Вирок

від 01.10.2020 по справі 307/838/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/838/20

Провадження № 1-кп/307/578/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представників потерпілого ТОВ «1+1 Інтернет» ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нанково, Хустського району, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.176 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи працівником приватного підприємства «Телерадіокомпанія «Данканич» (код ЄДРПОУ - 32165102, місцезнаходження юридичної особи: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Горького, 32), в період часу з початку 2019 року по 6 листопада 2019 року, здійснюючи діяльність у сфері телевізійного мовлення, ігноруючи приписи визначені ст. 39 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги та положень ч.2 ст. 41 Закону України «Про авторське право і суміжні права», згідно якої майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим способом на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія на яку розповсюджується передані права, тобто без укладання відповідного субліцензійного договору із Товариством з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРК «Україна» про передачу прав на використання програм телеканалів, на право розповсюдження (ретрансляції) програм мовлення телеканалів в мережах на території України, переслідуючи єдиний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх діянь, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом відтворення та розповсюдження (ретрансляцію) програм мовлення, без дозволу власника, за допомогою кабельної мережі, надав клієнтам приватного підприємства «Телерадіокомпанія «Данканич» на території смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області, за відповідну абонентську плату, доступ до перегляду телеканалів «1+1», «2+2», «ТЕТ», «ПлюсПлюс», «УНІАН», «Бігуді» та до програм, що виготовляються та транслюються телеканалами «ФУТБОЛ 1», «ФУТБОЛ 2», «Україна», «НЛО.TV», «Індиго tv», чим здійснив їх незаконне відтворення та розповсюдження (ретрансляцію), та завдав Товариству з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» матеріальної шкоди в розмірі 33000 гривень, яка у двадцять разів і більше перевищує встановлений на 2019 рік неоподаткований мінімум доходів громадян (960,50 гривень).

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 досудовим розслідуванням кваліфіковані за ст.176 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками як незаконне відтворення та розповсюдження програм мовлення, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

В ході судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_4 , представником Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» ОСОБА_8 та представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Україна» ОСОБА_9 заявлено клопотання про затвердження судом угод про примирення від 30 вересня 2020 року.

Відповідно до умов вказаних угод, що укладені між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» ОСОБА_8 , також з представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Україна» ОСОБА_9 , потерпілі та обвинувачений у кримінальному провадженні №12019070000000341 за спільною ініціативою та згодою, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 471, 473 КПК України, уклали дані угоди про примирення, в яких виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст.176 ч.1 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, зазначили, що ОСОБА_4 беззастережно визнає обвинувачення за ст.176 ч.1 КК України та узгодили призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ст. 176 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованихмінімумів доходівгромадян,що становить 3400 гривень.

Також у даних угодах зазначені та роз`яснені потерпілим та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угод про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..176 ч.1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Перевіривши угоди про примирення на їх відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначені угоди в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки вони містять всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угод, дата їх укладення та підписи сторін.

У судовому засіданні обвинувачений та представники потерпілих підтвердили суду, що угоди про примирення між ними укладені добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти затвердження угод про примирення.

Дослідивши угоди про примирення, заслухавши доводи сторін, суд вважає, що укладені між потерпілими та обвинуваченим угоди відповідають вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст..176 ч.1 КК України кваліфіковано вірно, умови угод не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для примирення наявні, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного і обставини, що пом`якшують покарання, а саме його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, обставини, що обтяжують покарання, не встановлені, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що угоди про примирення від 30 вересня 2020 року, укладені між представником Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» ОСОБА_8 та представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Україна» ОСОБА_9 з обвинуваченим ОСОБА_4 , підлягають затвердженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоди про примирення від 30 вересня 2020 року, укладені між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» ОСОБА_8 , між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Україна» ОСОБА_9 в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000341 від 26 листопада 2019 року, - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 176 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст. 176 ч.1 КК України в виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Цивільного позову не заявлено.

Процесуальних витрат не має.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: ОСОБА_1