Постанова

від 01.10.2020 по справі 822/589/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/589/17 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

01 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування дозволу на спеціальне водокористування та розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2017 року заступник прокурора Хмельницької області С.Гриценко в інтересах держави звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування дозволу на спеціальне водокористування та розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано дозвіл на спеціальне водокористування № 322 від 17.10.2014 року, виданий ОСОБА_1 Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації;

-визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 501/2014-р від 18.12.2014 року про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) із земель державної власності площею 25 га, яка знаходиться на території Бубнівської сільської ради Волочиського району за межами населеного пункту, з метою подальшої передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 -скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року та прийнято нову судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 09 квітня 2020 року, з урахуванням ухвали від про виправлення описки від 02 липня 2020, задоволено частково касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області-постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі №822/589/17 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Хмельницької обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування дозволу на спеціальне водокористування та розпорядження - скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.05.2020 прийнято справу №822/589/17 до провадження. Залишено без руху позов Прокуратури Хмельницької області за №05-1031-17 від 10.02.2017 та надано позивачу п`ять днів для усунення недоліків позову з дня вручення цієї ухвали. Зазначено, що недоліки усуваються шляхом подання позову з дотриманням вимог ст.ст.160, 161 КАС України, і з урахуванням висновків викладених у п.18 та п.22 постанови Верховного Суду від 09.04.2020, а саме: 1) обгрунтування, і дотримання вимог ст. 60 КАС України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"; 2) формулювання вимоги про визнання протиправним та скасування Дозволу до Державного агентства водних ресурсів України чи іншого з відповідним обгрунтуванням та доказів цього.

Ухвалою від 21.05.2020 продовжено позивачу, встановлений ухвалою суду від 07.05.2020 по справі №822/589/17 процесуальний строк для усунення недоліків позову до наступного дня після вирішення Верховним Судом заяви Прокуратури Хмельницької області №05/1-1031-17 від 15.05.2020 про виправлення описки.

Ухвалою від 29.05.2020, зупинено провадження у справі №822/589/17 до часу набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №822/589/17. Направлено до Верховного Суду справу № 822/589/17 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Хмельницької обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, за участю третьої особи- ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування дозволу на спеціальне водокористування та розпорядження.

Ухвалою від 21.07.2020 провадження в справі № 822/589/17 поновлено. Продовжено Прокуратурі Хмельницької області встановлений ухвалою суду від 07.05.2020 строк для усунення недоліків позову- 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

31.07.2020 на виконання вимог ухвали суду від 21.07.2020 до Хмельницького окружного адміністративного надійшов позов за №05/1-1031-17 від 29.07.2020, який підписаний заступником прокурора Хмельницької області С. Гриценко.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу, з підстав передбачених п.3 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що п.6.1 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" є обов`язковим до виконання всіма прокурорами позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Також скаржник послався на ч.3 ст.55 КАС України відповідно до якої юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

На переконання апелянта, судом першої інстанції помилково ототожнено правовий статус особи, як представляє конкретну юридичну особу у господарських та адміністративних правовідносинах на підставі відповідних до закону, статутів, положень тощо, та прокурора, який здійснює представництво інтересів держави відповідно до ст.131-1 Констиуції України. При цьому, останній вказав, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 819/198/17.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

15.07.2015 набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (тут і далі в редакції чинній на момент подання позовної заяви, далі Закон №1697-VII), окрім норм, визначених у пункті 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону №1697-VII на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

За приписами ст.4 Закону №1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.7 Закону №1697-VI систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

На даний момент процес створення обласних та окружних прокуратур не завершено, а тому функції органів прокуратури обласного та окружного рівнів здійснюють регіональні та місцеві прокуратури відповідно.

Статтею 12 Закону №1697-VII визначено, що у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.

Керівник окружної прокуратури представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями (п.1 ч. 1 ст. 13 Закону №1697-VII)

Із змісту частини третьої статті 13 Закону № 1697-VІІ слідує, що у разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника місцевої прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника місцевої прокуратури.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 1697-VІІ представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VІІ встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

За правилами ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).

Разом з тим, Законом №1697-VII не передбачено можливості керівника регіонального органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону.

Тому, сама лише наявність відповідних повноважень заступника прокурора, не є самостійною підставою для підписання останнім позовної заяви від імені регіональної прокуратури, оскільки суперечить нормам статті 11 Закону №1697-VII.

Заступник прокурора Хмельницької області був уповноважений підписувати позовну заяву Прокуратури Хмельницької області лише у разі відсутності на дату її підписання і подання прокурора Хмельницької області та його першого заступника. Проте, доказів відсутності вказаних осіб 29.07.2020 року, позивачем не надано. Як наслідок заступник керівника прокуратури Хмельницької області не мав права підписувати позовну заяву від імені прокуратури Хмельницької області.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в справі №819/198/17 та від 27.05.2020 в справі № 819/478/17.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 819/198/17, оскільки позовна заява в межах вказаної справи була подана на захист прав, свобод та інтересів Прокуратури, як самостійного позивача у статусі юридичної особи, а не на виконання Прокуратурою функції щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у порядку, передбаченому статтею 60 КАС України.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовну заяву підписано особою, якою не надано доказів представництва інтересів держави (в даному випадку Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації) в суді.

Частиною п.3 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 3,55, 60, 169, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.