Ухвала

від 30.09.2020 по справі 560/665/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/665/19

Головуючий у І інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

30 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Іваненко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

11 грудня 2019 року позивач подав до суду заяву, у якій просив ухвалити додаткове судового рішення щодо розподілу судових витрат - стягнути на його користь сплачені суми судового збору та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування заяви представник позивача повідомив, що його довірителем загалом було сплачено 53019,60 грн судового збору за розгляд справи, а також оплачені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 51500,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами. Професійну правничу допомогу надавали двоє адвокатів на підставі договорів, про що складенні відповідні акти виконаних робіт.

Від представника відповідача на адресу суду надійшла заява, в якій він заперечує проти задоволення заяви позивача, вважає заявлені суми витрати на професійну правничу допомогою не співмірними із складністю справи.

Відповідно до додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року заяву задоволено та ухвалено додаткове судове рішення у справі про стягнення на користь позивача сплачені суми судового збору.

Верховний Суд своєю постановою від 20 серпня 2020 року додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року скасував, а справу направив на новий розгляд.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, зважаючи на необхідність вирішити питання про розподіл судових витрат, вважає, що наявні підстави для прийняття додаткової постанови про задоволення заяви позивача у повному обсязі через наступне.

За визначенням ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1921,00 грн та 17 289,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №95 від 25.02.2019 (т.1, а.с.3) та платіжним дорученням №174 від 20.03.2019 (т.2, а.с.246).

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в сумі 28 815,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №105 від 08.08.2019 (т.4, а.с.30).

За подання заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 576,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням №96 від 25.02.2019 (т.4, а.с.128).

За подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №155 від 15.03.2019 (т.4, а.с.129).

За подання 15.05.2019 заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 576,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням №310 від 14.05.2019 (т.4, а.с.130).

За подання 29.05.2019 апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 24.05.2019.

Так як рішення у справі прийняте на користь позивача, то на його користь підлягає стягненню з відповідача понесенні витрати на сплату судового збору у вказаних вище розмірах (частина 1 статті 139 КАС України).

В свою чергу, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Понесені витрати на правову допомогу підтверджуються наступним: договором про надання правової допомоги №19/09/18-1 від 19.09.2018 (т.4, а.с. 131-133); платіжним дорученням на суму 19500,00 грн №703 від 28.11.2019 (т.4, а.с.134); актом наданих послуг від 19.09.2018 (т.4, а.с. 135); договором про надання правової допомоги №02-2019 від 14.08.2019 (т.4, а.с. 136-138), платіжним дорученням на суму 12000,00 грн №662 від 15.11.2019 (т.4, а.с. 139); актом наданих послуг №1 від 27.08.2019 (т.4, а.с. 140); платіжним дорученням на суму 20000,00 грн №700 від 28.11.2019 (т.4, а.с. 141); актом наданих послуг №2 від 15.11.2019 (т.4, а.с. 142); ордером серії КВ №804252 (т.4, а.с. 143).

Дослідивши надані документи, колегія суддів встановила, що акти прийому-передачі наданих послуг за договорами про надання правової допомоги містять детальний опис робіт, вони є доказом здійснення послуг пов`язаних із розглядом цієї справи.

Вирішуючи питання розміру судових витрат, колегія суддів виходить із критерію співмірності зі складністю справи (загальне позовне провадження, сума майнових вимог 3880890 грн), кількістю проведених судових засідань, у яких брали участь адвокати (вісім судових засідань), та принципу справедливості.

У запереченнях представник відповідача посилається на надмірно завищену вартість правової допомоги, неспівмірність витрат на адвоката із складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг і затраченим часом на надання таких послуг. Крім того, стягнення заявлених адвокатом коштів становить надмірний фінансовий тягар для державного органу.

Колегія суддів не приймає до уваги такі заперечення, оскільки представник відповідача не приводить належних та допустимих доказів стосовно вартості аналогічних послуг правової допомоги та посилається при цьому лише на власні міркування стосовно даного питання.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, понесених позивачем за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення у справі №560/665/19.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 74, код ЄДРПОУ 39793137) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод" (32100, Хмельницька область, смт. Ярмолинці, вул. Чапаєва, ЄДРПОУ 41984869) відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору в сумі 53019,60 грн. (п`ятдесят три тисячі дев`ятнадцять гривень шістдесят копійок), та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 51500,00 грн. (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот гривень).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Іваненко Т.В.