Справа № 191/2377/20
Провадження № 2/191/782/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2020 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гречко Ю.В.
за участю секретаря - Куцевол Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 279/ФЗ від 25.08.1998 року, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі 25.08.1998 року за № 279 вона придбала у ОСОБА_2 1/10 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується вищевказаним договором, зареєстрованим в Синельниківському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу № 21 за реєстром № 3215 від 12.02.2001 року, інформаційною довідкою КП Синельниківське МБТІ від 5.11.2019 року № 1385, технічним паспортом.
Також 25.08.1998 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі 25.08.1998 року за№ 61 ДЗ/ФЗ позивач придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,0415га яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і на якій розташований вищевказаний житловий будинок.
Вказану земельну ділянку і частку житлового будинку позивач використовувала для своїх потреб до переїзду на постійне місце проживання до м.Волгоград.
Позивач вирішила продати належні їй частку житлового будинку і земельну ділянку, але при виготовлені кадастрового номеру на земельну ділянку мені стало відомо, що вона і по теперішній час належить продавцю, ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ДП СВ № 0364 від 16.04.1998 року
Під час укладення договору купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки на Придніпровській товарній біржі позивачу не було роз`яснено, що вказаний договір підлягає державній реєстрації та отримання документів на право власності на землю.
Просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0415 га, кадастровий номер 1213000000:01:212:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
До початку судового засіданні представник позивача ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Суд, вивчивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, встановив наступне.
Згідно з договору купівлі-продажу нерухомого майна № 279/ФЗ від 25.08.1998 року, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі 25.08.1998 року за № 279 позивач, ОСОБА_1 , придбала у ОСОБА_2 1/10 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується вищевказаним договором, зареєстрованим в Синельниківському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу № 21 за реєстром № 3215 від 12.02.2001 року, інформаційною довідкою КП Синельниківське МБТІ від 5.11.2019 року № 1385, технічним паспортом.
Також 25.08.1998 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі 25.08.1998 року за№ 61 ДЗ/ФЗ позивач придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,0415га, яка розташована за вищевказаною адресою і на якій розташований придбаний мною житловий будинок.
Але при виготовлені кадастрового номеру на земельну ділянку позивачу стало відомо, що по теперішній час вона належить продавцю, ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ДП СВ № 0364 від 16.04.1998 року.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити по визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або
комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Здійснити державну реєстрацію права власності на теперішній час в позасудовому порядку неможливо, оскільки згідно з частиною третьою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, а з набранням чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, визначено новий порядок ведення державної реєстрації земельних ділянок. Так, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Судом було встановлено, що позивач підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 279/ФЗ від 25.08.1998 року, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі 25.08.1998 року за № 279, придбала у ОСОБА_2 1/10 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується вищевказаним договором, зареєстрованим в Синельниківському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу № 21 за реєстром № 3215 від 12.02.2001 року, інформаційною довідкою КП Синельниківське МБТІ від 05.11.2019 року № 1385, технічним паспортом.
Також 25.08.1998 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі 25.08.1998 року за№ 61 ДЗ/ФЗ придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,0415, яка розташована за вищевказаною адресою і на якій розташований придбаний мною житловий будинок.
Вищевказану частку житлового будинку і земельну ділянку позивач використовувала для своїх потреб, але належним чином не оформила право власності на земельну ділянку. Під час звернення до державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно позивачу було відмовлено в реєстрації права власності на земельну ділянку і рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспарюється або не визнається іншою особою, а також в разу втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Заходи щодо досудового врегулювання спору, забезпечення доказів і позову до подання позовної заяви не проводилися і не здійснювалися.
Таким чином, з`ясувавши всі обставини справи, суд вважає наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні та підтвердженими документально, та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 259, 263-265,392 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0415 га, кадастровий номер 1213000000:01:212:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю. В. Гречко
Суд | Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2020 |
Оприлюднено | 02.10.2020 |
Номер документу | 91917448 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Гречко Ю. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Гречко Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні