 року випуску, колір сірий, кузов НОМЕР_1 .

18.01.2019 сторонами було підписано Акт приймання-передачі автомобіля Lexus IS250, загальний легковий - загальний седан-В, 2013 року випуску, колір сірий, кузов НОМЕР_1 та видаткову накладну № 11 від 18.01.2019.

Факт оплати вказаного автомобіля позивачем підтверджується видатковими касовими ордерами від 18.01.2019, 21.01.2019, 22.01.2019, 23.01.2019, 24.01.2019, 25.01.2019, 28.01.2019, 29.01.2019, 30.01.2019, 31.01.2019, 01.02.2019, 04.02.2019, 05.02.2019, 08.02.2019.

В подальшому вказаний автомобіль був проданий позивачем ТОВ "Айота".

Так, 10.04.2019 між ТОВ "Грейн-Торг" (продавець) та ТОВ "Айота" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5, відповідно до п.п. 1.1., 3.2., 5.1. якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього договору автомобіль Lexus IS250, що був у використанні, характеристики якого, що включають в себе найменування моделі, дату початку експлуатації, комплектацію та ціну зазначаються в додатку № 1 до цього договору; відповідно до ст. 524 ЦК України сторони домовились, що загальна сума (ціна) договору становить суму у розмірі 2 000 000,00 грн. на дату підписання цього договору, враховуючи, що офіційний курс НБУ долару до гривні на дату підписання договору становить 26,69 грн. за 1 долар США; продавець зобов`язується передати товар не пізніше 30.04.2019 при умові укладення сторонами особової частини цього договору в Сервісному центрі МВС.

Згідно із додатком № 1 до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5 від 10.04.2019, об`єктом договору є автомобіль Lexus IS250, загальний легковий - загальний седан-В, 2013 року випуску, колір сірий, кузов НОМЕР_1 .

11.04.2019 сторонами було підписано Акт приймання-передачі автомобіля Lexus IS250, загальний легковий - загальний седан-В, 2013 року випуску, колір сірий, кузов НОМЕР_1 та видаткову накладну № 1.

За вказаною господарською операцією позивач склав податкову накладну № 1 від 11.04.2019, яку 16.04.2019 надіслав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкову накладну прийнято ДФС, реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач звернувся до контролюючого органу із поясненнями щодо господарської операції з постачання товару, та надав первинні документи, що підтверджують факт проведення господарської операції, по якій було оформлено податкову накладну № 1 від 11.04.2019.

Фіскальним органом було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1189903/42300658 від 11.06.2019.

Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено: "ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків".

Позивач оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача Комісією з питань розгляду скарг було прийнято рішення № 31937/42300658/2 від 26.06.2019, яким скарга позивача залишена без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Грейн-ТОрг" звернулося з відповідним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції за наступних підстав.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно пункту 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено, що у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п. 1.6 Листа Державна фіскальна служба України, № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, "Критерії ризиковості платника податку" комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Однак, ДФС, не було надано переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку.

Згідно з пунктів 12 та 13 Порядку зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинена реєстрація ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Проте, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку зупинення реєстрації перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у ПН/РК.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до положень пунктів 21 та 22 Порядку зупинення реєстрації підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається зі спірного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків..

Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії ДФС № 1189093/42300658 від 11.06.2019 містить лише загальну фразу, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані платником податку.

З цих підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що позивачем не надано необхідних документів, оскільки з оскаржуваних рішень неможливо зробити конкретний висновок про відсутність тих чи інших необхідних документів.

Колегія суддів вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішення №1189093/42300658 від 11.06.2019.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладні № 1 від 11.04.2019, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналогічні норми закріплені в пункті 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН/РК, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну позивача № 1 від 11.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено 30 вересня 2020 року.