Постанова

від 01.10.2020 по справі 640/21479/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21479/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Вєкуа Н.Г.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року (розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Підприємство об`єднання громадян Мальва Громадської організації Центр допомоги інвалідам на селі до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018 року, Підприємство об`єднання громадян Мальва Громадської організації Центр допомоги інвалідам на селі (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі відповідач), в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить суд:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в реєстрації ПН № 1 від 03.09.2018 р., ПН № 2 від 03.09.2018 р., ПН № 5 від 06.09.2018 р., ПН № 7 від 06.09.2018 р., ПН № 8 від 06.09.2018 р., ПН № 9 від 07.09.2018 р., ПН № 10 від 10.09.2018 р, ПН№ 11 від 10.09.2018 р„ ПН № 12 від 10.09.2018 р., ПН№ 13 від 11.09.2018 р., ПН№ 14 від 12.09.2018 р., ПН № 21 від 19.09.2018 р., ПН № 22 від 19.09.218 р., ПН№ 23 від 21.09.2018 р., ПН № 30 від 21.09.2018 р„ ПН № 31 від 24.09.2018 р„ ПН № 35 від 26.09.2018 р„ ПН№ 36 від 27.09.2018 р., ПН№ 4 від 01.10.2018 р„ ПН№ 7 від 05.10.2018 р„ І ПН№ 8 від 08.10.2018 р.,ПН№ 13 від 09.10.2018 р., ПН № 14 від 09.10.2018 р., ПН № 15 від 10.10.2018 р.,ПН№ 16 від 12.10.2018 р., ПН№ 1 від 05.11.2018 р„ ПН № 2 від 05.11.2018 р„ ПН № 3 від 06.11.2018 р., ПН№ 4 від 19.11.2018 р„ ПН № 5 від 19.11.2018 р„ ПН № 6 від 23.11.2018 р., ПН № 8 від 26.11.2018 р., ПН № 9 від 26.11.2018 р., ПН № 1 від 03.12.2018 р.. РК № 2 від 30.10.2018 р. до ПН № 33 від 30.10.2018 р„ РК № 1 від 30.11.2018 р. до ПН № 28 від 23.10.2018 р.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати наступні податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних: ПН № 1 від 03.09.2018 р., ПН № 2 від 03.09.2018 р., ПН № 5 від 06.09.2018 р., ПН № 7 від 06.09.2018 р., ПН № 8 від І 06.09.2018 р., ПН № 9 від 07.09.2018 р., ПН № 10 від 10.09.2018 р., ПН № 11 від 10.09.2018 р., ПН№ 12 від 10.09.2018 р., ПН № 13 від 11.09.2018 р, ПН № 14 від 12.09.2018 р„ ПН № 21 від 19.09.2018 р., ПН № 22 від 19.09.218 р., ПН № 23 від 21.09.2018 р., ПН № 30 від 21.09.2018 р., ПН№ 31 від 24.09.2018 р., ПН № 35 від 26.09.2018 р., ПН № 36 від 27.09.2018 І р„ ПН № 4 від 01.10.2018 р., ПН № 7 від 05.10.2018 р., ПН № 8 від 08.10.2018 р., ПН № 13 від І 09.10.2018 р., ПН№ 14 від 09.10.2018 р., ПН № 15 від 10.10.2018 р„ ПН № 16 від 12.10.2018 р., ПН№ 1 від 05.11.2018 р.,ПН№2від 05.11.2018 р.,ПН№3 від 06.11.2018 р., ПН № 4 від 19.11.2018 р., ПН№ 5 від 19.11.2018 р., ПН № 6 від 23.11.2018 р„ ПН № 8 від 26.11.2018 р., ПН № 9 від 26.11.2018 р., ПН № 1 від 03.12.2018 р„ РК № 1 від 30.11.2018 р. до ПН № 28 від 23.10.2018 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує про те, що дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в реєстрації податкових накладних є протиправними, а податкові накладні такими, що мають бути зареєстровані з огляду на те, що позивачем надано необхідні документи, які підтверджують реальність виконання господарських операцій між ним та контрагентами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в реєстрації ПН № 1 від 03.09.2018 р., ПН № 2 від 03.09.2018 р., ПН № 5 від 06.09.2018 р., ПН № 7 від 06.09.2018 р., ПН № 8 від 06.09.2018 р., ПН № 9 від 07.09.2018 р., ПН № 10 від 10.09.2018 р, ПН№ 11 від 10.09.2018 р„ ПН № 12 від 10.09.2018 р., ПН № 13 від 11.09.2018 р., ПН № 14 від 12.09.2018 р., ПН № 21 від 19.09.2018 р., ПН № 22 від 19.09.218 р., ПН№ 23 від 21.09.2018 р., ПН № 30 від 21.09.2018 р„ ПН № 31 від 24.09.2018 р„ ПН № 35 від 26.09.2018 р„ ПН№ 36 від 27.09.2018 р., ПН№ 4 від 01.10.2018 р„ ПН№ 7 від 05.10.2018 р„ І ПН№ 8 від 08.10.2018 р.,ПН№ 13 від 09.10.2018 р., ПН № 14 від 09.10.2018 р., ПН № 15 від 10.10.2018 р.,ПН№ 16 від 12.10.2018 р., ПН№ 1 від 05.11.2018 р„ ПН № 2 від 05.11.2018 р„ ПН № 3 від 06.11.2018 р., ПН№ 4 від 19.11.2018 р„ ПН № 5 від 19.11.2018 р„ ПН № 6 від 23.11.2018 р., ПН № 8 від 26.11.2018 р., ПН № 9 від 26.11.2018 р., ПН № 1 від 03.12.2018 р.. РК № 2 від 30.10.2018 р. до ПН № 33 від 30.10.2018 р„ РК № 1 від 30.11.2018 р. до ПН № 28 від 23.10.2018 р.; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати наступні податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних: ПН № 1 від 03.09.2018 р., ПН № 2 від 03.09.2018 р., ПН № 5 від 06.09.2018 р., ПН № 7 від 06.09.2018 р., ПН № 8 від І 06.09.2018 р., ПН № 9 від 07.09.2018 р., ПН № 10 від 10.09.2018 р., ПН № 11 від 10.09.2018 р., ПН№ 12 від 10.09.2018 р., ПН № 13 від 11.09.2018 р, ПН № 14 від 12.09.2018 р„ ПН № 21 від 19.09.2018 р., ПН № 22 від 19.09.218 р., ПН № 23 від 21.09.2018 р., ПН № 30 від 21.09.2018 р., ПН№ 31 від 24.09.2018 р., ПН № 35 від 26.09.2018 р., ПН № 36 від 27.09.2018 І р„ ПН № 4 від 01.10.2018 р., ПН № 7 від 05.10.2018 р., ПН № 8 від 08.10.2018 р., ПН № 13 від І 09.10.2018 р., ПН№ 14 від 09.10.2018 р., ПН № 15 від 10.10.2018 р„ ПН № 16 від 12.10.2018 р.,ПН№ 1 від 05.11.2018 р.,ПН№2від 05.11.2018 р.,ПН№3 від 06.11.2018 р., ПН № 4 від 19.11.2018 р., ПН№ 5 від 19.11.2018 р., ПН № 6 від 23.11.2018 р„ ПН № 8 від 26.11.2018 р., ПН № 9 від 26.11.2018 р., ПН № 1 від 03.12.2018 р„ РК № 1 від 30.11.2018 р. до ПН № 28 від 23.10.2018 р.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Головним управлінням ДПС у м. Києв подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати посианову з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Підприємство об`єднання громадян МАЛЬВА Громадської організації Центр допомоги інвалідам на селі перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. Позивач є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) з 01.03.2016 р.

Позивачем були направлено наступні податкові накладні (далі - ПН) та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - РК) для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку:

1) ПН № 1 від 03.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

2) ПН № 2 від 03.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

3) ПН № 5 від 06.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

4) ПН № 7 від 06.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

5) ПН № 8 від 06.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено

Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

6) ПН № 9 від 07.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

7) ПН № 10 від 10.09.2018 р. ( Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

8) ПН № 11 від 10.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

9) ПН № 12 від 10.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

10) ПН № 13 від 11.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

11) ПН № 14 від 12.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

12) ПН № 21 від 19.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 25.09.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

13) ПН № 22 від 19.09.218 р. (Квитанція про прийняття від 12.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

14) ПН № 23 від 21.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 12.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

15) ПН № 30 від 21.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 12.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

16) ПН № 31 від 24.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 12.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

17) ПН № 35 від 26.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 12.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

18) ПН № 36 від 27.09.2018 р. (Квитанція про прийняття від 12.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

19) ПН № 4 від 01.10.2018 р. (Квитанція про прийняття від 26.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

20) ПН № 7 від 05.10.2018 р. (Квитанція про прийняття від 24.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена )

21) ПН № 8 від 08.10.2018 р. (Квитанція про прийняття від 26.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

22) ПН № 13 від 09.10.2018 р. (Квитанція про прийняття від 26.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

23) ПН № 14 від 09.10.2018 р. (Квитанція про прийняття від 26.10.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

24) ПН № 15 від 10.10.2018 р. (Квитанція про прийняття від 26.10.2018 р. зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

25) ПН № 16 від 12.10.2018 р. (Квитанція про прийняття від 26.10.2018 р. зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

26) ПН № 1 від 05.11.2018 р. (Квитанція про прийняття від 28.11.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

27) ПН № 2 від 05.11.2018 р. (Квитанція про прийняття від 28.11.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

28) ПН № З від 06.11.2018 р. (Квитанція про прийняття від 28.11.2018 п. зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

29) ПН № 4 від 19.11.2018 р. (Квитанція про прийняття від 28.11.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

30) ПН № 5 від 19.11.2018 р. (Квитанція про прийняття від 28.11.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

31) ПН № 6 від 23.11.2018 р. (Квитанція про прийняття від 28.11.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

32) ПН № 8 від 26.11.2018 р. (Квитанція про прийняття від 28.11.2018 р., зазначено І Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

33) ПН № 9 від 26.11.2018 р. (Квитанція про прийняття від 28.11.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

34) ПН 1 від 03.12.2018 р. (Квитанція про прийняття від 10.12.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

35) РК № 2 від 30.10.2018 р. до ПН № 33 від 30.10.2018 р. (Квитанція про прийняття 07.12.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ),

36) РК № 1 від 30.11.2018 р. до ПН № 28 від 23.10.2018 р. (Квитанція про прийняття 07.12.2018 р., зазначено Документ прийнято. Реєстрація зупинена ).

В усіх квитанціях про прийняття податкових накладних, які зазначені вище, як причина зупинення реєстрації податкових накладних зазначено: Відповідно до ri.201.I6 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.10.2018 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Користуючись своїм правом, передбаченим Податковим кодексом України, Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 р. Позивачем було подано скарги на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в установлений Законом строк.

За наслідками розгляду поданих Позивачем скарг Комісією з питань розгляду скарг при ДФС України були прийняті наступні рішення:

- Рішення № 37676/40260307/2 від 19.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 1 від 03.09.2018 р.

- Рішення № 37363/40260307/2 від 18.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ 2 від 03.09.2018 р.

- Рішення № 37105/40260307/2 від 17.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ 5 від 06.09.2018 р.

- Рішення № 42226/40260307/2 від 12.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 7 віл 06.09.2018 р.

- Рішення № 37362/40260307/2 від 18.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ 8 від 06.09.2018 р.

- Рішення № 36842/40260307/2 від 16.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 9 від 07.09.2018 р.

- Рішення № 37110/40260307/2 від 17.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ ю від 10.09.2018 р.

- Рішення № 37095/40260307/2 від 17.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ И від 10.09.2018 р.

- Рішення № 36843/40260307/2 від 16.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ 12 від 10.09.2018 р.

- Рішення № 37104/40260307/2 від 17.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ 13 від 11.09.2018 р.

- Рішення № 37897/40260307/2 від 22.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ 14 від 12.09.2018 р.

- Рішення № 36844/40260307/2 від 16.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№21 від 19.09,2018 р.

- Рішення № 40758/40260307/2 від 05.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації

ПН №22 від 19.09.2018 р.

- Рішення № 41259/40260307/2 від 07.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН №23 від 21.09.2018 р.

- Рішення № 40751/40260307/2 від 05.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 30 від 21.09.2018 р.

- Рішення № 3955140260307/2 від 29.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 31 від 24.09.2018 р.

- Рішення № 40747/40260307/2 від 05.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№35 від 26.09.2018 р.

- Рішення № 40752/40260307/2 від 05.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 36 від 27.09.2018 р.

- Рішення № 42992/40260307/2 від 14.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ 4 від 01.10.2018 р.

- Рішення № 37366/40260307/2 від 18.10.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 7 від 05.10.2018 р.

- Рішення № 42979/40260307/2 від 14.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 8 від 08.10.2018 р.

- Рішення № 42996/40260307/2 від 14.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 13 від 09.10.2018 р.

- Рішення № 42975/40260307/2 від 14.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 14 від 09.10.2018 р.

- Рішення № 42997/40260307/2 від 14.11.2018 р. на скаргу щодо відмови реєстрації ПН № 15 від 10.10.2018 р.

- Рішення № 42980/40260307/2 від 14.11.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 16 від 12.10.2018 р.

- Рішення № 54895/40260307/2 від 28.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 1 від 05.11.2018 р.

- Рішення № 54441/40260307/2 від 27.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 2 від 05.11.2018 р.

- Рішення № 54898/40260307/2 від 28.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№3 від 06.11.2018 р.

- Рішення № 54897/40260307/2 від 28.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 4 від 19.11.2018 р.

- Рішення № 54442/40260307/2 від 27.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ 5 від 19.11.2018 р.

- Рішення № 54444/40260307/2 від 27.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№6від 23.11.2018р.

- Рішення № 54896/40260307/2 від 28.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН№ 8 від 26.11.2018 р.

- Рішення № 54447/40260307/2 від 27.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 9 від 26.11.2018 р.

- Рішення № 54449/4026030/2 від 27.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації ПН № 1 від 03.12.2018 р.

- Рішення № 54440/40260307/2 від 27.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації РК № 2 від 30.10.2018 р. до ПН № 33 від 30.10.2018 р.

- Рішення № 54933/40260307/2 від 28.12.2018 р. на скаргу щодо відмови в реєстрації РК № 1 від 30.11.2018 р. до ПН № 28 від 23.10.2018 р.

В зазначених рішеннях Комісією з питань розгляду скарг, були прийняті рішення про залишення скарг без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Позивач вважає такі дії Державної фіскальної служби України протиправними, а податкові накладні такими, що мають бути зареєстровані.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

За приписами пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України , Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, є Державна фіскальна служба України.

За змістом норм пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 і 13 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Як передбачено п. 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Водночас у період до 25.05.2018 був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Наказ №567).

Наказ № 567 як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог ст. 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII редакція п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.

Ці акти визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у п. 1.1-1.6 Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то таких платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п.6 Критеріїв, а і на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній протокол засідання комісії та відповідне рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників..

Дослідивши зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, суд встановив, що відповідачем в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної визначено відповідність таких вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Надаючи оцінку наданим позивачем копіям документів, з метою спростування наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом п. 15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Дослідивши та проаналізувавши зміст наданих позивачем до контролюючого органу документів суд вважає, що таких документів було достатньо для підтвердження господарської операції для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, з урахуванням специфіки фінансово-господарської діяльності позивача.

Також Державною фіскальною службою України не було взято до уваги специфіку діяльності позивача, а саме те, що основним видом діяльності є Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами .

Незважаючи на наявність первинних документів, які підтверджують вказані господарські операції, Комісією з питань розгляду скарг при ДФС України було зазначено, що скарги залишаються без задоволення, оскільки у позивач відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт, а також відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та /або документи не надано в повному обсязі.

Крім того, суд звертає увагу, що по податкових накладних № 1 від 01.10.2018 року, №2 від 01.10.2018 року, №6 від 01.10.2018 року, №11, від 08.10.2018 року, № 12 від 08.10.2018 року, № 18 від 15.1.2018 року, № 19 від 08.10.2018 року, № 26 від 23.10.2018 року реєстрація яких також була зупинена з тієї ж підстави, Комісією з питань розгляду скарг при Державній фіскальній службі України було прийнято рішення про їх реєстрацію на підставі скарг позивача.

Вказане свідчить про непослідовність Державної фіскальної служби України при прийнятті рішень щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних одним й тим же складом Комісії з питань розгляду скарг.

Враховуючи встановлені у справі обставини та з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд погоджується з правомірністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про протиправність дій Державної фіскальної служби щодо відмови в реєстрації податкових накладних, тому суд вбачає необхідність скасування рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою необхідність зобов`язання відповідача вчинити дії, з метою відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Колегія суддів вважає, що в даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Окрім зазначеного враховує, що чинним законодавством покладено на комісію ДФС обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першох інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання ДФС зареєструвати наведені вище податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль