Рішення

від 20.01.2020 по справі 758/13980/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13980/17

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 січня 2020 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Литвинова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Автотрейд Київ", ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосіверброк", ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договору комісії недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому, із урахуванням заяви про заміну неналежного відповідача, просила суд визнати недійсним договір комісії від 10 лютого 2017 року № 6200/17/000931, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Автотрейд Київ" (далі - ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ"); витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки "BMW X5", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , посилаючись на те, що спірний автомобіль вибув з володіння позивача на підставі недійсного договору комісії, а тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом витребування спірного рухомого майна з володіння відповідача ОСОБА_2 з підстав, передбачених ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Позов мотивований тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13 жовтня 2016 року серія НОМЕР_2 , позивач є власником автомобіля марки BMW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_3 . На початку 2017 року в родині позивача виникла потреба в грошових коштах. На той момент, чоловік позивача ОСОБА_3 приятелював з ОСОБА_7 , а тому звернувся до останнього з проханням надати в борг кошти у розмірі 10 000 доларів США. На прохання чоловіка позивача, ОСОБА_7 відповів, що таких коштів він не має, проте знає особу, яка змогла б йому допомогти. 06 січня 2017 року приблизно о 22:00 год, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та його знайомий, якого звали ОСОБА_8 , зустрілися в кафе Елькафа , яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 23. Саме в зазначеному закладі ОСОБА_3 було надано кошти ОСОБА_8 у розмірі 10 000 доларів США. Щодо умов та строків повернення ОСОБА_3 взяв на себе зобов`язання повернути вищезазначену суму до 14 лютого 2017 року. Жодних письмових правочинів укладено не було. Позика була виключно усного характеру. 12 січня 2017 року ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_7 та виразив як поручитель своє занепокоєння щодо боргу та попросив, до моменту погашення боргу, надати автомобіль марки BMW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_3 , в якості гарантії повернення грошових коштів. Позивач та ОСОБА_3 погодились з даною умовою та передали вищевказаний автомобіль на зберігання ОСОБА_7 . Разом із автомобілем, позивач та ОСОБА_3 передали один комплект ключів від нього, а також зняли з автомобіля номерні знаки. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу залишилось у позивача. Оскільки на вищезазначеному автомобілі встановлено навігаційну систему, позивач періодично перевіряла його місцезнаходження. Проте, 10 лютого 2017 року зв`язок із автомобілем зник. ОСОБА_7 переконував позивача, що з автомобілем все гаразд, аргументуючи це тим, що можливо у автомобіля сів акумулятор. Разом із тим, ОСОБА_7 відмовлявся показати автомобіль позивачу. Позивач та її чоловік не мали змоги повернути борг вчасно, а тому просили продовжити термін повернення позики, на що ОСОБА_7 не заперечував. У березні 2017 року позивачу стало відомо, що належний їй на праві власності автомобіль марки BMW х5 , д.н.з. НОМЕР_3 було знято з обліку 11 лютого 2017 року, в сервісному центрі ДАІ № 8047, яке розташоване за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н,с. Софіївська Борщагівка, вул. Кільцева дорога, 4, та зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 . Одразу після цього, позивач зателефонувала ОСОБА_7 , який повідомив що вони можуть не повертати борг, їхній автомобіль реалізовано і таким чином борг погашено. На вимогу позивача щодо повернення автомобіля ОСОБА_7 не реагував. 19 березня 2017 року Позивач разом з чоловіком побачили автомобіль BMW х5 д.н.з. НОМЕР_3 на сайті автопродаж в мережі Інтернет на шпальті РСТ , Авторіо , де ціна продажу становила 15 300 доларів США. 21 березня 2017 року Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внесено відомості до ЄРДР по факту вчинення злочину, передбаченого ч. З ст. 190 КК України, та розпочато досудове розслідування. Слідством було встановлено, що 20 січня 2017 року, у невстановлений час, невстановлена слідством особа шахрайським шляхом, зловживаючи довірою позивача, незаконно заволоділа автомобілем BMW х5 д.н.з. НОМЕР_3 , чим було завдано позивачу матеріальних збитків у розмірі 513 000 грн. Зазначений автомобіль в рамках кримінального провадження було визнано речовим доказом. Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження, стало відомо, що 10 лютого 2017 року невстановленою слідством особою, без належних на те правових підстав, від імені позивача було укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Автотрейд Київ" (далі - ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ") договір комісії № 6200/17/000931 відповідно до умов якого, ОСОБА_1 (комітент) доручила, а ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" (комісіонер) зобов`язався за винагороду здійснити за рахунок комітента від свого імені продаж автомобіля BMW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_3 . Також, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищезазначений договір комісії було укладено >іа підставі підробленого паспорту ОСОБА_1 (невідповідність підписів, фотокарток, місця народження). В подальшому, 10 лютого 2017 року між ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі- продажу транспортного засобу № 6200/17/000931, відповідно до умов якого, ОСОБА_4 придбала автомобіль марки BMW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною в сумі 85 000 грн. Із висновку експерта від 29 червня 2017 року № 8-4/826, виконаного в рамках кримінального провадження вбачається, що підписи в графах " ОСОБА_1 ", в акті приймання-передачі автотранспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером від 10 лютого 2017 року № 6200/17/000931; у акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний від 10 лютого 2017 року № 6200/17/000931; у договорі комісії № 6200/17/000931 від 10 лютого 2017 року, виконані не ОСОБА_1 , не ОСОБА_3 , а іншою особою. 22 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОСІВЕРБРОК" (далі - ТОВ "АВТОСІВЕРБРОК") та ОСОБА_4 було укладено договір комісії № 228 відповідно до умов якого, ОСОБА_4 (комітент) доручила, а ТОВ "АВТОСІВЕРБРОК" (комісіонер) зобов`язався за винагороду здійснити за рахунок комітента від свого імені продаж автомобіля BMW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Того ж дня, між ТОВ "АВТОСІВЕРБРОК" та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22 лютого 2017 року № 228 відповідно до умов якого, ОСОБА_5 придбала автомобіль марки BMW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною в сумі 490 921, 43 грн. В подальшому, 11 серпня 2017 року спірний автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_6 . Станом на подачу позову до суду, автомобіль перебуває у незаконному володінні ОСОБА_6 , що підтверджується електронною довідкою МВС України на звернення № 0-1411091638 адвоката позивача - ОСОБА_9 . Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що договір комісії від 10 лютого 2017 року № 6200/17/000931 є недійсним, оскільки не був підписаний ОСОБА_1 , що підтверджується висновком експерта у кримінальній справі, а тому проданий особою - ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ", яка не мала права його відчужувати, що підтверджує те, що автомобіль вибув з володіння позивача не за її волі. На підставі наведеного, автомобіль марки BMW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 підлягає витребуванню на користь позивача, у зв`язку з чим останній звернулася з даним позовом до суду.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 21.11.2017 р.

Відповідно п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв`язку з чим розгляд справи проведений в порядку загального позовного провадження.

Під час підготовчого провадження в судовому засіданні від 22.11.2018 р. за заявою позивача про заміну неналежного відповідача та уточнених позовних вимог змінено: процесуальний статус ОСОБА_6 , якого замінено на належного відповідача ОСОБА_2 та залучено як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, в зв`язку з чим виключено з числа відповідачів; процесуальний статус ОСОБА_2 , якого залучено як відповідача, в зв`язку з чим виключено з числа третіх осіб.

Ухвалою від 26.11 2018 р. була задоволена заява позивача про забезпечення позову та накладено арешт на рухоме майно: - транспортний засіб марки ВMW X 5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 ; - заборонено ОСОБА_2 та/або іншим особам вчиняти будь-які правочини щодо автомобіля марки ВMW X 5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; - заборонено ОСОБА_2 та/або іншим особам знімати автомобіль марки ВMW X 5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , з обліку в сервісних центрах МВС України та або ДАІ; - заборонено ОСОБА_2 та/або іншим особам передавати автомобіль марки ВMW X 5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , на зберігання будь-яким особам; - заборонено ОСОБА_2 та/або іншим особам користуватись автомобілем марки ВMW X 5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач 1- ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Судові повістки повертались з відміткою, що за зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи - адресат відсутній. При цьому, заяв про розгляд справи без участі представника або клопотань про відкладення до суду не надходили, відзив не подавався.

Відповідач 2 - ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, представником відповідача 2 неодноразово подавались заяви про відкладення розгляду справи з різних причин, що свідчить про намір сторони відповідача затягнути розгляд справи по суті.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, заяв з процесуальних питань суду не подавали.

За вказаних обставин, суд на підставі ст. 280 ЦПК України, з огляду на відсутність заперечень позивача та представника позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи, у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, які вважає достатніми для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником автомобіля марки "BMW X5", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 є ОСОБА_1

21 березня 2017 року Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внесено відомості до ЄРДР по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та розпочато досудове розслідування. Слідством було встановлено, що 20 січня 2017 року, у невстановлений час, невстановлена слідством особа шахрайським шляхом, зловживаючи довірою позивача, незаконно заволоділа автомобілем BМW Х5 д.н.з. НОМЕР_3 , чим було завдано ОСОБА_1 матеріальних збитків у розмірі 19 000 доларів США. Номер ЄРДР 12017100080002463.

Під час проведення досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням слідством були отримані докази, які свідчать про те, що 10 лютого 2017 року між комітентом ОСОБА_1 та комісіонером ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" було укладено договір комісії № 6200/17/000931 відповідно до умов якого, комітент доручає, а комісіонер зобов`язується за винагороду здійснити за рахунок комітента від свого імені продаж продукції, переданої на комісію, а саме автомобіль марки BМW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

Того ж дня, між ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6200/17/000931 відповідно до умов якого, продавець (ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ") зобов`язується передати у власність ОСОБА_4 транспортний засіб, а саме автомобіль марки BМW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу становить 85 000 грн.

В подальшому, 22 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОСІВЕРБРОК" (далі - ТОВ "АВТОСІВЕРБРОК") та ОСОБА_4 було укладено договір комісії № 228 відповідно до умов якого, ОСОБА_4 (комітент) доручила, а ТОВ "АВТОСІВЕРБРОК" (комісіонер) зобов`язався за винагороду здійснити за рахунок комітента від свого імені продаж автомобіля ВМW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

22 лютого 2017 року між ТОВ "АВТОСІВЕРБРОК" та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22 лютого 2017 року № 228 відповідно до умов якого, ОСОБА_5 придбала автомобіль марки ВМW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу становить 490 921, 43 грн.

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України від 29 червня 2017 року №8-4/826, виконаного на підставі постанови про призначення почеркознавчої експертизи від 14 квітня 2017 року, прийнятої старшим слідчим Штуль І.І. у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 12017100080002463 від 21 березня 2017 року, здійснено наступні висновки, а саме: підпис у графах " ОСОБА_1 ", в акті приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктами господарювання (його філією) та уповноваженим дилером № 6200/17/000931, від 10 лютого 2017 року, у акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № НОМЕР_4 , від 10 лютого 2017 року, у договорі комісії № 6200/17/000931, від 10 лютого 2017 року, виконані не ОСОБА_1 , не ОСОБА_3 , а іншою особою.

11 серпня 2017 року спірний автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_6 , що підтверджується електронною довідкою МВС України на звернення № 0-1411091638 представника позивача.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частинами першою - п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, у тому числі у разі його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19).

Як вбачається з листа Головного сервісного центру МВС України від 06 листопада 2018 року № 31/754аз вбачається, що станом на 05 листопада 2018 року автомобіль марки ВМW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору укладеному в ФО-П ОСОБА_10 від 03 липня 2018 року № 5806/18/001619.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

До загальних засад цивільного законодавства відносять, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК України).

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 183/7765/15 (провадження № 61-18542св19) зроблено висновок, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Подібний висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 752/22080/16 (провадження № 61-12256св19) та від 04 березня 2020 року у справі № 234/5040/17 (провадження № 61-27496св18), відповідно до якого спосіб захисту прав у вигляді витребування майна, придбаного за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, застосовується у випадку відсутності між сторонами договірних відносин.

Таким чином, необхідною умовою правильного застосування положень статей 387, 388 ЦК України є відсутність між сторонами зобов`язальних (договірних) правовідносин.

За змістом статті 204 ЦПК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин укладений договір комісії від 10 лютого 2017 року № 6200/17/000931, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Автотрейд Київ", тобто оспорюваний правочин, нікчемність якого прямо не встановлена законом, тому суд може застосувати наслідки недійсності правочину лише після встановлення недійсності цього договору рішенням суду.

Враховуючи положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, а також висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України від 29 червня 2017 року №8-4/826, суд дійшов висновку, що позивач не підписувала спірний договір комісії від 10 лютого 2007 року № 6200/17/000931, не уповноважувала ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" здійснити продаж автомобіля, не схвалила зазначений правочин, не отримувала грошові кошти від реалізації автомобіля. Матеріалами справи підтверджується те, що воля власника автомобіля не була спрямована на укладення із ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" договору комісії, а тому спірний правочин є недійсним з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України.

На спростування доказів сторони позивача сторона відповідача не надала жодних доказів.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального закону, а також те, що договір комісії від 10 лютого 2017 року № 6200/17/000931 є недійсним з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, належний позивачу автомобіль марки ВМW Х5 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 вибув з володіння не з волі ОСОБА_1 , а на підставі недійсної угоди, тому суд дійшов висновку, що спірний автомобіль підлягає витребуванню від ОСОБА_6 на користь позивача.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки є заснованими на законі, обґрунтованими та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно з статтею 141 ЦПК України, з урахуванням задоволених вимог, на користь позивача з відповідача-1 підлягає стягненню сплачений позивачем за позов судовий збір в розмірі 640,0 грн., з відповідача-2 - судовий збір в розмірі 5 130,0 грн., з кожного з відповідачів - по 176,2 грн. (за заяву про забезпечення позову), а всього - 6 122,4 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.15, 203, 215, 215, 321, 387, 388, 1011 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.), -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Автотрейд Київ", ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосіверброк", ОСОБА_5 , про визнання договору комісії недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір комісії від 10 лютого 2017 року № 6200/17/000931, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Автотрейд Київ" (місцезнаходження за адресою: 04108, м.Київ, вулиця Наталії Ужвій, буд.10, кв.304; код ЄДРПОУ 37570011).

Витребувати від ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) автомобіль марки "BMW X5", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Автотрейд Київ" (місцезнаходження за адресою: 04108, м.Київ, вулиця Наталії Ужвій, буд.10, кв.304; код ЄДРПОУ 37570011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 816,2 грн. (вісімсот шістнадцять грн. 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 5 306,2 грн. (п`ять тисяч триста шість грн. 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. М. Ларіонова