Рішення

від 23.09.2020 по справі 517/414/20

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/414/20

Провадження № 2/517/179/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

свідків ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Карабанівської сільської ради Захарівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Карабанівської сільської ради Захарівського району Одеської області в якому просить встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю позивача та визнати за позивачем, право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 3,81 гектарів, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Карабанівської ради Захарівського району Одеської області, масив № 7 , ділянка № НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 мати позивача.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належно їй майно, а саме право власності на земельну ділянку площею 3,81 гектара для ведення товарного сільськогосподарського виробгництва, розташованої на території Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області.

13 серпня 2019 року позивач звернулася до нотаріальної контори з наміром оформити спадщину. Однак державний нотаріус Романова І.С. постановою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

За таких обставин, позивач позбавлена можливості оформити в нотаріальному порядку свої спадкові права на земельну ділянку.

Позивач у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача Карабанівської сільської ради Захарівського району Одеської області у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про визнання позовних вимог, в якій вказав, що повністю визнає позовні вимоги і не заперечує проти їх задоволення, просить суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Новомиколаївка Фрунзівського району Одеської області померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 01 квітня 2005 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Карабанівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області, актовий запис № 8 (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: право власності на земельну ділянку площею 3,81 гектара для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, масив № 7 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 5125281900:01:001:0151, що посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 089826 (а.с. 12).

13 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася із відповідною заявою до Захарівської районної державної нотаріальної контори з метою оформлення права на спадщину. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13 серпня 2019 року державний нотаріус Романова Ірина Сергіївна відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно її матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки згідно поданих документів право власності спадкодавця на вищевказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 089826, що виданий Фрунзівським районним відділом земельних ресурсів 03.07.2006 року на підставі розпорядження Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області від 04.11.2004 року № 452/2004 і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010653600020. Тобто вказаний державний акт виданий після смерті власника спадкодавця, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 ; згідно поданого заповіту, що посвідчений Єйніковою Л.Т., секретарем Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області 22 березня 2005 року за реєстром № 2, встановлено недотримання форми посвідчувального напису, який передбачений Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 22/5 від 25.08.1994 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.1994 року № 256/466.

Також, в заповіті заповідач зробила особисте розпорядження стосовно земельного сертифікату на право власності земельної ділянки, хоча такого документу законодавству України не відомо; також в заповіті прізвище спадкодавця зазначено як ОСОБА_1 , а у паспорті спадкодавця як ОСОБА_1 (а.с.13).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пункті 1 та 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядається справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами безпосередньо заінтересованих у цьому осіб.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадського стану.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Факт родинних відносин між ОСОБА_5 та позивачем підтверджується частковим співпадінням відомостей, що містяться в свідоцтві про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , актовий запис № 12 від 10 травня 1962 року, в якому вказано, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Савчинське Фрунзівського району Одеської області, в графі мати значиться ОСОБА_5 (а.с. 14);

Частковим співпадінням відомостей, що містяться в паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9-10);

Частковим співпадінням відомостей, що містяться в свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , актовий запис № 31 від 31.08.1992 року відповідно до якого позивач розірвала шлюб з ОСОБА_8 , після розірвання шлюбу залишила прізвище ОСОБА_1 (а.с. 15).

Частковим співпадінням відомостей, що містяться в свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , актовий запис № 5 від 14.11.1992 року, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_11 , після укладення шлюбу позивачу присвоєне прізвище ОСОБА_1 (а.с. 16).

Крім цього, свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили всі обставини викладені у заяві щодо факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою та відповідно ОСОБА_5 є матір`ю позивача.

За результатом дослідження та оцінки описаних у цьому рішенні доказів, суд приходить до висновку про доведеність факту родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Частинною 3 ст. 1268 ЦК Українивстановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини (встановлено статтею 1270 цього Кодексу), він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті .

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 20 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання прав на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України визначено, що спадкування права на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права здійснюється шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

Так, згідно розпорядження від 04.11.2004 року № 452/2004 року Фрунзівська районна державна адміністрація Фрунзівського району Одеської області надала безоплатно у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) в фізичних гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель переданих у колективну власність колишньому КСП Радіалка та земель сільськогосподарського призначення, що не надані у власність або користування і перебувають у запасі на території Карабанівської сільської ради згідно з списком, що додається до розпорядження, в тому числі і ОСОБА_5 площею 3,81 га та зобов`язала громадян при отриманні державних актів на право власності на землю повернути в районну державну адміністрацію сертифікати на право на земельну частку (пай) (а.с. 17-47).

Також, згідно акту про перенесення в натуру меж земельної ділянки від 8.11.2004 року вбачається, що було проведено встановлення меж земельної ділянки власнику сертифіката серії НОМЕР_7 гр. ОСОБА_5 (а.с. 48-49).

Відповідно до ст. 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 20 від 22.12.1993 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Відповідно до пункту 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що нотаріальною конторою позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності відомостей про постійне проживання (реєстрацію) із спадкодавцем на час відкриття спадщини та враховуючи пункт 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , тому вимога позивача про визнання права власності на земельну ділянку задоволенню не підлягає.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30.11.2004 року у справі "Саsе оf Оnеrуildis V. Тиrкеу" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З витребуваної судом інформації, а саме: з листа Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 03.09.2020 року № 598/02-14 вбачається, що заповіт щодо майна ОСОБА_5 залишала; спадкоємець із заявою про прийняття спадщини звертався; спадкоємці із заявами про відмову від прийняття спадщини не зверталися; свідоцтво про право на спадщину не видавалося. (а.с. 61).

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкодавцем за законом першої черги, інші спадкоємці, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви відсутні.

Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та, враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, позивач не може реалізувати своє право на спадкування майна спадкодавця та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку, як спадкоємець за законом, тому у відповідності до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право позивача шляхом винесення рішення про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Карабанівської сільської ради Захарівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 3,81 гектарів, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Карабанівської ради Захарівського району Одеської області, масив № 7 , ділянка № НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2020 року.

Суддя: