Постанова

від 24.09.2020 по справі 817/990/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 817/990/18 пров. № А/857/5001/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С.М.;

за участю секретаря судового засідання - Гром І. І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року в справі № 817/990/18 (головуючий суддя Махаринець Д. Є, м. Рівне, повний текст ухвали складений 16 березня 2020 року ) про відмову в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу Кооператор до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про перегляд за новоявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №817/990/18, у якій просило скасувати судове рішення від 12.07.2018 у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Кооператор» (далі по тексту - СОК «Кооператор» ) повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі №817/990/18 та залишено постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі №817/990/18 в силі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заявником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, вказано, що вирок Зарічненського районного суду Рівненської області від 10 травня 2019 року містить висновки щодо обставин здійснення господарської діяльності Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Кооператор» , які є нововиявленими обставинами.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без з мін з наступних підстав.

Встановлено, що 01.11.2019 до ГУ ДПС у Рівненській області надійшов лист Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі по тексту - СУ ГУНП в Рівненській області) від 28.10.2019 №9908/24-2019, згідно якого, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, несеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180000000072 від 25.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, СУ ГУНП в Рівненській області отримано вирок Зарічненського районного суду Рівненської області від 10.05.2019 у справі №561/284/19 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Вирок набрав законної сили 10.06.2019.

Із даного вироку ГУ ДПС у Рівненській області стало відомо, що ОСОБА_1 , працюючи згідно протоколу №1 від 17.03.2014 загальних зборів СОК «Кооператор» та наказу по даному підприємству №2 від 17.03.2014 на посаді голови СОК «Кооператор» , код ЄДРПОУ 38593682, юридична адреса: Рівненська область, Зарічненський район, село Сенчнці, будучи службовою особою в силу виконання передбачених статутом товариства організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, згідно яких голова вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих, що входять до виключної компетенції засновника підприємства, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість їх виконати належним чинам, вчинила службову недбалість за наступних обставин. 25.04.2017 ОСОБА_1 , діючи із злочинною недбалістю, перебуваючи в приміщенні Зарічненського відділення Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Рівненській області (далі по тексту - Зарічненське відділення Сарненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області), що по вул. Партизанська, буд. 5, в смт. Зарічне, приблизно о 17 год. 00 хв., діючи як директор СОК «Кооператор» , на виконання усної вказівки засновника СОК «Кооператор» ОСОБА_2 , власноруч написала та подала на ім`я начальника Зарічненського відділення Сарненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області Алексіюка Р.В. заяву від 25.04.2017 за вхідним номером 161/10 наступного змісту: «Прошу включити до реєстру про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації» , яку посвідчила особистим підписом та скріпила відтиском печатки СОК «Кооператор» .

Відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018р. №816/4947/14 та від 13.02.2018р. №815/756/14.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018р. у справі №2а-23903/09/1270 та від 03.04.2018р. у справі №477/1012/14-а.

Також, суд звертає увагу на те, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29.08.2018р. у справі №552/137/15-ц.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява №24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України» , заява №4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України» , заява №4994/04, пункт 43).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2019р. у справі №826/14797/15.

Колегія суддів звертає увагу, що вирок від 10.05.2019 ухвалено після прийняття Рівненським окружним адміністративним судом рішення від 12.07.2018, яке просить переглянути відповідач, тобто така обставина не існувала на час розгляду цієї справи, а тому ця обставина дійсно не може зумовити перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.361 КАС України, оскільки не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Крім того, преюдиціальні факти - це факти, встановлені рішеннями суду, що набули законної сили, і не підлягають повторному доказуванню. Водночас суд наголошує, що преюдиціальність має свої суб`єктивні й об`єктивні межі, які мають бути у сукупності. Суб`єктивні межі мають місце, коли в обох справах беруть участь одні й ті самі особи або їх представники. Якщо судове рішення зачіпає інтереси осіб, які не були залучені судом до справи, то преюдиціальність на таких осіб не може поширюватися (об`єктивні межі).

Таким чином, предмет доказування складається з обставин, які мають значення для судової справи і які необхідно доказувати для її вирішення. Встановлення таких обставин, у свою чергу, досягається за рахунок доказів, якими, згідно з процесуальним законодавством, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог статей 11, 86 КАС України, не є нововиявленими обставинами. Підстави, на які посилається відповідач у заяві як на нововиявлені обставини, не є такими у розумінні ст.361 КАС України, і з підстав того, що під час розгляду адміністративного позову суд встановлював обставини щодо правомірності включення позивача до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за результатами поданих підприємством заяв, у зв`язку з тим, що СОК «Кооператор» відповідає вимогам ст.161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» , в тому числі і щодо дотримання вимог про 75 відсоткову сукупність вартості сільськогосподарських товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Наведені обставини були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 361 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року в справі № 817/990/18 про відмову в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року за нововиявленими обставинами - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 01 жовтня 2020 року.