Постанова

від 23.09.2020 по справі 140/3840/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3840/20 пров. № А/857/7993/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №140/3840/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛАН КОМПАНІ до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення (головуючий суддя першої інстанції - Волдінер Ф.А., справу розглянуто у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного тексту - 25.05.2020),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТАЛАН КОМПАНІ (далі - ТзОВ ТАЛАН КОМПАНІ , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002600504 від 28.02.2020 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, на суму 58 986,25 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 47 189,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 797,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зі змісту акту перевірки Головного управління ДПС у Волинській області Державної податкової служби України від 12.02.2020 № 2491/05-04/40751306 встановлено порушення позивачем пп.14.1.36, п.14.1.231 п.14.1 ст.14, ст.22, ст.23, п.44.1, п.44.6 ст.44, п. 135.1 ст. 135, пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого ніби то встановлено заниження податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 47 188,80 грн.

Не погоджуючись із висновками Акта, посадовими особами ТзОВ ТАЛАН КОМПАНІ зазначено перед підписанням Акту, а також 25.02.2020 подано відповідачу письмові заперечення на Акт.

Всупереч абзацу другого пункту 86.7 ст. 86 ПКУ відповідачем належним чином не повідомлено позивача - не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня розгляду заперечень, про місце і час проведення їх розгляду, натомість, без участі платника податків, одноосібно, враховуючи лише висновки складеного посадовими особами відповідача Акту, щодо позивача упереджено винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2020 № 0002600504, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, на суму 58 986,25 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 47 189,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 797,25 грн.

Вважає, що Товариством були наданій до перевірки усі, визначені п.44.1 ст. 44 ПК України документи, ведення яких передбачено законодавством, якими у повному обсязі підтверджено дані, визначені у податковій звітності з податку на прибуток за 2016 рік, зокрема які підтверджують здійснення господарської операції з контрагентом ФОП ОСОБА_1 у листопаді 2016 р., а також те що така операція спричинила реальні зміни майнового стану позивача.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002600504 від 28.02.2020 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, на суму 58 986,25 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 47 189,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 797,25 грн., винесене Головним управлінням ДПС у Волинській області.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛАН КОМПАНІ судові витрати в розмірі 2102 гривні.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зокрема апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що в ході проведення перевірки ТзОВ ТАЛАН КОМПАНІ за період діяльності з 17.08.2016 по 31.12.2016 було встановлено наступне: вартість придбаної сировини (дуб кругляк) була включена у собівартість продукції з відображенням в Декларації з податку на прибуток за 2016 рік; в договорі поставки № 11/2016 від 02.11.2016 не деталізовано предмет договору, а саме які ТМЦ чи послуги будуть надані ФОП ОСОБА_1 для ТОВ ТАЛАН КОМПАНІ . Крім того, не зазначено суму поставки по даному договору. Специфікація до даного договору також не надана; працівниками ОУГУДФС у Волинській області здійснено допит СГД ОСОБА_1 (протокол допиту свідка від 16.03.2019) по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019030000000007 від 12.02.2019. Згідно з протоколом допиту ОСОБА_1 жодних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності не він, не донька, не дружина не підписували, не підготовлювали та ніколи до контролюючих органів не звішувались, в період коли створені чи підписані документи перебував за кордоном. На всіх наданих для перевірки первинних документах зазначений, а саме ОСОБА_1 , як особа відповідальна за здійснення фінансово-господарських операцій. Також, на всіх документах є власний підпис ОСОБА_1 , що суперечить вищезазначеному протоколу допиту; у ОСОБА_1 відсутні необхідні матеріальні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум отриманого з них податку (Форма 1 ДФ) за 2016 рік не подано, що свідчить про відсутність найманих (залучених) працівників. Таким чином, в ході проведення перевірки неможливо встановити яким чином та ким здійснювалось навантаження деревини в кількості 18,08 куб. м; в ТТН чітко вказаний пункт розвантаження, а пункт навантаження вказаний, як с. Озерце, що не надає можливості встановлення розташування будь-якого нерухомого майна в даному пункті навантаження з метою встановлення власника даного майна; ОСОБА_1 до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум отриманого з них податку (Форма 1 ДФ) за 2016 рік не подано, що свідчить про відсутність найманих (залучених) працівників. Таким чином, в ході проведення перевірки неможливо встановити яким чином та ким здійснювалось навантаження деревини в кількості 18,08 куб. м; нерухоме майно в с. Озерце Луцького району, яке належить на правах власності або оренди у ТОВ ТАЛАН КОМПАНІ відсутнє; ГУ ДФС у Волинській області проведена документальна позапланова перевірка СГД ОСОБА_1 . За результатами перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ ТАЛАН КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 40751306) за період 01.01.2016 по 28.08.2018. Даний акт СГД ОСОБА_1 на даний час не оскаржується; на вимогу контролюючого органу, ТОВ ТАЛАН КОМПАНІ документи, які підтверджують походження деревини, придбаної від ОСОБА_1 не надано; перерахування коштів у розмірі 262160,00 грн., у тому числі: за 2016 рік на суму 262160,00 грн. Однак, сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.

В ході проведення перевірки не можливо фактичного підтвердиити здійснення операцій з придбання ТМЦ (дуб кругляк) саме від ОСОБА_1 та факту реалізації товару, виробленого з ідентичного задекларованому, що у свою чергу є свідченням набуття ТОВ ТАЛАН КОМПАНІ у власність ТМЦ (дуб кругляк) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання, а саме на 262 160,00 грн., у тому числі: за 2016 рік на суму 262 160,00 грн., відповідно. ТОВ ТАЛАН КОМПАНІ не мало права відображати такі операції, як операції з придбання товарів у складі витрат бухгалтерським записами: Д-т 20 Виробничі запаси К-т 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками , в зв`язку з чим відповідне проведення в бухгалтерському обліку не підлягає відображенню.

Крім того, перевіряючими встановлено використання в господарській діяльності (оприбуткування) позивачем ідентичного задекларованому товару, а саме згідно рахунку 20 Запаси у ТзОВ ТАЛАН КОМПАНІ відображено оприбуткування дуба кругляка в кількості 18,08 м3 на загальну фактурну вартість 262 160,00 грн., що у свою чергу є свідченням набуття останнього платником податків у власність (безоплатного отриманих ТМЦ) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. На вимогу контролюючого органу від 06.02.2020 ТзОВ ТАЛАН КОМПАНІ надано відповідь, згідно з якою здійснюється подальша реалізація шпону струганого дубового, виробленого з дуба кругляка для ТзОВ УКРДОРС .

Зазначене є свідченням порушень: п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306; п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153.

Відповідно вказані операції визнаються збільшенням активів та повинні бути відображені у бухгалтерському обліку ТОВ ТАЛАН КОМПАНІ наступним чином: Д-т 20 ( Виробничі запаси ) К-т 71 ( Інший операційний дохід ) на суму 262 160,00 грн.

Отже, ТМЦ (дуб кругляк) загальною вартістю 262 160,00 грн., у тому числі: за 2016 на суму 262 160,00 грн., відповідають визначенню безоплатно отриманих товарів відповідно до вимог пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Перевіркою повноти декларування показників рядка 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності за 2016 рік встановлено їх заниження всього у сумі 262 160,00 грн., внаслідок заниження доходу по операціях з отримання (безоплатного) дубу від невстановлених осіб, що призвело до заниження рядка 02 Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та рядка 04 Об`єкт оподаткування на 262 160,00 грн., відповідно занижено податок на прибуток за 2016 рік (рядки 06, 17 та 19) на загальну суму 47 188,80 грн.

Посилаючись на практику Верховного Суду, відповідач вважає, що позивачем не доведено реальності госполраських операцій, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, припущеннях та довільному тлумаченні закону. Зазначає, що апелянт посилається на ті ж обставини та докази, що досліджувалися судом першої інстанції, на думку відповідача, необ`єктивно . Вважає, що апеляційна скарга відповідача не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення. Позивачем були наданій до перевірки усі, визначені п.44.1 ст. 44 ПК України документи, ведення яких передбачено законодавством, якими у повному обсязі підтверджено дані, визначені у податковій звітності з податку на прибуток за 2016 рік, зокрема які підтверджують здійснення господарської операції з контрагентом ФОП ОСОБА_1 у листопаді 2016 р., а також те що така операція спричинила реальні зміни майнового стану позивача. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що на підставі наказу від 05.02.2020 № 438 та направлень на перевірку від 05.02.2020 № 346, № 346 06.02.2020 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ ТАЛАН КОМПАНІ (ЄДРПОУ: 40751306) з питань дослідження дотримання вимог податкового та іншого законодавства при декларуванні показників у податковій звітності з податку на прибуток за 2016 рік результатів здійснення господарських операцій з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), тривалістю 3 робочих днів.

За результатами проведення перевірки складено акт від 12.02.2020 № 2491/05-04/40751306, яким встановлено порушення вимог: пп.14.1.36, п.14.1.231 п.14.1 ст.14, ст. 22, ст.23, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.135.1,ст.135, пп.134.1.1, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 01.12.2010 № 2755-VI в редакції чинній на момент здійснення правопорушення, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 47 188,80 грн.

25.02.2019 ТзОВ ТАЛАН КОМПАНІ подано заперечення на акт перевірки від 12.02.2020 № 2491/05-04/40751306.

28.02.2020 за результатами розгляду заперечень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002600504 від 28.02.2020 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 58 986,25 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 47 189,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 11 797,25 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірної поведінки при здійсненні господарської діяльності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із статтею 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (з змінами та доповненнями, далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2018 (справи № 826/15653, № 805/2316/16-а), від 19.09.2018 (справа № 2а-2104/12/1370), та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

З акту перевірки позивача слідує, що контролюючий орган дійшов висновку про документальне не підтвердження господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 . Контролюючий орган перевіркою з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при декларуванні показників у податковій звітності з податку на прибуток за 2016 рік результатів здійснення господарських операцій встановив перерахування коштів у розмірі 262 160,00 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 262 160,00 грн., які платником кваліфіковані як оплата за ТМЦ та відображені бухгалтерськими записами Дт 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками , Кт Поточні рахунки в національній валюті . Відповідач вважає, що перерахування платником податків коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства), що виключає можливість їх кваліфікувати як витрати.

Відповідач вказує, що так як неможливо підтвердити фактичне здійснення операцій з придбання ТМЦ (дуб кругляк) ТзОВ Талан Компані саме від ФОП ОСОБА_1 на 262 160,00 грн., у тому числі: за 2016 на суму 262 160,00 грн., то, відповідно, ТзОВ Талан Компані не мало права відображати такі операції, як операції з придбання товарів у складі витрат бухгалтерськими записами: Дт 20 Виробничі запаси Кт 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками , в зв`язку з чим відповідне проведення в бухгалтерському обліку не підлягає відображенню.

Таку розбіжність контролюючий орган визначив шляхом співставлення даних, поданих ТзОВ Талан Компані на запит контролюючого органу, податкових декларацій за 2016 рік.

За висновками контролюючого органу позивачем в порушення вимог пп.14.1.36, п.14.1.231 п.14.1 ст.14, ст.22, ст.23, п.44.1, п.44.6 ст.44, п. 135.1 ст. 135, пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України занижено доходи по операціях з отримання (безоплатного) дубу від невстановлених осіб за 2016 рік у сумі 262 160,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 47 188,80 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані вище висновки відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, в Акті перевірки від 12.02.2020 № 2491/05-04/40751306, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відсутній систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень позивачем норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. В акті не викладено жодних обставин діяльності платника податків ТзОВ ТАЛАН КОМПАНІ , які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, хоча такі факти повинні бути викладені в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, до перевірки позивачем були надані відповідачу усі, визначені п.44.1. ст.44 Податкового кодексу України, документи, ведення яких передбачено законодавством, якими у повному обсязі підтверджено дані, визначені у податковій звітності з податку на прибуток за 2016 рік, зокрема, які підтверджують здійснення господарської операції з контрагентом ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у листопаді 2016 року, а також те, що така операція спричинила реальні зміни майнового стану позивача: договір поставки №11/2016 від 02.11.2016; видаткову накладну №02/11 від 02.11.2016; товаро-транспортну накладну №02/11 від 02.11.2016; картку рахунка 631 за листопад 2016; банківську виписку від 28.11.2016; заявку на транспортні послуги №7 від 02.11.2016; акт надання автотранспортних послуг №415 від 03.11.2016; рахунок на оплату автотранспортних послуг №415 від 03.11.2016; договір 01/08 на виготовлення продукції з давальницької сировини від 22.09.2016; акт прийому-передачі сировини від 03.11.2016; акт надання послуг з переробки №11 від 07.11.2016; довіреність №4170 від 07.11.2016; накладну на внутрішнє переміщення №3 від 07.11.2016; товаро-транспортну накладну №07/11 від 07.11.2016; акт надання автотранспортних послуг №416 від 07.11.2016; рахунок на оплату № 13 від 07.11.2016; видаткову накладну №13 від 08.11.2016; товаро-транспортну накладну №08/11ТК від 08.11.2016; податкову накладну №3 від 08.11.2016; квитанцію від 22.11.2016р. про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 08.11.2016.

Надані ТзОВ ТАЛАН КОМПАНІ документи є первинними документами в розумінні вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій по придбанню дуба кругляка у контрагента.

При цьому наявність цих документів не заперечується і відповідачем в Акті перевірки позивача, а а також встановлено факт надання автотранспортних послуг по маршруту: с.Озерце (Волинська обл.) - м.Галич (місце переробки деревини) за листопад 2016 в загальній сумі 5000,00 грн. СПД ОСОБА_2 для ТОВ Талан Компани - замовника перевезень на підставі належним чином оформлених первинних документів, щодо яких у контролюючого органу не виникало жодних обґрунтованих зауважень.

Крім того, в справі наявні докази використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача, що не спростовано контролюючим органом.

Також вірно суд першої інстанції вважав необґрунтованими доводи контролюючого органу, викладені в акті перевірки про те, що контрагент позивача не мав необхідних трудових та матеріальних ресурсів для провадження господарської діяльності, під час перевірки не встановлено місця знаходження майна контрагента позивача, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договором поставки № 11/2016 від 02.11.2016, оскільки такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які в свою чергу базуються на узагальненій податковій інформації без проведення перевірки контрагента позивача та дослідження первинних документів.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Також у Акті перевірки Позивача контролюючий орган вказує на те, що згідно протоколу допиту ОСОБА_1 являючись фізичною особою-підприємцем виключно документально, жодної господарської діяльності та відношення до ведення звітності не мав та не вів, оскільки діяльність та реєстрацію здійснював гр. ОСОБА_3 , який звернувся з проханням за грошову винагороду зареєструвати приватного підприємця. У зв`язку з тяжким фінансовим становищем ОСОБА_1 погодився та ще залучив до такої ж діяльності дружину та доньку. Жодних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності не він, не донька, не дружина не підписували, не підготовлювали та ніколи до контролюючих органів не звітувались. За яких обставин здійснилась реєстрація в якості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не відомо, органи податкової інспекції, пенсії органи, державний реєстратор він не відвідував, банківські рахунки не відкривав. В період, коли створені чи підписані документи перебував закордоном. Однак, на всіх наданих для перевірки первинних документах зазначений саме ОСОБА_1 , як особа відповідальна за здійснення фінансово-господарських операцій. Також на всіх документах є власний підпис ОСОБА_1 .

Проте колегія суддів апеляційного суду також вважає доводи апелянта в цій частині невірними, оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо ФОП ОСОБА_1 не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 810/6308/13-а.

Крім цього, обставини здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за листопад 2016 р. з ТзОВ Волиньліспром уже були предметом судового розгляду у справі № 140/2715/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньліспром до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 р., залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 р. позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 03 грудня 2018 року за №0014651403. В подальшому постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.03.2020р. касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 залишено без змін.

Також суд першої інстанції вірно вказав, що у даному випадку контролюючим органом не лише не надано вироку суду по контрагентах позивача, а навіть не надано доказів відкриття кримінального провадження, а тому наявні в матеріалах справи пояснення взагалі не можуть тягнути жодних правових наслідків для позивача.

Отже, в ході розгляду справи відповідачем не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірної поведінки при здійсненні господарської діяльності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що викладені в акті перевірки від 12.02.2020 № 2491/05-04/40751306 висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування обставин у справі по суті, відтак позов підлягає до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2020 за № 0002600504.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №140/3840/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 01.10.2020р.