Ухвала

від 17.12.2019 по справі 761/27020/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27020/19

Провадження № 1-кс/761/18697/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бойник» - ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на грошові кошти ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2019 року у кримінальному провадженні №22017000000000423, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України,

в с т а н о в и в:

09 липня 2019 року у провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ «Бойник» - ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на грошові кошти ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2019 року у кримінальному провадженні № 22017000000000423, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України.

У судове засідання ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в черговий раз не з`явився та не повідомив суд про причини свого неприбуття.

Уповноважена особа (слідчий) ГСУ СБ України, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, відсутність у судовому засіданні слідчого, не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 6 ст. 9 КПК України встановлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема, принцип диспозитивності.

У свою чергу, згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Наведена норма спрямована на дотримання учасниками кримінального провадження засад змагальності та диспозитивності.

Відповідно до ст. 22 КПК України зміст змагальності у кримінальному провадженні полягає у самостійному обстоюванні сторонами їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими КПК засобами.

Диспозитивність, яка визначена ст. 26 КПК України, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.

Слідчий суддя, у свою чергу, відповідно до положення ч. 6 ст. 22 КПК України зобов`язаний, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У той же час, принцип змагальності, у силу ст. 22 КПК України, саме на особу, яка звернулася з клопотанням, покладає обов`язок обстоювання її правової позиції, доведення обставин, які вона вважає порушенням відповідних прав, свобод та законних інтересів.

Таким чином, слідчий суддя при вирішенні ініційованого питання зобов`язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє відстоювання своєї позиції під час розгляду справи.

Неприбуття власника чи представника майна до суду унеможливило встановлення всіх обставин, які є необхідними для вирішення клопотання по суті заявлених вимог, тобто перешкодило виконанню слідчим суддею покладених на нього обов`язків щодо об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Таким чином, слідчий суддя, виходячи з того, що він наділений процесуальними повноваженнями вирішувати виключно ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду клопотання ТОВ «Бойник»- директора ОСОБА_3 поданого в порядку ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 26, 174, 309, 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бойник» директора ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на грошові кошти ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2019 року у кримінальному провадженні №22017000000000423, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1