Рішення

від 30.09.2020 по справі 235/4741/20

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/235/1645/20

Справа №235/4741/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Токарєва Олена Геннадіївна, до Житлово-будівельного кооперативу Зоряний про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Токарєва Олена Геннадіївна, з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Зоряний про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача - ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,4кв.м., у тому числі житловою площею 25,9кв.м.

Позивач ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець першої черги за законом, у встановлений строк подав заяву до приватного нотаріуса Дух І.О. про прийняття спадщини за законом після смерті дружини - ОСОБА_2 .

08.07.2020 року позивачем було отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме приватний нотаріус Дух І.О. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що згідно відповіді наданої КП Бюро технічної інвентаризації м. Покровськ право власності на квартиру АДРЕСА_1 , не зареєстровано та позивачем не надано будь-яких правовстановлюючих документів, які б свідчили хто саме є власником та якого саме нерухомого майна.

10.04.1992 року спадкодавцем ОСОБА_2 була отримана довідка від житлово-будівельного кооперативу Зоряний про те, що вона є членом кооперативу Зоряний і є основним квартиронаймачем квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Погашення позики спадкодавцем було сплачено 04.02.1992 року, заборгованість по внескам на капітальний ремонт і інші потреби відсутня.

Проте дружина позивача - ОСОБА_2 не зареєструвала права власності на належну їй квартиру у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.15 Закону України Про власність , який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому користування, набуває права власності на це майно.

Згідно зі ст.384 ЦК України (в редакції 2003 року) зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

При цьому, виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України від 2003 року та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень від 2004 року.

Позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті дружини - ОСОБА_2 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,4кв.м., у тому числі житловою 25,9кв.м.

Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження. Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30 вересня 2020 року.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача - Житлово-будівельного кооперативу Зоряний до судового засідання не з`явилася. До суду 29 вересня 2020 року надійшла заява про розгляд справи без участі представника кооперативу, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть якої видано Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 952 (а.с.3).

Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,4кв.м., у тому числі житловою площею 25,9кв.м.

Позивач ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець першої черги за законом, у встановлений строк, подав заяву до приватного нотаріуса Дух І.О. про прийняття спадщини за законом після смерті дружини - ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О. від 08 липня 2020р. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 дружини ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку з тим, що будь-який правовстановлюючий документ на вищевказане нерухоме майно або відомості щодо зареєстрованого права власності відсутні (а.с.12).

Згідно відповіді наданої КП Бюро технічної інвентаризації м. Покровськ №638/01-02 від 25.06.2020 року до 01 січня 2013 року на квартиру АДРЕСА_1 правовстановлюючий документ не зареєстрований (а.с.11).

Згідно довідки житлово-будівельного кооперативу Зоряний №23 від 10.04.1992 року ОСОБА_2 є членом кооперативу Зоряний і є основним квартиронаймачем квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Погашення позики ОСОБА_2 було сплачено 04.02.1992 року, заборгованість по внескам на капітальний ремонт і інші потреби відсутня

У відповіді приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О. від 28.08.2020 року зазначається, що 09 грудня 2019 року було відкрито спадкову справу №207-2019 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину було прийнято шляхом подання заяви чоловіком померлої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт ОСОБА_2 за життя не складався. 08 липня 2020 року спадкоємцю ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади та постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо квартири номер АДРЕСА_1 (а.с.31).

Статтею 384 ЦК України передбачено, що будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно із ст. 15 Закону України Про власність (чинний станом на час виникнення спірних правовідносин) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Крім того, ст. 392 цього Кодексу передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 року Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи , згідно із ст. 15 Закону України Про власність , передбачено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру вправі розпоряджатись нею на свій розсуд продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частку будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї угоди, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Таким чином, виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції від 2004 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 1 січня 2013 року) державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_2 на квартиру номер АДРЕСА_1 , законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає заявлені позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 328, 1216, 1218, 1261, 1296 ЦК України,ст.ст. 4, 5, 10, 12, 81, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Токарєва Олена Геннадіївна, до Житлово-будівельного кооперативу Зоряний про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за законом після смерті дружини - ОСОБА_2 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,4кв.м., у тому числі житловою 25,9кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: Токарєва Олена Геннадіївна, адреса здійснення адвокатської діяльності: Донецька область, м. Покровськ, м-н Южний, 20, офіс 3, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4727.

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив Зоряний , адреса: Донецька область, м. Покровськ, м-н Лазурний, буд.31, код ЄДРПОУ 22025868.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2020 року.

Суддя